Спецможливості
Технології

Кращі сорти ярої пшениці для Степової зони

11.04.2017
6489
Кращі сорти ярої пшениці для Степової зони фото, ілюстрація
Стан пшениці м'якої ярої. Улюблена — полби Голіковська на демонстраційному полі ІЗЗ НААН (2.06.2016 р.)

Однією з ос­нов­них умов стабілізації та підви­щен­ня вро­жаю зер­на ярих зер­но­вих куль­тур у су­час­них умо­вах гос­по­да­рю­ван­ня є вда­лий добір ви­со­ко­про­дук­тив­них і кон­ку­рен­то­с­про­мож­них сортів із ши­ро­ки­ми адап­тив­ни­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми до не­спри­ят­ли­вих абіотич­них чин­ників, най­важ­ливіши­ми се­ред яких є по­су­хо- й жа­ростійкість.

 

 

Що­ро­ку в Ук­раїні реєстру­ють для ви­ко­ри­с­тан­ня у ви­роб­ництві знач­ну кількість сортів, які прой­ш­ли кон­курс у дер­жав­но­му сор­то­ви­про­бу­ванні. Так, у Дер­жав­но­му реєстрі сортів рос­лин, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Ук­раїні, на 2016 рік пред­став­ле­но близь­ко 150 сортів яч­ме­ню яро­го, із яких для зо­ни Сте­пу — 72 шт., а пше­ниці м’якої ярої — відповідно 38 і 12 шт. та твер­дої — 11 і 6 шт. Це на­дає ши­рокі мож­ли­вості гос­по­дар­ст­вам різних форм влас­ності з не­од­на­ко­вим ре­сур­сним за­без­пе­чен­ням до­би­ра­ти сор­ти для кон­крет­них аг­рокліма­тич­них зон з ура­ху­ван­ням по­пе­ред­ників та полів із різним рівнем во­ло­го­за­без­пе­чен­ня.

Які ж сор­ти яч­ме­ню яро­го й пше­ниці ярої мо­жуть за­без­пе­чу­ва­ти ви­со­кий уро­жай на не­по­лив­них зем­лях зо­ни Півден­но­го Сте­пу? Відповідь на це за­­пи­­­тан­ня ми от­ри­ма­ли з ре­зуль­татів де­­мон­ст­раційних полів з еко­логічно­го ви­про­бо­ву­ван­ня сортів цих куль­тур, які про­во­ди­ли на по­лях Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН (Хер­сон) та дослідних гос­по­дарств «Ко­пані» Біло­зерсь­ко­го і «Піонер» Но­во­во­рон­цовсь­ко­го рай­онів Хер­сонсь­кої об­ласті.

По­пе­ред­ни­ком для всіх де­мон­ст­ра­­ційних полів під ранні ярі зер­нові куль­ту­ри був зай­ня­тий пар. У по­су­ш­ли­вих умо­вах Півдня Ук­раїни не­доцільно ви­­ро­­­щу­ва­ти ячмінь ярий і пше­ни­цю яру після куль­тур, що силь­но ви­су­шу­ють ґрунт, тоб­то після яч­ме­ню, со­няш­ни­ку та сор­го.

Важ­ли­ву роль у тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ярих зер­но­вих куль­тур відво­дять об­робітку ґрун­ту. То­му відра­зу ж після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка по­ле за­ди­с­ку­ва­ли на гли­би­ну 8–10 см із тим, щоб спро­во­ку­ва­ти про­ро­с­тан­ня бур’янів. За ма­со­вої по­яви їхніх сходів на дослідних по­­­лях ІЗЗ НА­АН та ДП «ДГ “Піонер”» про­­­ве­ли оран­ку на гли­би­ну 23–25 см плу­гом в аг­ре­гаті з кільча­с­то-шпо­ро­вим кот­ком, а в ДП «ДГ “Ко­пані”» на та­ку са­му гли­би­ну — без­по­ли­це­ве роз­пу­шу­ван­ня ґрун­ту аг­ре­га­том Gaspardo GR-3. На­далі до­гляд за де­мон­ст­раційни­ми по­­ля­ми зво­див­ся до про­ве­ден­ня однієї-двох куль­ти­вацій, що за­ле­жа­ло від кількості опадів та по­яви бур’янів. Тоб­то з осені де­мон­ст­раційні ділян­ки під сівбу ранніх зер­но­вих куль­тур бу­ли вирівняні.

За­вдя­ки знач­ним опа­дам за осінньо-зи­мо­вий період за­па­си во­ло­ги в ґрунті на по­чат­ку вес­ни бу­ли до­статніми для от­ри­ман­ня по­вних сходів та за­довільни­ми для рос­ту й роз­вит­ку рос­лин на по­чат­ко­вих ета­пах ор­га­но­ге­не­зу. Так, пе­ред сівбою сортів яч­ме­ню яро­го й пше­ниці ярої за­па­си про­дук­тив­ної во­ло­ги в 0–20-сан­ти­ме­т­ро­во­му шарі ґрун­ту в ДП «ДГ “Ко­пані”», 

ІЗЗ НА­АН і ДП «ДГ “Піонер”» відповідно ста­но­ви­ли 29,7, 37,8 і 41,1 мм; у шарі 0–50 см — 78,9, 87,2 і 93,1 мм, а в ме­т­ро­во­му — 153,7, 166,9 і 170,6 мм відповідно, що де­що пе­ре­ви­щує по­каз­ни­ки се­ред­ньої ба­га­торічної нор­ми. Порів­ню­­ю­чи за­па­си про­дук­тив­ної во­ло­ги де­­мон­ст­раційних полів, слід за­зна­чи­ти, що ви­­щи­ми во­ни бу­ли в ДП «ДГ “Піонер”» Но­­­во­во­рон­цовсь­ко­го рай­о­ну, яке роз­та­шо­ва­не в північній ча­с­тині Хер­сонщини, а ниж­чи­ми — в ДП «ДГ “Ко­па­ні”» Біло­зерсь­ко­го рай­о­ну — на за­ході об­ласті.

Для всебічно­го розуміння фор­му­ван­ня про­дук­тив­ності сортів яч­ме­ню яро­го і пше­ниці ярої пе­ре­дусім слід про­­­аналізу­ва­ти по­годні умо­ви, які спо­с­тері­га­лися вп­ро­довж періоду ве­ге­тації цих куль­тур 2016 ро­ку. Ме­те­о­ро­логічні по­­каз­ни­ки по­годних умо­в цьо­го періоду взя­то з да­них спо­с­те­ре­жень об­лас­но­го цен­т­ру з гідро­ме­те­о­ро­логії м. Хер­сон. 

Слід зазна­чи­ти, що ме­те­о­ро­логічні умо­ви 2016 ро­ку впро­довж вес­ня­но­го періоду ве­ге­тації ранніх ярих зер­но­вих куль­тур бу­ли не­ти­по­ви­ми для зо­ни. Відмітною особ­ливістю цьо­го періоду бу­­­­ла до­стат­ньо ви­со­ка кількість ат­мо­сфер­них опадів у квітні й травні — відповідно 56,8 і 71,7 мм, що на 23,8 і 29,7 мм більше порівня­но з се­редніми да­ни­ми за період 1945–2010 рр. Про­те опа­ди в ці місяці ма­ли зли­во­вий ха­рак­тер, і найбільша їхня кількість ви­па­да­ла впро­довж двох-трьох днів. У бе­резні й червні відзна­че­но не­добір опадів — відповідно на 8,5 і 2,0 мм мен­ше від се­ред­ньої ба­га­торічної нор­ми. 

Водночас у період від бе­рез­ня до чер­вня спо­с­теріга­ли до­сить помітне зро­с­тан­ня тем­пе­ра­ту­ри повітря. Так, у бе­­резні й квітні 2016 ро­ку її по­каз­ни­ки, порівня­но з 65-річним періодом ме­те­о­ро­логічних спо­с­те­ре­жень (1945–2010), підви­щи­лися на 3,2 і 2,4°С відповідно. 

У травні й червні тем­пе­ра­ту­ра по­­вітря зрос­ла на 0,2 і 2,0°С. Вищі її по­­каз­ники впро­довж бе­рез­ня — черв­ня 2016 ро­ку при­зво­ди­ли до інтен­сив­но­го ви­па­ро­ву­ван­ня во­ло­ги з ґрун­ту, внаслідок чо­го підви­щу­ва­лася по­су­ш­ливість кліма­ту. Це не­спри­ят­ли­во впли­ну­ло на про­хо­д­жен­ня фа­зи на­ли­ван­ня зер­на, особ­ли­во у во­ло­го­люб­них сортів.

Слід зазна­чи­ти, що ячмінь ярий і пше­ни­ця яра до­б­ре ре­а­гу­ють на удо­б­рен­ня. То­му пе­ред про­ве­ден­ням куль­ти­вації бу­ли відібрані зраз­ки ґрун­ту для виз­на­чен­ня в ньо­му вмісту еле­мен­тів жив­лен­ня. Аналіз ґрун­ту по­ка­зав, що на де­мон­ст­раційно­му полі ІЗЗ НА­АН пе­ред сівбою в ор­но­му шарі місти­лося: нітратів — 1,82 мг, Р2О5 — 5,45, К2О — 31,6 мг на 100 г ґрун­ту. А в ДП «ДГ “Ко­­па­­ні”» та ДП «ДГ “Піонер”» —відповідно 1,34, 3,66 і 43,3 та 1,70, 3,71 і 52,5 мг/100 г ґрун­ту. Це свідчить про те, що всі ґрун­ти збіднені на вміст ру­хо­мих форм азо­ту та до­с­тат­ньо за­без­пе­чені фо­с­фо­ром і калієм. То­му на всіх де­мон­ст­раційних по­лях пе­ред про­ве­ден­ням куль­ти­вації вно­си­ли тільки азот­не до­б­ри­во — аміач­ну селітру N55–60

Відо­мо, що ячмінь ярий і пше­ни­ця яра — куль­ту­ри ранніх строків сівби, то­му їх слід висіва­ти відра­зу на по­чат­ку вес­ня­но-по­льо­вих робіт. На на­ших де­мон­ст­раційних по­лях сівбу цих куль­тур про­ве­ли як­раз у ранні висівні терміни — 11 (ІЗЗ НА­АН), 15 (ДП «ДГ “Ко­пані”») і 17 бе­рез­ня (ДП «ДГ “Піо­нер”»), що за­без­пе­чи­ло от­ри­ман­ня по­в­ноцінних та друж­них сходів, які в своєму роз­вит­ку уник­ну­ли уш­ко­д­жен­ня шведсь­кою та гес­сенсь­кою му­ха­ми.

Стан сортів ячменю ярого на демонстраційному полі ІЗЗ НААН (2.06.2016 р.)

Сівбу про­ва­ди­ли про­труєним насінням (із ма­сою 1000 зе­рен 45 г і більше та посівни­ми яко­с­тя­ми, що відповіда­ли пер­шо­му кла­су). Відра­зу ж після сівби на всіх де­мон­ст­раційних по­лях про­ве­ли при­ко­чу­ван­ня посівів кільча­с­то-шпо­ро­ви­ми кот­ка­ми в один слід.

У зв’яз­ку з тим, що посіви ранніх ярих зер­но­вих куль­тур мо­жуть за­ро­ста­ти бур’яна­ми та ура­жу­ва­тися гриб­ни­ми хво­ро­ба­ми й по­шко­д­жу­ва­тися шкідни­ка­ми, ми приділи­ли ду­же серй­оз­ну ува­гу за­хи­с­ту рос­лин. У си­с­темі за­хи­с­ту яч­ме­ню яро­го й пше­ниці ярої в ІЗЗ НА­АН і ДП «ДГ “Ко­пані”» ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли пе­с­ти­ци­ди ком­панії “Байєр” (табл. 1), а в ДП «ДГ “Піонер”» — фірми BASF (табл. 2). Си­с­те­ма за­хи­с­ту ве­ге­ту­ю­чих рос­лин пе­ред­ба­ча­ла дво­ра­зо­ве хімічне об­при­с­ку­ван­ня: пер­ше — наприкінці кущіння (гербіци­дом і фунгіци­дом), а дру­ге — на по­чат­ку ко­лосіння (ба­ко­вою сумішшю фунгіци­ду з інсек­ти­ци­дом). 

Крім то­го, в Інсти­туті зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва на посівах яч­ме­ню яро­го й пше­ниці ярої, крім уне­сен­ня аміач­ної селітри, за­сто­со­ву­ва­ли ра­зом із хімічним про­по­лю­ван­ням пре­па­рат Аміно То­тал (повністю во­до­роз­чин­ний, містить ком­плекс 18 L-аміно­кис­лот, дія яких спря­мо­ва­на на швид­ке ліквіду­ван­ня дефіци­ту по­жив­них еле­ментів).

В ІЗЗ НА­АН зби­ран­ня вро­жаю зер­на сортів яч­ме­ню яро­го та пше­ниці ярої про­во­ди­ли у фазі по­вної стиг­лості куль­тур за до­по­мо­гою зер­но­во­го се­лекцій­но­го ком­бай­на Sapmo-130. Облік уро­жаю про­во­ди­ли ме­то­дом суцільно­го ско­шу­ван­ня ком­бай­ном рос­лин з усієї обліко­вої площі ділян­ки та зва­жу­ван­ня з точністю до 0,1 кг. У дослідних гос­по­дар­ст­вах із кож­ної обліко­вої ділян­ки розміром 2 м2 відби­ра­ли сно­пові зраз­ки, а потім про­во­ди­ли їхнє об­мо­ло­чу­ван­ня. Уро­жай­ні дані пе­ре­ра­хо­ву­ва­ли на 100%-ву чи­с­то­ту та стан­дарт­ну во­логість — 14%.

В аг­ро­еко­логічно­му сор­то­ви­про­бу­ванні 2016 ро­ку на де­мон­ст­рацій­них по­лях вив­ча­ли 19 рай­о­но­ва­них сортів яч­ме­ню яро­го, із яких: дев’ять (Ва­ку­ла, Во­до­грай, Всесвіт, Еней, Ко­­ман­­дор, Свя­то­гор, Лу­ка і Стал­кер) ство­рені в Національ­но­му центрі насіннє­знав­ст­ва та сор­то­вив­чен­ня (Се­лекційно-ге­не­тич­ний інсти­тут, Оде­са), сім (Аг­ра­рій, Але­г­ро, Взірець, До­каз, Інклю­зив, Коз­ван і Мо­дерн) — в Інсти­туті рос­лин­ництва НА­АН (Харків) та три сор­ти (Ві­раж, Три­поль і Ха­дар) — у Ми­ронів­сь­ко­му інсти­туті пше­ниці НА­АН. За стан­дарт був узя­тий сорт Стал­кер, яким у Півден­но­му Сте­пу засіва­ють найбільші площі. Сорт Ва­ку­ла — ше­с­ти­ряд­ний, ре­ш­та сортів — дво­рядні, а сорт Мо­дерн ще й вирізняється тим, що він бе­зо­с­тий.  

Ус­та­нов­ле­но, що в се­ред­нь­о­во­ло­гих умо­вах 2016 р. досліджу­вані сор­ти яч­­ме­ню яро­го здатні фор­му­ва­ти до­сить ви­­со­ку вро­жайність, яка на де­мон­ст­ра­­­­ційно­му полі ІЗЗ НА­АН до­ся­га­ла по­над 42,0 ц/га у та­ких сортів: Воєво­да — 46,1, До­каз — 44,7, Інклю­зив — 42,6 і Стал­кер — 42,6; у ДП «ДГ “Ко­па­ні”» от­ри­ма­ли вро­жайність по­над 33,0 ц/га — Ва­ку­ла — 36, Во­до­грай — 34,5, Воєво­да і Стал­кер — 33,6; у ДП «ДГ “Піонер”» зібра­ли по 36,0 ц/га — Ва­ку­ла (38,8), Во­до­грай (38,8), Інклю­зив (37,5), Воєво­да (36,3), Коз­ван (36,3) і Стал­кер (36,3) (табл. 3). Інші сор­ти яч­ме­ню яро­го на всіх де­мон­ст­раційних по­лях сфор­му­ва­ли вро­жай зер­на ниж­чий від стан­дар­ту Стал­кер.

Стан сортів ячменю ярого та пшениці ярої  на демонстраційному полі ДП «ДГ “Піонер”»  (10.06.20016 р.)У се­ред­нь­о­му за да­ни­ми де­мон­ст­раційних полів сор­ти яч­ме­ню яро­го за­­без­пе­чи­ли вро­жайність 36,3–38,7 ц/га (мак­си­маль­ну — 38,7 ц/га, дав сорт Воєво­да, що на 1,2 ц/га ви­­ще, ніж стан­дарт Стал­кер). Близь­ку до стан­дар­ту вро­жайність — 37,6, 37,1 і 36,3 ц/га відповідно, за­без­пе­чи­ли сор­ти Во­до­грай, Інклю­зив і Ва­ку­ла. Та­кий рівень уро­жаю зер­на вони фор­му­ва­ли за­вдя­ки кра­­щій стійкості до ви­ля­ган­ня (ли­ше 15–20% ви­ляг­лих рос­лин), особ­ли­во стійким ви­я­вив­ся сорт Інклю­зив (5%). На інших сор­тах ви­ля­ган­ня рос­лин ста­но­ви­ло по­над 30%, а та­ких сортів, як Еней, Лу­ка і Свя­то­гор — 45–50%. То­му уро­жай­ність ви­ляг­лих сортів бу­ла ниж­чою і ста­но­ви­ла 25,2–34,9 ц/га, що на 2,6–12,3 ц/га мен­ше, ніж у стан­дар­ту.

Се­ред сортів пше­ниці ярої ви­щий уро­жай зер­на фор­му­ють сор­ти твер­дої. Так, сор­ти пше­ниці твер­дої ярої На­ща­док, Спад­щи­на і Ча­до за­без­пе­чи­ли вро­жайність 32,6–35,7 ц/га, в той час як сорт м’якої Улюб­ле­на — 22,5 ц/га, що на 10,1–13,2 ц/га мен­ше. Це мож­на по­яс­ни­­­ти тим, що пше­ни­ця м’я­ка яра має по­до­вже­ну ве­ге­тацію (її ви­­зріван­ня три­ва­ло на сім днів до­вше), порівня­но із твер­дою, до то­го ж на­ли­ван­ня зер­на в неї про­хо­ди­ло в умо­вах повітря­ної і ґрун­то­вої по­­су­хи, що при­зве­ло до не­до­стат­нь­о­го ви­пов­нен­ня зер­на та змен­шен­ня ма­си 1000 насінин і, відповідно, до втрат уро­жаю. То­му в Півден­но­му Сте­пу на­­віть після розмі­щен­ня посівів після зай­ня­то­го па­ру слід висіва­ти тільки сор­ти пше­ниці твер­дої ярої, се­ред яких пе­ре­ва­гу на­да­ти сор­ту Спад­щи­на, який за се­ред­нь­ою вро­жай­ністю був на пер­шо­му місці — 35,7 ц/га. 

Ос­танніми ро­ка­ми зріс інте­рес то­ва­ро­ви­роб­ників до ви­ро­щу­ван­ня най­дав­ніших видів пше­ниці — ге­не­тич­них ро­дичів і пра­щурів су­час­ної пше­ниці м’якої і твер­дої, які бу­ли відомі ще ба­га­то ти­ся­чоліть то­му. До та­ких, зо­к­ре­ма, на­ле­жить пше­ни­ця пол­ба: од­но- і дво­зер­нян­ка. Різни­ця між су­час­ною пше­ни­цею і пол­бою — в числі хро­мо­сом, струк­турі про­теїну і по­живній цінності. Че­рез те, що пше­ни­ця пол­ба має відмінні по­каз­ни­ки якості (більший вміст, порівня­но із су­час­ною пше­ни­цею, білка, не­замінних жир­них кис­лот, клітко­ви­ни, міне­ралів, ан­ти­ок­си­дантів і лігнінів), її ви­ко­ри­с­то­ву­ють для про­фі­лак­ти­ки сер­це­во-су­дин­них й он­ко­ло­гічних за­хво­рю­вань. З ог­ля­ду на це пше­ни­ця пол­ба при­вер­тає все більшу ува­гу прибічників здо­ро­во­го харчуван­ня. 

Стан пшениці твердої ярої сортів Нащадок, Спадщина і Чадо на демонстраційному полі ІЗЗ НААН (2.06.2016 р.)Стан ячменю ярого сорт Водограй на демонстраційному полі ДП «ДГ “Копані”»  (24.05.2016 р.)

Вва­жають, що ос­нов­ним не­доліком пше­ниці пол­би як сільсько­го­с­по­дарсь­кої куль­ту­ри є віднос­но низь­ка вро­жайність та труд­нощі з об­мо­ло­чу­ван­ням і пер­вин­ною пе­ре­роб­кою (плівчасті сор­ти). За­в­дя­­ки се­лекційній ро­­боті ці не­доліки ча­ст­­ко­во бу­ли по­до­лані. Ство­ре­но го­ло­зерні сор­ти, які до­б­ре підда­ють­ся об­мо­ло­чу­ван­ню і пер­винній об­робці, та під­ви­ще­но їхню вро­жайність. 

На на­ших де­мон­ст­раційних ділян­ках висіва­ли сорт пол­би Голіковсь­ка, який за­без­пе­чив уро­жайність у се­ред­нь­о­му 23,2 ц/га. Це на 9,4–12,5 ц/га ниж­че, ніж сор­ти пше­ниці твер­дої ярої. Про­те, порівня­но з пше­ни­цею м’якою ярою, вро­жайність якої ста­но­ви­ла 22,5 ц/га, у пол­би цей по­каз­ник на 0,7 ц/га ви­щий. Тоб­то є сенс ви­ро­щу­ва­ти пол­бу як круп’­я­­ну куль­ту­ру, при­дат­ну, зо­к­ре­ма, й для ви­роб­ництва про­дуктів ди­тя­чо­го хар­чу­ван­ня.

От­же, навіть в умо­вах Півден­но­го Сте­пу ви­ко­ри­с­тан­ня су­час­них ви­со­ко­­вро­жай­них сортів яч­ме­ню яро­го і пше­ниці ярої за чітко­го до­три­ман­ня зо­наль­них тех­но­логій їхньо­го ви­ро­щу­ван­ня мо­же за­без­пе­чи­ти ви­со­кий по­тенціал уро­жай­ності зер­на. Показники його будуть на рівні 36–39 ц/га.

 

С. Заєць, канд. с.-г. на­ук, заввідділу аг­ро­тех­но­логій, ІЗЗ НА­АН,
В. Не­стер­чук, ди­рек­тор ДП «ДГ “Ко­пані”»,
В. Бєлов, ди­рек­тор ДП «ДГ “Піонер”»

 

Інформація для цитування
Кращі з кращих: випробовування ярих зернових у Степу / С. Заєць, В. Нестерчук, В. Бєлов// Пропозиція/ — 2017. — № 3. — С. 78-81

Інтерв'ю
Теплица
Сучасне життя диктує необхідність ІТ- модернізації вітчизняних агропідприємств, проте новітніми технологіями поки що володіє лише десята частина підприємств. 
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати

1
0