Спецможливості
Техніка та обладнання

Лізинг як важливий чинник комплектування матеріально - технічної бази аграрних підприємств

08.04.2016
945
Лізинг як важливий чинник комплектування матеріально - технічної бази аграрних підприємств фото, ілюстрація

Виробництво сільськогосподарської продукції потребує значних витрат матеріально-технічних та енергетичних ресурсів. Для забезпечення ефективного господарювання матеріально-технічна база аграрних підприємств має відповідати вимогам агротехніки до якості та своєчасності виконання робіт.

Виробництво сільськогосподарської продукції потребує значних витрат матеріально-технічних та енергетичних ресурсів. Для забезпечення ефективного господарювання матеріально-технічна база аграрних підприємств має відповідати вимогам агротехніки до якості та своєчасності виконання робіт.М. Грицишин, канд. техн. наук,

заслужений працівник с/г України,

А. Кужелюк, начальник відділу інженерно-технічного забезпечення та ринків техніки  Департаменту землеробства та технічної політики в АПК

 

Проте наявний у сільськогосподарських підприємствах машинно-тракторний парк не відповідає повною мірою вимогам новітніх технологій, особливо у малих та середніх за обсягами виробництва господарствах. Це зумовлено низьким рівнем їхньої платоспроможності, високою вартістю нової техніки та недоступністю кредитів через високі відсотки. Купівельна спроможність українських підприємств на придбання техніки щороку становить лише 5–7 млрд грн за щорічної ємності ринку на рівні 22–28 млрд грн. Тобто технологічна потреба покривається лише на 15–20%.

У вирішенні проблеми забезпечення сільськогосподарських товаровиробників технічними засобами у найкоротші строки важливу роль відіграє лізингова діяльність. Світовий досвід переконує, що в агробізнесі лізингу відводиться досить суттєва роль. Саме завдяки лізингу розвинені ринкові країни у періоди кризових явищ в аграрному секторі економіки широко використовували лізингові відносини (і продовжують цю прогресивну практику) задля забезпечення потрібного технічного потенціалу для високопродуктивного виробництва. Про це, зокрема, свідчить кількість лізингових компаній у провідних країнах Європи. Наприклад у Німеччині працює більше трьохсот лізингових компаній. 

Серед особливостей лізингових відносин слід назвати такі: по-перше, вони двосторонні — одна сторона передає майно іншій стороні із правом її використання на певних умовах, залишаючись власником переданого майна. Право власності може перейти від власника до іншої сторони через певний термін і за певних умов. 

По-друге, відносини власності у лізинговій діяльності жорстко регламентовані державними нормативно-правовими актами не тільки стосовно загальних засад і принципів, а й окремих деталей. 

Лізингоотримувач набуває право власності на об’єкт лізингу після сплати повної його вартості. Закон захищає економічні інтереси лізингодавця, передбачивши, що у разі банкрутства лізингоодержувача, арешту чи конфіскації його майна об’єкт лізингу підлягає поверненню лізингодавцю.

Добровільність вибору партнерів лізингової діяльності відповідає загальним принципам підприємництва, а наявність нормативно-правових засад ставить їх у паритетні умови, дає змогу на достовірній основі визначити результати майбутньої взаємодії. Добровільність і паритет сторін у межах лізингового договору особливо важливі для формування ринку лізингових послуг.

Україна також стала на шлях широкого використання лізингових засад у забезпеченні розвитку агропромислового виробництва.

Насамперед необхідно зазначити, що в Україні за попередні роки агролізинг розвивався переважно як державний, тобто організований державою і за рахунок державних коштів.

Новий етап розвитку ринку лізингових послуг в Україні започатковано прийняттям Закону України «Про лізинг» у грудні 1997 року. Кількома місяцями раніше Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про створення державного лізингового фонду для технічного переоснащення сільського господарства», фінансування якого почалося вже із наступного року. Кошти фонду розподіляли відповідно до «Порядку використання коштів державного лізингового фонду на придбання вітчизняної сільськогосподарської техніки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 1998 р. № 25. 

Ним передбачалося, що забезпечення виробників сільськогосподарської 

продукції необхідною технікою за рахунок коштів державного лізингового фонду провадиться на умовах фінансового лізингу.

Для цього Мінагрополітики повинно було визначати плановий обсяг технічних засобів у межах лізингового фонду і доводити цей обсяг заводам — виробникам техніки як індикативний план закупівель. Постанова визначала і джерела формування лізингового фонду. Це частина коштів, що надходять як повернення бюджетних позичок Мінсільгосппроду і Держхарчопрому на закупівлю сільськогосподарської продукції у 1994–1997 роках, кошти від приватизації майна державних підприємств у передбачених Державною програмою приватизації обсягах, кошти зворотних лізингових платежів, кошти від нерезидентів та міжнародних фінансових організацій. Розпорядником коштів Державного лізингового фонду постанова визначала голову його дирекції. На нього покладався обов’язок на конкурсній основі визначати лізингодавців із числа суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності. Таким чином формувалася трирівнева структура лізингових відносин: дирекція фонду — лізингодавці — лізингоотримувачі. Постанова встановлювала двоетапне укладання договорів: Œ   між дирекцією Державного лізингового фонду і лізингодавцями про умови виділення й повернення коштів (відповідно до пункту 4 постанови ці договори мав підписувати голова дирекції лізингового фонду); 

   між лізингодавцями та лізингоотримувачами про умови лізингу с.-г. техніки. Лізингодавці укладали також договір про умови купівлі-продажу техніки, її гарантійне й післягарантійне обслуговування.

Для забезпечення лізингової діяльності у бюджеті України щорічно передбачались певні кошти на заходи із операцій фінансового лізингу для закупівлі сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва. Розпорядником цих коштів була НАК «Украгролізинг».

За період дії програми сільгосптоваровиробниками передано на умовах фінансового лізингу понад 22 тис. одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання на суму майже 3 млрд грн.На жаль, економічна криза призвела до різкого зменшення державної підтримки сільгоспвиробників за програмою фінансового лізингу, а у 2015 і 2016 роках вона зовсім 

призупинена. 

Також в Україні функціонує ціла низка комерційних лізингових компаній: «Приват Лізинг», «Райффайзен Лізинг Аваль», ТОВ «Адванс-Лізинг», , ТОВ «VAB Лізинг», ТОВ «ОТП Лізинг», ТОВ «УніКредит Лізинг» та ін., які реалізують нову сільськогосподарську техніку та ту, що була у використанні (табл. 2). Слід зазначити, що в Україні сьогодні досить активно функціонує асоціація «Українське об’єднання лізингодавців», членами, якої є компанії, що пропонують послуги лізингу в Україні. 

Окремим питанням залишається шахрайство на ринку лізингу. Тому під час укладання договору потрібно уважно переглядати його умови. Одна з найпоширеніших ситуацій — це коли клієнт, згідно з умовами договору, сплачує авансовий платіж за техніку, і лише згодом виявляється, що це був не авансовий платіж за техніку, а лише вартість наданих консультаційних послуг. Тому, щоб не потрапити в халепу, радимо ретельно перевіряти діяльність компаній-лізингодавців, зокрема через базу асоціації «Українське об’єднання лізингодавців». 

Донедавна найкращі умови придбання техніки були у державній установі НАК «Украгролізинг», проте цьогоріч компанію повністю позбавили державної підтримки, тому умови придбання техніки тут такі, як і в комерційних структур, що працюють на ринку України.

 

Умови лізингу 

деяких компаній 

Перш ніж звернутися до установи із надання лізингу, слід звернути увагу насамперед на відсоткову ставку, що пропонує компанія. Так, в «ОТП Лізинг» вона стартує від 22,5%, у «Приват Лізинг» — від 27, НАК «Украгролізинг» — 22%. 

Ще одним важливим критерієм під час вибору лізингової техніки є розмір авансового платежу, який вносить клієнт під час укладання договору із лізинговою компанією або банком про покупку сільгосптехніки на умовах лізингу. Сума авансового платежу в «Приват Лізинг» стартує від 20%. Мінімум 30% вартості придбаної техніки потрібно внести в «ОТП Лізинг». Немаленький авансовий платіж і в «Райффайзен Лізинг Аваль», який становить 30–40% вартості техніки. 

Також слід брати до уваги, що сьогодні світові виробники (такі, наприклад, як Jonh Deere, CNH, AGCO, Claas, Horsch) укладають партнерські угоди з різними фінансовими установами, які для аграріїв України передбачають пільгові умови придбання техніки у лізинг. 

Серед останніх таких угод можна відзначити, наприклад, партнерську програму компанії John Deere з Укрексімбанком, яка дає змогу придбати на вигідних умовах нову сільськогосподарську техніку John Deere у всіх офіційних дилерів цієї компанії в Україні. За умовами програми вартість фінансування становить від 19,9% річних у гривні та від 10,3% — в іноземній валюті. Авансовий платіж становить від 15% на самохідну техніку та від 30% — на несамохідну. 

Можна відзначити також компанію «ОТП Лізинг», яка сьогодні вже має укладені партнерські програми із такими відомими компаніями та корпораціями, як John Dedere, AGCO, Lemken, Case IH, New Holland, Claas, Manitou, Kuhn. 

Відсоткові ставки за цими програмами досить суттєво відрізняються від загальних. Для прикладу: відсоткові ставки для придбання техніки компанії Claas стартують від 14,6% у гривнях та від 5% річних у валюті (платежі проводять у гривнях відповідно до курсу продажу долара США на момент оплати). 

Висновок:

Отже, можна впевнено сказати, що лізинг відкриває досить непогані перспективи для українських аграріїв. На жаль, ми все ще маємо досить високі відсоткові ставки. Також слід сказати, що цей вид послуг, порівняно з європейськими країнами, тільки розвивається і не досить поширений в Україні на відміну від надання звичайних банківських кредитів.

 

Інформація:

Відмінність лізингу від кредиту 

ŒПерехід права власності. Головна відмінність лізингу від кредиту полягає у моменті переходу права власності на майно, яке було придбано. Якщо за надання кредиту позичальник відразу отримує права на власність, то у разі отримання лізингу він стає власником техніки лише після виконання умов договору. Тобто за кредитування позичальник відразу отримує право володіти та користуватися придбаним майном, проте не може ним повністю розпоряджатися, якщо це майно виступає предметом застави. За лізингу лізингоотримувач має право тільки користуватися майном, але не може ним володіти на правах власника і розпоряджатися. 

Додаткові переваги лізингу для юридичних осіб:

- Ви заощадите кошти (не порібно плати 100% вартості) і в найкоротші терміни отримаєте нові основні фонди;

- скорочення витрат оборотних коштів за рахунок невеликого первісного платежу і розтягнутих по місяцях внесків;

- транспорт/обладнання ставиться на баланс лізингоодержувача, на нього нараховується амортизація, зменшуючи базу для нарахування податку на прибуток;

- ПДВ від вартості транспорту/обладнання відноситься на податковий кредит.

Лізингові платежі компанія може віднести до статті «Витрати», що знижує прибуток, який оподатковується. 

Лізинговий платіж враховує ПДВ, а це значить, що підприємство отримує право на відшкодування, якщо це передбачено чинним законодавством.

Наступна стаття

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства
Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських
Міжнародна насінницька компанія Strube, яка спеціалізується на селекції цукрового буряка, пшениці, жита і ріпаку, в 2017-му відзначає своє 140-річчя. В Україні офіс компанія відкрила в 2008 році. Про

1
0