Спецможливості
Новини

Квотова невизначеність

01.11.2010
347
Квотова невизначеність фото, ілюстрація

Коли цей номер готували до друку, засоби масової інформації повідомляли про подовження терміну дії заборони на експорт зерна з Росії до липня наступного року. А Міністерство економіки України якраз приймало заявки на одержання ліцензій на вивезення за межі держави зернових. 

Коли цей номер готували до друку, засоби масової інформації повідомляли про подовження терміну дії заборони на експорт зерна з Росії до липня наступного року. А Міністерство економіки України якраз приймало заявки на одержання ліцензій на вивезення за межі держави зернових.

Рішення про обмеження зернового експорту Кабінет Міністрів ухвалив 4 жовтня, проте текст відповідної постанови - № 938 "Про встановлення обсягів квот на окремі види сільськогосподарської продукції, експорт якої підлягає ліцензуванню до 31 грудня 2010 р., і затвердження Порядку видачі ліцензії на експорт окремих видів сільськогосподарської продукції та розподілу квот" - на офіційному сайті уряду з'явився лише через два тижні. Відповідно до документа, до кінця року експортери зможуть вивезти з країни
2 млн тонн кукурудзи, 500 тис. тонн пшениці, суміші пшениці та жита, полби, 200 тис. тонн ячменю та по тисячі тонн жита й гречки. Хоча й тоді, як верстали "Пропозицію", механізм розподілу квот усе ще був не зрозумілим.

Чи то норми для проформи...
З урядової постанови випливало, що він "здійснюється на підставі заявки, поданої до Мінекономіки суб'єктом господарської діяльності за встановленою міністерством формою... Разом із заявкою суб'єкт господарської діяльності подає висновок Мінагрополітики про наявність у нього обсягу сільськогосподарської продукції, зазначеного в заявці, та про спроможність її експортувати... Загальний обсяг квот розподіляється комісією пропорційно обсягам, зазначеним у висновках Мінагрополітики". Водночас, окремі високопосадовці наполягали на продажу зернових квот через аукціон. Мовляв, треба відійти "від корупційної складової. Раніше, коли вводилися квоти, не було зрозуміло, які підприємства отримували квоти, а які ні; на підставі яких принципів це здійснювалося".
Нагадаємо, нещодавно відповідний законопроект про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №7230 (щодо продажу квот на аукціонах) було навіть зареєстровано у Верховній Раді. В документі пропонували таку норму: "Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень), а також продажу квот на аукціонах приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики з визначенням переліку конкретних товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, періоду дії ліцензування та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару, порядку продажу квот на аукціонах".
Втім, за внесення цього законопроекту до розгляду в сесійній залі проголосувало лише 47 народних депутатів... Можливо, парламентарі взяли до уваги висновок Головного науково-експертного управління, в якому зазначено, "що відповідно до статті VIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року всі збори та платежі будь-якого характеру <...>, що накладаються членами СОТ на імпорт чи експорт або в зв'язку з імпортом чи експортом, мають бути обмежені в сумі, яка приблизно дорівнює вартості наданих послуг, і не повинні являти собою опосередкований захист вітчизняних товарів або оподаткування імпорту чи експорту у фіскальних цілях". Вочевидь, продаж квот не вписується в зобов'язання нашої країни, взяті на шляху до Світової організації торгівлі.

Хоч і наше зерно,
та Заходу не все одно
Тим часом, запровадження квотування породило чимало дискусій і за межами нашої держави. Наприкінці жовтня на сайті Української Служби ВВС (БіБіСі) найпопулярнішою новиною була інформація про те, що "Міжнародна асоціація з торгівлі зерном (GAFTA) висловила занепокоєння запровадженими Україною обмеженнями на зерновий експорт.
GAFTA звернулася до Президента Віктора Януковича та прем'єр-міністра Миколи Азарова із закликом якомога швидше виправити ситуацію і відновити функціонування зернового ринку відповідно до міжнародних стандартів.
У листі на адресу керівництва України представники міжнародної організації зазначають також, що "ліцензування та квотування експорту українського зерна було запроваджено раптово, без надання учасникам ринку хоча б двотижневого періоду, щоб виконати вже наявні контракти."
"Морські судна та залізничні вагони переповнені зерном, призначеним для експорту, але вивезти його без отримання квот неможливо," - цитує лист GAFTA Українська Служба ВВС.
Європейська комісія закликає Україну забезпечити прозорість на ринку зернових. Про це власному кореспондентові УНІАН в Брюсселі повідомив представник Єврокомісії Джон Кленсі, коментуючи введене Україною квотування на експорт зернових.
"Цей захід - суверенне рішення. Проте як член Світової організації торгівлі Україна має попереджати про такі заходи і обгрунтовувати їх, а ми потім уважно проаналізуємо й перевіримо їх на відповідність міжнародним правилам торгівлі," - наголосив представник Єврокомісії.
За його словами, відповідно до Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, а також угоди СОТ про сільське господарство, є дуже невелика кількість причин, які можуть бути основою для введення кількісних обмежень на торгівлю сільськогосподарською продукцією, зокрема зерновими.
"ЄС просить Україну забезпечити прозорість і передбачуваність на ринку зернових на користь як споживачів, так і економічних операторів. ЄС офіційно поінформував українську владу про це в серпні", - розповів Дж. Кленсі.
Він також зазначив, що служби Єврокомісії ще оцінять деталі вжитих заходів, зокрема дату набуття чинності й ретроспективний ефект, і передадуть, "якщо буде треба, вагомий месидж українській владі".
Представник Єврокомісії висловив думку також про те, що такі рішення наших можновладців впливають на двосторонні переговори про створення зони вільної торгівлі.
"Введення обмежувальних торговельних заходів щонайменше суперечить духу високого рівня лібералізації, на який спрямована зона вільної торгівлі", - сказав Дж. Кленсі.

Відбути з вантажем із порту дозволено трейдерам
вищого сорту
Через досить-таки несподіване запровадження обмежень на вивезення збіжжя за межі держави в українських портах застрягли 16 повністю завантажених суден, а ще 12 очікували відвантаження. Їхній список 23 жовтня оприлюднила Українська зернова асоціація. Проблема в тому, що постанова уряду щодо квотування поширюється також і на зерно, яке перебувало в процесі митного оформлення на час запровадження квотування. За словами голови Держмитслужби Ігоря Калєтніка, передає РБК-Україна, експортери зерна мають оформити відповідні квоти для експорту цього товару. Хоча логічно було б зерно, яке перебувало до запровадження квотування в портах та на суднах на території України, "випустити". Адже розподіл квот займе не менше місяця. Оскільки, розповів президент УЗА Володимир Клименко, "тільки в півтори тисячах залізничних вагонів у Одесі... зберігається 120 тис. тонн зерна кукурудзи, і в разі зволікання з його завантаженням на кораблі воно може зіпсуватися". Адже качанисту поспіхом, не завжди достатньо просушивши, відправляли на експорт, остерігаючись можливих обмежень на її вивезення. Як варіант пом'якшення ситуації озвучувалася ініціатива відтермінувати запровадження обмежень на експорт зерна до листопада, що дало б змогу експортерам виконати хоча б уже укладені контракти.
Утім, складалося враження, що проблемами зернотрейдерів переймалися переважно ті структури, яких зерноторгівці чимось-таки зацікавили. Чимало телеканалів, аграрних експертів та галузевих громадських організацій жодним словом, чи то пак, коментарем взагалі не обмовилися про квотування експорту зернових.
Своєю чергою, прем'єр-міністр Микола Азаров заявив, що скасування квот стане можливим лише після того, як Аграрний фонд та Державний резерв створять достатні запаси продовольчого й фуражного зерна: "Як тільки створимо резерв, подивимося на запаси зерна в країні, тоді й відкриємо ринки".

Чиновникові знати, кого куди послати і що там скасувати
У Міністерстві аграрної політики висловилися ще категоричніше. Там допускають подовження терміну дії квот на експорт зерна з України на 2011 рік, повідомив міністр агрополітики Микола Присяжнюк. "Ми убезпечуватимемо продовольчу безпеку країни. Якщо статистика даватиме дані про те, що зерна не вистачає, то ми, звичайно, подовжуватимемо термін дії квоти", - поінформував міністр. Такі заяви були дещо дивними в контексті оприлюдненої Мінагрополітики інформації, що, за оперативними даними, аграрії обмолотили 14,2 млн га площ під зерновими і зернобобовими культурами (97% плану) й намолотили 39,1 млн тонн зерна.
За інформацією міністерства, гречку обмолочено на площі 196 тис. га (99%), намолочено 160 тис. тонн зерна, середня врожайність - 8,2 ц/га. Просо обмолотили на площі 83 тис. га (99%), намолотили 127 тис. тонн зерна, середня врожайність - 15,3 ц/га. Кукурудзу на зерно зібрали з площі 2,2 млн га (83%), одержали 9,7 млн тонн зерна, середня врожайність - 43,6 ц/га. Рис зібрано з площі 26 тис. га (88%), одержано 143,6 тис. тонн, середня врожайність - 55,2 ц/га. У поточному маркетинговому році, за уточненими оцінками МінАП, загальна пропозиція зерна (разом із перехідними запасами) становитиме 44,7 мільйона.
Якщо для внутрішніх потреб країни потрібно на рік 27 мільйонів зернових - принаймні таку цифру не раз озвучували аграрні посадовці, то виникає думка: чи обгрунтованості "уточнених оцінок МінАП" влада особливо не довіряє, чи аж надто перестраховується, запроваджуючи квотування навіть кукурудзи: нехай краще зо два мільйони качанистої вкриється пліснявою (сушити треба, щоб тривалий час зберігати, а це недешево). А може, птахівники переконали владу перекрити експорт фуражу, щоб хоч трохи збити ціни на корми. А то споживачі масово не купуватимуть здорожені тушки бройлерів, тож і чималих прибутків не бачити. Хоча слабо віриться, що ціни на борошно (в багатьох регіонах у роздрібній торгівлі його вже продають по 5 і більше гривень за кілограм), вермішель (найдешевша по 5-7 грн за кіло, хоча недавно коштувала 3-4), крупи (за винятком хіба що гречаної, яка в окремих торгівельних точках  "знецінилася з 12-14 до 9-10 гривень за кілограм") тощо - підуть униз. Здебільшого, рух відбувається в одному напрямі - здорожчання. А зворотні тенденції, зазвичай, не проявляються, навіть тоді, коли дешевшає сировина.

Як його зробити?
Взяти все та й поділити...
Були й радикальніші пропозиції: не просто обмежити вивезення зерна за межі держави, а й взагалі встановити мораторій на його експорт. Так, фракція комуністів у Верховній Раді намагалася ввімкнути червоне світло на шляху потрапляння українського збіжжя на світові ринки до 1 січня 2011 року. Одразу скажемо, що парламент не підтримав цієї ініціативи. Однак обговорення питання в сесійній залі, певне, варте уваги. Ось слова з промови народного депутата Олександра Ткаченка: "...В такому стані, в якому перебуває нині Україна з продовольчими ресурсами, мабуть, останнє десятиріччя вона ніколи не була. Ми вперше... стоїмо перед фактом, коли виробляється на душу населення 117 кілограм хліба, 117 кілограмів хліба за минулий рік, коли за норми 145-150 кг люди не можуть наїстися хліба. Я не говорю інших продуктів: м'яса, молока, цукру тощо.
На сьогодні Україна зібрала 41 мільйон тонн зерна. Так дають звіт відповідні аграрні органи... Зробімо коротенький екскурс. Можемо ми продавати хліб чи не можемо? Річ у тому, що аби ж цей 41 мільйон тонн справді був. У нас ватерлінія по забезпеченню продовольчого фуражного зерна й посівного матеріалу - 38-40 мільйонів. На сьогодні показують 41, але... записали - 10,7 мільйона тонн зерна виробили на присадибних ділянках. Покажіть мені хоча б один мільйон з цих десяти, що таке зерно є в державі. Думаю, це величезна приписка, величезна помилка.
На сьогодні показують, що 9 мільйонів тонн буде кукурудзи. Але ж ми бачили, який рік був. Це потрібно бути агрономом великим чи аграрником великим, що кукурудзи цієї не буде? Тому ставиться під питання взагалі вал зерна в межах 30-32 мільйонів за потреби 38,5 до 40. Є у нас можливість нині експортувати хліб?
...47,6 мільйона населення, по 150 кілограм хліба на душу населення плюс страховий фонд - це 13-14 мільйонів тонн хліба треба в зерні, бо вихід маємо процентів 70-75 борошна. Підрахуймо, скільки потрібно для м'яса, молока, яєць і т. д. Мінімум 16-17 мільйонів. Я не говорю 26-32, що було за радянської влади. Ще 4-4,2 мільйона тонн потрібно зерна як посівного матеріалу із страхфондом.
І останнє. З людьми розрахуватися за те, що вони робили гірко на полях: сіяли, збирали, доглядали й перевозили це зерно. Потрібно оплатити їхню працю? Безперечно. Чи за пай, чи за безпосередню конкретну роботу.
Тому я вважаю, що на сьогодні вал зерна по Україні становить не більш, ніж 30-32 мільйони, за потреби 38,5...
Компартія, від імені якої я доповідаю, не виступає проти експорту, ми за експорт, але тоді, коли це можливо, коли в державі є ресурс, коли держава вкладає в гектар землі й одержує стільки, щоб вистачало і для внутрішніх потреб, і на експорт. Якщо ми вийдемо на рівень не обману, а на той, який був 1990 року, хоча б 50-52 мільйони, зможемо тоді й продати 10-12 мільйонів. На сьогодні такої можливості немає, тому ми повинні... заборонити експорт хліба цього року, розібратися з наявними ресурсами. А потім з нового року, мабуть, до цього питання можна буде повернутися. Якщо побачимо, що зможемо забезпечити тваринництво і, передусім, наших громадян достатньою кількістю хліба й хлібобулочних виробів...".

Частину пригальмувати,
а решту - продати
Роман Ткач (фракція "Наша Україна - Народна Самооборона") у своєму виступі зазначив: "На жаль, в Україні, як завжди, коли є врожай, все зводиться до одного: одна частина тих, хто причетний до цього ринку, говорить - категорично заборонити експорт зерна, друга частина каже, що треба вивозити. Напевно, істина, як завжди, десь посередині.
Насамперед, питання не в тому, коли вивозити, скільки, по якій ціні. Питання виробництва зерна тісно пов'язано з іншими напрямами. На сьогодні практично немає тваринництва в Україні. В Україну завозять м'ясопродукти. Минулого року ганебний факт: півмільйона тонн завезено м'яса яловичини й свинини. Ось у чому питання. І тому не можна все зводити тільки до того: вивозити зерно, чи не треба його вивозити.
Але, коли говорити по суті законопроекту, на сьогодні, на превеликий жаль, знову така ситуація, що це питання законодавчо не врегульовано. І, подивіться, у нас фактично немає законної заборони на експорт зерна. Але різними постановами, різними піднормативними актами: чи митниці, чи якогось відомства - на сьогодні близько мільйона тонн зерна вже завантажено на експорт. І його, фактично в умовах неіснуючої заборони, не вивозять.
Тож цим законопроектом усе-таки якоюсь мірою пропонується врегулювати ринок зерна. Тобто тут суть ...дуже проста. Той, хто виробляє зерно, має право його експортувати. Всім тим, що потрібно для забезпечення внутрішньої потреби в зерні, ми надаємо повноваження регулювати Кабінету Міністрів. Все зерно, яке може бути понад внутрішні потреби, через біржі можна експортувати...
Що стосується заборони експорту, не можна цього робити. Україна вже за останні роки позиціонувала себе в світі як один із експортерів зерна. Якщо ми заморозимо... заборонимо вивезення, ми в черговий раз втратимо свій імідж у світі, тож мудрість полягає в тому, щоб забезпечити внутрішній ринок, забезпечити виробництво тваринництва, а всі надлишки можуть - чи ті, хто виробляє зерно, чи зернотрейдери - вивозити за межі України".
Біржі - ось інвестиція.
Буде й попит, і пропозиція
Натомість Іван Заєць (Українська народна партія) наголосив: "Я підтримую закупівлю трейдерами зерна для експорту виключно через біржі. Бо наявні механізми роблять сільськогосподарських виробників заручниками зернотрейдерів і їхніх монопольних змов під корупційним дахом влади. Такий антиринковий економічний механізм просто вбиває сільськогосподарського виробника, не дає піднятися селу з колін. Справжній, вигідний виробникові ринок сільськогосподарської продукції неможливий без повноцінного й широкомасштабного функціонування бірж, де попит і пропозиція знеособлюються й досягають вигідної обом сторонам рівноваги.
Ми не можемо далі миритися з ситуацією, яка склалася в Україні на ринку зерна. В умовах стрімкого зростання цін на зерно на світовому ринку, що створює підгрунтя для відродження українського села, в Україні закупівельні ціни на зерно штучно збиваються спільними зусиллями влади та трейдерів. Спільність їхніх інтересів щодо запровадження низьких закупівельних цін на внутрішньому ринку полягає в тому, що влада хоче закупити збіжжя в Аграрний фонд за мінімальними цінами, а трейдери воліють отримати надприбутки на ціновій різниці між низькими внутрішніми та високими світовими цінами.
Закупівля зерна для експорту через біржі суттєво обмежить можливості трейдерів, влади для неринкових маніпуляцій та обкрадання селян. Треба пам'ятати й те, що переважна більшість зернотрейдерів є не українським бізнесом, а філіями міжнародних транснаціональних корпорацій, яким українське село не болить. Українське село - це колиска української нації, і тільки ворог буде виступати проти справжніх ринкових механізмів захисту українського села.
На завершення хочу запропонувати кілька необхідних заходів консервативного характеру. Головним з них є запровадження вивізного мита на експорт зерна як стратегічного ресурсу, як сировини для створення додаткової вартості у великих обсягах усередині країни. А саме: м'яса та м'ясопродуктів, молока та молокопродуктів, різноманітних виробів з борошна, зокрема макаронів, які мали б становити основу нашого сільськогосподарського експорту. Приклад такої правильної консервативної політики - це вивізне мито на соняшникове насіння, яке навіть у ринкових вимогах СОТ ми не погодилися опустити нижче десяти відсотків. Для тих у залі, хто любить брати приклад з Росії, нагадаю, що Росія обкладає свій енергетичний ресурс - нафту чи газ - вивізним митом у сотні доларів на одну тонну.
Мене вже не просто дивує, а обурює те, що зернотрейдери за найтіснішого сприяння влади розбудовують суперсучасну інфраструктуру тільки для масового вивозу зерна, тобто сировини, і не вкладають грошей у створення сучасної переробної харчової промисловості для подальшого експорту готової продукції високого рівня переробки. Так само вони не інвестують своїх прибутків у будівництво сучасних тваринницьких комплексів.
...Те, що Партія регіонів не голосувала, щоб закупляти зерно через біржі, означає, що ви не хочете запроваджувати економічні механізми регулювання. Ви хочете керувати цим процесом вручну. Ви повинні розуміти, що це знищить повністю село, це зробить таку ситуацію, що в нас виробник зерна одержуватиме копійки, а той, хто вивозитиме зерно, отримуватиме прибуток у 300-400 доларів. Ви ж це чудово розумієте. І кажете, що проводитимете політику на відродження села? Ви хочете далі грабувати село!".
Полюбив вовк кобилу -
залишив хвіст та гриву
Павло Пулковський (фракція Партії регіонів): "Ви сьогодні спостерігали, як надзвичайно багато тут таких, що переживають за долю України, за народ, що вони можуть залишитися без хліба. Я вважаю, що це лукавство повне...
Думаю, що не менше за нас думають і несуть відповідальність, насамперед, Президент України Віктор Янукович, прем'єр-міністр Микола Азаров. І я думаю, що ми повинні вірити, як і народ України, у першу чергу, цим великим політикам. Я переконаний, що вони все зроблять, вони не допустять такої небезпеки, як було зроблено помаранчевими попередні п'ять років. І то не було ні голоду й не була Україна без хліба".
Тарас Чорновіл (позафракційний): "...Таке відчуття, що наше село так люблять, що хочуть його задушити в обіймах ... Не маючи нормально встановлених правил граничної рентабельності по біржах тощо, ми фактично створюємо для села ще додаткового здирника й чітко зафіксовуємо можливість додаткового посередника оббирати селянина...
...Уведення мораторію - це елементарна, як на мене, дикість. Це за те, щоб в Україні взагалі зерно потім не вирощували. Підіть з тим селянином і попробуйте разом з ним взяти для виробництва хліба кредит у банку - не дістанете. Тепер, ще заборонивши йому вивозити й зерно, брати участь в експорті, позбавте його остаточно обігових коштів, і все. В Україні вирощуватимуть тільки ріпак...".
Юрій Кармазін (позафракційний): "Надзвичайно серйозна заява прозвучала про те, що сфальсифіковано дані державної звітності: не багато - не мало, а на 10 мільйонів тонн. Це потребує перевірки, і я просив би вас дати доручення щодо перевірки цих даних і негайного повідомлення результатів Верховній Раді...".

Незважаючи на ухвалену урядову постанову, квотова невизначеність триває й донині. Чи відчалить те збіжжя, що накопичилося в портах, до набрання документом чинності, і коли тепер КабМін увімкне зелене світло на зернових кордонах - можна лише припускати. Важливою тут є ціна питання. В прямому й переносному значенні.

Іван Лазнюк

Інтерв'ю
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та

1
0