Кукурудзяний метелик: небезпека та ефективні заходи захисту

Кукурудзяний (стебловий) метелик є найнебезпечнішим шкідником кукурудзи в усіх зонах її вирощування в Україні. Крім кукурудзи, він пошкоджує просо, сорго, суданку, коноплі, хміль та інші сільськогосподарські культури. Розвивається також на грубостеблових бур’янах (полин звичайний, щириця, будяк, куряче просо).

М. Круть,
канд. біол. наук,
Інститут захисту рослин НААН

Упродовж останніх п’яти років кукурудзяний метелик заселяв у лісостеповій зоні 67–91%, у степовій та поліській — 60–100% площ посівів кукурудзи, пошкоджуючи 10–18, макс. 48–76% стебел та 6–13, макс. 35% качанів за чисельності гусениць 1–1,8 екз./рослину. Найбільші осередки шкідника відмічали в АР Крим, Донецькій, Дніпропетровській, Вінницькій, Волинській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Харківській, Черкаській та інших областях. Ушкодження метеликом стебел часто супроводжувало вилягання рослин, а качанів — захворювання на фузаріозну гниль та пліснявіння.
За підрахунками, недобори врожаю кукурудзи від шкодочинності стеблового метелика в середньому сягають 12–15%, а в роки масового його розмноження — 25–50%.
У посівах проса (Київська, Луганська, Миколаївська та інші області) на 20–50% заселених площ цей фітофаг пошкоджував 3–14% рослин. У Сумській та Черкаській областях було пошкоджено 8–22, макс. 35% рослин конопель, у Миколаївській — 18–35% посівів сорго, в Рівненській — 1–4% хмелю. Все це, звичайно, також призводило до певних недоборів урожаїв вирощуваних культур.

Біологія шкідника
Це метелик із розмахом крил 26–32 мм та добре вираженим статевим диморфізмом. Передні крила самця бурувато-коричневі з широкою світлою зубчастою смугою вздовж зовнішнього краю і темною плямою біля середини переднього краю; у самки передні крила світліші — біло-жовті або світло-коричневі. Кладка яєць черепицеподібна, має вигляд застиглої краплі стеарину. Гусениця жовто-сіра, інколи з червонуватим відтінком, з бурою головою і темною смужкою на спині, завдовжки до 25 мм. Має 8 пар ніг. Лялечка світло-коричнева або буро-жовта з витягнутим кінцем, розміром близько 20 мм.
Зимують гусениці кукурудзяного метелика в стеблах пошкоджених рослин, у середині травня — на початку червня заляльковуються. Літ метеликів збігається в часі з початком викидання кукурудзою волотей. Самки відкладають яйця на нижній бік листків. Після виплодження гусениці деякий час живуть на поверхні рослин і живляться паренхімою, а потім через піхву листків проникають усередину стебла, де живуть близько місяця. Вони пошкоджують листки, стебла, качани, а також волоть. Пошкоджені стебла від вітру ламаються й падають, молодий качан і волоть також підламуються у місці прикріплення. До того ж пошкоджені качани уражуються хворобами. Після закінчення живлення гусениці залишаються зимувати в нижній частині пошкодженого стебла.
У зонах Полісся та Лісостепу кукурудзяний (стебловий) метелик розвивається в одному поколінні, а в умовах Степу можлива й друга генерація.
На кукурудзяному метелику паразитує понад 20 видів перетинчасто- та двокрилих комах. Серед них найбільше значення мають яйцеїд Trichogramma evanescens Westw. і паразит гусениць Habrobracon hebetor Say. Певну роль відіграє й муха Ceromasia Mg. із родини тахін. Але оскільки регулююча роль природних чинників для даного шкідника незначна, для істотного зниження його чисельності й шкодочинності треба планувати проведення захисних заходів.

Заходи захисту
Зважаючи на особливості й спосіб життя кукурудзяного метелика, для захисту кукурудзи й інших культур від нього потрібно застосовувати комплекс організаційно-господарських, агротехнічних, хімічних та біологічних заходів.
Істотну роль відіграє попередник. Так, у спеціалізованих сівозмінах короткої ротації вирощування озимої пшениці як проміжної в монокультурі кукурудзи створює несприятливі умови для розвитку кукурудзяного метелика й інших шкідників. Висівати кукурудзу треба у найоптимальніші для зони строки.
Радикальним і водночас простим заходом обмеження шкодочинності кукурудзяного метелика є вирощування найурожайніших та стійких сортів і гібридів кукурудзи. Так, більш толерантними до пошкоджень цією комахою є грубостеблові гібриди даної культури. В зоні розвитку двох поколінь шкідника слід вирощувати ранньостиглі гібриди, які меншою мірою зазнають пошкоджень гусеницями найшкідливішого, в цих умовах, другого покоління. Підвищенню стійкості рослин сприяють також фосфорно-калійні добрива.
За сильного пошкодження шкідником окремих полів доцільно провести збирання кукурудзи на силос, тобто у фазі молочно-воскової стиглості.
Організаційно-господарські та агротехнічні заходи, ефективні щодо обмеження темпів розмноження кукурудзяного метелика:
   знищення на посівах пошкоджуваних культур грубостеблових бур’янів;
   збирання кукурудзи за низького зрізування (не вище 10 см) із подрібненням стебел;
   очищення від рослинних решток ділянок після збирання кукурудзи, проса, конопель;
   дворазове діагональне дискування поля після збирання врожаю та глибока зяблева оранка;
   використання в господарствах стебел кукурудзи до травня.
Економічний поріг шкодочинності кукурудзяного метелика на кукурудзі: наявність кладок яєць на 15–24% рослин за одночасного виявлення гусениць чисельністю 1–2 екз./рослину у фазі шести-восьми листків і викидання волоті кукурудзи або п’яти кладок яєць на 10 рослин через два тижні після піку льоту метеликів; на коноплі — 20–25 гусениць на 100 рослин на початку вегетації культури.
Для зниження чисельності даного шкідника на початку та в період масового відкладання ним яєць доцільно проводити випускання трихограми (бурої або жовтої). Норма першого випускання — 50 тис. самок/га, другого — залежно від кількості яйцекладок на 100 рослин: до трьох кладок — 50 тис., три-п’ять кладок — 100 тис., шість-вісім — 150 тис., дев’ять і більше — 200 тис./га. У Степу трихограму краще застосовувати методом багаторазових її випускань через кожних чотири-п’ять днів від початку і до кінця відкладання яєць. У такому разі норма першого випуску — 50 тис. самок/га, подальших — із розрахунку одна самка на два яйця шкідника.

Хімічна обробка
У період масового виплодження гусениць кукурудзяного (стеблового) метелика за перевищення економічного порога шкодочинності посіви слід обробляти інсектицидами. В «Переліку  пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні (2012)», проти цього шкідника зареєстровано такі препарати: Кайзо, в. е. (0,3 л/га), Децис ф-Люкс, к. е. (0,4–0,7 л/га), Карате 050 EC, к. е. (0,2 л/га), Карате Зеон 050 CS, м. к. с. (0,2 л/га), Кораген 20, КС (0,15 л/га). Під час вирощування конопель на технічні цілі можна використовувати також Золон 35, к. е. (3,0 л/га), але в такому разі заборонено використання конопляної олії для харчування і як сировину для харчової промисловості.
Ефект від використання інсектицидів залежить від точного визначення строків обробок. Найвищий він тоді, коли препарати вносять під час проникнення перших гусениць у стебла, тобто через два-три тижні після початку льоту метелика або під час масового його льоту. Цей строк доцільно встановлювати за допомогою феромонних пасток або світлопасток. Занадто рання обробка інсектицидами неефективна. Оскільки під час внесення інсектицидів рослини кукурудзи зазвичай сягають заввишки 1 м, для зменшення пошкоджень рослин варто використовувати обприскувачі широкого робочого захвату та трактори з великим діаметром коліс або портальні трактори. Обприскування краще здійснювати ввечері, коли рослини кукурудзи гнучкіші.