Критичні періоди для рентабельної трійки

Внутрішньовидова конкуренція у посівах культурних рослин не носить різкого характеру завдяки оптимальному розміщенню їх площею живлення. З появою бур’янистих рослин становище змінюється, і конкуренція стає головним типом взаємин.

С.Танчик, д-р с.-г. наук, завкафедри землеробства та гербології,
А. Бабенко, завлабораторії «Гербологія»,
О. Шпирка, аспірант,
НУБіП України

Бур’яни можуть займати екологічні ніші, не охоплені культурними рослинами, але подібні потреби у факторах життя все ж роблять їх постійними конкурентами. В окремі періоди розвитку чутливість культурних рослин до засмічення посівів бур’янами особливо велика.
   На початку 70-х років минулого сторіччя вчені й практики ще сперечалися про те, що вважати критичним періодом шкідливості бур’янів. Було стверджено загальновизнану думку, сформовану A. Воєводіним: критичний період шкідливості бур’янів — це етап вегетації, протягом якого вони спричинюють найдошкульніший вплив на культурні рослини. Подальші дослідження показали, що критичний період шкодочинності неоднаковий у різних культур і залежить від забезпеченості рослин факторами життя (світло, волога, елементи живлення), життєвої форми культури (одно-, дво-, багаторічні) і мети вирощування (на зелену масу або зерно). Багато культурних рослин із низькою конкурентоспроможністю (столові буряки, морква) не мають критичного періоду, тому бур’яни в їхніх посівах слід знищувати протягом усього періоду вегетації.
   Встановлено, що для умов Правобережного Лісостепу між двома контролями (весь період вегетації рослин — без бур’янів і весь період — із бур’янами) різниця в урожаї зерна кукурудзи становить близько 52%, тобто кукурудза не спроможна самостійно пригнічувати бур’яни. У варіантах із наявністю бур’янів у посівах впродовж певної частини періоду вегетації найбільше зниження врожаю зафіксували, коли бур’яни вільно росли протягом перших 40 днів від появи сходів кукурудзи. Найрізкіше падіння врожаю (8,2%) спостерігали за вегетації бур’янів у посівах в інтервалі 30–40 днів від появи сходів кукурудзи, отже, до настання цього періоду бур’янів слід позбутися. У дослідах Н. Воробйова вивчали толерантність до бур’янів пшениці, кукурудзи і соняшнику. Його підсумки збігаються із висновками, зробленими І. Веселовським та С. Танчиком: кукурудзу потрібно обов’язково захищати від бур’янів, оскільки сама вона їх пригнічувати такою мірою, щоб не було відчутного зниження врожайності, не може.
   Дослідження, проведені в Болгарії (Іван Трнков) показали сильну залежність конкурентоспроможності кукурудзи щодо бур’янів від доз азотно-фосфорних добрив. Дослідження, проведені в Німеччині на різних посівах із великим набором культур і розмаїттям бур’янів, показали ступінь конкуренції залежно від виду рослин, потужності їхнього початкового росту та накопичення біомаси. Щоб підвищити врожай плодових культур на 1%, треба знизити забур’яненість на 8%, жита — на 5, а кукурудзи — на 0,5%, тобто кукурудза чутливіша до забур’яненості в 16 разів, ніж плодові культури.
   Критичний період шкідливості бур’янів не пов’язаний із їхньою потребою вологи й елементів живлення: шкода від них починається набагато раніше, ніж проявляється конкуренція за вологу, поживні речовини, світло тощо. Це чітко видно з графіків 1, 2, 3, що показують залежність урожайності кукурудзи і пшениці озимої від термінів наявності бур’янів у посівах. У цей період основною формою взаємовідносин між рослинами є алелопатичний вплив. Відомий факт, що рослинам властиве «передчуття» майбутнього рівня наявності бур’янів у посівах. Цю «інформацію» вони отримують завдяки кореневим виділенням інших рослин — колінам або фітонцидам. «Дізнавшись» про небажаних сусідів, рослини програмують свій ріст, розвиток і, відповідно, продуктивність таким чином, щоб сформований урожай дозрів навіть за високої конкуренції з боку рослин бур’янів. Відповідно, маючи таку «інформацію», рослина на початкових етапах органогенезу закладає нижчу продуктивність. Це явище практично незворотне, і навіть за знищення бур’янів після проходження цього періоду втрачену врожайність можна повернути лише частково.
   Провівши криві залежності врожайності від періоду конкуренції з бур’янами, у місці їхнього перетинання знаходимо точку, після досягнення якої негативний вплив бур’янових рослин на культуру стає незворотнім.
Для ранньостиглих гібридів кукурудзи критичний період відносин культурних рослин із бур’янами триває від появи сходів і до кінця вегетації, однак найбільше виражений протягом 20–45 днів від появи сходів (графік 1). Для середньоранніх гібридів найбільш чітко виражений інтервал конкурентних відносин спостерігається в межах від 30 до 50 днів від появи сходів. У цей час (у середньому на межі 45 днів) настає критичний момент конкурентних відносин. Отже, протягом указаних періодів потрібно вжити комплекс заходів для захисту посівів від бур’янів, інакше зниження врожайності можливе більш ніж учетверо.
Спостерігається також висока негативна кореляція між масою бур’янів у посівах кукурудзи та її врожайністю
(r= -0,8–0,9).
   Дослід із встановлення впливу періоду вирощування культури з одночасною наявністю бур’янів на рівень урожайності пшениці озимої дав змогу встановити, що в середньому період тривалістю 40–60 днів від часу відновлення весняної вегетації (ЧВВВ) є найбільш критичним для рослин пшениці з точки зору впливу бур’янів на їхню майбутню продуктивність. Протягом цього періоду посіви потрібно тримати чистими від бур’янової рослинності. Зокрема, за нашими даними, в середньому на 55-й день настає критичний момент у конкуренції культури з бур’янами за фактори життя. Якщо на цей період не забезпечити рівень чистоти посіву, що буде нижчим за еколого-економічний поріг їхньої шкодочинності, то врожайність може знизитись у 1,5 раза.
   Ріпак озимий — одна з сільськогосподарських культур, яка дуже чутлива до забур’яненості посівів у перші фази росту й розвитку. Але і навесні, після відновлення вегетації, негативний вплив бур’янів на рослини ріпаку озимого все ще залишається значним. Саме на цей час припадає критичний період конкуренції ріпаку озимого з бур’янами.
Найбільш різко виражений інтервал критичного періоду конкуренції між ріпаком озимим й бур’янами починається від початку періоду відновлення вегетації і продовжується до 40 днів (графік 4). У цей час, приблизно на межі 37 днів, настає критичний момент конкурентних відносин. Для того, щоб звести негативний вплив бур’янів на ріпак озимий до мінімуму, слід забезпечити чистоту посівів культури впродовж хоча б 50–60-денного періоду після відновлення вегетації. Знищення бур’янів у пізніші строки вже не компенсує втрат, заподіяних ними культурі. Тому під час вирощування ріпаку озимого слід вживати комплекс запобіжних і винищувальних заходів для боротьби з бур’яновою засміченістю. У разі потреби доцільно вносити гербіциди. Бур’яни, що з’являються у посівах на 60-й день після відновлення вегетації ріпаку озимого, справляють незначний негативний вплив на насіннєву продуктивність культури.