Моніторинг шкідливих фітофагів багаторічних насаджень

В останні роки в Україні спостерігається погіршення фітосанітарного стану агробіоценозів, що зумовлено дією чинників економічної та екологічної природи, і призвело до різкого збільшення рівня чисельності та розширення зон шкідливості головних шкідників та хвороб. Тому наразі зростає актуальність фітосанітарного моніторингу та прогнозу, виникає необхідність впровадження в практику новітніх технологій, створених за сучасних наукових досягнень в галузі технологій фітосанітарного моніторингу.

Ентомологічний моніторинг. Облік шкідників здійснюють за допомогою візуальних, інструментальних та дистанційних методів. Візуальні методи є найпростішими, надійними, але трудомісткими, особливо ґрунтові розкопки. Інструментальні методи обліку чисельності комах базуються на застосуванні атрактивних пасток. Феромонні та кольорові пастки стали основою чисельних систем фіто-санітарного ентомологічного моніторингу, їх арсенал постійно поповнюється за рахунок нових розробок. Дистанційні методи обліку чисельності – це досягнення науково ємких технологій, які використовуються, головним чином, з науковою метою, і широкого практичного використання набули тільки в технологіях контролю чисельності саранових.

Науково-технічний прогрес в галузі космічної техніки дає змогу ентомологам, які працюють під керівництвом ФАО, дистанційно реєструвати утворення, оцінювати чисельність і напрямок міграцій куліг та зграй саранових, прогнозувати загрозу від них в різних регіонах планети. Дистанційне зондування Землі (ДЗЗ, супутникові знімки ) і GPS – позиціонування поєднані в комп’ютерну Геоінформаційну систему ( ГІС ). Вона набуває все більшого поширення для картування й аналізу в режимі реального часу об’єктів і подій, що відбуваються на наші планеті. Перші розробки з використанням GPS для вирішення актуальних проблем захисту від саранових були здійснені в США. Аналогічну систему впровадили в Африці та Мадагаскарі. Дослідження показали, що позиціонування осередків саранових в просторі і часі за допомогою GPS дозволяє суттєво підвищити надійність прогнозу масового розмноження цієї групи шкідливих комах, ретельно планувати і здійснювати контроль за проведення хімічних протисаранових заходів. Сучасні системи точного землеробства дають змогу за проведення заходів захисту рослин враховувати просторовий розділ популяцій шкідливих організмів, що зменшує обсяги використання пестицидів, допомагає майже вдвічі скоротити термін повернення інвестицій в сільськогосподарське виробництво.

Ентомологічний прогноз базується на тому, що дія природних чинників на стан популяцій шкідливих організмів, які мешкають в агроценозах, відбувається на фоні еколого-економічних чинників, вплив яких на чисельність та поширення шкідливих організмів не менш дієвий. Сукупна дія природних і еколого-економічних чинників віддзеркалюється у фітосанітарному стані сільськогосподарських культур.

Рівень розвитку сільськогосподарського виробництва (стабільність системи землеробства, ступінь розораності земель, стан насінництва, агротехніка, захист рослин) в еколого-географічних умовах держави визначає фоновий рівень чисельності і поширення популяцій шкідливих комах. Фоновий рівень — середні багаторічні показники чисельності шкідників та заселених площ, які склалися в поточних еколого-економічних умовах. Фоновий рівень коливається під дією цих еколого-економічних чинників і визначає економічні наслідки надзвичайних ситуацій у період масових розмножень шкідливих організмів, які відбуваються циклічно під дією природних чинників. Зміни фонового рівня роблять, вносячи корективи в існуюче наукове забезпечення прогнозу: доцільність використання ЕПШ та кількісних показників фазового стану популяцій.

ЕКОНОМІЧНІ ПОРОГИ ШКІДЛИВОСТІ ФІТОФАГІВ БАГАТОРІЧНИХ НАСАДЖЕНЬ

Багатовимірність процесів популяційної динаміки свідчить про обмежену можливість алгоритмів прогнозу на ґрунті передбачення агрокліматичних показників. Надійно прогнозувати чисельність та поширення шкідливих популяцій можливо тільки на підставі аналізу багаторічної динаміки їхньої чисельності з урахуванням поточного стану сонячної активності і статистики масових розмножень різних популяцій. Тому розробка і впровадження сучасних систем фітосанітарного моніторингу – єдиний шлях вирішення проблеми надійного прогнозу можливих втрат урожаю і  економічної оцінки доцільності заходів захисту рослин.

Останніми роками з метою вдосконалення методів обліку численності створено технології феромонного моніторингу небезпечних багатоїдних карантинних шкідників. Запропоновані технології дають змогу підвищити надійність моніторингу та значно, майже в 10 разів, скоротити трудовитрати на його проведення.

З метою екологізації захисту рослин та підвищення ефективності та надійності прогнозування розроблено комп’ютерні програми, які дозволяють оперативно прогнозувати потенційні втрати врожаю основних сільськогосподарських культур від комплексу шкідливих комах, визначати еколого–економічну доцільність хімічного захисту культур в умовах поточної фітосанітарної ситуації. Комп’ютерний прогноз дає змогу землекористувачам різних економічних категорій, а також державним органам управління сільськогосподарським виробництвом приймати відповідні управлінські рішення на мікро- та макроекономічних рівнях щодо використання ЗЗР.

Зазвичай застосування пестицидів проводять у період перебування шкідників в уразливій фазі розвитку. Це строки масової появи личинок (гусениць) тощо. Але чи не найголовнішим критерієм є економічний поріг шкідливості, який визначається за щільністю популяції шкідливого організму, за якої економічно доцільне застосування тих чи інших заходів і засобів захисту рослин.

Безумовно, цей показник досить умовний, оскільки залежить від вартості препаратів, мастильно-паливних матеріалів та інших затрат, які в наш неспокійний час мають широку амплітуду коливань, тим не менше наводимо ці показники для найголовніших і найбільш поширених шкідників та збудників хвороб плодових культур.

А найголовніше — в центрі діагностичних заходів головною фігурою залишається добре підготовлений фахівець.

Обліки

Для одержання різносторонньої інформації проводять перш за все періодичні маршрутні обстеження і ентомологічні екскурсії з метою:

• Обліку якості робіт по захисту сільськогосподарських рослин від шкідливих об’єктів;
• Одержання загальної картини фітосанітарного стану агробіоценозів;
• Зборів ентомо-фітопатологічних матеріалів;
• Виявлення початку заселення і пошкодження рослин шкідниками і ураження збудниками хвороб.

Маршрутні обстеження і ентомологічні екскурсії необхідно проводити на площі, яка становить не менше 10 % посівної площі основної культури, що вирощується у господарстві.

Облік шкідників і хвороб проводять комплексно не менше, як на 100 рослинах, які розподіляються пропорційно кількості проб:

на ділянці в 1 га – 5 проб;

на ділянці до 5 га – 10 проб;

на ділянці до 10 га – 15 проб;

на ділянці понад 20 га – 20 проб.

Якщо одна і та сама рослина пошкоджена декількома видами шкідників, то таку рослину обліковують і дані записують як пошкоджені кожним окремим шкідником.

Обліки в садах проводять:

до початку цвітіння;

в період набухання бруньок;

в період утворення суцвіть;

в період цвітіння;

в період формування плодів;

в період дозрівання плодів;

в період листопаду.

На виноградниках обліки проводять:

в період розпускання бруньок;

в період цвітіння;

в період утворення грон;

в період дозрівання;

в період листопаду.

В. Федоренко, А. Федоренко, Інститут захисту рослин НААН України