Кращий господар в Україні: досвід з Полтавщини, Харківщини та Миколаївщини

ДП "Семаль" Семенівського району Полтавської області
Восени минулого року сільгосппідприємство "Семаль", що в Семенівському районі Полтавської області, із посівом озимих впоралося швидко. Передусім, як вважають і керівник господарства, і головний агроном, завдяки новим технологіям, які тут впроваджують уже два роки.

Олена Корнієнкова, головний агроном ДП "Семаль":
- Зменшилися витрати палива, скорочується кількість технологічних операцій, закупили в "Амако" нову техніку, зокрема сівалку "Грін Плейн". Сіє вона дуже якісно завдяки тому, що на кожний сошник діє певний тиск, і зерно кладеться саме на посівне ложе, яке перед тим підготовляє культиватор.
Більш ніж на чотирьох тисячах гектарів посівних площ господарство вирощує традиційні для Полтавщини культури за сучасними технологіями.

Микола Тимченко, директор ДП "Семаль":
- Беремо краще: кращі технології, кращі сорти, бо селекція не стоїть на місці. І от уже два роки у нас значний приріст урожайності по всіх видах культур.
Проблеми із кредитуванням і погодні умови - це дві причини, які, за словами директора, додали торік свою ложку дьогтю, та все ж урожай виростили й зібрали непоганий.

Олександр Погребняк, водій:
- Добре рік закінчили. Зарплату платили щомісяця і вчасно. Заробітки були непогані, й на пай дали пшеницю, ячмінь, соняшник.
Трудовий колектив господарства - 110-120 осіб залежно від сезону. Середній заробіток механізаторів - близько двох тисяч гривень. На комбайні й більше виходить.

Володимир Чернильник, комбайнер:
- Менше трьох тисяч не буває. Можна було й більше, та погода трохи завадила... А так, все нормально.
Два зимових місяці відносного перепочинку будуть зайняті плануванням, складанням технологічних карт, знайомством із новинками галузі. Буквально в кінці минулого року Микола Миколайович повернувся з Америки.

Микола Тимченко, директор ДП "Семаль":
- Їздили ми туди разом із представниками компанії "Амако", знайомилися з новими технологіями.
До речі, впроваджувати новинки на своїх полях не так уже й просто. Нинішнє сільгосппідприємство за масштабами - це колишні три, і відстань від села Погребняки до крайньої точки господарства - 30 км. Три села й десяток хуторів - це три сільські ради, три школи, три ФАПи й дільнична лікарня.

Микола Тимченко, директор ДП "Семаль", продовжує:
- Допомогу односельцям та закладам соціальної сфери (лікарня, школа) сприймаємо як належне - ми тут живемо, тут наш двір. Ми нікуди не підемо, і куди їм, людям, іти?Допомагаємо в ремонті, з пальним, за потреби - сільгосппродукцією...

ТОВ СП "Ягідне" Куп'янського району Харківської області
Товариство "Ягідне", що в Купянському районі Харківської області, з комплексом осінніх робіт теж впоралося вчасно. Вересень видався посушливим, але зуміли й поля добре підготувати: із трьох тисяч гектарів озимої пшениці 2700 засіяли за нульовою технологією, і сходи дружні отримали.

Олег Гарний, заступник директора ТОВ СП "Ягідне":
- Там, де по соняшнику, по нулю, дуже гарна пшениця, почалося кущіння. Навесні, якщо благо перезимуємо, будемо з озимою пшеницею.
Вже другий рік тут сіють новою сівалкою, придбаною в компанії "Амако".

Іван Кастиря, директор ТОВ СП "Ягідне":
- Сівалка працює добре в нашій зоні. За добу можна засіяти 100-120 га. Другий рік затрати маємо менші, насамперед, завдяки зменшенню споживання пального. Що дуже важливо, адже це - чи не найбільша стаття витрат.
Нинішні господарі, які два роки тому взяли в оренду земельні паї, - майже сімсот місцевих землевласників - на 5 тис. га землі вирощують зернові та технічні культури.

Іван Кастиря, директор ТОВ СП "Ягідне", додає:
- 2009 видався непростим: тяжкі умови, сильна посуха. І все ж урожай виростили непоганий - що зернових, що технічних культур. Зерно відразу з поля продавали постійному партнеру. Нині вже повернули й кредити, якими змушені користуватися. Тож заборгованостей немає. Підтримки від держави не було ніякої ні за добрива, ні за посіви площ пшениці та інших культур. Ще у вересні розрахувалися й за оренду землі (зерном, грошима - що хочеш, те й бери).
Допомагає господарство, за можливості, й селу, зокрема, місцевій школі.

Михайло Дворецький, директор загальноосвітньої школи села Ягідне:
- Хоч би з яким проханням я звернувся до керівництва, ніяких відмов не чув. Спасибі їм за допомогу.

ФГ "Зібог" Борівського району Харківської області
Віктор Шапошников під новий рік принесе в сім'ю заслужену премію.
Віктор Шапошников, механізатор:
- Премія за рік - мішок цукру. Відробив шість років і одержав шість мішків цукру. Скільки хто пропрацював, стільки й отримав.
Віктор тут працює вже дев'ять??? років. А загалом фермерське господарство "Зібог", що в Борівському районі Харківської області, існує 12 років. Колектив підібрався молодий, роботящий. А назвали так своє господарство на честь древньогрецького бога землі.

Андрій Соколов, голова фермерського господарства "Зібог":
- Ми погортали тлумачні словники в бібліотеці та й вибрали цю назву. На Бога, звичайно, надіємося, та й самі працюємо. Бо не дарма ж народ каже: як працюватимеш, так і матимеш.
От і цього року серед фермерських господарств району "Зібог" - на третьому місці.

Володимир Кавун, начальник Борівського районного управління агропромислового розвитку:
- Господарство, яке працює вже не один рік, показує стабільні результати і в міру своїх можливостей допомагає тим селам, на землях яких працює, і тим людям, які здали паї в це господарство.

Іван Печень - один із тих землевласників, хто здає свій пай в оренду господарству, а за те має в рахунок оплати різне збіжжя.
Іван Печень, механізатор:
- Платять пшеницею, ячменем, цукром. Городи обробляють безоплатно, дають посівний матеріал.
Іван уже сім років працює в господарстві механізатором. Влітку - на комбайні (комбайн у господарстві новий, "Массей Фергюссон", придбали його в компанії "Амако", з якою підприємство працює вже третій рік). На ньому чоловік щодня збирав до 50 га, тому й заробив добре.
Цукрові буряки в господарстві вирощують уже 15 років, от і цього року запланували висіяти понад 100 га. Вирощений урожай здають на цукровий завод за давальницькою схемою. Це цілком влаштовує обидві сторони. А ще - господарство протягом трьох років отримує добрі врожаї озимого ячменю. Всі культури - озимі та ярі - тут намагаються вирощувати за сучасними технологіями.

ПП "Агротех" Миколаївської області Казанківського району
Щорічний бюджет Михайлівської сільської ради - майже три тисячі гривень. Притому, як каже сільський голова Валентина Вікторівна, що потрібно втричі більше. Тому утримувати соціальну сферу, вирішувати різні життєві питання ось уже десять років допомагає місцеве сільгосппідприємство "Агротех".

Валентина Кибенко, сільський голова села Михайлівна:
- Зокрема, підприємство допомагає з харчуванням к дошкільному закладу, забезпечує овочами, надає автопослуги. Всього й не перерахуєш, бо намагаємося співпрацювати практично в усіх питаннях.
Крім того, підприємство справно сплачує податки до місцевого бюджету ( в межах 170 тис. грн щороку) та орендну плату.

Григорій Михайлович здає в оренду "Агротеху" понад 8 га землі. Плату отримує регулярно.
Григорій Михайлович, пайовик:
- Позаторік одержав 3,2% вартості паю, торік усі чотири. Тобто, якщо в позаминулому році отримав три тисячі гривень, то цієї осені, відповідно, на відсоток більше.
Як непросто було для підприємства та його керівника виконувати взяті зобов'язання, сплачувати понад восьмистам пайовикам двох сільських рад орендну плату, так само, як і 170 працюючим зарплату та премію в кінці сезону, - про це люди теж знають.
"Агротех" має в обробітку понад 6,5 тис. га земель у Казанківському районі Миколаївської області. Починали працювати, як каже директор, без будь-якого стартового капіталу , все зароблене вкладали у виробництво, успішно освоювали сучасні технології, і таким чином ставали на ноги.

Юрій Корецький, директор ПП "Агротех":
- Під торішній урожай, крім озимих, пшениці та ячменю, висіяли ще й 830 га ріпаку. Навесні підрахували результати, які ж матимемо прибутки за цей ріпак. Брали найнижчу врожайність. Ми ріпаком займаємося сім років. За цей період 18 ц/га - була найнижча, а 38 ц/га - найвища врожайність, тобто арифметика така: (18+38):2 - помножили на мінімальну ціну й побачили перспективу. А вже за кілька днів реальність перекреслила всі перспективи. Тиждень заморозків до мінус семи на поверхні знищив посіви й завдав збитків мінімум на 12 млн грн. Пережили такий удар, працюємо далі. А загалом з торішнім аграрним сезоном упоралися добре.
За роки роботи підприємства люди звикли, що їхній директор завжди і в усьому їм помічник. Торік же сам Юрій Опанасович зі своїми проблемами не знав, до кого звернутися. Точніше, стукав у всі двері, тільки все було безрезультатно. Були й висновки Торгово-промислової палати про форс-мажорні обставини. Проте всі, до кого звертався Юрій Опанасович (а йдеться про допомогу в 5-7 млн грн з поверненням), наче й розуміли та співчували - і все ж просили почекати. Та земля не чекатиме...

Юрій Корецький, директор ПП "Агротех" продовжує:
- Нема до кого звернутися, щоб можна було отримати якусь компенсацію. Держава відвернулася взагалі. Є тільки сподівання, що все-таки вдасться вирішити питання. Ми ніколи нікого не підводили.

Агрофірма "Ольгопіль" Чечельницького району Вінницької області
Жваве будівництво кипіло в кінці минулого року в центрі села Ольгопіль, що в Чечельницькому районі Вінницької області. Тут тобі й плитку керамічну кладуть, і дерева відразу висаджують, і навіть пам'ятник Пушкіну вже майже готовий.

Юрій Презін, сільський голова с. Ольгопіль:
- Пам'ятник практично готовий. Але трішки благоустрій наш не встигає. Тож відкриття пам'ятника перенесли на 2010 рік.
Поезії великого російського поета любить керівник місцевої агрофірми Павло Каленич. Та, власне, весь благоустрій села, ремонт адмінбудинку, Будинку культури, лікарні й школи, навіть 200 м дороги в центрі та будівництво басейну - все за кошти агрофірми.

Олександр Овчар, чечельницький селищний голова:
- Його справді цікавить і дитсадок, і той клуб. Це не та людина, яка оминає найменші проблеми. Він  приклад для будь-якого керівника в Україні.

Павло Каленич, директор агрофірми "Ольгопіль":
- Я мислю так: якщо господарство чи я як керівник не здійснимо роботи з благоустрою, то хто тоді це зробить?
Працювати агрофірма почала в кінці 90-х на 2,5 тис. га давно не ораних земель. Нині ж мають в обробітку понад 5 тис. га землі в чотирьох довколишніх селах. Вирощують зернові, технічні культури й цукрові буряки. Останні - вже на значно менших площах.
Павло Каленич, директор агрофірми "Ольгопіль":
- Останній аграрний сезон видався посушливим. І все ж, завдяки технологіям, зуміли зібрати по 45 ц/га зернових та по 32,9 ц/га ріпаку. Як для минулого року - нормально. Технологія передбачає, в тому числі, й висів культури в оптимальні терміни. Вже два роки поля засіваємо новими сівалками, придбаними в компанії "Амако". Механізатори наші працювали в дві зміни й засівали майже по 200 га за добу.
А ще - торік відкрили зерносушильний комплекс (побудували його за три місяці, коштував він господарству 2,5 млн грн). І тепер все вирощене зерно переробляємо й зберігаємо в складах. Коли є попит, можна й продавати.
Останні чотири роки агрофірма серйозно займається насінництвом і вже має статус елітного насіннєвого господарства. Матеріально-технічна база для цього є. Мають і тваринництво, але говорити про нього серйозно ще не готові, каже Павло Євгенович. Адже вже зрозуміли, що й цю галузь, якщо розвивати, то лише на основі передових технологій, на сучасному рівні, як і все, що робить агрофірма.