Спецможливості
Новини

Кількість нотифікацій по українській сільгосппродукції зростає

28.07.2017
1500
Кількість нотифікацій по українській сільгосппродукції зростає фото, ілюстрація
Останнім часом спостерігається зростання нотифікацій по української сільгосппродукції: у 2013 році Україна отримала 3 нотифікації, в 2014-му - 4, в 2015-му - 27 в 2016-му - 80, за 5 місяців 2017-го - 77

Останнім часом спостерігається зростання нотифікацій по української сільгосппродукції. Для прикладу: в 2013 році Україна отримала 3 нотифікації, в 2014-му - 4, в 2015-му - 27, в 2016 році - 80, за 5 місяців 2017-го - 77. Про це повідомив президент фітосанітарного асоціації України Владислав Седик в інтерв'ю propozitsiya.com.

"Почнемо з поняття" нотифікація ". Це ситуація, коли територіальні органи Держпродспоживслужби (після проведення експертиз відібраних зразків) видають документ, де написано, що Україна гарантує відповідність вантажу фітосанітарним вимогам країни-імпортера, а країна-імпортер, отримавши товар, виявляє його невідповідність", - пояснює експерт.

Кожна нотифікація, за його словами, дає підстави країні-імпортерові закрити доступ до своїх ринків, як, наприклад, в 2016 році Україна отримала заборону на експорт пшениці до В'єтнаму.

Найбільше нотифікацій Україна отримала від Індії. Причина - сажкові хвороби, які є карантинними для цієї країни, а в партіях українського зерна вистачало не тільки їх.

"Ми провели незалежний моніторинг. За допомогою компаній-членів відбирали зразки з експортних партій пшениці. Результат: Tilletia controversa - 21,2%, Tilletia laevis - 68,7%, Tilletia tritici - 76,2%, Fusarium - 36,5% . Як з'ясувалося, проблема є глобальною і ставить під загрозу ринки збуту країн Африки та Азії, а саме вони є нашими основними покупцями зернових культур", - повідомив В. Седик.

За словами президента фітосанітарного асоціації, ця загроза буде існувати до тих пір, поки український виробник не почне виробляти якісний продукт, який завжди є експортно орієнтованим товаром.

Також В. Седик додав, що Україна останнім часом не може похвалитися скороченням площі з підкарантинних організмами.

"Держава чомусь не хоче (або не може) зробити аналогічний механізм держпідтримки як, наприклад, у ветеринарів по локалізації та ліквідації карантинних організмів. Щоб все це працювало, має повинні виконуватися три речі: моніторинг-локалізація-ліквідація", - додає він.

На думку експерта, для України викликом буде бактеріальне в'янення кукурудзи.

"Ми забули про таке поняття як "культура землеробства". Я би сказав, що руйнується система, яка дозволяла контролювати виробництво і якість продукції. Останнім часом більшість виробників намагається здешевити виробництво. Все більше аграріїв через бажання заощадити забувають про прості речі - сівозміна, якісний посівний матеріал, система захисту рослин тощо. Як наслідок - знижується якість зерна", - констатував він.

Інтерв'ю
Вже третій рік поспіль у квітні починається масова загибель бджіл. Цього року бджолярі влаштували низку акцій протесту і написали чимало звернень до органів влади. Організатором трьох акцій протесту і автором звернення до президента... Подробнее
По мірі того, як Україна виходить у світові лідери з експорту меду, зростає інтерес до бджільництва. Водночас пасічники скаржаться на низькі ринкові ціни. Віце-президент Спілки пасічників України Володимир Дмитрук у цій ситуації радить... Подробнее

1
0