Спецможливості
Досвід господарств

Як створити прибуткову плантацію фундуку?

19.08.2020
16835
Як створити прибуткову плантацію фундуку? фото, ілюстрація

Нині вирощування фундука починає розвиватися і в Україні. І хоча підприємці поки що надають перевагу волоським горі­хам, проте фундук починає поступово опановувати площі насаджень у садах і все більше привертати до себе увагу. І цілком заслужену, адже на ньому також можна непогано заробити. Тому закладання нових промислових садів і виробництво горіхів фундука — один із перспективних напрямів для агровиробників. За розумного підходу цей біз­нес забезпечить підприємцям високий рівень рентабельності. Отже, які саме проблеми стоять на шляху створення садів фундука, скільки потрібно грошей на створення та догляд саду й коли можна отримати перший прибуток? На ці та інші питання нам відповів директор фундукового господарства Максим Шейко, який у горіховій справі працює вже п’ятий рік.

 

Максим ШейкоПане Максиме, розкажіть, будь ласка, про себе.

— Я 1997 року закінчив Національну академію внутрішніх справ, де здобув професію юриста. Але після навчання недовго пропрацював у цій сфері, оскіль­ки задоволення від набутої професії ніякого не отримував. Тому вирішив створити власний бізнес і зробити його таким, щоб він максимально відповідав моїм життєвим принципам. Вважаю, що, лише займаючись улюбленою справою, можна віднайти емоційний баланс між роботою та особистим життям. Такою справою для мене стало створення фундукового саду та догляд за ним.

 

Як давно Ви займаєтеся фундуком, коли й чому зацікавилися ним?

— Якось (це було 2007 року) я відпочивав із сім’єю в Європі, де запримітив поля, на яких вирощували фундук. На той час я не знав, що то за рослина. Проте уяву про сільське господарство вже трохи мав: із 2000 по 2005 рік працював керівником сільськогосподарського підприємства (на той час — кооперативу), в порядкуванні якого було 7 тис. га орної землі. Тому коли я побачив ці сади, вони мені дуже сподобалися та зацікавили. Саме відтоді в мене зародилася мрія висадити в майбутньому такі насадження. Ця ідея жев­ріла в мені багато років, та для її втілення все не було часу. Однак наприкінці 2014 року все-таки зважився на цей крок разом із кількома своїми партнерами. Ми довгий час зважували всі «за» та «проти», аналізували інформацію про культуру фундука та зрештою прийняли рішення розпочати власний бізнес. Так, спочатку було висаджено перші 50 га фундука в селі Холодна Балка, що неподалік Одеси. Та на цьому не зупинилися продовжували закладати нові насадження і на сьогодні маємо в своєму володінні вже 500 га фундука. Загальна площа, на якій маємо намір вирощувати фундукові сади — тисяча гектарів.

 

Де купували саджанці для закладання свого саду?

— Перші саджанці фундука (сорт Трапезунд), а це 32 тис. шт., було закуплено 2014 року в Криму, напередодні анексії півострова. Але почалася війна, і мої саджанці залишилися на окупованій території. Вивезти фундук вдалося транзитом через Росію лише в грудні 2015 року. Висаджувати його стали відразу ж по прибуттю. Одеський клімат посприяв цьому, адже температура в той період трималася на рівні 20°С. Екстремальна подорож саджанців не могла не позначитися на їхній приживлюваності. Близько 30% саджанців було втрачено. Окупація Криму зробила подальшу закупівлю фундука на півострові неможливою, тому почалися пошуки альтернативного варіанта. Саме в цей час ми познайомилися із представниками італійської компанії, яка займається вирощуванням «молодняку» цього виду горіха, і замовили в них дві партії саджанців. Першу партію горіхових рослин отримали високої якості, а друга — виявилася бракованою. Частину саджанців ми повернули назад і подальшу співпрацю вирішили припинити.

Того ж таки року знову познайомилися з італійцями, які працюють у грузинському місті Зугдіді, де розташовані сади та розсадники компанії Ferrero Rocher. Тут фундуком, волоським горі­хом, мигдалем, які використовуються для виробництва цукерок та іншої кондитерської продукції, засаджено понад дві тисячі гектарів. Приїхавши до них у Грузію, був вражений їхніми садами. Тому без вагань вирішив замовити саджанці відомих їхніх сортів, таких як Тонда ді Джиффоні, Тонда Романо, Де Ланге. Ці сорти спеціально створені під європейське виробництво, горіхи яких найкраще придатні для розколювання, сушіння, мають визначений діаметр ядра, чудові смакові якості, відповідну жирність і олійність горіхових ядер. Відповідно, їхні плоди адаптовані під виробництво шоколадок, цукерок та іншої кондитерської продукції. Про якість посадкової продукції найкраще свідчить той факт, що саджанці, висаджені 2017 року, вже обігнали насадження, закладене 2015 року. Відносини між нашим господарством і компанією Ferrero Rocher сьогодні вийшли на новий партнерський рівень — практично щомісяця їхні фахівці приїжджають до нас, щоб контролювати процес і допомагати правильно вирощувати фундук. Це співробітництво взаємовигідне: ми підписали договір про постачання 50% майбутнього врожаю. Можу похвалитися, що сьогодні моє господарство — одне з перших, яке використовує їхні саджанці на території України.

 

На території господарства є теплиці, що ви там вирощуєте?

Штамбова форма вирощування— На сьогодні вирощуємо лише лохину за голландською технологією, методом гідропоніки. Приблизно два роки тому я запрошував спеціалістів, які займаються виробництвом цієї культури. Так от вони переконували, що на Півдні України ця лохина рости не буде. Однак вона в нас росте, причому дає врожай не гірший, ніж у сприятливіших для неї умовах вирощування.

Раніше в теплиці вирощували саджанці фундука. Але це економічно не вигідно. Поясню чому. Після того, як ми отримали від італійців браковані саджанці, було прийнято однозначне рішення використовувати тільки свій посадковий матеріал. Ми спеціально створили лабораторію з розмноження саджанців in vitro (в Одесі), знайшли кращих фахівців. Отриманий у лабораторних умовах посадковий матеріал спочатку висаджували в маленькі касети, потім пересаджували в більші, після чого відправляли на дорощування та адаптацію в наші ж теплиці. Однак такі сажанці потрібно дорощували ще як мінімум два роки, причому в перебігу цього етапу втрати саджанців можуть сягати близько 15–20%, а це немалі кошти збитки в грошовому вираженні. Тому ми вирішили купувати лише закордонний матеріал, для того щоб зекономити час і гроші.

 

Яка середня вартість закладання фундука на сьогодні?

Насадження обладнані системою поливу— Я не можу сказати точно. Тому що потрібно враховувати всі процеси, які були задіяні в процесі вирощування фундука. Я вважаю, що ціну закладання насаджень фундука потрібно рахувати вже тоді, коли отримаєш перший при буток. А ми вже знаємо, що фундук дає свої плоди через чотири-п’ять років після висаджування в ґрунт на постійне місце. Впродовж цих років потрібно його доглядати, а це немалі кошти. Тому враховувати потрібно всі витрати, це зокрема на: вартість закупівлю (вирощування) саджанців; операцію їхнього висаджування; роботу техніки, що обробляє насадження; придбання й унесення добрив, засобів захисту рослин; подавання води для поливу та її фільтрацію; догляд за насадженнями; збір урожаю; огородження саду; оплату праці робітників та охорони.

Також перед нами постала проблема — лісосмуги. Ми змушені створювати насадження навколо наших садів, для того щоб захистити його від вітру. Адже фундуку він дуже шкодить, особливо взимку. Тому на сьогодні ми вже висадили понад 30 тис. дерев павловнії. Чому — саме павловнію? Тому що вона — одна з найбільш швидко зростаючих рослин у світі. Також у лісосмугах висадили понад 10 тис. дерев грецького горіха та 6 тис. — тополі. На сьогодні не можу сказати, яка саме вартість закладання саду, тому що ми в нього тільки вкладаємо кошти, а прибутку від нього ще не маємо.

 

Розкажіть про технологію та схему посадки фундука?

Фундук для одного поливу вимагає 18 тис. кубів води— На разі повністю використовуємо технологію, яку нам запропонували європейські спеціалісти. Оскільки на початку створення саду ми вже зверталися до вітчизняних спеціалістів, які займаються вирощуванням фундука, і завдяки їхній «консультації» втратили цілий рік. Тому я говорив і буду стверджувати, що в нашій державі спеціалістів по цьому напряму горіхівництва немає. Та й звідки ж вони можуть взятися, якщо фундук в нас практично не вирощують?

Промислові площі фундука, як я вже говорив, розташовані в Одеській області, клімат цього регіону цілком сприятливий для культури. Однак без поливу саду ми не обійшлися б у будь-якому разі. В перші роки вирощування фундукового сад, поливу в нас не було, тож наші дерева мали не найкращий вигляд. Пізніше всю площу насадження обладнали системою поливу. Для поливання використовуємо два джерела: власні свердловини завглибшки 150 м та воду з Дністра. Для отримання води з річки ми уклали договір з Вигодянською насосною станцією, яка останніми роками практично не використовувалася. Ми почистили їм басейн, вибрали звідти тисячу тонн мулу, протягнули п’ятнадцять кілометрів труб від станції до двох наших накопичувальних басейнів. Сьогодні для разового поливу наших насаджень ми можемо використовувати до 18 тис. т води. Схема поливання коригується з урахуванням погодних умов. Полив починається в травні і триває протягом усього періоду вегетації дерев. Вода проходить два етапи фільтрації. Через систему поливу відповідно до фаз вегетації фундука постачаємо деревам мінеральні добрива, а також додаємо кислоту для підкислення ґрунту. Тому що індекс pH ґрунту має бути не біль­ше 6, а на наших землях він становив понад 8–9.

Перед висаджуванням фундука провели відповідну підготовку ґрунту. Завчасно готували посадкові ями, в які вносили органічні та мінеральні речовини. Це був і пташиний послід із розрахунку 10 кг на одну яму, й комплекс мінеральних добрив (азот, фосфор, калій).

За порадою іноземних спеціалістів застосували таку схему посадки: 3х5 та 3х6. Міжряддя між деревами засіяли травою, яка перешкоджає ерозії (насадження розташовані на схилах і сильно продуваються вітрами) та утримує вологу в ґрунті. Через велику площу насаджень використовуємо штамбову форму вирощування фундука. Вона найкраще придатна для того, щоб можна було механізувати всі роботи, пов’язані із доглядом за плантацією і збиранням урожаю. Господарство має в своєму розпорядженні весь необхідний набір техніки. Наш технічний парк складається із нових машин і знарядь, і кожного року ми стараємося поповнювати його. Тому що площа землі під фундуком збільшується, а як не буде потрібної техніки, то не встигатимемо виконувати всі потрібні операції з догляду саду відповідно до вегетаційного періоду фундука. В сезон у господарстві працює близько 150 чоловік.

 

Які шкідливі організми пошкоджують насадження та як ви з ними боретеся?

Вирощування лохини на території господарства— На сьогодні в нас проблем зі шкідливими організмами немає. Багато що залежить від садивного матеріалу, адже з ним можна занести в ґрунт безліч небезпечних хвороб. Проте, завдяки якісному матеріалу компанії Ferrero Rocher, у нас проблем із цим немає. Однак фундук як будь-яка рослина, має свої хвороби. Нашим насадженням най­більше завдає шкоди альтернаріоз та поодинокі спалахи борошнистої роси.

Проти цих хвороб ми застосовуємо препарати тільки провідних компаній. Купуючи препарати, насамперед потрібно звертати увагу на інформацію, подану на упаковці, щодо правильного використання засобу захисту. Тому що надто високі чи низькі норми його витрати можуть призвести до небажаних наслідків. Наприклад, коли ми обробляємо свої насадження від хво­роб або шкідників, через дві-три годи­ни вже бачимо очікуваний ефект. А це для господаря — великий плюс.

Три роки тому ми зробили діагностику ґрунту, і результати нас не втішили. Аналіз ґрунту показав низький склад макро-та мікроелементів, а також було виявлено значну кількість хвороб, як-от: фітофтороз, альтернаріоз, фомоз та всі види гнилей. Тому пошук рішень щодо поліпшення якості та ефективності ґрунту привів нас до співпраці з компанією «БТУ-Центр». Спільно з ними проводимо мікоризацію внесенням у ґрунт разом із поливною водою біопрепарату Мікофренд, діючим чинником якого є суміш ефективних мікроорганізмів: Glomus, Trichoderma harzianum. Гриби родини Glomus утво­рюють облігатну (обов’язкову) форму мікоризи: під час кореневого внесення їхні спори потрапляють в ризосферу — прикореневу зону, проростають, врос­тають гіфами в корінь, проникають в глибокі його тканини і поступово всту­пають в симбіоз, утворюючи мікоризу.

Відомо, що мікориза є результатом симбіотичних взаємин між грибом і кореневою системою рослини. Такий симбіоз дає змогу рослині працювати в повну силу й брати з ґрунту максимум поживи для себе. Крім того, мікоризація ґрунту сприяє оздоровленню його від фузаріозних захворювань. Ці хвороби можуть переходити з ґрунту на рослини, тому така функція мікоризи істотно знижує ризик інфікування саду. За рекомендацією цієї компанії ми вносимо їхні препарати (МікоХелп, Органік-баланс, Граундфікс) за крапельного зрошення разом із поливною водою в ґрунт.

Внесення біологічних препаратів Граундфікс та Органік-баланс позитивно вплинули на оптимізацію процесу живлення рослин фундука. Наприклад, уміст доступного для рослин фосфору за фертигації був вищий уп’ятеро в шарі 0–20 см та всемеро — в шарі 20–40 см, ніж торік. Аналогічні дані отримали й за результатами аналізу вмісту обмінного калію в активному шарі ґрунту. Ще хочу відзначити ефективність препарату МікоХелп, завдяки якому кількість патогенних грибів у кореневмісних шарах ґрунту значно зменшилась. Це свідчить про швидку дію грибів-антагоністів роду Trichoderma та бактерій Bacillus subtilis, які містяться в цьому препараті, на ґрунтову патогенну мікрофлору. Препарат, навпаки, сприяє розвитку в ґрунті корисних грибів. Тому ми й надалі використовуватимемо препарати цієї компанії. І хоча високі результати обробки біопрепаратами отримуємо не відразу, як звикли, проте ми бачимо позитивні зміни, які відбуваються з ґрунтом, а особливо з нашими насадженнями фундука. Ще одна позитивна сторона співробітництва із компанією — це постійне консультування спеціа­лістами, регулярні візити та обстежен­ня насаджень із послідуючими реко­мендаціями щодо оперативного вирі­шення питань захисту та живлення.

 

Яка на сьогодні у вашому господарстві врожайність фундука та ціна на нього?

Павловнія— Закупівельна ціна коливається залежно від цілої низки чинників, але загалом не опускається нижче від 2,5 євро/кг нечищеного горіха. В моєму господарстві плануємо створити додатковий напрям, у функціях якого буде розколювання, очищення та сортування фундука. Це дасть змогу значно збільшити ціну на нього.

Що стосується врожайності, то найвищі показники продуктивності фундук забезпечує у віці шести — восьми років: це мінімум 2–2,5 т/га. Якщо врахувати, що фундукові сади живуть до 70 років, то це більш ніж вигідний бізнес. Втім, поки що про будь-які доходи мова не йде, відбувається лише вкладення в цей бізнес. Однак ми торік уже отримали врожай близько 7 т фундука з тих насаджень, які були закладені 2015 року. А цьогоріч надіємося на значно більший урожай.

 

Чи задумувалися Ви над органічним доглядом за фундуком?

— На сьогодні Європа готова купувати фундук за органічного вирощування на 20–30% дорожче. Але ми не готові перейти на цю технологію. Тому що нашою метою є спочатку отримати стабільні врожаї фундука протягом тривалого часу. Після цього можна буде спробувати. Однак це — нелегкий процес. До того ж потрібно мати ринок збуту органічної продукції.

 

На Вашу думку, які горіхові сади є найуспішнішими в Україні?

— Світовий досвід показує, що єдина культура, яка забезпечує високу врожайність нарівні з волоським горіхом, — це фундук. Я не можу сказати, наскільки ці сади є успішними в Україні, тому що досвіду вирощування промислових плантацій фундука поки немає. Одне можу сказати, що в нашій державі продуктивними є плодові сади та ягідні насадження (яблука, персик, сливи, черешня, смородина, лохина). На сьогодні садівництво істотно розширює географію збуту своєї продукції, воно закріпилося на нових ринках, особливо на ринку ЄС. Це свід­чить про високі перспективи галузі.

 

То Ви вважаєте вирощування фундука прибутковою справою?

— Так. Вартість плодів фундука дуже висока, тому витрати на придбання посадкового матеріалу та його висаджування окупаються в перші ж роки плодоношення рослин. Хоча прибуток від вирощеного фундука й не швидкий, зате стабільний і тривалий, тому що рослина на одному місці може рости до 70 років, а за правильного й дбайливого догляду — навіть більше. Порівнюючи з результатами вирощування інших садових культур, фундук значно прибутковіший. Цей вид горіха використовують не тільки як цінний харчовий продукт (фундук містить до 72% корисної високоякісної олії, від 23% білка, 10% вуглеводів, безліч вітамінів, зокрема А, В, С, D, Е, К, РР, амінокислоти й мінерали), а також у фармацевтиці.

На мою думку, виробництво фундука економічно вигідне для будь-якого господарства. Адже купують не тільки ядро фундука, а й інші частини рослини: пагони, листя, коріння, кору, пилок, плюску (обгортку плодів), шкаралупу. Наприклад, у Європі шкаралупу й «шапочки» фундука переробляють на пелети, які мають високий коефіцієнт горіння завдяки олії, певний відсоток якої містять і ці частини рослини. Тому ми замислюємося над тим, щоб у майбутньому побудувати таке підприємство в себе та переробляти побічний матеріал продукт виробництва фундука.

 

Дайте кілька порад фермерам, які починають вирощувати фундук?

— Чимало фермерів кидаються нині вирощувати горіхи, спокусившись високими прибутками. Хоча досвіду вирощування фундукових садів в Україні небагато. Через це чимало новачків часто роблять стільки помилок, що результати виявляються значно гіршими за очікування. Тож перед втіленням своєї ідеї потрібно звертатися в господарства, які вже мають певний досвід вирощування фундука та в змозі допомогти й дати слушну пораду. На сьогодні в нашій державі вже є такі господарства, серед них і моє в співп­раці з компанією Forrero Rocher. Ми вже маємо декілька господарств, які консультуємо та забезпечуємо їх садивним матеріалом. Консультацію надають наші агрономи, які переймають досвід за кордоном, вони вже можуть надавати висококваліфіковані поради щодо вирощування фундука.

Основна моя порада фермерові-початківцю така: завжди звертайтеся до кваліфікованих спеціалістів. Може, це будуть і не фахівці з виробництва фундука, та, головне — щоб були спеціалістами з садівництва. Також кожен фермер повинен реально оцінювати свої можливості й бажання. Ну й, звісно, любити цю справу та бути готовим вкладати в неї свої кошти, час і, безумовно, душу. Тоді й на гідну віддачу можна очікувати.

 

І. Катеринчук, канд. с.-г. наук

і.katerincyk@univest-media.com

журнал «Пропозиція», №5, 2019 р.

Інтерв'ю
Наразі багато країн світу шукають спосіб, як поліпшити екологічні умови та знайти нові джерела енергії. Одним із рішень цієї глобальної проблеми є вирощування унікального дерева, яке вже відоме у всьому світі під назвою «павловнія». Це... Подробнее
доцент Львівського національного аграрного університету, канд. с.-г. наук Ігор Дидів (ліворуч) і співвласник компанії "Тетра-Агро" Сергій Прокопенко (праворуч)
Доцент кафедри садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук розповів сайту «Пропозиція» про нові дослідження і їх результати.                     - Зараз пора літніх... Подробнее

1
0