Хто є хто се­ред ком­байнів, або Навіщо пла­ти­ти більше

Аналіз роботи комбайнів із барабанною системою обмолоту різних марок засвідчив, що їхня продуктивність (пропускна спроможність) однозначно залежить від потужності двигуна. Причому спостерігається певна пропорція між показниками зростання потужності, пропускної здатності та вартістю однієї одиниці останньої.

М. Зань­ко, канд. техн. на­ук, завла­бо­ра­торії зби­ран­ня та пер­вин­ної пе­ре­роб­ки уро­жаю,
УкрНДІПВТ ім. Л. По­горіло­го

Про це свідчать ре­зуль­та­ти, от­ри­мані роз­ра­хун­ко­вим шля­хом. На­при­клад, збільшен­ня енер­го­за­без­пе­чен­ня ком­бай­на LEXION-670, порівня­но із ком­бай­ном «Єнісей КЗС-950», у 2,1 ра­за да­ло змо­гу збільши­ти про­пу­ск­ну здатність пер­шо­го у 2,2 ра­за. Ве­ли­чи­на іншо­го важ­ли­во­го по­каз­ни­ка — вар­тості однієї оди­ниці про­пу­ск­ної здат­ності (грн/(кг/с)), на при­кладі цих са­мих ком­байнів, та­кож збільши­лась фак­тич­но на цьо­му ж рівні — у 2,3 (!) ра­за. До­цільно за­зна­чи­ти, що зро­с­тан­ня про­пу­ск­ної здат­ності ком­бай­на, яке ха­рак­тер­не для су­час­них ком­байнів із ви­со­кою про­дук­тивністю, по­ряд зі збільшен­ням йо­го енер­го­за­без­пе­чен­ня су­про­во­д­жується од­но­ча­сним ус­клад­нен­ням кон­ст­рукції, збільшен­ням технічних па­ра­метрів усіх си­с­тем ком­бай­на та функці­ональ­них мож­ли­во­с­тей ма­к­ро­си­с­те­ми, якою є мо­ло­тар­ка. Але є низ­ка інших важ­ли­вих технічних ха­рак­те­ри­с­тик, які кількісно уз­го­д­жені з функці­ональ­ни­ми мож­ли­во­с­тя­ми ком­бай­на. Це дає підста­ву вклю­чи­ти їх у за­галь­ну оцінку ком­бай­на під час виз­на­чен­ня ос­нов­но­го по­каз­ни­ка про­дук­тив­ності — про­пу­ск­ної здат­ності.

   Зер­ноз­би­раль­ний ком­байн скла­дається із кількох тех­но­логічних си­с­тем: жат­ки, мо­ло­тар­ки (у складі си­с­тем об­мо­ло­ту, се­па­рації та очи­щен­ня зер­на), дви­гу­на, — які по­винні ма­ти рівноз­начні функціональні ха­рак­те­ри­с­ти­ки та мож­ли­вості, тоб­то про­пу­ск­­ну здатність. На­при­клад, як­що мо­ло­тар­ка ма­ти­ме про­пу­ск­ну здатність 10 кг/с, то жат­ка має за­без­пе­чи­ти по­да­ван­ня хлібної ма­си про­дук­тивністю 10 кг/с, а дви­гун — роз­ви­ва­ти по­тужність, якої бу­де до­стат­ньо для зрізу­ван­ня, по­да­ван­ня в мо­ло­тар­ку та об­мо­ло­чу­ван­ня в цьо­му ре­жимі та­кої кількості ма­си і вод­но­час за­без­пе­чи­ти пе­реміщен­ня ком­бай­на по­лем.
Порівнян­ня ком­байнів мож­ли­ве за різни­ми кри­теріями, од­нак ко­ри­с­ту­вачів цієї до­ро­гої про­дукції на­сам­пе­ред ціка­вить, яку про­дук­тивність за­без­пе­чує агрегат. Ко­жен ком­байн має свій рівень про­дук­тив­ності, тож відповідно до її по­каз­ни­ка цю с.-г. техніку мож­на роз­поділи­ти у пев­но­му по­ряд­ку, тоб­то на­да­ти відповідний ранг.
Та­ке за­вдан­ня ре­аль­но мож­на опе­ра­тив­но виріши­ти, ко­ли в досліджу­ва­ну гру­пу вхо­дять два-три ком­бай­ни. А ко­ли є гос­тра не­обхідність порівня­ти 10–15 ком­байнів, які вод­но­час пе­ре­бу­ва­ють у різних гос­по­дар­ст­вах або навіть кра­їнах? А ще більша про­бле­ма — про­ве­ден­ня оціню­ван­ня, ко­ли ком­байн тільки-но роз­роб­ле­но, а він уже от­ри­мав гуч­ну рек­ла­му в Ган­но­вері на чер­говій міжна­родній ви­с­тавці, і ви за­горіли­ся ба­жан­ням будь-що прид­ба­ти са­ме той, да­ле­кий по­ки що від вас ком­байн. Як бу­ти у та­ко­му разі?
Відповідь мо­же бу­ти од­на: са­мос­тійно, з до­по­мо­гою про­стих ме­тодів, про­­ве­с­ти ран­жу­ван­ня ком­бай­на і виз­на­чи­ти йо­го місце се­ред інших «ко­лег». Але яка для цьо­го потрібна ме­то­ди­ка і наскільки во­на бу­де прак­тич­ною, ре­аль­ною та до­стовірною?

   Ме­то­до­логія ран­жу­ван­ня зер­ноз­би­раль­них ком­байнів із ба­ра­бан­ною си­с­те­мою об­мо­ло­ту відповідно до технічних па­ра­метрів. Оціню­ван­ня ком­бай­на за йо­го про­пу­ск­­ною спро­можністю мож­на про­ве­с­ти тільки відповідно до йо­го технічних па­ра­метрів. Які ці по­каз­ни­ки і ха­рак­те­ри­с­ти­ки та ме­то­до­логія їхньо­го поєднан­ня для аналізу?
   За­галь­на ме­то­до­логія ран­жу­ван­ня ком­байнів із ба­ра­бан­ною си­с­те­мою об­мо­ло­ту вклю­чає такі обов’яз­кові ета­пи:
   фор­му­ван­ня гру­пи ком­байнів із ба­ра­бан­ною си­с­те­мою об­мо­ло­ту — до неї мо­жуть вхо­ди­ти серійні ком­бай­ни, що ре­алізу­ють­ся на світо­во­му рин­ку, та ті, що пе­ре­бу­ва­ють на етапі роз­роб­ки, але в яких уже виз­на­чені ос­новні технічні па­ра­ме­т­ри;
   вста­нов­лен­ня оцін­но­го по­каз­ни­ка — у цій якості ви­с­ту­пає йо­го про­пу­ск­на спро­можність;
   скла­дан­ня ран­жу­валь­ної таб­лиці;
   ек­с­перт­не оціню­ван­ня та аналіз но­мен­к­ла­ту­ри технічних по­каз­ників ком­бай­на; вибір ос­нов­них, що зу­мов­лю­ють вплив на фор­му­ван­ня ве­ли­чи­ни оцін­но­го по­каз­ни­ка;
   виз­на­чен­ня но­мен­к­ла­ту­ри по­каз­ників при­зна­чен­ня ком­бай­на, які обу­мов­лю­ють влив на фор­му­ван­ня оцін­но­го по­каз­ни­ка;
   виз­на­чен­ня ве­ли­чи­ни оціноч­но­го по­каз­ни­ка ком­бай­на;
   порівнян­ня оцін­но­го по­каз­ни­ка і роз­та­шу­ван­ня йо­го у по­ряд­ку зро­с­тан­ня, тоб­то ран­жу­ван­ня.

   Тех­но­логічні си­с­те­ми, які бе­руть до ува­ги під час ран­жу­ван­ня ба­ра­бан­них ком­байнів:
   си­с­те­ма об­мо­ло­ту із ба­ра­ба­на­ми різно­го кон­ст­рукційно­го ви­ко­нан­ня та при­зна­чен­ня (мо­ло­тильні, се­па­ру­вальні, ро­таційні, галь­му­вачі, при­ско­рю­вачі);
   зер­но­ва жат­ка для пря­мо­го ком­бай­ну­ван­ня як си­с­те­ма, що виз­на­чає ре­жим жив­лен­ня ком­бай­на для до­сяг­нен­ня ним про­ект­ної про­дук­тив­ності;
   со­ло­мо­тряс, що се­па­рує за­лиш­ки зер­на із об­мо­ло­че­ної со­ло­ми та фор­мує пев­ний рівень втрат за мо­ло­тар­кою;
   дви­гун ком­бай­на.
  Технічні по­каз­ни­ки, що прий­ня­то вва­жа­ти виз­на­чаль­ни­ми під час ран­жу­ван­ня зер­ноз­би­раль­них ком­байнів. Виз­на­чаль­ни­ми для за­зна­че­них ви­ще си­с­тем є по­каз­ни­ки, які обу­мов­лю­ють кількісне фор­му­ван­ня втрат зер­на за мо­ло­тар­кою та про­пу­ск­ну здатність. При­чо­му дос­ліджу­ва­на су­купність по­каз­ників, що виз­на­ча­ють скінчен­ну ве­ли­чи­ну оціноч­но­го по­каз­ни­ка, мо­же місти­ти ма­ло­зна­чимі, на пер­ший по­гляд, зна­чен­ня. Але во­ни, ра­зом з тим, мо­жуть зу­мов­лю­ва­ти ва­го­мий вплив на фор­му­ван­ня оцін­но­го рівня — це такі технічні ха­рак­те­ри­с­ти­ки: інтен­сивність різан­ня но­жа різа­ль­но­го апа­ра­та, ши­ри­на мо­ло­тар­ки, діаметр мо­ло­тиль­но­го ба­ра­ба­на, пло­ща мо­ло­тиль­но-се­па­ру­валь­них дек, до­вжи­­на со­ло­мо­тря­са і по­тужність дви­гу­на.

   Роз­г­ля­не­мо їх де­тальніше.
   Ши­ри­на мо­ло­тар­ки — од­на із ос­нов­них технічних ха­рак­те­ри­с­тик, па­ра­метр якої виз­на­чає па­ра­ме­т­ри всіх інших її тех­но­логічних си­с­тем: до­вжи­ну ро­бо­чої ча­с­ти­ни мо­ло­тиль­но­го ба­ра­ба­на і МСС, ши­ри­ну си­с­те­ми очи­щен­ня зер­на та се­па­рації гру­бо­го во­ро­ху — і тим са­мим — чис­ло клавіш со­ло­мо­тря­са, а ра­зом з ни­ми, відповідно, і їхню пло­щу. На­звані си­с­те­ми виз­на­ча­ють інтен­сивність об­мо­ло­чу­ван­ня, ви­о­крем­лен­ня зер­на із об­мо­ло­че­ної ма­си і йо­го чи­с­то­ту. А це, своєю чер­гою, — пря­мий шлях для до­сяг­нен­ня про­ект­но­го зна­чен­ня про­пу­ск­ної спро­мож­ності (q, кг/с) та за­без­пе­чен­ня пев­но­го рівня про­дук­тив­ності ком­бай­на за 1 год ос­нов­но­го ча­су (W, т/год): W = q×3600×10–3.
При­род­но, більша ши­ри­на мо­ло­тар­ки за­без­пе­чує над­хо­д­жен­ня більшої кількості тех­но­логічної ма­си, що мо­же бу­ти підда­на об­мо­ло­чу­ван­ню та пе­ре­робці із вста­нов­ле­ни­ми па­ра­ме­т­ра­ми якості.
Мінімаль­на ши­ри­на мо­ло­та­рок су­час­них ком­байнів — на рівні 1000, мак­си­маль­на — 1700 мм. То­му всі мо­ло­тар­ки ба­ра­бан­них ком­байнів за діапа­зо­ном кон­ст­рукційної ши­ри­ни роз­поділе­но на п’ять груп: І — 1000–1200 мм, ІІ — 1201–1390, ІІІ — 1401–1500 , ІV — 1501–1599 , V — 1601–1700 мм. Відповідно, до ком­байнів ма­лої про­дук­тив­ності по­пе­ред­ньо мож­на відне­с­ти ком­бай­ни з ши­ри­ною мо­ло­тар­ки на рівні ниж­нь­о­го по­ро­гу діапа­зо­ну — 1000 мм, до ви­со­ко­про­дук­тив­них — із ши­ри­ною мо­ло­тар­ки на рівні 1700 мм.
   Діаметр мо­ло­тиль­но­го ба­ра­ба­на — технічний па­ра­метр ос­нов­но­го ро­бо­чо­го ор­га­на мо­ло­тар­ки. У су­час­них ком­бай­нах він ста­но­вить 450–800 мм. Прак­ти­ка свідчить, що ба­ра­бан більшо­го діаме­т­ра має більшу мо­ло­тиль­ну та се­па­ру­валь­ну здатність, оскільки зу­мов­лює син­хрон­не збільшен­ня до­вжи­ни ввігну­тої ро­бо­чої по­верхні де­ки та траєкторії ру­ху. Вірогідність про­си­пан­ня (ос­нов­на се­па­рація — до 90%) зер­на че­рез решітча­с­ту по­верх­ню де­ки зро­с­тає. Найбільш за­сто­со­ву­ва­ним у ба­га­ть­ох ком­байнів, що за­без­пе­чу­ють про­пу­ск­ну здатність 5–14 кг/с (за про­дук­тив­ності 9–25 т/год) є мо­ло­тиль­ний ба­ра­бан діаме­т­ром 600 мм. Цю роз­роб­ку ба­ра­ба­на ви­ко­ри­с­то­ву­ють у ком­бай­нах різних фірм-ви­роб­ників фак­тич­но із 60-х років ХХ ст. — він універ­саль­ний і адап­то­ва­ний до об­мо­ло­чу­ван­ня ба­га­ть­ох тех­но­логічних куль­тур. За час ек­сплу­а­тації ком­байнів із та­ким ба­ра­ба­ном ви­рос­ло май­же чо­ти­ри по­коління ком­бай­нерів. Тож що­до тех­но­логічно­го на­ла­ш­ту­ван­ня мо­ло­тар­ки на оп­ти­маль­ний ро­бо­чий ре­жим про­блем не ви­ни­кає: ком­бай­ни ма­ють не­значні втра­ти зер­на та мак­си­маль­но ре­алізу­ють за­кла­де­ний у їхню кон­ст­рукцію по­тенціал про­дук­тив­ності.

   Мо­ло­тиль­но-се­па­ру­вальні де­ки — обов’яз­ко­вий еле­мент кон­ст­рукції ба­ра­бан­ної МСС. Коже­н ба­ра­бан, як пра­ви­ло, має мо­ло­тиль­ну або се­па­ру­валь­ну де­ку. Їхнє функціональ­не при­зна­чен­ня — без­по­се­ред­ня участь в об­мо­ло­чу­ванні: ос­нов­на (до 90%) або до­дат­ко­ва (після МСС) се­па­рація зер­на із тех­но­логічної ма­си у зоні роз­та­шу­ван­ня МСС. Від­повідно до кон­ст­рукційно­го ви­ко­нан­ня і тех­но­логічно­го при­зна­чен­ня де­ки ви­ко­ну­ють дві функції — об­мо­ло­чу­ван­ня та ос­нов­ної се­па­рації, у ре­зуль­таті якої зер­но, своєю чер­гою, над­хо­дить у пе­ред­ню, стар­то­ву, зо­ну стру­шу­валь­ної до­шки. Об­мо­ло­чу­ван­ня та рух от­ри­ма­ної при цьо­му ма­си (зер­но + со­ло­ма і по­ло­ва) відбу­вається по всій до­вжині ввігну­тої траєкторії внутрішньої по­верхні де­ки, яка «обій­має» ба­ра­бан довкіл на 120–130°. Тоб­то кількість хлібної ма­си, яка мо­же підда­ва­тись ефек­тив­но­му об­мо­ло­чу­ван­ню у МСС, і про­дук­тивність роз­поділен­ня-се­па­рації об­мо­ло­че­но­го зер­на і со­ло­ми знач­ною мірою виз­на­ча­ють­ся до­вжи­ною ввігну­тої траєкторії та ши­ри­ною де­ки, що іден­тич­на ши­рині мо­ло­тар­ки. З-поміж усіх за­зна­че­них фак­торів пло­ща дек — са­ме той вирі­шаль­­ний фак­тор, який виз­на­чає здат­ність мо­ло­тар­ки ви­ко­ну­ва­ти об­мо­ло­чу­ван­ня ма­си із пев­ною про­дук­тивністю. Кількість та пло­ща дек си­с­те­ми об­мо­ло­ту обу­мов­люється чис­лом ба­ра­банів, що вхо­дять до скла­ду МСС. При­род­но, що ком­байн зі знач­ною пло­щею дек МСС має більшу про­дук­тивність порівня­но із ком­бай­ном з не­ве­ли­кою пло­щею дек. Слід відміти­ти, що най­мен­ше зна­чен­ня цьо­го па­ра­ме­т­ра пе­ре­бу­ває на рівні 0,51, мак­си­маль­не — 2,57 м2. Що ха­рак­тер­но: тут та­кож зберігається умов­на про­порція між технічни­ми па­ра­ме­т­ра­ми і про­пу­ск­ною здатністю: площі дек 0,51 м2 відповідає про­пу­ск­на здатність 4 кг/с, а площі 2,57 м2 — 20 кг/с. Між відповідни­ми зна­чен­ня­ми обох по­каз­ників ко­ефіцієнт дорівнює п’яти (!), тоб­то  про­порція ви­т­ри­мується.
Од­но­знач­но мож­на зро­би­ти вис­но­вок, що пло­ща дек МСС ви­ко­нує пев­ну виз­на­чаль­но-іден­тифікаційну роль, ос­кіль­ки має без­по­се­ред­ню «прив’яз­ку» як до си­с­те­ми об­мо­ло­ту, так і до ком­бай­на кон­крет­ної мо­делі і, що важ­ли­во, — пев­но­го діапа­зо­ну йо­го про­дук­тив­ності. Це дає підста­ви прий­ня­ти цей по­каз­ник як ос­нов­ний під час ран­жу­ван­ня ком­бай­на за про­пу­ск­ною спро­можністю.
   Со­ло­мо­тряс при­зна­че­ний для ос­та­точ­ної се­па­рації за­лишків зер­на із об­мо­ло­че­ної со­ло­ми. Які фак­то­ри зу­мов­лю­ють якість йо­го ро­бо­ти, тоб­то втра­ти? Пер­шо­чер­го­во — до­вжи­на клавіші. Ос­нов­ний її фак­тор — до­вжи­на, своєю чер­гою, виз­на­чає до­вжи­ну та ге­о­метрію траєк­торії, якою ру­хається об­мо­ло­че­на со­ло­ма в про­сторі мо­ло­тар­ки, та ефек­тивність ос­та­точ­но­го ви­о­крем­лен­ня (се­па­рації) із неї за­лишків зер­на, які не підда­лись се­па­рації че­рез де­ки МСС. Ко­рот­ка клавіша, на рівні 3,83 м (SR-2035 Sampo Rosenlew), у ре­жимі ви­со­ких па­ра­метрів по­да­ван­ня не­повністю се­па­рує за­лиш­ки зер­на, втра­ти за мо­ло­тар­кою бу­дуть значні — більші ніж до­пу­с­тимі. Особ­ли­во ве­ликі втра­ти бу­дуть за со­ло­мо­тря­сом, ко­ли ми за­хо­че­мо, щоб та­кий ком­байн пра­цю­вав за про­дук­тив­ності, яка пе­ре­ви­щує йо­го про­ект­ну. То­му та­кий со­ло­мо­тряс ви­ко­ри­с­то­ву­ють у ком­бай­нах із не­знач­ним рівнем по­да­ван­ня ма­си — про­пу­ск­ною спро­можністю 3,5 кг/с. Збільшен­ня до­вжи­ни со­ло­мо­тря­са до 4,6 м (ком­байн СS-6090 фірми New Holland) — па­ра­метр, який сприяє добрій се­па­рації зер­на із со­ло­ми у ре­жимі підви­ще­них об­сягів по­да­ван­ня ма­си, що за­без­пе­чує про­пу­ск­ну здатність на рівні 10–11 кг/с. От­же, до­вжи­на со­ло­мо­тря­са виз­на­чає якість ро­бо­ти, тоб­то кількість втрат зер­на, і та­ким чи­ном зу­мов­лює ве­ли­чи­ну про­пу­ск­ної спро­мож­ності і вод­но­час — про­дук­тивність ком­бай­на.

   Жат­ка — виз­на­чаль­на си­с­те­ма для ре­алізації по­тенціаль­ної здат­ності ком­бай­на що­до про­дук­тив­ності. Од­ним із шляхів за­без­пе­чен­ня по­да­ван­ня ма­си на об­мо­ло­чу­ван­ня на рівні 20 кг/с (і більше) та ре­алізації по­тенційно ви­со­кої про­дук­тив­ності ком­бай­на є здатність жат­ки за­без­пе­чи­ти фор­му­ван­ня та­ко­го тех­но­логічно­го по­то­ку. Для цьо­го во­на має за­без­пе­чу­ва­ти зрізу­ван­ня хлібної ма­си із ви­со­кою швидкістю та за­вдя­ки значній ши­рині за­хва­ту фор­му­ва­ти по­туж­ний потік ма­си у мо­ло­тар­ку. Ці фак­то­ри ство­рю­ють пе­ре­ду­мо­ви для ви­со­кої ро­бо­чої швид­кості ру­ху ком­бай­на. Слід за­зна­чи­ти, що май­же всі су­часні ком­бай­ни у своєму ком­плек­ту­валь­но­му «ар­се­налі» ма­ють декілька од­но­тип­них зер­но­вих жа­ток, які різнять­ся ши­ри­ною за­хва­ту. На­при­клад: ба­ра­бан­ний ком­байн ком­панії Claas — Tucano-450 для за­без­пе­чен­ня по­да­ван­ня зер­но­во­го ма­теріалу на рівні 16 кг/с, за­леж­но від про­ект­них умов ро­бо­ти — уро­жай­ності зер­но­вої куль­ту­ри, ком­плек­тується жат­ка­ми із ши­ри­ною за­хва­ту: 12 м, 10,5; 9; 7,5; 6,6; 6 та 5,4 м. До технічних ха­рак­те­ри­с­тик, які виз­на­ча­ють технічний рівень жат­ки, ком­бай­на та про­дук­тивність, слід відне­с­ти інтен­сивність різан­ня но­жа (циклів/хв) різа­ль­но­го апа­ра­та. Са­ме во­на обу­мов­лює здатність зрізу­ван­ня сте­бел тех­но­логічної куль­ту­ри з пев­ною (ви­со­кою) інтен­сивністю. Тим са­мим для ком­бай­на за­без­пе­чується ос­нов­на пе­ре­ду­мо­ва — ру­ха­ти­ся із ви­со­кою ро­бо­чою швидкістю. А це, своєю чер­гою, — ос­но­ва за­без­пе­чен­ня про­ект­но­го рівня по­да­ван­ня тех­но­логічної ма­си у мо­ло­тар­ку та її ви­со­ко­про­дук­тив­ної ро­бо­ти. Для жа­ток усіх ше­с­ти груп виз­на­че­но інтен­сивність різан­ня, яка відповідає су­час­но­му рівню. На­при­клад, для ком­байнів із ши­ри­ною мо­ло­тар­ки 1400–1499 мм цей па­ра­метр пе­ре­бу­ває на рівні 1100–1220 циклів/хв і є ха­рак­тер­ним фак­тич­но для всіх ком­байнів цієї гру­пи. Ра­зом із тим, це ва­го­мий ар­гу­мент не­пря­мо­го твер­д­жен­ня, що за­зна­че­на гру­па ком­байнів, ство­ре­них в ос­таннє де­ся­тиліття, до­сить ви­со­ко­тех­но­логічна і, в ос­нов­но­му, відповідає су­час­но­му технічно­му рівню. Досліджен­ня свідчать, що ком­бай­ни І–ІІ по­колінь ма­ють циклічність но­жа різа­ль­но­го апа­ра­та на рівні 750 циклів/хв, а IV — до 1220 циклів/хв. Та­ка технічна ха­рак­те­ри­с­ти­ка є до­волі пе­ре­кон­ли­вим ар­гу­мен­том для оціню­ван­ня технічно­го рівня ком­бай­на і по­тенційної мож­ли­вості до­сяг­нен­ня ним ви­со­кої про­дук­тив­ності.

   Рівень енер­го­за­без­пе­чен­ня ком­бай­на. Вста­нов­ле­ний рівень про­дук­тив­ності ком­бай­на та оп­ти­мальні енер­го­за­т­ра­ти при цьо­му мож­ливі за відповідно­го енер­го­за­без­пе­чен­ня — до­стат­ньої по­туж­ності дви­гу­на. Здебільшо­го цей по­каз­ник ком­байнів пе­ре­ви­щує енер­го­ви­т­ра­ти під час ро­бо­ти ком­бай­на у ре­жимі про­ект­ної про­дук­тив­ності на ве­ли­чи­ну до 10% по­туж­ності дви­гу­на. Для ком­байнів ба­ра­бан­но­го ти­пу енер­го­за­без­пе­чен­ня роз­роб­ле­но відпо­відно до мар­ки ком­бай­на та ши­ри­ни мо­ло­тар­ки відповідної гру­пи. Аналіз енер­го­за­без­пе­чен­ня ком­байнів різних мо­де­лей, але од­на­ко­вих технічних па­ра­метрів (навіть однієї фірми-ви­роб­ни­ка) свідчить, що по­тужність за­сто­со­ва­них дви­гунів має знач­ний діапа­зон. То­му од­ним із кри­теріїв відповідності енер­го­за­без­пе­чен­ня пев­но­го ком­бай­на су­час­но­му технічно­му рівню прий­ня­то вва­жа­ти уз­го­д­женість йо­го ве­ли­чи­ни із технічни­ми па­ра­ме­т­ра­ми МСС — пло­щею мо­ло­тиль­но-се­па­ру­валь­них дек та порівняль­ну оцінку йо­го ве­ли­чи­ни у цій групі (за ши­ри­ною мо­ло­тар­ки). При­чо­му пе­ре­ва­гу відда­но мен­шо­му зна­чен­ню по­туж­ності, яке за рівних зна­чень технічних па­ра­метрів мо­ло­та­рок цієї гру­пи за­без­пе­чує от­ри­ман­ня рег­ла­мен­то­ва­ної про­дук­тив­ності.
Слід за­зна­чи­ти, що для ком­байнів із ши­ри­ною мо­ло­тар­ки 1600–1700 мм і про­пу­ск­ною спро­можністю на рівні 14 кг/с і більше енер­го­за­без­пе­чен­ня ста­но­вить 225–413 к. с. Із ура­ху­ван­ням то­го, що роз­поділен­ня по­туж­но­с­тей дви­гунів ком­байнів цієї гру­пи підпо­ряд­ко­вується нор­маль­ним ви­мо­гам, оп­ти­маль­но­му рівню відповідає енер­го­за­без­пе­чен­ня у діапа­зоні
295–385 к. с. Далі бу­де