Спецможливості
Технології

Грецький горіх: планування бізнесу

01.12.2011
57297
Грецький горіх: планування бізнесу фото, ілюстрація
горіхове дерево

Грецький горіх традиційно користується попитом у споживачів в Україні та за кордоном. Для отримання найбільших врожаїв слід враховувати особливості його вирощування. 

 

Вибір ділянки

Як і в будь-якій іншій сільськогосподарській діяльності, вдалий вибір садової ділянки для вирощування грецького (чи волоського) горіха може значною мірою сприяти підвищенню його урожайності. Що стосується горіхового саду, то існує декілька умов, які потрібно враховувати під час вибору місця.

Якщо це можливо, висаджуйте сад під грецький горіх на грунтах, де перед цим росли злакові чи бобові (люцерна, горох).
Уникайте болотистих, задушливих місцевостей. Можна використовувати похилі ділянки. Нахил 3-6° дає змогу легко доглядати за грунтом і полегшує вивезення плодів. Сад також можна створити за нахилу 6-12° і навіть 18-20°, якщо ряди розміщувати горизонтально.

Важливим для вирощування грецького горіху також є наявність поруч водойми для зрошення, але все ж таки слід уникати низинних ділянок, де місцями пізньої весни існує загроза заморозків. Потрібно уникати дуже вологого грунту без водовідведення, не розміщувати сад на ділянках із рівнем грунтових вод менш як 2,5 м і липким грунтом.

Підготовка ділянки для висадження грецького горіха

Після вибору ділянки, на якій будуть висаджені дерева грецького горіха, потрібно провести цикл робіт для забезпечення оптимальних умов росту майбутнього саду.

Оранка. Слід видалити всю рослинність на обраній ділянці і вивезти її. Ділянку заборонувати, вирівняти і продезінфікувати.
Добриво. На ділянку потрібно внести удобрення з розрахунку 10-60 т перегною, у міру можливості - 100 кг Р2О5 і 80 кг К2О на один гектар.

Висаджування саджанців волоських горіхів

Саджанці висаджують на відстані 10 х 10 м із подальшим проріджуванням. Молоді горіхові деревця висаджують найчастіше дво- або трирічними саджанцями без розвинутої крони, найчастіше навесні, щоб узимку під час осінньої висадки їхні крони не замерзли.

Якщо саджанець волоськог ( грецького) горіху висаджують на постійне місце, а висота його стовбура ще недостатня, штамб подовжують у перший рік висадки за рахунок пагону з кінцевої бруньки. Решту бруньок на початку їхнього розпускання видаляють або, якщо стовбур дерева грецького горіху ще слабкий, залишають короткі бічні обростаючі гілки, які видаляють у середині серпня.

Виходячи з розмірів та схем розміщення саджанців, розрізняють такі види садів:

  •    традиційний;
  •    напівінтенсивний;
  •    інтенсивний.

Кількість саджанців грецького горіху на гектар залежить від виду саду (100-400 саджанців), а цей фактор, своєю чергою, має безпосередній стосунок до економічної ефективності даного сільськогосподарського виробництва.

Висаджування саджанців грецького горіха можна здійснювати як восени, так і навесні. Але слід надавати перевагу весняному висаджуванню, оскільки деревце, ослаблене пересадкою, менше піддається впливу холодних зимових вітрів.

Ямки для саджанців дерева грецького горіха роблять у день висадки для максимального збереження вологи. Розміри ямок мають бути діаметром не менше 80 х 80 см. Перед садінням пошкоджені корінці обережно обрізають. Потрібно розмістити їх горизонтально на тому рівні, на якому вони будуть закопані, і розрівняти навколо саджанця у формі зірки.
Необхідно, щоб після висадки горіху місце прищеплення перебувало на 3-5 см понад рівнем грунту. Щоб досягти цього, можна використовувати підставку, виготовлену з дошки, в якій заздалегідь зроблений виріз. Під час висаджування деревця грецького горіху такий пристрій із дошки утримуватиме краї ямки, а виріз, у якому перебуватиме стовбур саджанця на рівні місця прищеплення, задасть оптимальну висоту для висадки.

До висаджування в ямку не можна лити воду. Після висадки землю злегка утрамбовують, а навколо стовбура роблять лунку. Потім кожне висаджене деревце грецького горіху поливають: 15-20 л води на саджанець.

Підживлення

Насамкінець висадки кожне деревце грецького горіху поверхнево підживлюють: 500 г азоту, фосфору, калію (орієнтовно: 18/46/0 або інша формула) в радіусі одного метра навколо стовбура.
Кожен рік площа підживлення має збільшуватися в радіусі на 0,5 метра.

Додаткові культури. Іноді власники садів використовують міжряддя для посадки додаткових (недеревних) культур. Таке можливо, якщо сад зрошується, а культури висаджують на відстані одного метра від ряду дерев. Також щорічно додаткові культури віддаляють на 0,5 м від дерев.

Догляд за деревами

Рекомендовано регулярні зволоження грунту, але не можна допускати застою вологи. Дерево грецького горіху сильноросле, тому потребує систематичного поповнення запасу поживних речовин за рахунок внесення мінеральних і органічних добрив. Потрібно слідкувати за рівнем кислотності грунту, яка має перебувати в межах від нейтральної до слаболужної. Грунт у пристовбурних колах волоського горіха слід регулярно розпушувати і мульчувати для збереження грунтової вологи.

Формування крони дерева волоського горіха

Крону волоського горіха формують за поліпшеною ярусною і змінно-лідерною системами. Підрізування гілок для формоутворення важливе для кращого звикання дерев після пересаджування; розробки та підтримання крони дерева; стимуляції плодоношення за рахунок видалення некорисних та мертвих гілок. Уводночас підрізування полегшує роботу в саду та механізоване збирання врожаю в промислових насадженнях.

Підрізати гілки горіха починають із другого року його життя, залишаючи штамб на висоті 0,9-1,1 м. Першого року висадки - в кінці серпня для того, щоб захистити саджанець від осінніх заморозків, прагнуть призупинити їхній ріст. Для цього обривають верхні бруньки на верхівці дерева.

Наступні три-чотири роки, залежно від потенціалу грунту та сортових особливостей горіха, формують крону у вигляді осі або традиційно кубоподібну. Останні дослідження дають підставу припускати, що в умовах родючого грунту можна впливати на початок вступу в плодоношення, нагинаючи плодові гілки.

Агротехніка волоського горіха Утримання грунту

Практикою встановлено: щорічно високі врожаї горіхів, як, втім, й інших плодових культур, можна отримувати лише у разі, якщо в насадженнях виконують повний комплекс агрозаходів, що забезпечують усебічне підвищення або підтримання на високому рівні родючості грунту. В умовах недостатнього вологозабезпечення цей комплекс має також передбачати якнайповніше поглинання грунтом вологи і її раціональне використання деревами. У зв'язку з цим кращим способом утримання грунту в садах волоського горіха в умовах недостатнього вологозабезпечення є чорний пар. Виходячи з особливостей використання грунтової вологи деревами горіха, можна рекомендувати систему утримання чорного пару з сидератами. Для цього сидерати висівають у другій половині літа із заорюванням їх восени. В умовах зрошення грунт у міжряддях саду можна утримувати під залуженням, а також для висівання багаторічних бобових трав, наприклад люцерни. Вирощувати люцерну в міжряддях неполивного саду, а також утримувати грунт під залуженням не рекомендовано, насамперед, тому, що це призводить до сильного висушування грунту, а дерева потерпають від грунтової посухи.

Внесення добрив

За даними зарубіжних джерел, установлено, що за врожаю 4000 кг горіхів і 4200 кг деревини (суха вага) з одного гектара насаджень волоського горіха дерева щорічно виносять з грунту 100 кг N, 16 - Р2О2, 21 - К2О і 31 кг Са. Оскільки волоський горіх виносить із грунту велику кількість елементів мінерального живлення, нестачу його слід поповнювати щорічно. Азот, як відомо, є елементом, що сприяє інтенсивній вегетації. Проте внесення в горіховому саду азотних добрив потрібно проводити обережно, оскільки вони сприяють розвиткові бактеріозу. Тому під час внесення цих добрив фітосанітарну боротьбу слід проводити своєчасно. Не варто вносити азотні добрива протягом двох-трьох років у період початку плодоношення дерев. Фосфорно-калійні добрива сприяють плодоношенню дерева, тож вносити їх потрібно на рівні коріння. Для кращої засвоюваності добрив важливе значення має розпушування глибоких шарів грунту з метою полегшеного проникнення коренів у грунт.

Зазвичай норми внесення мінеральних добрив у садах волоського горіха трохи більші, ніж у садах інших плодових культур. На одне середньовікове дерево (30-50 років) потрібно внести 10-12 кг сульфату амонію або 6-7 кг аміачної селітри, 9-10 кг суперфосфату, 2-3 кг калійної солі. Фосфорні і калійні добрива вносять перед осінньою оранкою, азотні - навесні, перед культивацією.

Зрошення

Горіхове дерево є великим споживачем води у весняно-літній період (травень, червень, липень, серпень). Кількість атмосферних опадів у цей час, як правило, недостатня. Тому за найменшої можливості рекомендують проводити поливання. У разі, якщо поливати неможливо, слід упровадити суворий режим економії вологи в грунті: не практикувати обробіток міжрядних культур, вести систематичну боротьбу з бур'янами, агрозаходами унеможливлювати втрати води під час обробітку грунту. Протягом літа руйнування грунтових капілярів слід проводити поступово і на глибину не більше ніж 10 см. У посушливі періоди глибокі і часті розпушування грунту призводять до його висушування. З огляду на те, що волоський горіх має поверхневе розгалуження мочкуватих коренів, які руйнуються під час обробітку грунту, дуже важливим заходом є використання гербіцидів. Що менше розпушувань грунту протягом літа, то краще для дерева. Внесення органічних і мінеральних добрив, які підвищують вологоутримувальну здатність грунту, є важливим елементом у вирішенні проблеми економії води. Відомі випадки, коли горіхівникам доводилось проводити заходи із видалення зайвої води з грунту (як поверхневої, так і підгрунтової). У першому випадку проводять осушення, у другому - вдаються до дренажу.

Боротьба з хворобами і шкідниками

Найшкідливішими захворюваннями волоського горіха є бактеріоз, бура плямистість, фітофтороз.

Бактеріоз (Xanthоmonаs cаmpestris px juglandis) - найпоширеніше захворювання волоського горіха, і в світовій практиці практично немає сортів, досить стійких до нього. Хвороба уражує всі надземні органи дерева волоського горіха: бруньки, листя та їхні живці, чоловічі та жіночі квітки, одно- і дворічні гілки, точки росту пагонів, плоди на різних стадіях їхнього розвитку. На листках з'являються великі чорні плями, які поширюються вздовж жилок. Листочки деформуються, чорніють у результаті злиття плям і опадають. На нездерев'янілих пагонах, як і на листі, хвороба проявляється у вигляді видовжених коричневих плям. У дощову погоду пагони висихають і викривляються. Уражені сережки з тичинковими квітками слугують джерелом поширення хвороби. Особливо небезпечні пошкодження маточкових квіток.

У роки зі сприятливими умовами для розвитку хвороби (дощова погода) знищується до 90% маточкових квіток, і дерева практично залишаються без урожаю. Уражені молоді плоди, як правило, опадають. Пізніше ураження може призвести до погіршення якості горіхів. Перезимовують патогени хвороби на корі хворих гілок. Навесні інфекція проникає в листя через продихи, а в інші органи дерева - через механічні ушкодження.
Надмірно великі дози азотних добрив у горіхових насадженнях підсилюють розвиток хвороби. Сорти тонкокорих горіхів уразливіші до хвороби порівняно з товстокорими.

 Заходи боротьби. Для боротьби з бактеріозом велике значення мають агротехнічні заходи, спрямовані на збирання і спалювання листя, пошкодених гілок тощо.
З хімічних засобів захисту найефективніші такі мідьвмісні препарати, як мідний купорос, окис міді та ін. Слід пам'ятати, що обробку розчинами цих препаратів (найчастіше 1%-ним розчином бордоської рідини) потрібно проводити до початку зараження бактерією маточкових і тичинкових квіток, а також у період молодої зав'язі. Терміни обприскування залежать від особливостей вегетації. За даними французьких дослідників E. Germain, I.-P. Prunet, A. Garcin, потрібно проводити три обробки. За потреби протягом вегетації проводять ще одне-два обприскування. Як правило, обприскування 1%-ним розчином мідьвмісних препаратів справляє ефективну дію і проти іншої небезпечної хвороби - бурої плямистості.

Основні шкідники волоського горіха

Найбільші пошкодження плодоносним насадженням волоського горіха завдають шкідники листя: горіхова міль, попелиці, кліщ, - а з шкідників плодів - горіхова плодожерка.

Горіхова міль (Gracillaria rosciopenella). Основну шкоду міль завдає в розпліднику, але ушкоджує також листя і в саду. Молоді гусениці мінують листя, вигризаючи їхню м'якоть і залишаючи незайманою поверхню. Із заходів боротьби застосовують обприскування рослин розчинами системних отрут, рекомендованих для інших плодових культур. Найчастіше використовують Децис, 2,5% к.е., Карате, 2,5% концентрат емульсії.

Попелиці (Callipterus). Попелиці також пошкоджують листя саджанців у розпліднику та дерев у саду. Вони живляться соком листя і бруньок, тим самим послаблюючи рослини. За масового розмноження попелиць листя скручується, зменшується його асиміляційна поверхня. Горіх ушкоджують кілька видів попелиць. Як заходи боротьби застосовують розчини препаратів, рекомендованих проти молей, в поданих вище концентраціях.

Плодожерка (Сydia pomonella) - один із найнебезпечніших шкідників волоського горіха. Пошкоджені плодожеркою молоді плоди опадають. У пізніший період розвитку гусениці другого покоління проникають усередину горіхів через їхню основу. Як правило, горіхи не опадають, але стають нетоварними.
Заходи боротьби. Встановлення ловильних кілець, збір і знищення опалих горіхів, пошкоджених плодожеркою, до виходу гусениць, обприскування розчином одного з названих вище препаратів.

Короткий огляд сортів

Дерева волоського горіха за сприятливих грунтово-кліматичних умов досить довговічні і можуть плодоносити до 300 років, даючи регулярний прибуток їнім власникам навіть в третьому-четвертому поколіннях (як це нині відбувається в Європі).
Тільки щеплений, вирощений у спеціалізованому розсаднику, саджанець виправдає сподівання садівника. За багатовікову історію культивування волоського горіха людина відбирала кращі дерева, які слугували основою для закріплення і продовження складного етапу еволюції того чи іншого сорту.

Вегетативне розмноження на сьогодні - єдиний спосіб збереження та передачі сортових ознак горіха. Донедавна основним способом такого розмноження було окулірування в розсаднику, яке дає низький вихід саджанців, особливо за несприятливих погодних умов. На зміну традиційним технологіям із Європи прийшла нова: настільне щеплення в зимовий час. Це дає можливість суттєво поліпшити вихід садженців та їхню якість за рахунок того, що щеплений матеріал проходить стратифікацію в умовах контрольованих показників температури і вологості повітря та після висаджування навесні в розсадник може добре розвиватися протягом усього вегетаційного періоду. У цей спосіб розмножують саджанці грецького горіха провідні горіхові розсадники на Черкащині - ТЦГК "Лінард" та ТОВ "АПК "Маїс". Горіховий сад із цих саджанців має найкращі відгуки.

Сорти буковинської селекції (заявник - Придніпровська дослідна станція садівництва БІАПВ): Буковинський 2, Буковинська бомба, Клішківський, Прикарпатський, Рудківський, Топорівський, Чернівецький 1, Ярівський - з тонкою шкаралупою горіхових плодів середніх та великих розмірів із ядром переважно світлого кольору. Дерева сильно- та середньорослі. Період цвітіння - протягом травня. Знімальна стиглість плодів настає у вересні-жовтні.
   

Сорти кримської селекції (заявник - Нікітський ботанічний сад): Карлик 3, Карлик 5, Пурпуровий, Подарунок Валентини - вирізняються слаборослістю дерев, раннім вступом у плодоношення. Плоди середнього розміру, окрім сорту Подарунок Валентини (великоплідний, середня маса - 27,3 г).

Сорти зарубіжної селекції заявлені та підтримуються ТЦГК "Лінард". Серед них три французькі сорти: Фернор, Фернет, Фержан, - а також сім молдавських: Калараський, Кишинівський, Костюженський, Коржеуцький, Кодрене, Лунгуеце, Скиноський. Французькі сорти з-поміж інших вирізняються плодоутворенням на бічних гілках, деревами середнього зросту. Плоди світлого кольору, смакова якість добра і дуже добра, ніжний, трішки солодкуватий смак ядра. Допускають загущення під час висаджування до 312 дерев/га, виробничий потенціал становить до 6,5 т з одного гектара.

Молдавські сорти вирізняються невибагливістю до грунтів, підвищеною зимостійкістю, стабільністю врожайності. Дерева переважно сильнорослі. Цвітуть у ранні строки, зазвичай у квітні. Плоди середнього розміру, колір ядра - від солом'яно-жовтого до коричнево-жовтуватого.

У 2012 році планується внести до Державного реєстру ще два сорти української селекції, які складуть гідну конкуренцію уже наявним сортам: Черкаський 1, Мліївський 1, а також чотири кращі сорти французької  селекції: Франкет, Мейланез, Ронд де Монтіньяк, Лара Пьєраль.
Нині багато керівників сільгосптовариств, фермерів, власників присадибних ділянок хотіли б займатися вирощуванням горіхового саду і створюють бізнес-план. Господарі починають розуміти, що вирощування вольського горіха як бізнес -це дуже вигідна справа. Та й не тільки економічна вигода приваблює їх.

Горіхівництво - це філософія, за якою людина живе в гармонії з природою.

На жаль, не в кожного господарства є кошти і знання, якпочадити горіховий сад і виростити грецький горіх. Зазначимо, що нині держава відшкодовує значну частину витрат. Наказом Мінагрополітики України від 17.09.2010 року №568 затверджено нормативи, в межах яких надають компенсацію за висаджений горіховий сад. Усього може бути відшкодовано витрати розміром 23,2 тис. грн без ПДВ на один гектар, у тому числі на підготовку грунту та висаджування, догляд за насадженнями. Окремо відшкодовують витрати на будівництво систем краплинного зрошення (17,5 тис. грн на один гектар) та на розробку проекту саду. Такого рівня підтримки горіхівництва не має жодна із сусідніх країн, у тому числі Європи. Тож поспішаймо!

О. Самойленко, директор плодоовочевого департаменту ТОВ "АПК "Маїс", Черкаси

Інтерв'ю
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее
Справжні друзі пізнаються у біді, справжні ґрунтообробні агрегати — під час роботи у важких умовах   Зима і весна цього року порадували аграріїв більшості регіонів України рясними опадами. Є задатки щодо отримання високих урожаїв. Але… На... Подробнее

1
0