Спецможливості
Досвід господарств

Господарювати по-німецьки: досвід агрофірми "УІФК Агро"

13.11.2020
3173
Господарювати по-німецьки: досвід агрофірми "УІФК Агро" фото, ілюстрація

Коли на початку 2017 року німець Дітріх Трайс очолив агрофірму «УІФК-Агро» з земельним банком близько 4000 га в Баришівському р-ні на Київщині, це було одне з найгірших господарств у районі за врожайністю. І це сприймалося нормально, адже близько 600 га складали піщані землі. «Є такі ділянки, що хоч пісок добувай», - коментує Дітріх Трайс. Однак уже за результатами наступного, 2018-го, року агрофірма стала однією з кращих у районі.

 

 

 

7 тонн жита на піску і цифрове землеробство

Так, кукурудзи тоді зібрали 13 т/га в бункерній вазі і 12 т/га в заліку. А жита вже в перший сезон зібрали 5 т/га. «Коли ми подали звіт до органів статистики, нам звідти подзвонили і сказали, що у нас помилка, бо жито не дає такої врожайності», - згадує Дітріх Трайс. І навіть нинішнього, посушливого року жита зібрали в середньому 67 ц/га. Соняшнику торік зібрали 3,6 т/га, пшениці – більше 7 т/га, цього року в посуху – відповідно 2,5 і 6,2 т/га. «Кукурудзи якщо зберемо навіть 8-9 т/га, то непогано заробимо», - коментує головний агроном господарства Василь Жуковський.

Що ж дало змогу господарству підняти показники ефективності? Як розповідають Дітріх Трайс і Василь Жуковський, зроблено було дуже багато.

Сівба житаНаприклад, на піщаних землях стали сіяти гібридне жито. Німецької селекції (KWS): як пояснив пан Трайс, станом на 2017 рік гібридного жита більше ні в кого не було. На пісках воно навіть цього посушливого року на деяких полях дало врожай 79 ц/га, в середньому – 67, що на 5 ц/га більше середньої врожайності пшениці в господарстві. За такої врожайності, як розповідає директор господарства, жито дало змогу добре заробити навіть у складних ґрунтово-кліматичних умовах. Наприклад, торік інколи жито коштувало дорожче за пшеницю. А завдяки тому, що менш ніж за 100 км від господарства Київ, то на жито завжди є покупці: зерно охоче беруть такі великі підприємства, як «Київмлин» або «Кулиничі». А Василь Жуковський любить жито ще й за те, що воно відносно невибагливе до вологи, навесні швидко відновлює вегетацію (другим після ріпаку), за умови хорошого кущіння (17-18 продуктивних стебел) компенсує зрідження посівів унаслідок діяльності совки (якої багато на піщаних ґрунтах), менш вибагливе до захисту (достатньо гербіцидної і двох фунгіцидних обробіток) і може давати добрі врожаї в монокультурі. Наприклад, є поля, де жито росте третій рік поспіль і родить по 70 ц/га.

Головний агроном господарства Василь ЖуковськийГоловний агроном додав, що для отримання таких високих урожаїв однієї генетики мало, особливо на бідних піщаних ґрунтах. Тому він відзначає, що дуже важливо після збирання попередника (на піщаних ґрунтах жито вирощують у сівозміні з ріпаком) рівномірно розподілити пожнивні рештки поверхнею, потім для прискорення її розкладення внести 70-75 кг/га аміачної селітри або карбаміду і відразу задискувати, щоб спровокувати проростання падалиці. Саме аміачну селітру й карбамід тутешній агроном вважає найкращими деструкторами пожнивних решток і не визнає спеціальних препаратів. Окрім цього, жито упродовж вегетації отримує 120 кг/га діамофоски, в лютому або рано навесні 100 кг/га сульфату амонію, потім двічі по 120-150 кг/га аміачної селітри. «Для жита і пшениці важливі також мідь і цинк, тому я вношу їх по листку разом з фунгіцидами», - розповідає агроном. І скепсису щодо фоліарного внесення мікроелементів він не розділяє, пояснюючи, що після внесення добрив по листку ознаки дефіциту елементів зникають, а рослини змінюють забарвлення на темніше.

Машини, які здійснюють точне внесення міндобривПро родючість ґрунту тут взагалі дбають. Наприклад, під соняшник з осені дають 150 кг/га діамофоски, навесні 200 кг/га нітроамофоски і в рядок для старту 50 кг/га карбаміду. А на кукурудзу по листку вносять цинк і бор, на ріпак – молібден, позаяк сіють його на піщаних ґрунтах. Також за 4 роки на поля «УІФК-Агро» було внесено близько 20 тис. т дефекату, який возять більш ніж за 100 км з цукрозаводу в Полтавській області. Також з розташованої поруч птахофабрики господарство щороку привозить на свої поля кілька тисяч тонн курячого посліду.

Дефекат тут вносять диференційно – залежно від кислотності ґрунту відповідно до даних агрохімічного аналізу. Саме з диференційованого розкислення почалося тут упровадження точного землеробства. Тільки нинішнього року зроблено другий крок у цьому напрямку. Спочатку німецька компанія виконала агрохімічний аналіз ґрунту, бо нашим лабораторіям після досвіду роботи з державними організаціями в господарстві не до кінця довіряють. Потім на основі цього аналізу ІТ-фахівець господарства і головний агроном склали карту з розбиттям поля на квадрати зі стороною 36 м (ширина захвату розкидача міндобрив Amazone, що має можливість диференційного внесення). Ця карта стала базою для диференційованого внесення фосфору й калію під озимий ріпак на площі 188 га і на значній частині площ під урожай кукурудзи 2021 р.

 

До кожної культури – свій підхід

Нова сівалка Horsch MaestroНа пшениці тут теж перейшли на німецьку селекцію попри стереотип, що в Україні пшениця європейської селекції придатна тільки для західних областей. І практика показує, що не помилились. Навіть цього посушливого року сорти Акратус (селекції Strube), Скаген, Тобак і Бонанза (селекції Saaten-Union) з площі 656 га дали в середньому по 62 ц/га, причому різниця в урожайності між різними сортами не перевищила 5 ц/га. Як розповів головний агроном, сусіди, серед яких і такі потужні агрофірми, як МХП і «Нива Переяславщини», сіють пшеницю вітчизняних сортів і зібрали цього року на 1 т/га менше. І навіть класність отримали однакову попри поширене переконання, що якість зерна у українських сортів вища, ніж у європейських.

Глибокорозпушувач Bednar

І це при тому, що пшеницю тут вирощують по соняшнику, котрий, як визнає головний агроном господарства, висушує ґрунт. «Водночас соняшник, дозріваючи, «скидає» увесь калій, такий необхідний для пшениці», - пояснює В. Жуковський. На його думку, соняшник – найгірший попередник для пшениці там, де господарство збирає олійну соняшниковою жаткою, котра збирає тільки кошики, залишаючи на полі все стебло. В «УІФК-Агро» цього року купили 12-рядні жатки Olimac Drago, які збирають і соняшник, і кукурудзу, подрібнюючи стебла. В цьому випадку пожнивні рештки можна рівномірно розподілити по полю, завдяки чому під час вирощування пшениці не мають таких проблем, як зазвичай після соняшнику.

Ще одну проблему соняшнику як попередника – поширення на пожнивних рештках хвороб, зокрема, склеротинії – у господарстві вирішують протруюванням пшениці якісними препаратами. Конкретно тут застосовують Кінто Плюс з трьома д. р. і інсектицид Гаучо Плюс.

Жатка Olimac DragoСекрет урожайності кукурудзи тут вбачають у правильному підборі гібридів. Він проявляється, по-перше, в висіванні цілого асортименту гібридів з різним ФАО – від 340 до 400. По-друге в тому, що для господарства стабільність урожайності гібриду важливіша від абсолютної величини її потенціалу. Як пояснив В. Жуковський, гібрид, який виявився найурожайнішим у певний рік, наступного року в інших умовах може несподівано підвести. Тож улюбленою для нього є лінійка гібридів Декалб.

Кукурудзу в господарстві взагалі люблять: тут під неї відвели 2000 га. «За допомогою кукурудзи я вичищаю поля від бур’янів, від падалиці соняшнику», - пояснює головний агроном. На половині площ культуру вирощують другий чи й третій рік поспіль. Пан Василь визнає, що це неправильно, але поки що катастрофічних наслідків вдається уникнути. «Головні проблеми монокультури кукурудзи – хвороби і стебловий метелик», - продовжує він. Проблему з метеликом у господарстві вирішують за допомогою трихограми, яку тут вносять тричі: перед викиданням волоті і потім ще двічі з інтервалом у 2 тижні. «Це забезпечує кукурудзі захист протягом 1,5 місяців, до того ж трихограма працює на випередження і залишається на полі, а не змивається дощем», - перераховує агроном переваги трихограми перед інсектицидом.

 

Адаптація до кліматичних змін

Випробувальна ділянка гібридів кукурудзиЦікава особливість господарства – і швидке реагування фахівців на кліматичні зміни. Головний агроном констатує, що волога стає лімітуючим фактором навіть тут, неподалік від Києва. Тому господарство відреагувало цілою низкою заходів. «Приказку «Сій густо, щоб не було пусто» слід забути», - розповідає В. Жуковський. Так, цього року з огляду на те, що з листопада по березень випало всього 120 мм опадів і волога з верхніх шарів ґрунту не досягла нижніх, кукурудзу господарство сіяло з густотою 70-73 тис. рослин/га, соняшник – 60-62 тис. рослин/га, тобто з меншою, ніж зазвичай.

Також через брак вологи перейшли на нову схему внесення добрив під ярові культури: увесь фосфор і калій внесли з осені, на весну залишивши тільки азотні і, в разі необхідності, внесення в рядок під час сівби нітроамофоски або амофосу. Так роблять для того, щоб навесні фосфорні й калійні добрива не відтягували на себе вологу з ґрунту.

Нинішньої весни купили 24-рядну сівалку Horsch Maestro, щоб посіяти в стислі строки, поки в ґрунті є волога. В результаті соняшник посіяли за 4 дні, кукурудзу – трохи більше, ніж за тиждень. При цьому, щоб менше втрачалося вологи, передпосівний обробіток проводили вночі, а сіяли вдень.

А от від оранки поки що не відмовляються. Хоча Дітріх Трайс погоджується, що оранка – не найкращий варіант. Але оскільки попередні власники агрофірми рідко здійснювали обробіток на глибину більше 10-15 см через брак коштів, виникли чималі проблеми, які зараз доводиться виправляти. Найбільша з них – ущільнення, з якими борються і культиватором Horsch Tiger, і глибокорозпушувачем Bednar, і все одно досі ліквідували ще не на всіх площах. Крім того, як додає головний агроном, оранка найкраще знищує падалицю соняшнику і вирівнює ґрунт, завдяки чому краще спрацьовують ґрунтові гербіциди. «Однак якщо наступні 5 років будуть такими, як цей рік, то доведеться змінювати всі свої стратегії», - зауважує Дітріх Трайс.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Ключові слова: Дітріх Трайс, УІФК-Агро

Інтерв'ю
Кожен сезон вирощування овочів для виробників не буває легким і на 100 % прогнозованим. Зокрема, протягом останніх років значно зросла активність шкідників на овочевих культурах. Загрозу з боку лускокрилих відчувають навіть на півночі.... Подробнее
доцент Львівського національного аграрного університету, канд. с.-г. наук Ігор Дидів (ліворуч) і співвласник компанії "Тетра-Агро" Сергій Прокопенко (праворуч)
Доцент кафедри садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук розповів сайту «Пропозиція» про нові дослідження і їх результати.                     - Зараз пора літніх... Подробнее

1
0