Географія аграрних розписок розширюється
Цієї осені географія застосування аграрних розписок в Україні суттєво розширилася. Сьогодні ними можуть користуватися сільгоспвиробники вже чотирьох областей. До Полтавщини, яка ще торік запровадила у себе цей новий інструмент, що спрощує доступ аграріїв до фінансових та матеріально-технічних ресурсів, додалися Черкащина, Вінниччина та Харківщина. Рішення щодо цього було ухвалене 1 вересня одразу двома профільними міністерствами — Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції.
Цієї осені географія застосування аграрних розписок в Україні суттєво розширилася. Сьогодні ними можуть користуватися сільгоспвиробники вже чотирьох областей. До Полтавщини, яка ще торік запровадила у себе цей новий інструмент, що спрощує доступ аграріїв до фінансових та матеріально-технічних ресурсів, додалися Черкащина, Вінниччина та Харківщина. Рішення щодо цього було ухвалене 1 вересня одразу двома профільними міністерствами — Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції.
М. Луговий,
Національний прес-клуб
«Українська перспектива»
До запровадження нового способу поповнення обігових коштів сільгоспвиробників активно долучився й Проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Аграрні розписки в Україні». Спільно із згаданими міністерствами, місцевими органами влади, постачальниками матеріально-технічних ресурсів, дистриб’юторами, банками, агровиробниками тощо він провів у трьох нових пілотних регіонах круглі столи. Значну увагу їх учасники приділили особливостям аграрних розписок, їхнім перевагам і тому, як ними можна скористатися.
Бразильський досвід реалізується в Україні
Аграрні розписки не можна вважати українським винаходом. Вперше їх випробували в Бразилії ще в 1997 році. Так само, як і наші сільгоспвиробники, аграрії цієї південноамериканської країни постійно стикалися з браком коштів, необхідних на проведення польових робіт, збирання врожаю, придбання насіння, техніки, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, і тому змушені були вдатися до нестандартних рішень.
Утім, не лише успішний бразильський досвід вирішення проблеми браку обігових коштів змусив наших галузевих чиновників привернути особливу увагу до аграрних розписок. До цього спонукала й економічна криза, яка надто сильно зачепила малих та середніх сільгоспвиробників.
«За ситуації, що склалася, — сказала під час виступу на вінницькому круглому столі заступник міністра аграрної політики та продовольства Владислава Рутицька, — треба було шукати нові інструменти. Саме тому ми активно взялися за аграрні розписки».
Слід визнати, що до нової справи в аграрному міністерстві підійшли виважено. Для цього створили спеціальну робочу групу. До її складу, крім відомчих фахівців, також увійшли представники учасників ринку, які мають пряме відношення до АПК. Зокрема, йдеться про постачальників матеріально-технічних ресурсів, банки, дистриб’юторів, зернотрейдерів, фермерські та банківські асоціації. Чільне місце в робочій групі посіли й фахівці Проекту IFC «Аграрні розписки в Україні».
Робочу групу очолила Владислава Рутицька. Тим самим МінАП засвідчило серйозність своїх намірів запровадити аграрні розписки. Тож не випадково ними зацікавилися в багатьох українських регіонах, проте перевагу було надано лише окремим із них. Чому?
На це запитання Владислава Рутицька відповіла, що привілей надавався тим областям, в яких найбільший відсоток земель сільськогосподарського призначення оформлено та зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства. До того ж в аграрному відомстві прислухалися до рекомендацій представників партнерських організацій. «Йдеться не лише про IFC, а й про компанії, які допомагають нам у впровадженні цього інструменту».
За її словами, невдовзі список учасників пілотного проекту може поповнитися Одеською та Київською областями. Не виключено, що місце у ньому знайдеться й Львівській, Волинській та Тернопільській областям.
«За допомогою імплементації аграрних розписок наша країна отримає прямий транспарентний доступ до історії роботи всіх фермерів кожної області — як вони отримували аграрні розписки і як їх виконували», — підсумувала Владислава Рутицька.
Регіони зацікавилися
аграрними розписками
Директор департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА Ігор Колодка вирішив ще раз привернути увагу учасників круглого столу до питання запезпечення аграріїв обіговими коштами і нагадати, що воно не лише не втратило своєї актуальності, а навіть навпаки — через кризові явища ще більше загострилося.
Зокрема, на проведення цьогорічних весняно-польових робіт черкаські аграрії витратили майже 4 млрд грн. Комплекс осінньо-польових робіт став їм у 5,5 млрд грн.
Річ не тільки в тому, що це завеликі для черкаських аграріїв суми. Йдеться про кошти, які вони витратили, образно кажучи, з власної кишені. До них додайте 1,5 млрд грн, які залучили у вигляді кредитних ресурсів під шалені відсотки річних.
Під час проведення весняної посівної кампанії вінницькі аграрії теж витратили понад 4,7 млрд грн. З цієї суми 90%, за даними директора департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА Миколи Неїлика, становили власні кошти сільгоспвиробників. На осінні польові роботи ними було витрачено ще більше — 7 млрд грн.
Через інфляцію витрати на польові роботи неухильно зростають. На Вінниччині вони сягають 60–70%. Подібне спостерігається на Харківщині, в інших регіонах. І це в умовах, коли державна допомога агросектору послаблюється.
Тож малий та середній агробізнес, який залишається надто вразливим до економічних негараздів, вже заради самовиживання все частіше змушений звертати увагу на аграрні розписки. Саме тому на Полтавщині лише протягом року їх було оформлено 10 на загальну суму зобов’язань близько 45 млн грн. Дев’ять із цих розписок товарні і одна — фінансова. Середній розмір зобов’язань за однією аграрною розпискою становив приблизно 3,5 млн грн.
Загалом в країні вже оформлено 11 аграрних розписок у Полтавській та Черкаській областях.
Спрощений механізм
кредитування
Аналітики аграрного ринку називають проект упровадження аграрних розписок одним із найуспішніших серед тих, які останнім часом реалізуються в галузі. Підставою для таких тверджень є розуміння важливості цього інструменту для українського сільгоспвиробництва усіма учасниками, які втілюють його в життя, а також тісна співпраця та взаємодія між ними. Понад усе йдеться про Міністерство аграрної політики та продовольства та Міністерство юстиції як кураторів цієї справи, про Проект IFC «Аграрні розписки в Україні» та місцеві органи влади.
Проект IFC виступає своєрідним ідеологом аграрних розписок. Його завдання полягає в максимальному поширенні серед аграріїв інформації про переваги та можливості цього інструменту кредитування. З цією метою він проводить у пілотних регіонах численні семінари, до яких активно долучаються сільгоспвиробники, нотаріуси, постачальники матеріально-технічних ресурсів, представники районних управлінь сільського господарства.
Ця робота, за словами керівника Програм IFC з розвитку фінансування агросектору Лії Сороки, здійснюється за підтримки Швейцарської Конфедерації. «Ми також вдячні нашим партнерам, які допомагають запроваджувати аграрні розписки», — зазначила вона. І додала, що цей інструмент дасть можливість українському сільському господарству, яке стало ключовим сектором національної економіки, більше розкрити свої можливості та прискорити його розвиток.
До особливостей аграрних розписок привернув увагу учасників круглих столів радник IFC з юридичних питань Сергій Рабенко. Він зауважив, що такий додатковий інструмент кредитування сільгоспвиробників є зручним у використанні і тому приваблює як позичальників коштів та матеріально-технічних ресурсів, так і тих, хто їх надає. І це не теорія, це підтверджено практикою застосування аграрних розписок у Полтавській області.
Разом із тим, наголосив Сергій Рабенко, навколо аграрних розписок почало виникати чимало неправдивої інформації, і тому варто її розвіяти. «Найбільший міф, з яким ми стикнулися, це той, що через аграрні розписки у фермерів можуть забрати землю. Насправді, це не відповідає дійсності. Заставою за аграрною розпискою є винятково майбутній врожай. Земля тут не виступає предметом застави».
Сергій Рабенко також сказав: «В Україні все фінансування, по суті, є ломбардним. Це коли ми беремо твердий предмет застави — трактор, будівлю, землю або щось подібне. Таке фінансування є застарілим і в цивілізованих країнах його не використовують. Бо всі працюють із звичайними інструментами, які не є ломбардними. Аграрна розписка — це той крок, коли ми не використовуємо тверду заставу, а в якості застави використовуємо майбутній врожай».
Зазвичай для отримання банківського кредиту сільгоспвиробники витрачають три-чотири тижні. На оформлення аграрної розписки, за практикою Полтавської області, достатньо лише півтора-два тижні.
Станом на середину листопада із 11 виданих аграрних розписок п’ять уже були успішно виконані. Тобто їхні учасники обійшлися без процедури примусового стягнення.
Аграрний реєстр
у вільному доступі
Адміністратором Реєстру аграрних розписок є державне підприємство «Аграрні реєстри». Воно забезпечує його безперервну та повноцінну роботу, надійне збереження даних, а також оперативне підключення нотаріусів і надання громадянам інформації за їхніми запитами.
«Будь-який громадянин, — наголосив директор ДП “Аграрні реєстри” Сергій Клюца, — у будь-якій точці земної кулі, використовуючи інтернет, може отримувати інформацію про те, скільки аграрних розписок видано конкретним агровиробником і скільки з них наразі залишається невиконаними. Це потрібно для того, щоб оцінити рівень завантаження зазначеного агровиробника й ухвалити рішення щодо придбання у нього продукції або про надання йому відповідних додаткових кредитних ресурсів».
Зазначена система дає можливість кредиторам бути впевненими в тому, що предмет застави не буде безпідставно відчужений третьою особою.
Ще одна особливість. Реєстр забезпечує цілодобовий та безоплатний доступ громадянам до інформації, яку містить. Сам же він наповнюється державними та приватними нотаріусами, які набувають статусу реєстраторів Реєстру аграрних розписок.
Закордонні інвестори
підтримують аграрні розписки
Навіть попри економічну кризу сільськогосподарська галузь залишається привабливою для інвесторів. Вони готові й надалі налагоджувати співпрацю з українськими аграріями.
Серед компаній, які вже тривалий час працюють на українському аграрному ринку, особливо вирізняються своєю активністю такі, як Syngenta, BASF, Bayer, AP group, Monsanto, ІМК, CHS та інші. Всі вони демонструють зацікавленість у аграрних розписках, безпосередньо працюють із ними і всіляко сприяють їхньому впровадженню в нових пілотних регіонах.