Спецможливості
Новини

Ге­о­графія аг­рар­них роз­пи­сок роз­ши­рюється

14.01.2016
657
Ге­о­графія аг­рар­них  роз­пи­сок роз­ши­рюється фото, ілюстрація

Цієї осені географія застосування аграрних розписок в Україні суттєво розширилася. Сьогодні ними можуть користуватися сільгоспвиробники вже чотирьох областей. До Полтавщини, яка ще торік запровадила у себе цей новий інструмент, що спрощує доступ аграріїв до фінансових та матеріально-технічних ресурсів, додалися Черкащина, Вінниччина та Харківщина. Рішення щодо цього було ухвалене 1 вересня одразу двома профільними міністерствами — Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції.

Цієї осені географія застосування аграрних розписок в Україні суттєво розширилася. Сьогодні ними можуть користуватися сільгоспвиробники вже чотирьох областей. До Полтавщини, яка ще торік запровадила у себе цей новий інструмент, що спрощує доступ аграріїв до фінансових та матеріально-технічних ресурсів, додалися Черкащина, Вінниччина та Харківщина. Рішення щодо цього було ухвалене 1 вересня одразу двома профільними міністерствами — Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції.

М. Луговий,
Національ­ний прес-клуб
«Ук­раїнська пер­спек­ти­ва»
До за­про­ва­д­жен­ня но­во­го спо­со­бу по­пов­нен­ня обіго­вих коштів сільгосп­ви­роб­ників ак­тив­но до­лу­чив­ся й Про­ект Міжна­род­ної фінан­со­вої кор­по­рації (IFC, Гру­па Світо­во­го бан­ку) «Аг­рарні роз­пи­с­ки в Ук­раїні». Спільно із зга­да­ни­ми міністер­ст­ва­ми, місце­ви­ми ор­га­на­­ми вла­ди, по­ста­чаль­ни­ка­ми ма­те­рі­аль­но-технічних ре­сурсів, дис­триб’ю­то­ра­ми, бан­ка­ми, аг­ро­ви­роб­ни­ка­ми то­що він провів у трьох но­вих пілот­них регіо­нах круглі сто­ли. Значну ува­гу їх учас­ни­ки приділи­ли особ­ли­во­с­тям аг­рар­них роз­пи­сок, їхнім пе­ре­ва­гам і то­му, як ни­ми мож­на ско­ри­с­та­ти­ся.
   
Бра­зильсь­кий досвід ре­алізує­ть­ся в Ук­раїні
Аг­рарні роз­пи­с­ки не мож­на вва­жа­ти ук­раїнським ви­на­хо­дом. Впер­ше їх ви­про­бу­ва­ли в Бра­зилії ще в 1997 році. Так са­мо, як і наші сільгоспви­роб­ни­ки, аг­рарії цієї півден­но­а­ме­ри­кансь­кої країни постійно сти­ка­ли­ся з бра­ком кош­тів, необхідних на про­ве­ден­ня по­льо­вих робіт, зби­ран­ня вро­жаю, прид­бан­ня насіння, техніки, міне­раль­них до­б­рив, за­собів за­хи­с­ту рос­лин, і то­му зму­шені бу­ли вда­ти­ся до не­стан­дарт­них рішень.
Утім, не ли­ше успішний бра­зильсь­кий досвід вирішен­ня про­бле­ми бра­ку обіго­вих коштів зму­сив на­ших га­лу­зе­вих чи­­нов­ників при­вер­ну­ти особ­ли­ву ува­гу до аг­рар­них роз­пи­сок. До цьо­го спо­ну­ка­ла й еко­номічна кри­за, яка над­то силь­но за­­че­пи­ла ма­лих та се­редніх сільгоспви­роб­ників.
«За си­ту­ації, що скла­ла­ся, — ска­за­ла під час ви­с­ту­пу на вінниць­ко­му круг­ло­му столі за­ступ­ник міністра аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Вла­ди­сла­ва Ру­тиць­ка, — тре­ба бу­ло шу­ка­ти нові інстру­мен­ти. Са­ме то­му ми ак­тив­но взя­ли­ся за аг­рарні роз­пи­с­ки».
Слід виз­на­ти, що до но­вої спра­ви в аг­рар­но­му міністерстві підійшли ви­ва­же­но. Для цьо­го ство­ри­ли спеціаль­ну ро­бо­чу гру­пу. До її скла­ду, крім відо­м­чих фахівців, та­кож увійшли пред­став­ни­ки учас­ників рин­ку, які ма­ють пря­ме відношення до АПК. Зо­к­ре­ма, йдеть­ся про по­ста­чаль­ників ма­теріаль­но-тех­ніч­­­них ре­сурсів, бан­ки, дис­триб’ю­торів, зер­но­т­рей­дерів, фер­мерські та банків­ські асоціації. Чільне місце в ро­­бочій групі посіли й фахівці Про­ек­ту IFC «Аг­рарні роз­пи­с­ки в Ук­раїні».
Ро­бо­чу гру­пу очо­ли­ла Вла­ди­сла­ва Ру­тиць­ка. Тим са­мим МінАП засвідчи­ло серй­озність своїх намірів за­про­ва­ди­ти аг­рарні роз­пи­с­ки. Тож не ви­пад­ко­во ни­ми заціка­ви­ли­ся в ба­га­ть­ох ук­раїн­ських регіонах, про­те пе­ре­ва­гу бу­ло на­да­но ли­ше ок­ре­мим із них. Чо­му?
На це за­пи­тан­ня Вла­ди­сла­ва Ру­тиць­ка відповіла, що привілей на­да­вав­ся тим об­ла­с­тям, в яких найбільший відсо­ток зе­мель сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня оформ­ле­но та за­реєстро­ва­но відповідно до ви­мог чинно­го за­ко­но­дав­ст­ва. До то­го ж в аг­рар­но­му відомстві при­слу­ха­ли­ся до ре­ко­мен­да­цій пред­став­ників парт­нерсь­ких ор­га­ні­зацій. «Йдеть­ся не ли­ше про IFC, а й про ком­панії, які до­по­ма­га­ють нам у впро­ва­д­женні цьо­го інстру­мен­ту».
За її сло­ва­ми, не­вдовзі спи­сок учас­ників пілот­но­го про­ек­ту мо­же по­пов­ни­ти­ся Одесь­кою та Київською об­ла­с­тя­ми. Не ви­клю­че­но, що місце у ньо­му знай­деть­ся й Львів­­­­сь­кій, Во­линській та Тер­нопіль­ській об­ла­с­тям.
«За до­по­мо­гою імпле­мен­тації аг­рар­них роз­пи­сок на­ша країна от­ри­має пря­мий транс­па­рент­ний до­ступ до історії ро­бо­ти всіх фер­мерів кож­ної об­ласті — як во­ни от­ри­му­ва­ли аг­рарні роз­пи­с­ки і як їх ви­ко­ну­ва­ли», — підсу­му­ва­ла Вла­ди­сла­ва Ру­тиць­ка.

Регіони заціка­ви­ли­ся
аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми
Ди­рек­тор де­пар­та­мен­ту аг­ро­про­мис­ло­во­го роз­вит­ку Чер­кась­кої ОДА Ігор Ко­лод­ка вирішив ще раз при­вер­ну­ти ува­гу учас­ників круг­ло­го сто­лу до пи­тан­ня запезпечення аграріїв обіговими коштами і на­га­да­ти, що во­но не ли­ше не втра­ти­ло своєї ак­ту­аль­ності, а навіть на­впа­ки — че­рез кри­зові яви­ща ще більше за­го­ст­ри­ло­ся.
Зокрема, на про­ве­ден­ня цьо­горіч­них вес­ня­но-по­льо­вих робіт чер­каські аг­рарії ви­т­ра­ти­ли май­же 4 млрд грн. Ком­п­лекс осінньо-по­льо­вих робіт став їм у 5,5 млрд грн.
Річ не тільки в то­му, що це за­ве­ликі для чер­кась­ких аг­раріїв су­ми. Йдеть­ся про ко­ш­ти, які во­ни ви­т­ра­ти­ли, об­раз­но ка­жу­чи, з влас­ної ки­шені. До них до­дай­те 1,5 млрд грн, які за­лу­чи­ли у ви­гляді кре­дит­них ре­сурсів під ша­лені від­сот­ки річних.
Під час про­ве­дення вес­ня­ної по­­сівної кам­панії вінницькі аг­­рарії теж ви­т­ра­ти­ли по­­над 4,7 млрд грн. З цієї су­ми 90%, за да­­­ни­ми ди­рек­то­ра де­пар­та­мен­ту аг­ро­про­мис­ло­во­го роз­вит­ку Вінниць­кої ОДА Ми­ко­ли Неїли­ка, ста­но­ви­ли власні ко­ш­ти сільгоспви­роб­ників. На осінні по­льо­ві ро­бо­ти ни­ми бу­ло ви­т­ра­че­но ще біль­ше — 7 млрд грн.
Че­рез інфляцію ви­т­ра­ти на по­льові ро­бо­ти не­ухиль­но зро­с­та­ють. На Він­нич­­чині во­ни ся­га­ють 60–70%. Подібне спо­с­терігається на Харківщині, в інших регіонах. І це в умо­вах, ко­ли дер­жав­на до­по­мо­га аг­ро­сек­то­ру по­слаб­люється.
Тож ма­лий та се­редній аг­робізнес, який за­ли­шається над­то враз­ли­вим до еко­номічних не­га­раздів, вже за­ра­ди са­мо­ви­жи­ван­ня все частіше зму­ше­ний звер­та­ти ува­гу на аг­рарні роз­пи­с­ки. Са­ме то­му на Пол­тав­щині ли­ше про­тя­гом ро­ку їх бу­ло оформ­ле­но 10 на за­­галь­ну су­му зо­бов’язань близько 45 млн грн. Дев’ять із цих роз­пи­сок  то­варні і одна — фі­­нан­­­­­­­со­ва. Се­редній розмір зо­бов’язань за однією аг­рар­ною роз­пи­с­кою становив при­близ­но 3,5 млн грн.
За­га­лом в країні вже оформ­ле­но 11 аг­рар­них роз­пи­сок у Пол­тавській та Чер­каській об­ла­с­тях.
 
Спро­ще­ний ме­ханізм
кре­ди­ту­ван­ня
Аналіти­ки аг­рар­но­го рин­ку на­зи­ва­ють про­ект упро­ва­д­жен­ня аг­рар­них роз­­­пи­сок од­ним із найуспішніших се­ред тих, які ос­таннім ча­сом ре­алізу­ють­ся в га­лузі. Підста­вою для та­ких твер­д­жень є ро­зуміння важ­ли­вості цьо­го інстру­мен­ту для ук­раїнсько­го сіль­госп­ви­роб­ницт­ва усіма учас­ни­ка­ми, які втілю­ють йо­го в жит­тя, а та­кож тісна співпра­ця та взаємодія між ни­ми. По­над усе йдеть­ся про Міністер­ст­во аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва та Міністер­ст­во юс­тиції як ку­ра­торів цієї спра­ви, про Про­ект IFC «Аг­рарні роз­пи­с­ки в Ук­раїні» та місцеві ор­га­ни вла­ди.
Про­ект IFC ви­с­ту­пає своєрідним іде­о­ло­гом аг­рар­них роз­пи­сок. Йо­го за­в­дан­­ня по­ля­гає в мак­си­маль­но­му по­ши­ренні се­ред аг­раріїв інфор­мації про пе­ре­ва­ги та мож­ли­вості цьо­го інстру­мен­ту кре­ди­ту­ван­ня. З цією ме­тою він про­во­дить у пілот­них регіонах чис­ленні се­мі­на­ри, до яких ак­тив­но до­лу­ча­ють­ся сіль­­госпви­роб­ни­ки, но­таріуси, по­ста­чаль­ни­ки ма­теріаль­но-технічних ре­сур­сів, пред­став­ни­ки рай­он­них уп­равлінь сільсько­го гос­по­дар­ст­ва.
Ця ро­бо­та, за сло­ва­ми керівни­ка Про­грам IFC з роз­вит­ку фінан­су­ван­ня аг­ро­сек­то­ру Лії Со­ро­ки, здійснюється за підтрим­ки Швей­царсь­кої Кон­фе­де­рації. «Ми та­кож вдячні на­шим парт­не­рам, які до­по­ма­га­ють за­про­ва­д­жу­ва­ти аг­рар­ні роз­пи­с­ки», — за­зна­чи­ла во­на. І до­да­ла, що цей інстру­мент дасть мож­ливість ук­раїн­­­сько­му сільсько­му гос­по­дар­ст­ву, яке ста­ло клю­чо­вим сек­то­ром націо­на­ль­ної еко­номіки, більше роз­кри­ти свої мож­ли­вості та при­ско­ри­ти йо­го роз­ви­ток.
До особ­ли­во­с­тей аг­рар­них роз­пи­сок при­вер­нув ува­гу учас­ників круг­лих сто­лів рад­ник IFC з юри­дич­них пи­тань Сергій Ра­бен­ко. Він за­ува­жив, що та­кий до­дат­ко­вий інстру­мент кре­ди­ту­ван­ня сільгоспви­роб­ників є зруч­ним у ви­ко­ри­с­танні і то­му при­ваб­лює як по­зи­чаль­ників коштів та ма­теріаль­но-технічних ре­сурсів, так і тих, хто їх на­дає. І це не те­орія, це підтвер­д­же­но прак­ти­кою за­сто­су­ван­ня аг­рар­них роз­пи­сок у Пол­тавській об­ласті.
Ра­зом із тим, на­го­ло­сив Сергій Ра­бен­ко, на­вко­ло аг­рар­них роз­пи­сок по­ча­ло ви­ни­ка­ти чи­ма­ло не­прав­ди­вої інфор­мації, і то­му вар­то її розвіяти. «Найбільший міф, з яким ми стик­ну­ли­ся, це той, що че­рез аг­рарні роз­пи­с­ки у фер­мерів мо­жуть за­бра­ти зем­лю. На­справді, це не відповідає дійсності. За­ста­вою за аг­рар­ною роз­пи­с­кою є ви­нят­ко­во май­бутній вро­жай. Зем­ля тут не ви­с­ту­пає пред­ме­том за­ста­ви».
Сергій Ра­бен­ко та­кож ска­зав: «В Ук­раїні все фінан­су­ван­ня, по суті, є лом­бард­ним. Це ко­ли ми бе­ре­мо твер­дий пред­мет за­ста­ви —  трак­тор, будівлю, зем­лю або щось подібне. Та­ке фінан­су­ван­ня є за­старілим і в цивілізо­ва­них країнах йо­го не ви­ко­ри­с­то­ву­ють. Бо всі пра­цю­ють із зви­чай­ни­ми інстру­мен­та­ми, які не є лом­бард­ни­ми. Аг­рар­на роз­пи­с­ка — це той крок, ко­ли ми не ви­ко­ри­с­то­вуємо твер­ду за­ста­ву, а в якості за­ста­ви ви­ко­ри­с­то­вуємо май­бутній вро­жай».
За­зви­чай для от­ри­ман­ня банків­сь­ко­го кре­ди­ту сільгоспви­роб­ни­ки ви­т­ра­ча­ють три-чотири тижні. На оформ­лен­ня аг­рар­ної роз­пи­с­ки, за прак­ти­кою Пол­тавсь­кої об­ласті, до­стат­ньо ли­ше півто­ра-два тижні.
Ста­ном на се­ре­ди­ну ли­с­то­па­да із 11 ви­да­них аг­рар­них роз­пи­сок п’ять уже бу­ли успішно ви­ко­нані. Тоб­то їхні учас­ни­ки обійшли­ся без про­це­ду­ри при­му­со­во­го стяг­нен­ня.

Аг­рар­ний реєстр
у вільно­му до­ступі
Адміністра­то­ром Реєстру аг­рар­них роз­пи­сок є дер­жав­не підприємство «Аг­­­­­рарні реєстри». Во­но за­без­пе­чує йо­го без­пе­рерв­ну та по­вноцінну ро­бо­ту, на­­дійне збе­ре­жен­ня да­них, а та­кож опе­ра­тив­не підклю­чен­ня но­таріусів і на­дан­ня гро­ма­дя­нам інфор­мації за їхніми за­­пи­та­ми.
«Будь-який гро­ма­дя­нин, — на­го­ло­сив ди­рек­тор ДП “Аг­рарні реєстри” Сер­гій Клю­ца, — у будь-якій точці зем­ної кулі, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи інтер­нет, мо­­­­же от­­ри­му­ва­ти інфор­мацію про те, скільки аг­рар­них роз­пи­сок ви­да­но кон­крет­ним аг­ро­ви­роб­ни­ком і скільки з них на­разі за­ли­шається не­ви­ко­на­ни­ми. Це потрібно для то­го, щоб оціни­ти рівень за­ван­та­жен­­ня за­зна­че­но­го аг­ро­ви­роб­ни­ка й ух­ва­ли­ти рішен­ня що­до прид­бан­ня у ньо­го про­дукції або про на­дан­ня йо­му відповід­них до­дат­ко­вих кре­дит­них ре­сурсів».
За­зна­че­на си­с­те­ма дає можливість кре­ди­то­рам бу­ти впев­не­ни­ми в то­му, що пред­мет за­ста­ви не бу­де безпідстав­но відчу­же­ний тре­ть­ою осо­бою.
Ще од­на особ­ливість. Реєстр за­без­пе­чує ціло­до­бо­вий та бе­зо­плат­ний до­ступ гро­ма­дя­нам до інфор­мації, яку містить. Сам же він на­пов­нюється дер­жав­ни­ми та при­ват­ни­ми но­таріуса­ми, які на­бу­ва­ють ста­ту­су реєстра­торів Реєстру аг­рар­них роз­пи­сок.

За­кор­донні інве­с­то­ри
підтри­му­ють аг­рарні роз­пи­с­ки
Навіть по­при еко­номічну кри­зу сільсько­го­с­по­дарсь­ка га­лузь за­ли­шається при­ваб­ли­вою для інве­с­торів. Во­ни го­тові й на­далі на­ла­го­д­жу­ва­ти співпра­цю з ук­раїнськи­ми аг­раріями.
Се­ред ком­паній, які вже три­ва­лий час пра­цю­ють на ук­раїнсько­му аг­рар­но­му рин­ку, особ­ли­во вирізня­ють­ся своєю ак­тивністю такі, як Syngenta, BASF, Bayer, AP group, Monsanto, ІМК, CHS та інші. Всі во­ни де­мон­ст­ру­ють зацікав­леність у аг­рар­них роз­пи­с­ках, без­по­се­ред­ньо пра­цю­ють із ни­ми і всіля­ко спри­я­ють їхньому впро­ва­д­жен­ню в но­вих пілот­них регіонах.

Інтерв'ю
Рік тому вітчизняний бізнес пережив безпрецедентну доти подію — локдаун, тобто повне припинення роботи значної частини підприємств, зокрема, тотальне закриття закладів харчування. Саме тоді Анна Морозова вирішила дати старт своєму новому... Подробнее
КАБП
Завдяки проведенню реформ, Україна сьогодні має найбільший за останній час інвестиційний потенціал. До найважливіших міжнародних партнерів України належить Канада.

1
0