Спецможливості
Новини

Ге­о­графія аг­рар­них роз­пи­сок роз­ши­рюється

14.01.2016
465
Ге­о­графія аг­рар­них  роз­пи­сок роз­ши­рюється фото, ілюстрація

Цієї осені географія застосування аграрних розписок в Україні суттєво розширилася. Сьогодні ними можуть користуватися сільгоспвиробники вже чотирьох областей. До Полтавщини, яка ще торік запровадила у себе цей новий інструмент, що спрощує доступ аграріїв до фінансових та матеріально-технічних ресурсів, додалися Черкащина, Вінниччина та Харківщина. Рішення щодо цього було ухвалене 1 вересня одразу двома профільними міністерствами — Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції.

Цієї осені географія застосування аграрних розписок в Україні суттєво розширилася. Сьогодні ними можуть користуватися сільгоспвиробники вже чотирьох областей. До Полтавщини, яка ще торік запровадила у себе цей новий інструмент, що спрощує доступ аграріїв до фінансових та матеріально-технічних ресурсів, додалися Черкащина, Вінниччина та Харківщина. Рішення щодо цього було ухвалене 1 вересня одразу двома профільними міністерствами — Міністерством аграрної політики та продовольства і Міністерством юстиції.

М. Луговий,
Національ­ний прес-клуб
«Ук­раїнська пер­спек­ти­ва»
До за­про­ва­д­жен­ня но­во­го спо­со­бу по­пов­нен­ня обіго­вих коштів сільгосп­ви­роб­ників ак­тив­но до­лу­чив­ся й Про­ект Міжна­род­ної фінан­со­вої кор­по­рації (IFC, Гру­па Світо­во­го бан­ку) «Аг­рарні роз­пи­с­ки в Ук­раїні». Спільно із зга­да­ни­ми міністер­ст­ва­ми, місце­ви­ми ор­га­на­­ми вла­ди, по­ста­чаль­ни­ка­ми ма­те­рі­аль­но-технічних ре­сурсів, дис­триб’ю­то­ра­ми, бан­ка­ми, аг­ро­ви­роб­ни­ка­ми то­що він провів у трьох но­вих пілот­них регіо­нах круглі сто­ли. Значну ува­гу їх учас­ни­ки приділи­ли особ­ли­во­с­тям аг­рар­них роз­пи­сок, їхнім пе­ре­ва­гам і то­му, як ни­ми мож­на ско­ри­с­та­ти­ся.
   
Бра­зильсь­кий досвід ре­алізує­ть­ся в Ук­раїні
Аг­рарні роз­пи­с­ки не мож­на вва­жа­ти ук­раїнським ви­на­хо­дом. Впер­ше їх ви­про­бу­ва­ли в Бра­зилії ще в 1997 році. Так са­мо, як і наші сільгоспви­роб­ни­ки, аг­рарії цієї півден­но­а­ме­ри­кансь­кої країни постійно сти­ка­ли­ся з бра­ком кош­тів, необхідних на про­ве­ден­ня по­льо­вих робіт, зби­ран­ня вро­жаю, прид­бан­ня насіння, техніки, міне­раль­них до­б­рив, за­собів за­хи­с­ту рос­лин, і то­му зму­шені бу­ли вда­ти­ся до не­стан­дарт­них рішень.
Утім, не ли­ше успішний бра­зильсь­кий досвід вирішен­ня про­бле­ми бра­ку обіго­вих коштів зму­сив на­ших га­лу­зе­вих чи­­нов­ників при­вер­ну­ти особ­ли­ву ува­гу до аг­рар­них роз­пи­сок. До цьо­го спо­ну­ка­ла й еко­номічна кри­за, яка над­то силь­но за­­че­пи­ла ма­лих та се­редніх сільгоспви­роб­ників.
«За си­ту­ації, що скла­ла­ся, — ска­за­ла під час ви­с­ту­пу на вінниць­ко­му круг­ло­му столі за­ступ­ник міністра аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Вла­ди­сла­ва Ру­тиць­ка, — тре­ба бу­ло шу­ка­ти нові інстру­мен­ти. Са­ме то­му ми ак­тив­но взя­ли­ся за аг­рарні роз­пи­с­ки».
Слід виз­на­ти, що до но­вої спра­ви в аг­рар­но­му міністерстві підійшли ви­ва­же­но. Для цьо­го ство­ри­ли спеціаль­ну ро­бо­чу гру­пу. До її скла­ду, крім відо­м­чих фахівців, та­кож увійшли пред­став­ни­ки учас­ників рин­ку, які ма­ють пря­ме відношення до АПК. Зо­к­ре­ма, йдеть­ся про по­ста­чаль­ників ма­теріаль­но-тех­ніч­­­них ре­сурсів, бан­ки, дис­триб’ю­торів, зер­но­т­рей­дерів, фер­мерські та банків­ські асоціації. Чільне місце в ро­­бочій групі посіли й фахівці Про­ек­ту IFC «Аг­рарні роз­пи­с­ки в Ук­раїні».
Ро­бо­чу гру­пу очо­ли­ла Вла­ди­сла­ва Ру­тиць­ка. Тим са­мим МінАП засвідчи­ло серй­озність своїх намірів за­про­ва­ди­ти аг­рарні роз­пи­с­ки. Тож не ви­пад­ко­во ни­ми заціка­ви­ли­ся в ба­га­ть­ох ук­раїн­ських регіонах, про­те пе­ре­ва­гу бу­ло на­да­но ли­ше ок­ре­мим із них. Чо­му?
На це за­пи­тан­ня Вла­ди­сла­ва Ру­тиць­ка відповіла, що привілей на­да­вав­ся тим об­ла­с­тям, в яких найбільший відсо­ток зе­мель сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня оформ­ле­но та за­реєстро­ва­но відповідно до ви­мог чинно­го за­ко­но­дав­ст­ва. До то­го ж в аг­рар­но­му відомстві при­слу­ха­ли­ся до ре­ко­мен­да­цій пред­став­ників парт­нерсь­ких ор­га­ні­зацій. «Йдеть­ся не ли­ше про IFC, а й про ком­панії, які до­по­ма­га­ють нам у впро­ва­д­женні цьо­го інстру­мен­ту».
За її сло­ва­ми, не­вдовзі спи­сок учас­ників пілот­но­го про­ек­ту мо­же по­пов­ни­ти­ся Одесь­кою та Київською об­ла­с­тя­ми. Не ви­клю­че­но, що місце у ньо­му знай­деть­ся й Львів­­­­сь­кій, Во­линській та Тер­нопіль­ській об­ла­с­тям.
«За до­по­мо­гою імпле­мен­тації аг­рар­них роз­пи­сок на­ша країна от­ри­має пря­мий транс­па­рент­ний до­ступ до історії ро­бо­ти всіх фер­мерів кож­ної об­ласті — як во­ни от­ри­му­ва­ли аг­рарні роз­пи­с­ки і як їх ви­ко­ну­ва­ли», — підсу­му­ва­ла Вла­ди­сла­ва Ру­тиць­ка.

Регіони заціка­ви­ли­ся
аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми
Ди­рек­тор де­пар­та­мен­ту аг­ро­про­мис­ло­во­го роз­вит­ку Чер­кась­кої ОДА Ігор Ко­лод­ка вирішив ще раз при­вер­ну­ти ува­гу учас­ників круг­ло­го сто­лу до пи­тан­ня запезпечення аграріїв обіговими коштами і на­га­да­ти, що во­но не ли­ше не втра­ти­ло своєї ак­ту­аль­ності, а навіть на­впа­ки — че­рез кри­зові яви­ща ще більше за­го­ст­ри­ло­ся.
Зокрема, на про­ве­ден­ня цьо­горіч­них вес­ня­но-по­льо­вих робіт чер­каські аг­рарії ви­т­ра­ти­ли май­же 4 млрд грн. Ком­п­лекс осінньо-по­льо­вих робіт став їм у 5,5 млрд грн.
Річ не тільки в то­му, що це за­ве­ликі для чер­кась­ких аг­раріїв су­ми. Йдеть­ся про ко­ш­ти, які во­ни ви­т­ра­ти­ли, об­раз­но ка­жу­чи, з влас­ної ки­шені. До них до­дай­те 1,5 млрд грн, які за­лу­чи­ли у ви­гляді кре­дит­них ре­сурсів під ша­лені від­сот­ки річних.
Під час про­ве­дення вес­ня­ної по­­сівної кам­панії вінницькі аг­­рарії теж ви­т­ра­ти­ли по­­над 4,7 млрд грн. З цієї су­ми 90%, за да­­­ни­ми ди­рек­то­ра де­пар­та­мен­ту аг­ро­про­мис­ло­во­го роз­вит­ку Вінниць­кої ОДА Ми­ко­ли Неїли­ка, ста­но­ви­ли власні ко­ш­ти сільгоспви­роб­ників. На осінні по­льо­ві ро­бо­ти ни­ми бу­ло ви­т­ра­че­но ще біль­ше — 7 млрд грн.
Че­рез інфляцію ви­т­ра­ти на по­льові ро­бо­ти не­ухиль­но зро­с­та­ють. На Він­нич­­чині во­ни ся­га­ють 60–70%. Подібне спо­с­терігається на Харківщині, в інших регіонах. І це в умо­вах, ко­ли дер­жав­на до­по­мо­га аг­ро­сек­то­ру по­слаб­люється.
Тож ма­лий та се­редній аг­робізнес, який за­ли­шається над­то враз­ли­вим до еко­номічних не­га­раздів, вже за­ра­ди са­мо­ви­жи­ван­ня все частіше зму­ше­ний звер­та­ти ува­гу на аг­рарні роз­пи­с­ки. Са­ме то­му на Пол­тав­щині ли­ше про­тя­гом ро­ку їх бу­ло оформ­ле­но 10 на за­­галь­ну су­му зо­бов’язань близько 45 млн грн. Дев’ять із цих роз­пи­сок  то­варні і одна — фі­­нан­­­­­­­со­ва. Се­редній розмір зо­бов’язань за однією аг­рар­ною роз­пи­с­кою становив при­близ­но 3,5 млн грн.
За­га­лом в країні вже оформ­ле­но 11 аг­рар­них роз­пи­сок у Пол­тавській та Чер­каській об­ла­с­тях.
 
Спро­ще­ний ме­ханізм
кре­ди­ту­ван­ня
Аналіти­ки аг­рар­но­го рин­ку на­зи­ва­ють про­ект упро­ва­д­жен­ня аг­рар­них роз­­­пи­сок од­ним із найуспішніших се­ред тих, які ос­таннім ча­сом ре­алізу­ють­ся в га­лузі. Підста­вою для та­ких твер­д­жень є ро­зуміння важ­ли­вості цьо­го інстру­мен­ту для ук­раїнсько­го сіль­госп­ви­роб­ницт­ва усіма учас­ни­ка­ми, які втілю­ють йо­го в жит­тя, а та­кож тісна співпра­ця та взаємодія між ни­ми. По­над усе йдеть­ся про Міністер­ст­во аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва та Міністер­ст­во юс­тиції як ку­ра­торів цієї спра­ви, про Про­ект IFC «Аг­рарні роз­пи­с­ки в Ук­раїні» та місцеві ор­га­ни вла­ди.
Про­ект IFC ви­с­ту­пає своєрідним іде­о­ло­гом аг­рар­них роз­пи­сок. Йо­го за­в­дан­­ня по­ля­гає в мак­си­маль­но­му по­ши­ренні се­ред аг­раріїв інфор­мації про пе­ре­ва­ги та мож­ли­вості цьо­го інстру­мен­ту кре­ди­ту­ван­ня. З цією ме­тою він про­во­дить у пілот­них регіонах чис­ленні се­мі­на­ри, до яких ак­тив­но до­лу­ча­ють­ся сіль­­госпви­роб­ни­ки, но­таріуси, по­ста­чаль­ни­ки ма­теріаль­но-технічних ре­сур­сів, пред­став­ни­ки рай­он­них уп­равлінь сільсько­го гос­по­дар­ст­ва.
Ця ро­бо­та, за сло­ва­ми керівни­ка Про­грам IFC з роз­вит­ку фінан­су­ван­ня аг­ро­сек­то­ру Лії Со­ро­ки, здійснюється за підтрим­ки Швей­царсь­кої Кон­фе­де­рації. «Ми та­кож вдячні на­шим парт­не­рам, які до­по­ма­га­ють за­про­ва­д­жу­ва­ти аг­рар­ні роз­пи­с­ки», — за­зна­чи­ла во­на. І до­да­ла, що цей інстру­мент дасть мож­ливість ук­раїн­­­сько­му сільсько­му гос­по­дар­ст­ву, яке ста­ло клю­чо­вим сек­то­ром націо­на­ль­ної еко­номіки, більше роз­кри­ти свої мож­ли­вості та при­ско­ри­ти йо­го роз­ви­ток.
До особ­ли­во­с­тей аг­рар­них роз­пи­сок при­вер­нув ува­гу учас­ників круг­лих сто­лів рад­ник IFC з юри­дич­них пи­тань Сергій Ра­бен­ко. Він за­ува­жив, що та­кий до­дат­ко­вий інстру­мент кре­ди­ту­ван­ня сільгоспви­роб­ників є зруч­ним у ви­ко­ри­с­танні і то­му при­ваб­лює як по­зи­чаль­ників коштів та ма­теріаль­но-технічних ре­сурсів, так і тих, хто їх на­дає. І це не те­орія, це підтвер­д­же­но прак­ти­кою за­сто­су­ван­ня аг­рар­них роз­пи­сок у Пол­тавській об­ласті.
Ра­зом із тим, на­го­ло­сив Сергій Ра­бен­ко, на­вко­ло аг­рар­них роз­пи­сок по­ча­ло ви­ни­ка­ти чи­ма­ло не­прав­ди­вої інфор­мації, і то­му вар­то її розвіяти. «Найбільший міф, з яким ми стик­ну­ли­ся, це той, що че­рез аг­рарні роз­пи­с­ки у фер­мерів мо­жуть за­бра­ти зем­лю. На­справді, це не відповідає дійсності. За­ста­вою за аг­рар­ною роз­пи­с­кою є ви­нят­ко­во май­бутній вро­жай. Зем­ля тут не ви­с­ту­пає пред­ме­том за­ста­ви».
Сергій Ра­бен­ко та­кож ска­зав: «В Ук­раїні все фінан­су­ван­ня, по суті, є лом­бард­ним. Це ко­ли ми бе­ре­мо твер­дий пред­мет за­ста­ви —  трак­тор, будівлю, зем­лю або щось подібне. Та­ке фінан­су­ван­ня є за­старілим і в цивілізо­ва­них країнах йо­го не ви­ко­ри­с­то­ву­ють. Бо всі пра­цю­ють із зви­чай­ни­ми інстру­мен­та­ми, які не є лом­бард­ни­ми. Аг­рар­на роз­пи­с­ка — це той крок, ко­ли ми не ви­ко­ри­с­то­вуємо твер­ду за­ста­ву, а в якості за­ста­ви ви­ко­ри­с­то­вуємо май­бутній вро­жай».
За­зви­чай для от­ри­ман­ня банків­сь­ко­го кре­ди­ту сільгоспви­роб­ни­ки ви­т­ра­ча­ють три-чотири тижні. На оформ­лен­ня аг­рар­ної роз­пи­с­ки, за прак­ти­кою Пол­тавсь­кої об­ласті, до­стат­ньо ли­ше півто­ра-два тижні.
Ста­ном на се­ре­ди­ну ли­с­то­па­да із 11 ви­да­них аг­рар­них роз­пи­сок п’ять уже бу­ли успішно ви­ко­нані. Тоб­то їхні учас­ни­ки обійшли­ся без про­це­ду­ри при­му­со­во­го стяг­нен­ня.

Аг­рар­ний реєстр
у вільно­му до­ступі
Адміністра­то­ром Реєстру аг­рар­них роз­пи­сок є дер­жав­не підприємство «Аг­­­­­рарні реєстри». Во­но за­без­пе­чує йо­го без­пе­рерв­ну та по­вноцінну ро­бо­ту, на­­дійне збе­ре­жен­ня да­них, а та­кож опе­ра­тив­не підклю­чен­ня но­таріусів і на­дан­ня гро­ма­дя­нам інфор­мації за їхніми за­­пи­та­ми.
«Будь-який гро­ма­дя­нин, — на­го­ло­сив ди­рек­тор ДП “Аг­рарні реєстри” Сер­гій Клю­ца, — у будь-якій точці зем­ної кулі, ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи інтер­нет, мо­­­­же от­­ри­му­ва­ти інфор­мацію про те, скільки аг­рар­них роз­пи­сок ви­да­но кон­крет­ним аг­ро­ви­роб­ни­ком і скільки з них на­разі за­ли­шається не­ви­ко­на­ни­ми. Це потрібно для то­го, щоб оціни­ти рівень за­ван­та­жен­­ня за­зна­че­но­го аг­ро­ви­роб­ни­ка й ух­ва­ли­ти рішен­ня що­до прид­бан­ня у ньо­го про­дукції або про на­дан­ня йо­му відповід­них до­дат­ко­вих кре­дит­них ре­сурсів».
За­зна­че­на си­с­те­ма дає можливість кре­ди­то­рам бу­ти впев­не­ни­ми в то­му, що пред­мет за­ста­ви не бу­де безпідстав­но відчу­же­ний тре­ть­ою осо­бою.
Ще од­на особ­ливість. Реєстр за­без­пе­чує ціло­до­бо­вий та бе­зо­плат­ний до­ступ гро­ма­дя­нам до інфор­мації, яку містить. Сам же він на­пов­нюється дер­жав­ни­ми та при­ват­ни­ми но­таріуса­ми, які на­бу­ва­ють ста­ту­су реєстра­торів Реєстру аг­рар­них роз­пи­сок.

За­кор­донні інве­с­то­ри
підтри­му­ють аг­рарні роз­пи­с­ки
Навіть по­при еко­номічну кри­зу сільсько­го­с­по­дарсь­ка га­лузь за­ли­шається при­ваб­ли­вою для інве­с­торів. Во­ни го­тові й на­далі на­ла­го­д­жу­ва­ти співпра­цю з ук­раїнськи­ми аг­раріями.
Се­ред ком­паній, які вже три­ва­лий час пра­цю­ють на ук­раїнсько­му аг­рар­но­му рин­ку, особ­ли­во вирізня­ють­ся своєю ак­тивністю такі, як Syngenta, BASF, Bayer, AP group, Monsanto, ІМК, CHS та інші. Всі во­ни де­мон­ст­ру­ють зацікав­леність у аг­рар­них роз­пи­с­ках, без­по­се­ред­ньо пра­цю­ють із ни­ми і всіля­ко спри­я­ють їхньому впро­ва­д­жен­ню в но­вих пілот­них регіонах.

Інтерв'ю
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером
З кожним роком український агробізнес стає більш інноваційним, високотехнологічним та складним. Такі глобальні зміни у колись звичному й традиційному для України секторі вимагають від управлінця нових підходів до ведення бізнесу й... Подробнее

1
0