Спецможливості
Технології

Фітосанітарний стан посівів зернових колосових культур у Східному Лісостепу України

05.04.2013
1814
Фітосанітарний стан посівів зернових колосових культур у Східному Лісостепу України фото, ілюстрація

Фіто­санітар­ний кон­троль ра­зом з інши­ми ме­то­да­ми по­сідає важ­ли­ве місце в си­с­темі за­хис­них за­ходів.

Фіто­санітар­ний кон­троль ра­зом з інши­ми ме­то­да­ми по­сідає важ­ли­ве місце в си­с­темі за­хис­них за­ходів.

В. Пе­т­рен­ко­ва, І. Чер­няєва,
Т. Мар­ко­ва, І. Бо­ровсь­ка,
С. Чу­гаєв, І. Луч­на, Т. Ба­бушкіна,
Інсти­тут рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН

Фіто­санітар­ний кон­троль
та моніторинг стану посівів
Ве­ден­ня ба­га­торічно­го моніто­рин­гу шкідли­вих ор­ганізмів дає змо­гу оці­ню­ва­ти стан посівів, ви­яв­ля­ти осе­ред­ки і при­чи­ни по­яви хво­роб, виз­на­ча­ти оп­ти­мальні стро­ки і кількість об­ро­бок. Моніто­ринг ста­ну ози­мих куль­тур у зи­мо­вий та ран­нь­о­вес­ня­ний періоди дає мож­ливість своєчас­но виз­на­чи­ти життє­здатність посівів і спла­ну­ва­ти за­хо­ди їхньо­го вес­ня­но­го до­гля­ду: піджив­лен­ня азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми та ре­гу­ля­то­ра­ми рос­ту і мікро­е­ле­мен­та­ми, об­роб­ки фун­гі­ци­да­ми, інсек­ти­ци­да­ми та гербіци­да­ми — з ме­тою от­ри­ман­ня ви­со­ко­го вро­жаю якісно­го зер­на.
Фахівці Інсти­ту­ту рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва про­во­ди­ли моніто­ринг фі­то­­санітар­но­го ста­ну ос­нов­них сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, ви­ро­щу­ва­них у Харківській об­ласті, шля­хом мар­ш­рут­них об­сте­жень візу­аль­но та ме­то­дом від­бо­ру рос­лин­них проб для по­даль­шо­го їх­ньо­го аналізу на за­се­леність рос­лин шкідни­ка­ми та ура­женість збуд­ни­ка­ми хво­роб.

Хвороби — лідери моніто­рин­го­вих об­сте­жень
За ре­зуль­та­та­ми моніто­рин­го­вих об­­сте­жень, на посівах ко­ло­со­вих декілька років най­ва­гоміши­ми і шкідливіши­ми фіто­па­то­ген­ни­ми чин­ни­ка­ми, що не­га­тив­но впли­ва­ють на фор­му­ван­ня вро­жаю, є ко­ма­хи-шкідни­ки, се­ред хво­роб пше­ниці ози­мої — ко­ре­неві гнилі, на ярих ко­ло­со­вих — гельмінто­с­поріози. До­міну­ван­ня їх у фіто­па­то­ген­но­му ком­плексі виз­на­чається по­су­ш­ли­ви­ми по­­год­ни­ми умо­ва­ми ос­танніх років, що на­бли­жа­ють­ся до умов сте­по­вої аг­ро­кліма­тич­ної зо­ни.
Так, збільши­лась кількість площ пше­­ниці ози­мої, де відміче­но по­ши­рен­ня ко­ре­не­вих гни­лей. Зда­ва­ло­ся б, що на етапі, ко­ли насіння пше­ниці ре­ко­мен­до­ва­них для ви­ро­щу­ван­ня сортів, з ви­со­ки­ми посівни­ми кон­диціями, об­роб­ля­ють пе­ред висівом су­ча­сни­ми про­труй­ни­ка­ми, а висіва­ють в оп­ти­мальні стро­ки, про­бле­ма ко­ре­не­вих гни­лей ма­ла б втра­ти­ти ак­ту­альність. Але, за ре­зуль­та­та­ми моніто­рин­гу 2010–2012 рр., ура­жен­ня рос­лин ко­ре­не­ви­ми гни­ля­ми в Хар­ківській об­ласті бу­ло ви­яв­ле­но на 82,6% об­сте­же­них площ, зо­к­ре­ма во­се­ни 2012 р. — на 97% площ, за ура­жен­ня в се­ред­нь­о­му 7–19,8% рос­лин, втра­ти зер­на ста­но­ви­ли 3,7–10,9%.
По­ши­рен­ня і до­сить ви­со­ка шко­до­чинність хво­ро­би зу­мов­лені аг­рокліма­тич­ни­ми особ­ли­во­с­тя­ми. По­су­ш­ливі по­годні умо­ви галь­му­ють роз­кла­дан­ня рос­лин­них ре­ш­ток у грунті, а ура­жені рос­линні решт­ки, як відо­мо, є дже­ре­ла­ми інфекції. На­ко­пи­чен­ню цієї інфекції спри­я­ють та­кож не­до­три­ман­ня тех­но­ло­гій об­робітку грун­ту в низці гос­по­дарств і ко­рот­ко­ро­таційні сівозміни.
Осінній період у на­ших умо­вах є виз­на­чаль­ним що­до за­ра­жен­ня посівів ози­мих ко­ло­со­вих ко­ре­не­ви­ми гни­ля­ми. Ось як це відбу­вається ос­танніми ро­ка­ми:
 во­се­ни 2010 і 2011 рр. під час сів­би — от­­ри­ман­ня сходів за умов не­­ста­чі во­ло­ги че­рез по­су­ху за­три­му­ва­лось про­ро­с­тан­ня насіння, по­до­вжу­вав­ся період пе­ре­бу­ван­ня йо­го у грун­ті і, як ре­зуль­тат, по­до­вжу­вав­ся кон­такт насіння та про­ростків пше­ниці зі збуд­ни­ка­ми ко­ре­не­вих гни­лей;
 осінній період 2012 р. відрізняв­ся від то­горічних знач­ною кількістю про­дук­тив­них опадів у більшості рай­онів об­­лас­ті, тож за­трим­ки з по­явою сходів не від­міча­лось. На значній ча­с­тині площ озимі висіяні ра­но (в го­нитві за во­ло­гою), і посіви пе­ре­ро­с­та­ли. А гідро­ме­те­о­ро­логічні умо­ви осені, як і в ми­нулі ро­ки, ха­рак­те­ри­зу­ва­лись ут­ри­ман­ням плю­­со­вих тем­пе­ра­тур (5...15°С) уп­ро­довж жовт­ня-ли­с­то­па­да і бу­ли цілком прий­нят­ни­ми для роз­вит­ку в не­про­мерз­ло­му грунті збуд­ників ко­ре­не­вих гни­лей різної при­ро­ди — з родів Fusarium, Pythium, Penicillium та ін. Особ­ли­во слід зав­ва­жи­ти, що такі умо­ви спри­я­ли ура­жен­ню пе­ре­рос­лих рос­лин збуд­ни­ком сніго­вої плісня­ви (ад­же термін дії фунгіцид­них про­труй­ників насіння закінчується).
На­ступ­но­го ро­ку про­­­гно­зу­ють та­кож
під­ви­щен­ня рівня ура­же­ності ко­ре­не­ви­ми гни­ля­ми посівів яч­ме­ню яро­го, як­що не бу­де за­без­пе­че­но якісну об­­роб­­ку йо­го дієви­ми фун­­гіцид­ни­ми пре­па­ра­та­ми.
За ос­лаб­лен­ня рос­лин будь-яки­ми фак­то­ра­ми (не­спри­ят­ли­ва пе­­ре­зимівля, по­су­хи чи пе­ре­зво­ло­жен­ня, спе­кот­на по­го­да впро­довж вес­ня­но-літньоі ве­ге­та­ції) шкідливість ко­­ре­не­вих гни­лей мо­же під­ви­щу­ва­тись до еко­номічно зна­чу­щих по­­каз­ників (як це спо­с­теріга­лось на­­­весні ми­ну­ло­го ро­ку, ко­ли че­рез жор­ст­ку по­­су­ху в кінці квітня ура­жені рос­ли­ни ги­ну­ли, посіви зріджу­ва­лись).

Ліде­рам шко­до­чин­ності — найдієвіший за­хист
То­му ду­же важ­ли­во за­без­пе­чу­ва­ти за­хист май­бутніх посівів ко­ло­со­вих від ко­ре­не­вих гни­лей, на­сам­пе­ред, на пер­ших ета­пах роз­вит­ку рос­лин. Найдієві­ший захід — об­роб­ка насіннєво­го ма­­те­ріалу якісни­ми пре­па­ра­та­ми, ефек­тив­ни­ми про­ти ком­плек­су на­зва­них збуд­ників (Fusa­rium, Pythium, цвільові гри­би), які б за­без­пе­чи­ли яко­мо­га три­валіший (6–8 тижнів) за­хист насіння і про­ростків.
Як при­клад мож­на на­ве­с­ти такі дані. Во­се­ни ми­ну­ло­го ро­ку в ла­бо­ра­торії стій­кості до біотич­них чин­ників Інсти­ту­ту рос­лин­ницт­ва ім. В. Я. Юр’єва НА­АН бу­ло за­кла­де­но досліди з виз­на­чен­ня ефек­тив­ності низ­ки про­труй­ників. На­сіння пше­ниці ози­мої у кон­тролі (без про­тру­ю­ван­ня) та у різних варіан­тах об­роб­ки фун­гіци­да­ми бу­ло висіяно по стер­нь­о­во­му по­пе­ред­ни­ку 28.09.2011 р., але во­се­ни сходів не от­ри­ма­ли. У кон­троль­но­му варіанті близь­ко 80% насіння випріло впро­довж жовт­ня-ли­с­то­па­да. А у варіан­тах з до­статніми кон­цен­т­ра­ція­ми про­труй­ни­ка на­весні 2012 р. з’яви­лись схо­ди, гу­с­то­та яких ста­но­ви­ла 70–95% від висіяно­го насіння. В по­да­ль­шо­му во­ни сфор­му­ва­ли по од­но­му про­дук­тив­но­му ко­ло­су і да­ли уро­жай близь­ко 1,2–1,9 т/га (на рівні, на­при­клад, уро­жаю 2012 р. пше­ниці ози­мої у низці гос­по­дарств півден­них рай­онів Харківської об­ласті).
Як най­е­фек­тивніші мож­на ре­ко­мен­ду­ва­ти пре­па­ра­ти відо­мих фірм Мак­сим Стар, Мак­сим Фор­те, з най­новіших пре­па­ратів, дієвих про­ти пітіоз­них гни­­лей, — Сертікор, Ла­мар­дор, Ан­тал та ін.
Що­до сівозмін за­для профілак­ти­ки роз­вит­ку хво­ро­би на­ши­ми досліджен­ня­ми виз­на­че­но, що за по­год­них умов ос­танніх років жо­ден по­пе­ред­ник пов­ніс­тю не звільняв по­ле від збуд­ників ко­ре­не­вих гни­лей (табл. 1). Рівень ура­жен­ня пше­ниці ози­мої ко­ре­не­ви­ми гни­ля­ми по різних по­пе­ред­ни­ках до­сить ви­со­кий, вклю­ча­ю­чи навіть па­ри (там де во­ни є).
Най­мен­ший рівень ура­жен­ня пше­ниці ози­мої спо­с­терігається піс­ля греч­ки. По чор­но­му па­ру (кра­що­му по­пе­ред­ни­ку пше­ниці ози­мої для умов Східно­го Лісо­сте­пу Ук­раїни за за­галь­но­прий­ня­тою тех­­­но­логією) бу­ло ви­­яв­ле­но до­сить ви­со­кий рівень ура­жен­ня рос­лин, що в се­ред­нь­о­му ста­но­вив 16,3%. Це по­яс­нюєть­ся за­сто­су­ван­ням ко­рот­ко­ро­та­ційних сівозмін, швид­ким по­вер­нен­ням пше­ниці на місце по­пе­ред­нь­о­го ви­ро­щу­ван­ня стер­нь­о­вих, після яч­ме­ню, ку­ку­руд­зи та со­няш­ни­ку; за­сто­су­ван­ням по­верх­не­во­го об­робітку грун­ту (хо­ча да­ний прий­ом доцільно за­сто­со­ву­ва­ти для збе­ре­жен­ня во­ло­ги у грунті під час осін­ніх по­сух). То­му ще раз слід на­го­ло­си­ти на важ­ли­вості якісно­го про­тру­ю­ван­ня насіння. Тим більше, що фіто­ек­с­пер­ти­за партій насіння, навіть з кон­диційною схожістю, яку про­во­дять у на­шо­му ін­сти­туті, свідчить про ви­со­кий ступінь за­ра­жен­ня в ос­танні ро­ки насіння різних сортів пше­ниці та яч­ме­ню збуд­ни­ка­ми фу­заріозу, аль­тер­наріозу, цвільо­ви­ми гри­ба­ми то­що (фото 1, 2). Ці інфекції суттєво зни­жу­ють по­льо­ву схожість, енергію про­ро­с­тан­ня та спри­чи­ню­ють ви­падіння сходів.

Підступні та небезпечні аутсайдери шкодочинного рейтингу
По­годні умо­ви 2012 р. (ви­па­дан­ня дощів на посівах пше­ниці, жи­та, яч­ме­ню в період цвітіння-фор­му­ван­ня зернівки) спри­я­ли за­ра­жен­ню рос­лин ко­ло­со­ви­ми інфекціями: фу­заріозом, аль­тер­наріо­зом, пліснявінням, ріжка­ми. Збуд­ни­ки цих хво­роб про­ду­ку­ють міко­ток­си­ни, погіршу­ють посівні вла­с­ти­вості насіння, то­му під час ви­ко­ри­с­тан­ня насіннєво­го ма­теріалу ко­ло­со­вих уро­жаю 2011–2012 рр. слід обов’яз­ко­во про­во­ди­ти йо­го фіто­ек­с­пер­ти­зу. Крім то­го, досвід кіль­кох ми­ну­лих років на­га­дав ви­роб­ни­кам, як силь­но мо­же зни­жу­ва­тись схожість насіння, по­шко­д­же­но­го кло­пом че­ре­паш­кою. От­же, слід про­во­ди­ти не тільки фіто­па­то­логічний, а й ен­то­мо­логічний аналіз, оскільки са­ме йо­го ре­зуль­та­ти по­яс­ню­ють при­чи­ни низь­кої схо­жості. А вже з ура­ху­ван­ням да­них про­ве­де­ної фіто- і ен­то­ек­с­пер­тиз мож­на оби­ра­ти пре­па­ра­ти з потрібним спе­к­т­ром дії і про­во­ди­ти якісну пе­ред­посівну об­роб­ку насіння.
Роз­ви­ток ли­ст­ко­вих хво­роб на посі­вах ко­ло­со­вих куль­тур ми­ну­ло­го ро­ку галь­му­вав­ся ви­со­ки­ми тем­пе­ра­ту­ра­ми та низь­кою во­логістю повітря. Але певні за­па­си інфекції на­ко­пи­чені. Так, на ок­ре­мих по­лях ози­мих куль­тур і ма­со­во — на ярих ко­ло­со­вих впер­ше за кілька ос­танніх років відміча­ли роз­ви­ток бу­рої іржі, за­не­се­ної вітром з півден­них та пів­ден­но-східних регіонів. Це свідчить про тен­ден­ції на­ро­с­тан­ня ти­с­ку па­то­ге­ну і мож­ли­вість ура­жен­ня посівів ко­ло­со­вих куль­тур у 2013 р.
Сеп­торіоз на листі пше­ниці ви­яв­ле­ний улітку на посівах 14 з 27 рай­онів об­­лас­ті зі знач­ни­ми ко­ли­ван­ня­ми про­яву, що по­яс­нюється нерівномірністю, те­ри­торіаль­ною мо­заїчністю ви­па­дан­ня опа­дів у травні-червні. В се­ред­нь­о­му по об­ласті на піку роз­вит­ку (у фазі труб­ку­ван­ня — ко­лосіння) це ста­но­ви­ло близь­ко 15% площ, на яких бу­ло ура­же­но 3–5, а на де­я­ких по­лях до 19% рос­лин. У 2013 р. ймовірні спа­ла­хи сеп­торіозу на ок­ре­мих посівах зі спри­ят­ли­вим мікрокліма­том.
Уже ко­т­рий рік поспіль на озимій і ярій пше­ниці та яч­мені спо­с­терігається про­яв бо­рош­ни­с­тої ро­си, по­чи­на­ю­чи з фа­зи вес­ня­но­го ку­щен­ня і з на­ро­с­тан­ням рівня ура­жен­ня у фа­зах труб­ку­ван­ня і ко­лосіння. Рівень при­род­но­го ти­с­ку па­­то­ге­ну ви­со­кий. На рос­лин­них решт­ках, па­да­лиці пше­ниці та зла­ко­вих бур’я­нах сфор­мо­ва­но значні за­па­си інфекції. До то­го ж, збуд­ник бо­рош­ни­с­тої ро­си менш ви­мог­ли­вий до зво­ло­жен­ня, то­му слід очіку­ва­ти роз­ви­то­ку хво­ро­би і в 2013 р.
З ли­ст­ко­вих пля­ми­с­то­с­тей яч­ме­ню у 2012 р. найбільше зна­чен­ня ма­ли гель­мінто­с­поріози. Ура­жен­ня ни­ми яч­ме­ню фахівці фіто­санітар­но­го кон­тро­лю та діаг­но­с­ти­ки ви­я­ви­ли на 19% об­сте­же­них посівів.
Об­сте­жен­ня во­се­ни 2012 р., про­ве­дені фахівця­ми Інсти­ту­ту рос­лин­ництва ім. В. Я. Юр’єва, по­ка­за­ли, що ли­ст­кові хво­ро­би ви­яв­ле­но на посівах ози­ми­ни май­бут­нь­о­го уро­жаю. На­сам­пе­ред, це сто­сується посівів ранніх строків сівби (кінець серп­ня — по­ча­ток ве­рес­ня), де не бу­ло про­ве­де­но об­роб­ку фунгіци­да­ми, а рос­ли­ни роз­ку­щені, ви­сокі і у ряді ви­падків висіяні з надмірною гу­с­то­тою. Фіто­санітар­ний стан та­ких посівів не до­сить бла­го­по­луч­ний (табл. 2).
Перш за все, на та­ких посівах ви­яв­ле­но оз­на­ки ма­со­во­го ура­жен­ня 30–80% рос­лин бо­рош­ни­с­тою ро­сою, при­чо­му роз­ви­ток збуд­ни­ка і фор­му­ван­ня йо­го спо­ро­но­шен­ня на листі три­ва­ли до груд­ня. На­ко­пи­че­на інфекція обов’яз­ко­во бу­де роз­пов­сю­д­жу­ва­тись після від­нов­лен­ня ве­ге­тації. На за­гу­ще­них посі­вах ура­жен­ня бо­рош­ни­с­тою ро­сою на­­весні мо­же при­зве­с­ти до роз­вит­ку хво­ро­би на стеб­лах, що спри­я­ти­ме ви­ля­ган­ню рос­лин, особ­ли­во ще й у разі силь­но­го роз­вит­ку сніго­вої плісня­ви. Крім то­го, на ран­­ніх посівах зафіксо­ва­но про­яв сеп­то­ріо­зу (5–50% рос­лин) та бу­рої іржі (по­оди­нокі пу­с­ту­ли на ок­ре­мих рос­ли­нах).
Під час осінніх об­сте­жень в ос­танні ро­ки у сівозмінах незмінно ви­яв­ля­ють ве­ли­ку кількість па­да­лиці яч­ме­ню яро­го з оз­на­ка­ми ура­жен­ня сітча­с­тим гельмін­то­с­поріозом. Тоб­то у по­лях на рос­лин­них решт­ках на­ко­пи­чується за­пас ін­­фек­ції цьо­го та інших видів Helmintosporium — ос­нов­них збуд­ників хво­роб яч­ме­ню на да­ний час у Східному Лісо­сте­пу Ук­раїни.

Шкідники теж не пасуть задніх
На ба­га­ть­ох ранніх посівах во­се­ни 2012 р. відміче­но про­яв по­шко­д­жен­ня рос­лин пше­нич­ним кліщем і ура­жен­ня їх віру­сом сму­га­с­тої мо­заїки пше­ниці (ВСМП), пе­ре­нос­ни­ком якої є цей кліщ. Особ­ли­во це сто­сується посівів, розмі­ще­­них по стер­нь­о­вих та за­бур’яне­них по­пе­ред­ни­ках, на яких бу­ло ба­га­то па­да­лиці і зла­ко­вих бур’янів — ре­зер­ва­торів і роз­сад­ників кліща та вірус­ної інфекції. Во­се­ни кількість рос­лин з оз­на­ка­ми ВСМП не­знач­на — від 0,2 до 1–2 шт./м2. Але справжній відсо­ток ура­же­них рос­лин во­се­ни виз­на­чи­ти не­мож­ли­во, чіт­кий про­яв хво­ро­би слід очіку­ва­ти на­вес­ні, пе­ред ви­ко­ло­шу­ван­ням рос­лин. Мас­шта­би ура­жен­ня посівів пше­ниці ози­мої ВСМП на­весні 2013 р. мо­жуть ви­я­ви­тись знач­но більши­ми, ніж діаг­но­с­ту­ють­ся на да­ний час.
За­га­лом, посіви пше­ниці ози­мої ран­ніх строків сівби у се­зон 2012–2013 рр. яв­ля­ють со­бою гру­пу знач­но­го ри­зи­ку у фіто­санітар­но­му відно­шенні.
У зв’яз­ку з цим ре­ко­мен­ду­ють кон­тро­лю­ва­ти ди­наміку роз­вит­ку хво­роб і на­весні про­во­ди­ти такі за­хисні і профі­лак­тичні за­хо­ди:
 ран­нь­о­вес­ня­не бо­ро­ну­ван­ня посі­вів для ви­да­лен­ня ча­с­ти­ни по­шко­д­же­ної ли­ст­ко­вої ма­си, в якій на­явні за­па­си інфекції;
 об­роб­ка ура­же­них гриб­­ни­ми хво­ро­ба­ми посівів пре­па­ра­та­ми фунгіцид­ної дії;
 як­що на посівах ози­ми­ни бу­де ви­яв­ле­но осе­ред­ки по­шко­д­жен­ня пше­нич­ним кліщем і про­яв ВСМП, — об­роб­ка посівів ози­мих і ярих ко­ло­со­вих інсек­ти­ци­да­ми з ака­ри­цид­ним ком­по­нен­том.
Що­до інших шкідників на посівах ко­ло­со­вих кліма­тичні особ­ли­вості ос­танніх років теж на­­кла­­да­ють свій відби­ток і дик­ту­ють по­тре­бу по­си­ле­но­го кон­тро­лю.
По-пер­ше, як по­ка­зав досвід 2010 і 2012 рр., ви­роб­ни­ки ма­ють бу­ти го­тові до то­го, що у разі ско­ро­чен­ня площ під пше­ни­цею ози­мою внаслідок ви­мер­зан­ня ча­с­ти­ни по­­сівів, мо­же різко під­ви­щу­ва­тись шкідливість кло­па че­ре­паш­ки і на ози­мих, і на ярих ко­ло­со­вих з по­шко­д­жен­ням рос­лин на більш ранніх ета­пах роз­вит­ку, ніж зви­чай­но. За­се­лен­ня кло­­­­па­ми по­сівів ози­ми­ни і ма­со­ве по­­шко­д­жен­ня та вси­хан­ня мо­ло­дих па­гонів мо­же відбу­ва­тись вже в третій де­каді квітня — на по­чат­ку трав­ня.
То­му за не­спри­ят­ли­вої пе­ре­зимівлі ози­мих слід про­во­ди­ти моніто­ринг за­се­лен­ня посівів ози­мих у фа­зах ку­щен­ня, ярих — у період 1–3 листків, і своєчас­но за­сто­со­ву­ва­ти не менш як дво­ра­зові ін­сек­ти­цидні об­роб­ки: в кінці квітня — на по­чат­ку трав­ня — у фазі ку­щен­ня — труб­ку­ван­ня (для за­хи­с­ту, на­сам­пе­ред, про­дук­тив­них па­гонів і збе­ре­жен­ня гу­с­то­ти про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою) та в період фор­му­ван­ня зернівки — мо­лоч­ної стиг­лості (для збе­ре­жен­ня якості зер­на).
По-дру­ге, че­рез по­су­ш­ливі умо­ви ос­танніх років на ко­ло­со­вих куль­ту­рах як ози­мих, так і ярих спо­с­тері­га­ється під­ви­ще­на шко­до­чин­ність сис­них ко­мах-шкідників — зла­ко­вих ци­ка­док і зла­ко­вих по­пе­лиць, — що, крім пря­мої шко­ди, мо­жуть бу­ти пе­ре­нос­ни­ка­ми та­ких вірус­них за­хво­рю­вань рос­лин, як жов­та кар­ли­ковість яч­ме­ню, кар­ли­ковість та російська мо­заїка пше­ниці (фото 3, 4).
Улітку цьо­го ро­ку про­яв вірус­них ура­жень цьо­го ти­пу відміча­ли на пше­ниці озимій місця­ми до 3–5 росл./м2. На­весні інфекція з ура­же­них бур’янів та ози­ми­ни мо­же бу­ти пе­ре­не­се­на на ярі ко­ло­сові і ку­ку­руд­зу. Як профілак­тич­ний захід про­ти пе­ре­нос­ників ре­ко­мен­дуєть­ся за­сто­су­ван­ня інсек­ти­цид­них ком­по­нентів під час про­тру­ю­ван­ня насіння. А після по­яви сходів слід обов’яз­­ко­во кон­тро­лю­ва­ти чи­сельність по­пе­лиць і ци­ка­док (у фазі 1–3 листків) і за по­тре­би (за пе­ре­ви­щен­ня по­ро­го­вої чи­сель­ності 80–100 осо­бин/м2) про­во­ди­ти об­при­с­ку­ван­ня посівів інсек­ти­ци­да­ми.
Схо­ди ярих куль­тур на­весні слід за­хи­с­ти­ти від грун­то­вих шкідників, а та­кож від пше­нич­ної му­хи і стеб­ло­вої хлібної блішки (фото 5, 6), чи­сельність яких ос­танніми ро­ка­ми незмінно ви­со­ка. В бо­ротьбі з ци­ми шкідни­ка­ми до­б­ре за­ре­ко­мен­ду­ва­ли се­бе інсек­ти­цидні про­тру­ю­ван­ня насіння пе­ред висівом, які за­хи­ща­ють схо­ди пше­ниці на ранніх ета­пах роз­вит­ку.
Ви­со­кий рівень за­хи­с­ту про­ро­с­та­ю­чо­го насіння ко­ло­со­вих від ком­плек­су шкідників та збуд­ників хво­роб за­без­пе­чує за­сто­су­ван­ня про­труй­ників інсек­ти­цид­но-фунгіцид­ної дії — пре­па­ратів Юн­та Ква­д­ро, Се­лест Топ то­що.

Висновки
Та­ким чи­ном, у ре­зуль­таті фіто­са­нітар­но­го моніто­рин­гу ос­­нов­них по­льо­вих куль­тур вста­нов­ле­но най­ва­гоміші і найшкідливіші фіто­па­то­генні чин­ни­ки, що не­га­тив­но впли­ва­ють на фор­му­ван­ня вро­жаю зер­но­вих ко­ло­со­вих куль­тур, це ко­ма­хи-шкід­ни­ки, а се­ред хво­роб — ко­ре­неві гнилі та на ярих ко­ло­со­вих — гель­мінто­­споріози. Слід приділя­ти ува­гу за­­по­біжним аг­ро­технічним за­хо­дам, ви­ко­ри­с­тан­ню якісно­го посівно­го ма­те­ріалу з про­ве­ден­ням фіто­ек­с­пер­ти­зи та об­роб­кою насіння, за по­тре­би, ре­ко­мен­до­ва­ни­ми пре­па­ра­та­ми. Для пла­ну­ван­ня за­хис­них за­ходів на посівах по­льо­вих куль­тур ре­ко­мен­дується кон­тро­лю­ва­ти ди­наміку роз­вит­ку хво­роб та чи­сель­ність шкідників.

Інтерв'ю
ВВП Угорщини в 2016 році зросло на 3,5-5% і вона потрапила в число 7 країн ЄС, чий дефіцит бюджету склав менше 3%. «Україна - одна з найбільших наших сусідніх держав. У 2016 році двосторонні україно
Ірина Кухтіна
Про необхідність об’єднання виробників ягід, левова частка яких в Україні вирощується одноосібниками й домогосподарствами, говорять уже давно. Минулого року така асоціація – «Ягідництво України» - була зареєстрована. Редакція вирішила... Подробнее

1
0