Енергозберігаючий спосіб обробітку грунту перед садінням коренеплодів маточних буряків

Енергозберігаючий спосіб обробітку грунту перед садінням коренеплодів маточних буряків

Вирощування насіння цукрових буряків залишається однією з найенергоємніших галузей рослинництва, що зумовлено недосконалістю окремих елементів технології, зокрема комплексу робіт, пов’язаних із підготовкою поля до садіння коренеплодів маточних буряків.
Вирощування насіння цукрових буряків залишається однією з найенергоємніших галузей рослинництва, що зумовлено недосконалістю окремих елементів технології, зокрема комплексу робіт, пов’язаних із підготовкою поля до садіння коренеплодів маточних буряків.

За існуючими на сьогодні рекомендаціями, весняний комплекс робіт із підготовки грунту під насінники цукрових буряків розпочинають із закриття вологи, яке виконують протягом одного дня широкозахватними агрегатами із середніх БЗСС-1,0 або важких БЗТС-1,0 зубових борін разом із посівними боронами ЗПБ-0,6А або райборонками ЗОР-0,7. Для вирівнювання поверхні грунту використовують шлейф-борони ШБ-2,5 в агрегаті з боронами ЗБП-0,6. Боронування виконують під кутом 23—25° до напрямку оранки. Другий прохід здійснюють через 2—3 год під таким самим кутом, але у протилежному напрямку.
Для забезпечення нормальної роботи висадкосадильних машин безпосередньо перед садінням виконують розпушення грунту культиваторами-глибокорозпушувачами КРН-3,5; КПШ-9, або чизельними культиваторами АПЧ-2,5 на глибину до 22 см. Якщо для садіння використовують коренеплоди, довжина яких не перевищує 16—18 см, то передсадильну культивацію доцільно проводити протиерозійним культиватором типу КПЭ-3,8 на глибину до 18 см. Для кращої якості розпушення та рівномірності щодо глибини обробітку глибоку культивацію виконують за два проходи агрегату з поступовим збільшенням глибини обробітку.
Таку інтенсивну дію на грунт протягом весняного періоду супроводжують значні втрати грунтової вологи внаслідок її інтенсивного випаровування та переущільнення нижніх шарів грунту, що ускладнює доступ капілярної вологи в зону залягання основної частини кореневої системи насінників. Водночас відсутність глибокої культивації призводить до погіршення якості виконання технологічного процесу садіння та пошкодження робочих органів висадкосадильних машин.
Дослідженнями встановлено, що для якісної роботи висадкосадильної машини не обов’язково виконувати глибоку культивацію, достатньо обмежитися мілким суцільним обробітком грунту та глибоким розпушенням тільки в зоні рядка, що становить близько 20—25% площі. Це дасть змогу відчутно зменшити втрати грунтової вологи, енергетичні витрати та підвищити продуктивність насінників. Однак розпушувачі пасивного типу, якими укомплектовані сучасні висадкосадильні машини, не забезпечують потрібної якості обробітку.
З огляду на це було запропоновано обладнати висадкосадильну машину розпушувачами у вигляді сферичних дисків, які вільно обертаються навколо горизонтальної осі й установлені під кутом до напрямку переміщення агрегату. У процесі роботи різальна крайка диску утворює борозну у формі сегмента еліпса (у поперечному перерізі), почасти заповнену розпушеним грунтом, що дає можливість фіксувати коренеплід у вертикальному положенні (Патент України 28943А).
Цей спосіб підготовки грунту та садіння маточних коренеплодів випробували у дослідних господарствах Інституту цукрових буряків УААН. Для садіння використовували напівначіпну висадкосадильну машину ВС-4, обладнану 8-конусними садильними апаратами, привід яких здійснювався від самозачеплення з грунтом. На раму машини перед кожним садильним апаратом, замість серійних розпушувачів, установлювали експериментальні дискові робочі органи. Агротехнічні показники якості виконання технологічного процесу садіння, залежно від способу підготовки грунту і типу розпушувачів, подано в таблиці.
Результати випробувань свідчать, що, застосовуючи дискові розпушувачі, можна відмовитися від проведення глибокої передсадильної культивації, замінивши її мілким суцільним обробітком грунту культиватором типу КПС-4 та глибоким розпушенням тільки зони рядка. Показники якості виконання технологічного процесу садіння при цьому не погіршились, а за окремими показниками поліпшились. Під час садіння, після проведення мілкої культивації, зменшується відхилення фактичного кроку садіння від теоретичного (протягання апаратів). Це відбувається тому, що грунтозачіпи, за допомогою яких здійснюється привід апаратів, входять у нерозпушений грунт. Завдяки зменшенню протягання апаратів, вдалося зменшити відстань між коренеплодами в рядку, збільшити кількість висаджених коренеплодів на одиниці площі та зменшити їх відхилення від вертикальності.
Запропонований спосіб дає змогу завдяки локалізації глибокого обробітку грунту тільки в зоні рядка зменшити витрати палива на 14,7 л/га. Загальна економія коштів від впровадження запропонованого способу становить 136 грн/га. За орієнтовної вартості комплекту дискових розпушувачів 1200 грн, термін їх окупності становить 8,8 га, або 5 робочих змін.

О. Ганженко,
наук. співробітник,
Інститут цукрових буряків УААН