Спецможливості
Аналітика

Українська продукція на азіатських ринках: досвід Української плодоовочевої асоціації

01.10.2018
1032
Українська продукція на азіатських ринках: досвід Української плодоовочевої асоціації фото, ілюстрація

Протягом досить тривалого часу представники теперішньої Української плодоовочевої асоціації займалися диверсифікацією експорту українського продовольства. Почали вони цим займатися ще до початку війни з Росією, оскільки передбачали, що буде ще складніше експортувати продукцію з України до Росії. Підтвердженням даного прогнозу є реальні дані, що на сьогодні Росія експортує продовольства більш ніж на $20 млрд, Україна – на $17 млрд доларів.

Про перші результати вони розповіли в рамках заходу, проведеного Ukrainian Food Valley 26 вересня в Києві в Києво-Могилянській бізнес-школі.

 

Перші кроки до диверсифікації

 “Коли почалися проблеми з Росією, усі зацікавилися диверсифікацією експорту”, — говорить економіст інвестиційного  центру ФАО Андрій Ярмак.

“Азійський ринок — перспективний для української плодоовочевої галузі. Тож, учасники Української плодоовочевої продукції (УПОА) вже зробили активні кроки до системного експорту до країн Азії”, — говорить директор УПОА Федір Рибалко.

Український стенд на виставці Asia Fruit Logistica 2018Азіатський ринок для експорту продовольчої продукції, в тому числі і яблук, був вибраний не просто так. Були проведені ґрунтовні дослідження, за допомогою яких було визначено багато факторів, таких як: населення, демографія, економіка, досвід постачань з України на ці ринки, логістика. Таким методом визначено ті ринки збуту, які могли б бути цікавими. По найбільш перспективних ринках були проведені більш ґрунтовні дослідження: які саме категорії продуктів будуть цікаві тій чи іншій країні.

Наразі українські агровиробники  активно шукають нових закордонних партнерів та беруть участь у міжнародних тематичних заходах. Зокрема, нещодавно українська делегація представляла свій стенд на масштабній виставці свіжих овочів та фруктів Asia Fruit Logistica 2018, яка проходила в Гонконгу.

 “Я поїхав на виставку Asia Fruit Logistica 2018, щоб познайомити азіатських виробників з українським яблуком, розширити ринки збуту української продукції, зустрітися з потенційними клієнтами, зустрічі з якими заздалегідь організовані українською плодоовочевою організацією. Як показує досвід цього року, єдиним шляхом подальшого розвитку плодоовочевої галузі України є експорт, а азійський регіон найшвидше розвивається”,  — зазначає Олександр Пахно, директор компанії “Сади Дніпра”.

 

Найперспективніша — Азія

Прогнози ООН показують, до 2050 року найшвидше зростання населення очікується в Африці, однак саме Південно-Східна Азія забезпечить найвищий приріст імпорту продовольства. Адже там практично немає можливостей для розширення власного виробництва, але при цьому рівень життя і економічного розвитку  значно вищий, ніж в Африці. Саме тому пріоритетним напрямком для тих компаній, які націлені на динамічний розвиток, повинен стати експорт в цей регіон.

В той же час частка Європи на ринку зменшується, а Американського континенту — більш-менш стабільна. Наприклад, темпи зростання імпорту фруктів до Азії — 11,4%, тоді як до Африки — 8%, Америки — 6,6%, Океанії — 4,5%, а до  Європи всього — 2,9 %. Зараз обсяги імпорту плодоовочевої продукції до Азії становлять $3,8 млрд за рік.

українські яблука готуються на експортНа сьогодні в Україні одним з перспективних експортних продуктів для Азії є малина — звичайно ж, заморожена. Є й інші фрукти, які користуються в Азії високим попитом, але багатьох з них Україна виробляє недостатньо навіть для внутрішнього споживання.

Нічого розраховувати і на експорт сухофруктів, яких в Азії споживають дуже багато: тут нам з Узбекистаном, де енергія для миття та сушіння фруктів безкоштовна, годі конкурувати. Тим більше, що експорт сухофруктів має дуже складний маркетинг.

Найбільша проблема для нас при торгівлі з Азією — логістика, адже продукт повинен вирощуватися та зберігатися з розрахунком на тривале транспортування. Постачати в Азію стабільно і постійно не вийде, якщо не бути фізично присутнім на цьому ринку.

Традиційно провідним експортером яблук до Азії виступає Нова Зеландія. Напряму з новозеландськими яблуками українським, на щастя, конкурувати майже не доводиться, адже вони практично розминаються в сезоні постачання: розташована в Південній півкулі Нова Зеландія збирає яблука в квітні-травні, а в вересні, коли підходить українське яблуко, вже закінчує масові поставки. Однак новозеландці за десятиліття встигли «підсадити» азіатів на сорти яблук, які ростуть у них, тому охочим експортувати до Азії доведеться враховувати вже сформовані вподобання. Отже, найпопулярнішими на азіатському ринку є сорти  NZ Queen, Braeburn, Fuji, Diva, Granny Smith, NZ Rose та Pink Lade.

 

Специфіка регіону

експерт FAO Андрій Ярмак (стоїть) і директор УПОА Федір Рибалко (сидить) на зустрічі, організованій Ukrainian Food ValleyНайбільшими імпортерами яблук в Азії є Китай (165 тис. тонн), Індія (330 тис. тонн), В'єтнаму (153 тис. тонн), Індонезія (234 тис. тонн).

Наприклад, китайці імпортують яблука тому що, частина споживачів не довіряє місцевому виробнику. Перевага України в тому, що, в Азії про нас не знають і тому є всі шанси створити собі там ім'я.

Але не все так просто, як здається на перший погляд. Наприклад, Китай, — це країна, в якій дуже складні логістика та специфіка вимог, тому розглядати її як напрямок експорту овочів та фруктів, зокрема, яблук, з України дуже проблематично.

Щоб вийти на ринок Китаю, потрібно мати велику команду людей, які будуть 2–3 роки вивчати специфіку цього ринку. Потрібно вивчити сорти яблук, обсяги, в якій упаковці вони мають бути, вимоги до умов транспортування, найбільш запитані властивості продукту. Важливо бути присутнім на виставках, організовувати приїзд азійців до України, тобто, брати активну участь в просуванні свого товару різними методами.

Важливо зробити собі добру репутацію, віднестися відповідально до дотримання свого слова. “Також потрібно пам’ятати, якщо кожен виробник буде окремо щось робити — нічого не вийде, навіть якщо він буде великий”, — зауважує директор Української плодоовочевої організації Федір Рибалко. “Ми нікуди не дінемося без кооперації», — продовжує він.

Для успішного подальшого експорту плодоовочевої продукції, потрібно сфокусуватися на продукті та на певній країні, визначитися який продукт ви будете виробляти для певного сегменту. Це і є системний бізнес підхід, не дивлячись на те, що відбувається у сусіда чи можливо змінюється ціна.  

Не так критично виростити яблуко, як потім його продати. Але щоб його успішно продати, потрібно виростити правильний продукт.

 

Цікаві факти:

  • Якщо для китайців яблука мають бути передусім хрумкими та соковитими, то для індусів – солодкими.
  • Україна може експортувати в Гонконг, але не може продавати в Китай. Втім, це не заважає подальшому реекспорту на «материк»: в окремі роки через Гонконг проходила чверть усієї зовнішньої торгівлі Китаю як експорту, так і імпорту. Китай та Україна не можуть продавати в Індію.
  • Один великий імпортер в Індонезії протягом тижня купує більше яблук, ніж Україна експортує за рік.
  • Роздрібні ціни на традиційні для нас фрукти  та ягоди в Азії в середньому в 5 разів вищі ніж в Євросоюзі, і в 20–30 разів вищі, ніж в Україні.
  • Індонезія в цілому бідна країна, але саме там найвищі вимоги до якості продукту.

 

Ірина Твардовська, i.tvardovskai@univest-media.com

Інтерв'ю
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та
 Стручков
В Україні практично відсутнє власне виробництво ЗЗР. Попит на цю продукцію задовольняється завдяки імпорту. Економічна криза спричинила збільшення фальсифікату засобів захисту рослин. 

1
0