Спецможливості
Технології

Експорт до Китаю? Cпочатку — фітосанітарні обстеження посівів

19.02.2016
1647
Експорт до Китаю? Cпочатку — фітосанітарні обстеження посівів  фото, ілюстрація

Починаючи із 2012 року, коли Україна підписала перший протокол фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи до Китаю, Держветфітослужбою України було зроблено багато роботи, докладено максимум зусиль для того, щоб виконати вимоги цього протоколу, а також двох інших, підписаних роком пізніше. Йдеться про протоколи фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту до Китаю ячменю і сої.

Починаючи із 2012 року, коли Україна підписала перший протокол фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту кукурудзи до Китаю, Держветфітослужбою України було зроблено багато роботи, докладено максимум зусиль для того, щоб виконати вимоги цього протоколу, а також двох інших, підписаних роком пізніше. Йдеться про протоколи фітосанітарних та інспекційних вимог щодо експорту до Китаю ячменю і сої.

А. Челомбітко, О. Башинська,
Департамент фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України

Підписання зазначених протоколів дало змогу вітчизняним аграріям реалізовувати власний урожай на одному із найбільших продовольчих ринків Азії — Китайській Народній Республіці (КНР).
Крім можливості розширення експортних ринків для вітчизняного зерна, Україна взяла на себе значні зобов’язання щодо впровадження в життя пунктів і статей вищевказаних протоколів. Так, поряд з іншими вимогами, в кожному із протоколів Міністерство аграрної політики та продовольства України (як одна зі сторін — підписантів протоколу) зобов’язалось провадити контроль і нагляд за посівами у період вегетації культур. Для цього державні фітосанітарні інспектори впродовж вегетаційного періоду 2015 року провели обстеження всіх полів, урожай із яких планується експортувати до КНР.
У додатку до кожного із протоколів подано перелік шкідливих організмів, що перебувають під карантинним контролем у КНР і які заборонено завозити до цієї країни. Більшість із них — це комахи і бур’яни, які можна виявити і діагностувати перед відвантаженням зерна, у процесі проведення фітосанітарної експертизи, перед оформленням фітосанітарних сертифікатів.
Однак наявність збудників карантинних хвороб і нематод у вже зібраному зерні встановити дуже складно, а іноді й неможливо. Фітосанітарна експертиза такого зерна може тривати від одного тижня до 30 і більше днів, що негативно вплине на терміни поставок вантажів, визначених контрактами. Саме тому в кожному із протоколів визначено обов’язкове проведення фітосанітарних обстежень посівів кукурудзи, ячменю і сої в період вегетації, а також діагностики відібраних зразків рослин у фітосанітарних лабораторіях країни.
Цього року фітосанітарні інспектори обстежували посіви у багатьох господарствах, майже в усіх регіонах України. Під час обстежень було відібрано чимало зразків рослин кукурудзи, ячменю і сої, які направлені у фітосанітарні лабораторії країни.
Із травня по серпень фахівці фітосанітарних лабораторій проводили дослідження відібраних зразків. Було проаналізовано понад 16 тис. зразків рослин. Близько 9 тис. із них — це зразки рослин кукурудзи. Дослідили майже однакову кількість зразків сої і ячменю: 3,63 тис. та 3,62 відповідно.  
У результаті проведених лабораторних досліджень було виявлено як карантинні, так і не карантинні для України організми, але заборонені для ввезення до КНР (згідно з протоколами фітосанітарних та інспекційних вимог КНР).
Оскільки хвороби рослин становлять найбільший фітосанітарний ризик, у цій статті ми зупинимось саме на фактах виявлення їхніх збудників, описі виявлених хвороб, а також наслідках, які можуть бути від проникнення і поширення таких хвороб.
Перед початком вегетаційного періоду і широкого моніторингу посівів державні фітосанітарні інспектори склали плани та визначили схеми проведення обстежень відповідно до фаз розвитку культур та шкідливих патогенів, які можливо виявити у ці періоди.
Обстеження включали огляд посівів у шаховому порядку або за діагоналлю поля, відбір зразків рослин, збір шкідливих і регульованих шкідливих організмів, а також пошкоджених (уражених) рослин. Терміни обстежень залежать від фаз розвитку культур (табл. 1).
 За весь період обстежень, які проводили на території України впродовж весни-літа 2015 року, в зразках, відібраних від зовні здорових рослин, фахівці діагностували наявність збудників восьми видів карантинних для КНР хвороб, у тому числі два — карантинних для України. Докладний аналіз виявлених хвороб представлено у табл. 2.

Хвороби, виявлені на сої
Неповірус кільцевої плямистості тютюну (TRSV), крім сої, уражує тютюн, чорницю (лохину), рослини родини Гарбузових (Cucurbitaceae). Подібно до багатьох інших видів вірусів, цей вірус, крім названих, може інфікувати широке коло трав’янистих і деревних рослин, зокрема: яблуню, ожину, вишню, дерен, ясен, виноград справжній, папайю, анемону, баклажан, перець, гладіолус, півники, люпин, м’яту, нарцис, пеларгонію, петунію та різні бур’яни.
Між країнами (на далекі відстані) перенесення TRSV відбувається із рослинами-живителями, їхніми частками та насінням. Для сої перенесення із насінням є основною формою передавання вірусу (до 100%).
Симптоми
На сої: верхівкові бруньки згинаються, формують гачок (загибель проростків), проростки набувають коричневого забарвлення, некротизуються і ламаються, у серцевині стебла і пагонів, а іноді на черешках і жилках листків з’являються коричневі смуги, листки призупиняються у рості і скручуються, сформовані стручки недорозвинені, скручені.
На листках тютюну вірус TRSV спричинює візерунки у вигляді кілець і дубового листка, листки призупиняються у рості.
В огірків листки вкриваються плямами і припиняють свій ріст, плоди стають потворними, недорозвиненими.
 
Вірус мозаїки люцерни (AMV) є єдиним вірусом у групі alfamovirus, що має широке коло господарів серед бур’янів і культурних рослин.
AMV уражує понад 600 видів рослин із 70 родин. Це польові, овочеві, зернобобові, кормові культури, такі як соя, нут, кінські боби, горох, сочевиця, люпин, вика, картопля, перець, тютюн, помідори, люцерна, конюшина та інші. Цей вірус може також інфікувати низку садових культур.
Вірус поширюється сисними комахами (такими, як попелиці), із насінням та через пилок.
Симптоми
На квасолі, сої: місцеві некротичні ураження та хлорозні пошкодження або системна мармуровість, некроз судин і ураження листя.
На горосі: місцеві пошкодження та/або в’янення листя; системний некроз стебел і загибель рослин.
На бобах: місцеві чорні некротичні ураження, некроз стебел і загибель рослин, деякі штами викликають системну мармуровість.
На тютюну: некротичні та хлоротичні місцеві пошкодження (деякі штами не викликають будь-яких місцевих симптомів); системна плямистість, судинні смуги, кільцеві плями, рідко — ураження листя.

Вірус мозаїки ризухи (ArMV) має дуже широкий ряд рослин-господарів, може уражувати близько 90 видів із 28 родин дводольних рослин. Основними господарями є полуниця, малина, хміль, виноград, цукрові буряки, гладіолус, селера, хрін та салат. Господарями можуть бути й інші культурні рослини, а також дикорослі види.
Перенесення із насінням є звичайним шляхом поширення вірусу, це відмічається майже у всіх видів сприйнятливих до хвороби рослин із майже 100%-м результатом зараження. Крім цього, патоген може поширюватись із нематодами, а також за вегетативного розмноження рослин.
Симптоми
Найчастіше симптомами, які викликає ArMV, є крапчастість і плямистість листя, затримка росту, деформація і різноманітні вирости (нарости). 
Іржаво-бура плямистість листя квасолі (Curtobacterium flaccumfaciens pv. flaccumfaciens)
Це бактеріальне захворювання уражує в основному рослини родів Квасоля (Phaseolus spp.) і Вигна (Vigna spp.). Також може уражувати горох і сою.
Основне поширення — із насінням. Збудник може переноситись як усередині насіння, так і на його поверхні. Дуже стійкий до висихання. У насінні (в умовах зберігання в лабораторії) може залишатись життєздатним до 24 років. У польових умовах (за чергування у сівозміні квасолі і пшениці) може виживати в грунті впродовж двох років.
Симптоми
На сої: на початку хвороби молоді рослини в’януть удень і відновлюють тургор уночі. Спостерігається некроз країв листків (спочатку нижніх, а потім верхніх). Дорослі рослини не в’януть. За посушливих умов на листках утворюються дуже дрібні хлоротичні плямочки. Може з’являтись некроз на бобових швах, що призводить до формування неповних та потворних бобів.
На квасолі: хвороба характеризується в’яненням листків або частин листків у спекотну погоду і їхнім відновленням за зниження високої температури (увечері). Іноді листки стають коричневими й опадають. Боби залишаються зовні здоровими, навіть якщо все насіння у ньому заражене. Це пояснюється особливостями поширення патогену, що заражає насіння через судини, які проходять по шву бобу. Забарвлення швів може змінюватись. На молодих бобах місця ураження мають вигляд водянистих плям, на зрілих — набувають оливково-зеленого кольору. Добре помітне зараження на насінні сортів білого кольору — якщо насіння повністю інфіковане, воно
яскраво-жовте.

Хвороби, виявлені
на кукурудзі
Бактеріальне в’янення кукурудзи (Pantoea stewartii subs. Stewartii)
Головним (первинним) господарем патогену є кукурудза. Вторинні господарі — мишій, мітлиця, грястиця та інші злакові.
Збудник — Р. stewartii виживає у живих рослинах-господарях, комахах, які є переносниками, та у насінні (як усередині, так і на поверхні зерен). Комахи-переносники поширюють захворювання локально, малоймовірно, що вони переносять збудника під час перевезення рослин. Єдиним джерелом поширення Р. stewartii за міжнародних перевезень є заражене насіння.
Симптоми
На кукурудзі:
в’янення сходів і молодих рослин;
 листки знебарвлюються від блідо-зеленого до жовтого кольору, краї листків нерівні або хвилясті, на листках поздовжні смуги, які згодом стають коричневими і висихають;
 волоть утворюється передчасно, буває білого кольору, пізніше висихає і гине;
 серцевина стебел загниває, біля грунту на стеблах утворюються некротичні впадини, які сильно пошкоджують рослини;
 на внутрішній і зовнішній листкових обгортках качана утворюються дрібні водянисті плями, які згодом стають сухими і темними, бактерії можуть виділятись у вигляді крихітних краплин на внутрішньому боці обгортки.

Вірус смугастої мозаїки пшениці (Wheat streak mosaic virus (WSMV))
Симптоми зараження вірусом смугастої мозаїки пшениці зазвичай починають проявлятися у її посіві від краю поля. Із країв площі рослини сильно жовтіють, і поступово, в міру віддалення до центра поля, посів набуває звичайного забарвлення. Це пов’язано із поступовим переміщенням переносників вірусу — кліщів і подальшим поширенням захворювання. Зараження WSMV не має латентної стадії і характеризується затриманням росту, зменшенням кількості пагонів, хлорозом, порушенням хлорофілотворення у листках рослин, утворенням мозаїки і хлорозних смуг, що зрештою призводить до некрозу і загибелі рослин.
Симптоми варіюють залежно від сорту і виду рослини, штаму вірусу, часу інфікування, а також умов навколишнього середовища. Волоті можуть бути стерильними.
WSMV уражує овес, ячмінь, просо, жито, сорго, пшеницю, кукурудзу, а також інші злакові рослини із родини Poacea, у тому числі безліч кормових трав.
У полі збудник переноситься кліщами, зокрема, такими як Aceria tosichella Keifer чи
Aceria tritici Shevtch.
Попри те, що, за науковими даними, з насіннєвим матеріалом WSMV практично не передається, вимоги щодо нього, крім Китаю, виставляє багато країн — експортерів вітчизняних зернових, адже можливість занесення патогену із насінням хоч і мізерна, але все-таки є.

Кладоспоріум сіро-оливковий (Cladosporium griseo-olivaceum Pidopl. Et Deniak)
Симптоми проявляються на всіх частинах рослини. Між жилками листка з’являються невеликі округлі плями світло-бурого забарвлення, оточені жовтою облямівкою. Пізніше розвивається слабкий наліт оливкового кольору. Уражена тканина викришується. На верхівках інфікованих пагонів утворюються дрібні, недорозвинені, вкриті плямами і деформовані листки. На стеблах хвороба проявляється у вигляді сухих довгастих виразок, покритих сіро-оливковим нальотом.
Характерним симптомом є утворення чорного або темно-оливкового нальоту, передусім у верхній частині качана. Ця форма пліснявіння розвивається у полі, у період дозрівання і збирання кукурудзи, й уражує зернівки з ушкодженою насіннєвою оболонкою. Із них міцелій потрапляє на сусідні зернівки, рідко охоплюючи велику їхню кількість. Патоген поширюється із насінням і рослинними рештками.

Хвороба, виявлена на ячмені
Вірус штрихуватої мозаїки ячменю (Barley stripe mosaik virus (BSMV))
Наслідки впливу штрихуватої мозаїки ячменю повною мірою відчули фермери США, які займалися вирощуванням цієї культури у минулому сторіччі. Так, у період між 1953 і 1970 роками у штатах Монтана і Північна Дакота збитки від втрати врожаю ячменю, спричинені цим вірусом, становили понад 30 млн дол. А впродовж лише одного 1964 року вірус заподіяв збитки, які було оцінено у понад 3,1 млн дол. Не меншої шкоди хвороба завдає ячменю і в нашій країні.
Патоген уражує зернові злаки: овес, ячмінь та пшеницю. Вірус не має ніяких відомих переносників, тому насіння є основним шляхом його поширення у природі.
Залежно від штаму вірусу, симптоми варіюють від невеликих штрихів, що охоплюють усю поверхню листка, до довгих смуг. На різних сортах симптоми також проявляються неоднаково: це і світло-зелені або хлоротичні мітки чи смуги, хлороз або некроз. Рослини, вирощені з інфікованого насіння, можуть дуже сильно відставати у рості. Насіння із рослин, заражених BSMV, утворюється мало, до того ж воно дрібне і зморщене.
Усі господарства, на полях яких виявлено карантині для Китаю шкідливі організми, були повідомлені про результати перевірок і експертиз, їм було відмовлено в експорті зерна із заражених площ (як таким, що не відповідають протоколам фітосанітарних та інспекційних вимог КНР щодо сої, кукурудзи і ячменю).
На територіях, де виявлено карантинні для України захворювання: неповірус кільцевої плямистості тютюну і бактеріальне в’янення кукурудзи, — відповідно до вимог вітчизняного фітосанітарного законодавства було запроваджено карантинні режими. Вивезення і реалізація зерна, насіння та інших рослин із карантинних зон без відповідних фітосанітарних документів були заборонені. Серед населення (у т. ч. через місцеві ЗМІ) проводили відповідну інформаційну і роз’яснювальну роботу.
Виробникам було рекомендовано впроваджувати на заражених полях сівозміни, які запобігають розмноженню рослин — господарів патогенів, а також знищувати рослинні рештки після збирання врожаю, дотримуватись агротехніки вирощування (висівати в оптимальні терміни, проводити заходи боротьби із бур’янами та ін.), а також систематично обстежувати земельні угіддя впродовж вегетаційного сезону.
Цьогорічні результати обстежень показали, що деякі вітчизняні аграрії, на жаль, не приділяють належної уваги фітосанітарному стану насіння, більше зважаючи на його посівні якості, сортові властивості тощо.
З огляду на останні тенденції щодо диверсифікації ринків збуту вітчизняної сільськогосподарської продукції, а саме зменшення обсягів реалізації через закриття російського напряму та, навпаки, відкриття нових — до країн Азії, таких, наприклад, як Китай, вирощування «чистого» у фітосанітарному плані зерна набуває першочергового значення.
Головне завдання щодо цього стоїть перед тими, хто має намір у майбутньому реалізовувати вирощене збіжжя на міжнародному ринку. І полягає воно у забезпеченні якісного насіннєвого матеріалу, який не буде носієм небезпечних збудників хвороб рослин, що є карантинними як для України, так і для інших країн — потенційних торгових партнерів.
Сьогодні склалась така ситуація, коли Держветфітослужба України не може контролювати виробничі площі зернових та інших культур, а отже, фітосанітарні інспектори не мають ніяких даних, яким насінням було проведено висівання, чи пройшло це насіння фітосанітарну експертизу, із якої країни чи регіону воно походить тощо. Це призводить до того, що за фітосанітарний стан майбутнього врожаю відповідають лише його виробники (і, на жаль, серед них є і недобросовісні, які не надають цьому питанню достатньо серйозного значення).
Головну фітосанітарну небезпеку становить імпортне насіння, яке може нести приховане зараження. Основні збитки можуть бути завдані виробникам, що спеціалізуються на вирощуванні і продажі елітного насіння кукурудзи та інших культур. Тому що із зараженого насіння ніколи не можна отримати якісний посівний матеріал, який би потім можна було вигідно продати за кордон. У кращому разі таке зерно можна буде продати як фуражне, а в гіршому — його взагалі ніхто не погодиться купувати.
Тому, перш ніж придбати насіннєвий матеріал чи то за кордоном, чи всередині країни, агровиробникам варто визначитись, як вони хочуть використовувати майбутній урожай, та дізнатись про фітосанітарний стан цього матеріалу. Можливо, слід «озброїтися» оприлюдненою інформацією про протоколи країн-імпортерів щодо фітосанітарних вимог до експортованого матеріалу та, своєю чергою, вимагати від постачальників насіння гарантії щодо відсутності  в ньому тих чи інших шкідливих організмів. Адже така, наприклад, хвороба, як бактеріальне в’янення кукурудзи, крім України, карантинна ще для багатьох країн світу, причому більшість із них входять у топ-десятку імпортерів вітчизняного зерна кукурудзи.  

Інтерв'ю
Заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ Олександр Ярещенко
Чимало аграріїв шукає щось, на чому можна було б заробити великі гроші. Частина з них з цією метою шукає щось таке, чим би ще мало хто займався, принаймні в промисловому масштабі. Тож інтерес значної частини аграрної громадськості був... Подробнее
Керівник агрохімічної лабораторії з дослідження ґрунтів університету Міссурі-Дельта-Центр Девід Данн
Майбутня урожайність приблизно на 60% залежить саме від родючості ґрунту. Визначити, яких елементів бракує, а яких забагато, допоможе аналіз ґрунту. США як один із світових лідерів у вирощуванні зернових та бобових накопичили великий... Подробнее

1
0