Спецможливості
Статті

«Отче наш...» тут не допоможе... або Як уникнути родового парезу

14.01.2016
635
«Отче наш...»  тут не допоможе... або  Як уникнути родового парезу фото, ілюстрація

Годівля й утримання сухостійних корів мають вирішальний вплив на стан їхнього здоров’я після отелення. Це особливо важливо з огляду на запобігання захворюванню тварин на парез. Насамперед це стосується високопродуктивних корів, особливо нових, так званих голштинізованих, порід, у яких підвищена інтенсивність і нестабільність обміну речовин, дуже висока чутливість до умов годівлі (зокрема, щодо якості кормів та збалансованості раціонів за комплексом макро- і мікроелементів, вітамінів, протеїну та амінокислот).

Годівля й утримання сухостійних корів мають вирішальний вплив на стан їхнього здоров’я після отелення. Це особливо важливо з огляду на запобігання захворюванню тварин на парез. Насамперед це стосується високопродуктивних корів, особливо нових, так званих голштинізованих, порід, у яких підвищена інтенсивність і нестабільність обміну речовин, дуже висока чутливість до умов годівлі (зокрема, щодо якості кормів та збалансованості раціонів за комплексом макро- і мікроелементів, вітамінів, протеїну та амінокислот).

О. Бабенко,
координатор проекту www.soft-agro.com

Найбільші втрати внаслідок незбалансованої годівлі тварин спостерігаються у так званий транзитний період
(20 днів до і після отелення), коли в організмі корови відбуваються різкі фізіологічні зміни, пов’язані з ростом плоду, пологами і початком лактації. У цей період тварини споживають мінімум сухої речовини (СР) корму, а на початку лактації — втрачають живу масу (білок і жир) на потреби молокоутворення.
Молочна лихоманка, або пологовий парез, — захворювання обміну речовин, за якого у перші дні після отелення через значне зменшення вмісту кальцію у крові хвора тварина не може рухатися. За оцінками фахівців, це стається із 5–10% старих тварин, що отелилися, із 10–15% новотільних корів, а близько 30% випадків захворювання проходить у прихованій (субклінічній) формі. Якраз субклінічна форма є причиною тривалого спаду продуктивності та підвищеної чутливості до інших захворювань (таких як кетоз, запалення статевих органів, мастит), а отже, і призвідником збитків. Щоб запобігти виникненню цього захворювання, потрібно дотримуватися цілої низки профілактичних заходів.

Щоб бути обізнаним…
До виникнення цієї патології причетна чимала кількість факторів: згодовування сухостійним коровам незбалансованих за співвідношенням кальцію і фосфору раціонів; утворення великої кількості молозива, що швидко і суттєво знижує концентрацію кальцію в крові; порушення кислотно-лужної рівноваги.
Водночас перед отеленням різко активізується діяльність щитоподібної залози — відбувається посилене виділення кальцитоніну. Під дією цього гормона знижуються засвоєння кальцію та його резорбція із кісткової тканини, що призводить (паралельно з утворенням молозива) до зниження вмісту цього макроелемента в крові до рівня менше 2,0 ммоль/л і фосфору — менше 1,0 ммоль/л, а вміст іонів магнію, навпаки, підвищується до 3,5 ммоль/л (рис. 1). Унаслідок надмірної кількості іонів магнію в крові спостерігається пригнічення ЦНС і розвивається парез м’язів (рис. 2).
Знизити ризики
Найважливіший фактор, що дає змогу значно знизити ризик виникнення парезу, — оптимальна вгодованість тварини на час переведення її у сухостійну групу (за шкалою BCS, англ. Body Condition Scoring — оцінка cтану будови тіла у ВРХ у балах — цей показник має відповідати 3,5).
Це означає, що під час низькопродуктивної фази необхідно постійно стежити за кондицією тварин і не допускати їхнього ожиріння чи схуднення. У сухостійний період важливо годувати тварин так, щоб їхні жирові резерви залишалися без змін. Уникнути парезу допоможе також ретельне дотримання таких вимог:
 показник оптимальної кондиції тіла тварини за шкалою BCS має бути у межах 3,0–3,25, але не перевищувати цей бал;
 проведення дослідження силосу, сінажу на вміст поживних речовин і мінералів (кальцій, фосфор, магній, калій, натрій, сірка, хлор);
 перевірка менеджменту годівлі: чи мають сухостійні корови вільний доступ до силосу і мінерального корму, чи відбувається вибіркове споживання кормів;
 належна увага гігієні кормів: не слід згодовувати корми, уражені пліснявою та мікотоксинами;
 забезпечення тварин вітаміном D3;
 зниження вмісту кальцію у кормах (4 г Са/кг СР, максимально — 6 г) не має бути надмірним;
 контроль вмісту калію у раціоні (<15 г К/кг СР), оскільки підвищений його вміст порушує баланс катіонів-аніонів і перешкоджає налаштуванню рівноваги кальцію в організмі корови після її отелення;
 достатнє забезпечення мікроелементами та вітамінами;
 збалансований раціон;
 спеціальна підготовна годівля за два-три тижні до отелення.

Є два основних методи, що дають змогу налаштувати раціон підготовної (транзитної) групи:
 Для годівлі застосовувати корми із низьким вмістом калію та натрію (табл. 1)
Це означає зниження кількості катіонів у раціоні. Як правило, для цього застосовують кукурудзяний силос, трав’яні сінажі з неудобрених луків та багато соломи для досягнення потрібного низького рівня енергії у раціоні. У транзитний період не дозволяється застосування соди або содагрейну. Зниження катіонів спричинює низьку кислотність крові, що сприяє мобілізації кальцію.

 Застосування кислих солей
Завдяки введенню у раціон тварин кислих солей також можна налаштувати кислотно-лужний баланс їхнього ШКТ. Цього можна досягти зміною величини катіонно-аніонового балансу (DCAB, Dietary Cation Anion Balance), тобто забезпеченням оптимальної різниці катіонів та аніонів у кормовій сировині чи раціоні, що вимірюється у міліеквівалентах на кілограм СР (mEq/кг СР).  Для визначення цього балансу на сьогодні використовують таку формулу:
DCAB (mEq/кг) = 43,5 x Na (г) + 25,6 x K (г) – 28,2 x Cl (г) – 62,4 x S (г).
Цільові показники для DCAB:
 два-три тижні до отелення: від -100 до -300 mEq/кг1;
 лактація: від +200 до +400 mEq/кг.
Розрахунок балансу катіонів-аніонів без попереднього дослідження власної кормової сировини не має сенсу, оскільки вміст мінеральних речовин у основних кормах може дуже суттєво відрізнятися від довідникових показників (табл. 2).
На що слід звернути увагу
 Обов’язково потрібно знати вміст калію, натрію, сірки, хлору в усіх кормах, що використовуються у раціоні.
 У раціон можна додати аніонові солі, наприклад сульфат магнію (MgSO4), сульфат кальцію (CaSO4), хлорид кальцію (CaCl2). Ретельний розрахунок дозування — це ключ до успіху! Варто пам’ятати: різні солі мають різну дію.
 Час застосування: мінімум два — максимум три тижні, після отелення слід одразу ж припинити застосування.
 Вміст калію у раціоні має бути низьким.
 Підвищення вмісту кальцію до 10 г/кг СР — оскільки кислотне середовище зумовлює посилене його виведення із сечею.
 Відстежувати рівень споживання корму: якщо він знижується — це призводить до нестачі енергії і небезпеки виникнення кетозу.
 Перевірити дієвість за результатами вимірювання показників кислотності сечі, NSBA (нетто кислотно-лужна екскреція сечі) та вмісту кальцію у сечі (табл. 3).
Отже, зробимо висновки:
 Низький вміст кальцію у крові під час отелення може призвести до клінічного або субклінічного парезу.
 Причиною низького вмісту кальцію у крові є порушення обміну речовин через переважання лужного середовища.
 Його можна змінити (збалансувати кислотно-лужне середо­вище) завдяки правильному налаштуванню годівлі, проте й умови утримання тварин мають важливе значення, оскільки вони зумовлюють рівень споживання кормів.
Як перевірити ризик захворювання
родовим парезом
Якщо організм корови перед отеленням має порушення обміну речовин зі зсувом у лужний бік, ризик парезу зростає. Перевірити стан обміну речовин можна шляхом дослідження сечі за тиждень-два перед отеленням (табл. 4).
Нові дослідження вчених з Ірану доводять, що якщо показник рН сечі за день до отелення становить нижче 8,25, загрози виникнення парезу немає.

Інтерв'ю
Марина Чулаєвська, старший тренер Association4U
Нині Україна на шляху імплементації Угоди про асоціацію з Європейським союзом – документу, що визначає план реформ на найближчі 10 років. Ця угода - великий рамковий документ, що стосується різних
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее

1
0