Дивись у корінь!

Дещо про філософію східної медицини та одну з найзагадковіших лікарських рослин, яку вирощують корейські селяни.

Упродовж понад півроку журнал друкував листи з Південної Кореї. Ми розповідали про те, чим живе корейське село, про досвід у різних галузях господарства. Звичайно, є в аграрному секторі цієї далекої країни свої проблеми, але на них уваги не акцентували.
Їх розв’язувати самим корейцям. Головне, що підкреслимо насамкінець, — Сеул ставиться до селян з увагою та повагою. Це справді так, тож наведемо один приклад.

М. Заворотна, М. Пуговиця,
журналісти
Спеціально для «Пропозиції» із Сеула

Південну Корею, як і багато інших країн світу, сьогодні турбує питання робочої сили на селі, відтоку молоді в міста. Якого значення його вирішенню надає керівництво держави, можна зрозуміти із виступу президента Пак Кин Хе на церемонії відкриття «Фермерського шоу», яке відбулося восени минулого року у виставковому центрі столиці. У 158 павільйонах були представлені численні експонати, з якими впродовж трьох днів знайомилися фермери, підприємці, а також молоді люди, зацікавлені у створенні сільськогосподарського бізнесу, бажаючі повернутися в село. До них і звернулася президент країни. Деякі витяги з її виступу наводимо у цій публікації, аби кожен читач міг сам зробити висновки про місце та роль аграрного сектору в житті «азійського тигра».
Ми ж в останньому листі із Сеула розповімо дещо про філософію східної медицини та одну з найзагадковіших лікарських рослин, яку вирощують селяни на півострові.

Що лікують у селах народної медицини
Уявляємо здивування читача, коли він дізнається, що в Країні ранкової свіжості диплом лікаря отримують лише відмінники навчання. Почувши вперше про це, і ми не повірили своїм вухам: невже таке можливе (зважаючи на рідні українські реалії)? Але так є: у Південній Кореї лише 0,5% загальної кількості студентів медичних вишів складають екзамени і отримують диплом. Тобто до кваліфікаційних іспитів допускаються кращі з кращих. Про товщину гаманця, становище батьків, дзвінки з «високих» кабінетів навіть не може йти мова. До уваги беруться тільки знання. Отак-то. Діє сувора висококонкурентна система відбору, щоб пацієнти в підсумку отримували лікарську допомогу не від учорашнього студента-трієчника чи того, хто купляв оцінки, а ВИ-СО-КО-КВА-ЛІ-ФІ-КО-ВА-НО-ГО спеціаліста.
На неабиякому рівні в країні медичні технології — Всесвітня медична асоціація та Міжнародне медичне товариство визнали їх передовими в галузі міжнародних медичних послуг. Не випадково прагнуть скористатися ними дедалі більше іноземних пацієнтів. На сьогодні Південна Корея зарекомендувала себе як країна, до якої приїздить найбільше туристів, щоб пролікуватися. Аби іноземні пацієнти отримали належний догляд і медичні послуги, місцеві заклади контролюються державними медичними установами, які висувають жорсткі умови для надання ліцензії на клініку та здійснюють різні програми оцінки лікарні. А про зростання кількості медичних туристів свідчать дані міністерства охорони здоров’я РК: якщо 2007 р. їх було 17 тис. осіб, то торік уже далеко за 200 тис. До 2020 р. очікують у межах 1 млн. Корея опинилася в центрі світового медичного туризму, де поряд з багатьма перевагами сучасної системи охорони здоров’я значну увагу приділяють лікуванню методами східної медицини.
Корейська традиційна медицина корінням сягає доісторичних часів — приблизно 3000 р. до н.е. Про це свідчать знайдені на території кам’яні та кісткові голки, що є найдавнішою археологічною знахідкою, пов’язаною з акупунктурою. В цілому ж, корейська традиційна медицина розробляла власні унікальні практики або ж успадковувала їх від інших культур. Тепер відбувається осмислення сучасною медициною традиційних методів лікування та способів їхнього використання. Акцент робиться на лікуванні всього тіла, а не лише якогось його органу чи окремого захворювання.
— В основі традиційних східних методів лікування, — розповів старший менеджер міжнародного медичного центру «Чхонсім» Олександр Йоршов, — лежать чотири основні принципи: лікувати не хворобу, а причину; розглядати будь-яку хворобу в цілісній системі всього організму; організм кожної людини тісно пов’язаний із навколишнім світом і здатен до самовідновлення; кожна людина унікальна, має індивідуальну енергетичну конституцію. Іншими словами, мета лікування, відповідно до філософії східної медицини, полягає у відновленні природного балансу життєвої енергії в організмі пацієнта. На півострові протягом тисячоліть використовується корейський різновид східної медицини — ханбан, у багатьох університетах сьогодні є факультети, де викладають основи такої медицини.
За словами пана Олександра, в ММЦ «Чхонсім» керуються ще одним принципом: про здоров’я слід турбуватися, поки воно є. Тож пропонують клієнтам широкий спектр діагностичних послуг. У лікуванні зазвичай поєднують надбання західної медицини і традиційної східної, чим заклад і приваблює увагу пацієнтів. Сприяють прискоренню процесу одужування застосування акупунктури, припікання полином, лікування бджолиною отрутою, введення витяжки дикого женьшеню… Важливий компонент — ліки у формі порошків або настоянок, виготовлених у власній лабораторії за індивідуальними рецептами з натуральних компонентів рослинного і тваринного походження (так званий ханьяк). Особливо цінуються ті, що на основі женьшеню. Про цей диво-корінь і піде мова далі.
Але перед тим ще про одну цікавинку: в РК, окрім клінік і центрів східної медицини, при лікарнях, курортах, навчальних закладах автономно існують так звані села корейської медицини (чи не найвідоміше — поряд з містом Чечхон). У провінції Канвондо створено асоціацію «Наука про здоров’я» та «Досвід зцілення» — перший повний оздоровчий центр, який допомагає відвідувачам поліпшити їхній стиль харчування, виробити звичку до фізичних вправ, покращити психічний стан через освітні медичні програми… Кожен із семи готельних комплексів тут спрямований на сонячну та геотермальну енергію, обладнаний екологічно чистими товарами. Передбачено в селі спеціальний центр підтримки клієнтів і спа-центр, зони антистресову та йоги, тренажерну залу і суху ультрачервону сауну, вісім похідних курсів, наприклад гра в гольф під час заходу сонця, курс медитації… Цікаво й те, що з метою збереження ринку східної медицини та розвитку траволікування щороку в місті відбуваються фестивалі східної медицини, а в Кимсані — фестиваль женьшеню.

Еліксир життя
Його назва з китайської перекладається як «людина-корінь», оскільки часом дивні лапасті кореня нагадують людську фігуру. «Ліки від усього» — так дослівно перекладається ботанічна назва. А й справді, кореневище женьшеню використовується з медичною метою з незапам’ятних часів. Ще Конфуцій, котрий жив у VІ ст. до н.е., дослідив його цілющі властивості. Цікаво також, що в найдавнішому з китайських медичних трактатів, які збереглися донині, міститься 113 рецептів різних лікарських препаратів, і женьшень входить до складу 21 з них. У далекі часи дикорослі корені шукали в основному в горах Пектусан, на нинішній межі між Китаєм і Північною Кореєю.
 Але ціни на «корінь життя» завжди тримались і залишаються на високому рівні, тож дикоросла рослина опинилася на межі зникнення. Тому вже давно постала проблема культивування «золотого кореня» в штучних умовах. Але плекати екзота не так просто — дикий женьшень росте в лісі і не переносить прямих сонячних променів. Навіть природних умов потребує особливих, наприклад, добре дренованого грунту. З часом з’ясувалося, що гірська територія Кореї, надто між 36-ю і 38-ю паралелями, якнайкраще підходить для плекання кореня — там сприятливий клімат, оптимальна температура, достатня кількість опадів. Років десять тому в Республіці Корея урочисто відзначили 100-ліття промислового культивування женьшеню.
Вирощують два види його — червоний і білий. Другий насправді має жовтий колір, його очищають від шкірки, а от червоного — ні, тому він вважається якіснішим, і його вирощуванням, переробкою, продажем займається державна Корейська женьшенева корпорація. Білий культивують і приватні фірми, численні фермери. Хоча лікувальні властивості його слабкіші, однак усі препарати з нього теж піддаються перевірці державними інспекторами — без їхнього штампа чи спеціальної стрічки-пломби не продати жодного флакона чи коробки.
Коли їдеш прекрасними південнокорейськими трасами, обабіч час від часу бачиш женьшеневі плантації, що являють собою грядки, над якими встановлені односкатні навіси на дерев’яних каркасах. На каркасі закріплена спеціальна темна тканина, яка, оберігаючи рослини від яскравого сонця, все ж пропускає достатню кількість розсіяного світла, а в сезон дощів захищає від перезволоження. Бодай коротко про технологію виробництва.
Як розповіли у Корейській женьшеневій корпорації, найбільше цінується шестилітній корінець (щоосені на ньому з’являється рубець, за яким і визначають вік), причому діаметром не менше 2,5 см. Аби не пошкодити сам корінь і кореневище, викопують їх золотої пори року вручну. До речі, знову на це саме поле женьшень може повернутися лише через десять років, коли в грунті накопичиться достатньо поживних речовин (ніяких мінеральних добрив він не терпить). Після викопування (без будь-якої механізації) корені сортують, миють, потім сушать — якщо за допомогою гарячого пару, то вони набувають червонуватого відтінку, коли ж просто на сонці, то залишаються світлими. Відрізаючи ножицями зайві волокна, висушеним корінцям надають гарної форми і кладуть у спеціальні дерев’яні коробочки. Тепер їх можна додавати до чаю, виготовляти на їхній основі різні препарати, тонізуючі напої, які в подальшому виконують свої головні завдання — знімають втому, стимулюють обмін речовин і роботу залоз внутрішньої секреції, зміцнюють імунну систему людини, очищують кров…

Усі — на «Фестиваль
женьшеню»
Такий фестиваль проводиться в Країні тихого ранку щороку у вересні — на майдані Центру женьшеню та Вулиці женьшеню і трав міста Кимсан, що в повіті Кимсан-гун провінції Чхунчхон-намдо. Це район найбільшого виробництва женьшеню в державі й один із найпотужніших експортерів продукції до Китаю, Японії, країн Південно-Східної Азії, Європи і в Північну Америку. Зазвичай організатори фестивалю пропонують багато цікавих програм за участю як самих корейців, так і численних гостей з далекого і близького зарубіжжя. Передусім кожен бажаючий може ознайомитися з процесом росту цілющого кореня та технологією вирощування, а на міжнародному ярмарку купити за помірною ціною сам червоний женьшень, косметику на основі рослини, женьшеневі рисові млинці та чипси, різні напої тощо. Тут же проводяться консультації для закупників і експортерів.
У павільйоні здоров’я демонструється всіляка медична продукція, надаються поради лікарів східної медицини. Відвідувачам пропонують прийняти ванну для ніг з додаванням женьшеню, зробити масаж обличчя з цілющими масками, попарити ноги у воді, настояній на травах… Завжди багатолюдно і на кулінарних заняттях, де можна повчитися, як правильно нарізати й висушити корінь, як їсти його сирим. Фахівці твердять: металеві прилади, такі як ножі, пригнічують властивості женьшеню, тому вживати його ненарізаним — кращий спосіб максимізувати силу рослини. На учасників і гостей чекають також симпозіуми, спортивні змагання, пісенні конкурси, фольклорні виступи, вуличні вистави. «Родзинкою» ж стає збір женьшеню прямо з плантації — ця частина свята викликає особливу зацікавленість у туристів та іноземних журналістів, оскільки їм надається можливість самостійно викопати диво-корінь.
Що ж користується найбільшим попитом у покупців? Передусім, усі купляють женьшеневий чай, який виготовляється із подрібнених на порошок коренів і продається у вигляді невеликих пакетиків. Як розчинна кава. Засипаєте порошок у чашку, заливаєте окропом і отримуєте напій золотисто-коричневого кольору з характерним смаком. Продається женьшень у капсулах — їх треба просто проковтнути. Вміст капсул — або тільки порошок, або в поєднанні з витяжками тонізуючих препаратів, скажімо, лимоннику, оленячих пантів, деревних грибів… Пропонуються і концентровані настоянки, знову ж таки — з різними добавками. Вони теж мають сильну тонізуючу силу, швидко знімають втому. Дітвора полюбляє женьшеневі цукерки, а дорослі…
У дорослих користується популярністю лікер «Кимсан інсамчжу», виготовлений із женьшеню понад п’ятирічного віку та обов’язково вирощеного в Кимсані — тутешні корені славляться високим вмістом сапонінів, які допомагають відновлювати енергію та поліпшувати функції мозку, мають антиканцерогенний ефект. Всі інгредієнти, зокрема рис, сіль і гірська вода, піддаються традиційному процесу холодного бродіння. Келих «Кимсан інсамчжу» дає змогу насолодитися м’яким, тонким смаком і ароматом женьшеню. Існують ще багато настоянок, але їх здебільшого виготовляють на основі цілющих коренів і соджу (корейської горілки).
…Перш ніж поставити останню крапку в заключному листі з Південної Кореї, зауважимо, що свого часу і в Україні було набуто певного досвіду культивування женьшеню, вчені навіть свої національні сорти вивели. Та все те загубили. Невже назавжди? Про те, чи вдасться українцям розкрити таємниці диво-рослини, про перспективи вирощування її на теренах рідної країни, а також про унікальні уроки женьшенезнавства в Китаї ми розповімо окремо.