Спецможливості
Новини

День кар­топлі — в Ук­раїні!

13.01.2015
536
День кар­топлі —  в Ук­раїні! фото, ілюстрація

3 груд­ня 1551 р. кар­топ­ля по­тра­пи­ла з Пе­ру до Іспанії (а вже звідти роз­по­чав­ся її  тріум­фаль­ний хід Євро­пою), тож цей день мож­на вва­жа­ти Днем кар­топлі.

3 груд­ня 1551 р. кар­топ­ля по­тра­пи­ла з Пе­ру до Іспанії (а вже звідти роз­по­чав­ся її  тріум­фаль­ний хід Євро­пою), тож цей день мож­на вва­жа­ти Днем кар­топлі.

Відтоді цей овоч зай­няв гідне місце у хар­чу­ванні євро­пейців, а для ук­раїнців став не­одмінним ком­по­нен­том ве­ли­ко­го роз­маїття страв ук­раїнської національ­ної кухні. Кар­топ­лю так упо­до­ба­ли ук­раїнці, що во­на, по­ряд із хлібом і са­лом, ста­ла по­пу­ляр­ною стра­вою що­ден­но­го спо­­жи­ван­ня, тоб­то виз­на­ним «націо­на­ль­ним» про­дук­том.
Тож не­да­рем­но са­ме 3 груд­ня 2014 р. ком­панії VRAS та ADAMA зібра­ли у Києві прак­тич­но всіх, хто про­фесійно зай­мається кар­топ­лею в Ук­раїні. У та­кий спосіб во­ни виріши­ли ак­цен­ту­ва­ти ува­гу на про­бле­мах вітчиз­ня­но­го кар­топ­ляр­ст­ва і по­шу­ку шляхів їхньо­го розв’язан­ня та за­по­чат­ку­ва­ти і в Ук­раїні День кар­топлі.
І це цілком слуш­но, ад­же і за її ви­роб­­ництвом, і за спо­жи­ван­ням Ук­раїна посідає ліди­ру­ючі по­зиції: чет­вер­те у світі і пер­ше в Європі — із ви­роб­ництва (23 млн т у 2014 р.), 5 млн т — спо­жи­ван­ня у рік (пе­ресічний ук­раїнець за рік з’їдає 130 кг кар­топлі). Тоб­то для Ук­раїни кар­топ­ля — про­дукт № 2 (не­дар­ма її на­зи­ва­ють «дру­гим хлібом»).
Ци­ф­ри — вра­жа­ють, втім, не­зва­жа­ю­чи на це, в Ук­раїні скла­ла­ся па­ра­док­саль­на си­ту­ація: ви­роб­ляємо та спо­жи­ваємо кар­топлі ба­га­то, а от по­вноцінно­го кар­топ­ля­но­го бізне­су в к­раїні ще не­має, ад­же більшу ча­с­ти­ну всієї ук­раїнської кар­топлі ви­ро­щу­ють у при­ват­но­му сек­торі. Про­те і це не го­ло­вна про­бле­ма — як­що про­аналізу­ва­ти струк­ту­ру спо­жи­ван­ня кар­топлі в Ук­раїні, то ви­хо­дить, що близь­ко 6 млн т кар­топлі що­ро­ку про­сто псується! Навіщо тоді стільки ви­ро­щу­ва­ти та зай­ма­ти під кар­топ­лю цінні сільсько­го­с­по­дарські угіддя? Та як би там не бу­ло, сьо­годні ук­раїнці про­дов­жу­ють ви­ро­щу­ва­ти її учет­ве­ро більше, ніж потрібно, не­до­от­ри­му­ю­чи при цьо­му при­бут­ку та не оку­по­ву­ю­чи за­трат влас­ної праці. Ефек­тивність кар­топ­ляр­ст­ва сьо­годні ду­же й ду­же низь­ка. Що ж ро­би­ти і чи є вихід із та­кої си­ту­ації? Де ж той «зо­ло­тий клю­чик» ук­раїнсько­го кар­топ­ляр­ст­ва?
Шля­хи ви­хо­ду є. І са­ме во­ни бу­ли ок­рес­лені ор­ганіза­то­ра­ми за­хо­ду — ком­паніями VRAS та ADAMA. Тож клю­чем до успіху в ук­раїнсько­му кар­топ­лярстві є поліпшен­ня якості про­дукції, впро­ва­д­жен­ня су­час­них тех­но­логій, оп­тимізація ви­т­рат, роз­ви­ток ринків збу­ту (тор­го­вих ме­реж, пе­ре­роб­ки та ек­с­пор­ту). І все це цілком мож­ли­ве — сьо­годні VRAS як спе­­ціалізо­ва­ний «кар­топ­ля­ний» дис­три­бу­тор № 1 ра­зом зі своїми парт­не­ра­ми (зо­к­ре­ма, ком­панією ADAMA) про­по­нує го­тові ком­плексні рішен­ня для кар­топ­ляр­ст­ва — від по­сад­ко­во­го ма­теріалу та си­с­тем за­хи­с­ту куль­ту­ри до кон­сал­тин­гу що­до ор­ганізації про­фесійно­го кар­топ­ля­но­го бізне­су (у т. ч. зберіган­ня, пе­ре­роб­ки та збу­ту про­дукції). Ком­панія VRAS, по­при свій мо­ло­дий вік (її за­сно­ва­но у 2013 р.), уже має у своєму ак­тиві кілька успішно ре­алізо­ва­них кон­суль­таційних про­ектів в Ук­раїні, Росії, Грузії. У пла­нах ком­панії — по­даль­ше роз­ши­рен­ня діяль­ності за ци­ми ос­нов­ни­ми на­пря­ма­ми не ли­ше в Ук­раїні, а й у світі.
Втім, на Дні кар­топлі го­во­ри­ли не ли­ше про про­бле­ми га­лузі. Під час пре­зен­тацій фахівців ADAMA та VRAS учас­ни­ки ма­ли мож­ливість оз­най­о­ми­тись із історією кар­топлі, по­точ­ним ста­ном кар­топ­ля­ної га­лузі в Європі. Жва­вою дис­кусією закінчи­ла­ся до­повідь, при­свя­че­на хво­ро­бам кар­топлі, зо­к­ре­ма фіто­ф­то­ро­зу та ри­зок­тоніозу, ад­же на­разі са­ме во­ни вик­ли­ка­ють чи не найбільший «го­ло­вний біль» у кар­топ­лярів та зу­мов­лю­ють найбільші збит­ки. Тож інфор­мація що­до при­чин ви­ник­нен­ня цих за­хво­рю­вань, їхньої ран­ньої діаг­но­с­ти­ки та ор­ганізації профілак­тич­но-ліку­валь­них за­ходів ста­ла «хітом» офіційної ча­с­ти­ни.
Свят­ко­ва ча­с­ти­на Дня кар­топлі в Ук­раїні по­ча­лась ство­рен­ням унікаль­но­го «кар­топ­ля­но­го ше­де­в­ру», до яко­го до­лу­чи­ли­ся всі, без ви­нят­ку, учас­ни­ки за­хо­ду. Ре­зуль­та­том спільної твор­чості ста­ла кар­ти­на із бульб кар­топлі, ви­кла­де­них у формі кар­ти Ук­раїни. Вечір про­дов­жив­ся те­с­ту­ван­ням національ­них кар­топ­ля­них страв різних країн світу та ціка­вим спілку­ван­ням на про­фесійні те­ми. До речі, най­смачнішою стра­вою із міжна­род­но­го кар­топ­ля­но­го ме­ню більшістю учас­ників бу­ло виз­на­но са­ме ук­раїнські де­ру­ни зі сме­та­ною та шквар­ка­ми.
У за­вер­шенні свят­ку­ван­ня Дня кар­топлі в Ук­раїні се­ред учас­ників за­хо­ду бу­ло про­ве­де­но розіграш сер­тифіка­ту від ADAMA та VRAS на на­дан­ня си­с­те­ми за­хи­с­ту кар­топлі на 5 га. Фор­ту­на по­сміхну­лась керівни­кові СТОВ «Дніпро» з Чер­ка­щи­ни Андрієві Ду­шей­ку. Пе­ре­мо­жець по­обіцяв за­сто­су­ва­ти пре­па­ра­ти на своєму полі та за­про­сив усіх ба­жа­ю­чих відвіда­ти йо­го гос­по­дар­ст­во влітку 2015 р. для де­мон­ст­рації ре­зуль­татів їхньої дії та пе­ре­ваг.
Пер­ший День кар­топлі в Ук­раїні відбув­ся і впев­не­но по­клав по­ча­ток роз­вит­ку но­вої тра­диції — відзна­ча­ти цю подію що­ро­ку 3 груд­ня.

Інтерв'ю
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     
Наразі багато виробників ЗЗР, насіння та техніки вдаються до транспортно-складського аутсорсингу. Адже це дає змогу з мінімальними витратами (не секрет, що у великих компаніях витрати на логістику на сьогодні часто перевищують інші... Подробнее

1
0