Цукрові буряки

Очікувана позитивна теплова аномалія березня та квітня дасть змогу розпочати польові роботи на 6–12 днів раніше за середньобагаторічні строки. Оптимальні строки сівби в Степу настануть на початку першої декади, Лісостепу — в середині та на Поліссі — в кінці першої декади квітня.
Початковий етап (для посівів оптимального строку) проходитиме у відносно сприятливому термічному режимі за достатнього вологозапасу.
У травні через різкі перепади температури повітря в більшості регіонів України збільшиться тривалість міжфазових періодів початкової вегетації цукрових буряків, а також зниження польової схожості насіння, що потрібно врахувати під час визначення норми висіву. Водночас складатимуться передумови інтенсивного забур’янення посівів, що негативно вплине на формування їхньої густоти.
Рівень оцінки сприятливості агрометеорологічних умов, якщо порівняти з квітнем, у деяких областях Лісостепу знизиться і становитиме 1,03 проти 1,04 в 2006 році.
Прогнозовані вологозабезпечення та тепловий режим на червень сприятимуть доброму розвитку листкового апарату в більшості районів бурякосіяння. Індекс оцінки агрометеорологічних умов у цей період коливатиметься в Степу в межах 1,02–1,04 проти 0,98–0,99 у 2006 році, в Лісостепу — 1,03 та на Поліссі — 1,04 на рівні минулого року.
Проте ранній початок періоду росту коренеплоду (на посівах оптимальних строків сівби) створить передумови для вищого врожаю за рахунок збільшення тривалості періоду наростання коренеплоду і накопичення цукру.
В умовах підвищеного температурного режиму липня-серпня відбуватиметься наростання листків цукрових буряків та приріст коренеплодів, ріст яких дещо уповільнюватиметься, особливо в Степу. Найпомітніше пригнічення рослин спостерігатиметься на посівах пізніх строків сівби на легких за механічним складом грунтах. Індекс оцінки агрометеорологічних умов теж знизиться і становитиме по Україні в липні 1,01, у серпні — 1,03, що на 1–3% вище за середньобагаторічні значення.
Вологішим майже по всій території очікується вересень. Передбачається, що кількість опадів коливатиметься в межах 102–136% середніх багаторічних показників. Враховуючи попередні умови, індекс оцінки агрометеорологічних умов, якщо порівняти із серпнем, збільшиться і становитиме по Украіні 1,06, що більше за торішній показник на 2%.
Рекомендації. Значним резервом збільшення валового збору цукрових буряків є розміщення їх у найбільш науково обгрунтованій сівозміні, що дає можливість раціональніше використовувати матеріально-технічні засоби, підвищувати родючість грунту, ефективно боротися з бур’янами, шкідниками та хворобами, створювати оптимальні умови для росту й розвитку цукрових буряків, підвищення їхньої врожайності.   
У зоні достатнього зволоження запаси вологи в грунті після різних попередників, як водиться, на час сівби однакові, що дає можливість значно розширити склад попередників, після яких вирощують цукрові буряки без зниження врожайності.
Найкращою для цукрових буряків є ланка сівозміни з багаторічними травами. Друге поле буряків слід сіяти після озимої пшениці, яка йшла після гороху, третє — після кукурудзи на зелений корм або однорічних трав. Якщо насичення сівозміни буряками сягає понад 30%, суттєво зменшується їхня врожайність. Це переважно обумовлено збільшенням ураженості буряків коренеїдом.
У зоні недостатнього зволоження найсприятливіший водний режим грунту буде в ланці з чорним паром, що зумовлює вищу продуктивність цукрових буряків.
Для забезпечення потрібного рівня чистоти посівів від бур’янів необхідно використовувати систему агротехнічних і хімічних прийомів захисту від бур’янів на всіх полях протягом ротації сівозміни.
Ефективна насамперед комплексність дії різних чинників впливу на бур’яни, яка поєднує в собі різноманітні прийоми: своєчасність проведення лущень стерні, якісність виконання оранки, правильність проведення допосівного обробітку грунту, своєчасність і якість сівби цукрових буряків, ретельність догляду за посівами до і після появи сходів.
У очікуваних агрометеорологічних умовах весни передпосівний обробіток грунту треба провести в стислі строки і спрямувати його на збереження грунтової вологи. На більшості типів грунтів потрібно вдатися до мінімалізації обробітку грунту з використанням широкозахватних знарядь комбінованих агрегатів.
Боронування слід проводити до появи сходів у момент проростання насіння бур’янів. Два послідовні боронування посівів цукрових буряків, у середньому, знищують майже 60% проростків бур’янів.   
У разі недовнесення добрив до рекомендованих доз під глибоку оранку їх доцільно довнести під передпосівну культивацію на поверхню грунту розкидачами, варто вносити передусім азотні добрива, а за потреби — фосфорні та калійні (N30-40, Р20-30, К20-30).   
Частину річної дози мінеральних добрив потрібно вносити в рядки під час сівби з розрахунку N10-15, Р15-20, К10-15. Добриво, внесене рядковим способом, інтенсифікує процеси росту рослин.
Протягом вегетації проводять триразовий міжрядний обробіток грунту, починаючи з глибини 5–6 см і закінчуючи на глибину 12–14 см. Одночасно із проведенням міжрядного обробітку рослини підживлюють мінеральними добривами. Для боротьби з бур’янами в зоні рядків проводять дворазове підгортання. Перше у фазі двох-трьох пар справжніх листків, друге — чотирьох-п’яти.
Передбачувані агрометеорологічні умови вегетаційного періоду для цукрових буряків (індекс сприятливості — 1,04–1,08) за їхнього раціонального використання можуть забезпечити врожай у межах 270–290 ц/га.
За сприятливішого гідротермічного режиму літніх місяців у разі, коли довгостроковий метеорологічний прогноз не виправдається, а погодна ситуація для вегетаційного періоду цукрових буряків складеться кращою, то врожай може підвищитися і становитиме 300–320 ц/га.
Маловірогідно (15–20% вірогідності), що метеорологічні умови вегетаційного періоду культури будуть несприятливими, тоді врожайність становитиме лише 240–260 ц/га.
Враховуючи варіанти прогнозованих урожаїв та планові площі їхнього збирання в межах 750 тис. га, валові збори солодких коренів становитимуть за першим варіантом 20–22 млн т, за другим — 23–24, за третім — 18–19 млн тон.

Стан посівів та прогноз розвитку 
Нинішньої весни в Україні спостерігався ранній розвиток весняних процесів. Інтенсивне наростання тепла в першій половині квітня сприяло проведенню підготовки грунту та сівби цукрових буряків у всіх регіонах країни. Проте період сівби в більшості областей був дуже розтягнутим і тривав в окремих господарствах до кінця другої декади травня. Станом на 18 травня в усіх категоріях господарств України посіяно 650 тис. га (97% прогнозованої площі).
В оптимальні строки було засіяно 20% прогнозованих площ. Найбільше їх у Вінницькій (53%), Чернівецькій, Полтавській, Хмельницькій та Рівненській (33–44%) областях.
У цілому, в господарствах України в оптимальні та допустимі строки цукрові буряки було висіяно на площі 40%, у тому числі: в Степу — 27, Лісостепу — 53, на Поліссі — 41%, тоді як у 2006 році темпи сівби були нижчими й становили 36% (рис.1 ).
Запаси продуктивної вологи в орному (0–20 мм ) шарі грунту в період оптимальних та допустимих строків висіву на площах під сівбу цукрових буряків ще перебували на рівні достатніх — 21–30 мм, але на окремих полях у південних та центральних областях орний шар грунту був зволожений недостатньо — 11–20 мм. Надалі умови для проведення посівних робіт ускладнились через надмірне підсихання верхніх шарів грунту.
Знижений зі значними перепадами тепловий режим та заморозки (особливо вночі) у першій половині травня призвели до зниження польової схожості насіння й появи сходів оптимальної густоти, а також до збільшення (проти середньобагаторічних показників) на два-чотири дні тривалості міжфазних періодів сівба — сходи на пізніх посівах і сходи — поява першої, другої, третьої пар справжніх листків — на посівах оптимальних та допустимих строків висівання, а в деяких господарствах зафіксовано пошкодження сходів (табл. 1).
У східних областях спостерігалися пилові бурі, які завдали значних ушкоджень та спричинили загибель посівів цукрових буряків у таких районах: Лозівському — 2309 га, Красногородському — 1663, Сахновщинському — 1577, Велибурлуцькому — 1070, Куп’янському — 1027, Зачепилівському — 909, Кегичівському — 905, Чугуїнському — 780 гектарів.
За наявних умов на посівах цукрових буряків помітна різноманітна строкатість поля за густотою, фазами розвитку культури та пошкодженням шкідниками й хворобами (довгоносиками, коренеїдом, блішками, попелицею), особливо на посівах пізніх строків висівання.
Станом на 30 травня виділяють такі категорії посівів
Добрі посіви (оптимальних строків сівби, 20%). Індекс оцінки сприятливості агрометеорологічних умов вищий за 1,06. У буряків з’явилося чотири-п’ять пар справжніх листків, а на окремих площах розпочався ріст кореня, густота посівів після формування становить понад 87 тис. росл./га, забур’яненість — 20%. За сприятливих умов подальшої вегетації вони здатні забезпечити оптимальні прирости коренеплоду, а продуктивність очікують у межах 300–350 ц/га.
Посіви належного технологічного забезпечення, за якими здійснюють відповідний догляд та виконують вимоги сучасних технологій, здатні сформувати продуктивність 400–550 ц/га.
Задовільні посіви (допустимих строків сівби, 20%). Індекс оцінки сприятливості агрометеорологічних умов — 1,03–1,05. У рослин утворилося дві-три пари справжніх листків, густота — 81–86 тис./га, забур’яненість середня, здатні сформувати врожай у межах 240–290 ц/га.
Пригнічені посіви (пізніх строків сівби, 44%). Індекс оцінки сприятливості агрометеорологічних умов — 0,99–1,01. У рослин утворилася перша пара справжніх листків та з’явилися сходи, густота —         77–80 тис./га . Можна очікувати врожай не вище 190–230 ц/га.
Незадовільні посіви (пізніх строків висівання). Індекс оцінки сприятливості агрометеорологічних умов нижчий за 0,98. Густота — 70–76 тис.      росл./га, забур’яненість — 50–60%, мають низьку потенційну продуктивність.
Згідно з прогнозом погоди, у червні відбуватиметься прискорений ріст рослин. На переважній частині площ з оптимальними строками сівби початок росту коренеплоду очікується в кінці третьої декади травня — на початку першої червня; за допустимих строків — у кінці першої декади червня; з пізніми строками — в другій декаді червня (табл.1).
Індекс оцінки агрометеорологічних умов у даний період становитиме в Степу, Лісостепу та на Поліссі, відповідно, 1,00; 1,03; 1,04, а в середньому по країні — 1,03, що на 1% вище за торішні.
Середня прогнозована маса коренеплоду на кінець червня досягне в Степу 51 г, Лісостепу та на Поліссі, відповідно, — 42, 33, а в середньому по Україні — 42 г, що на 2 г вище, ніж торік (табл. 2).
Водночас істотно обмежуватиметься потенціал продукування посівів, підвищиться їхня  забур’яненість, особливо зріджених.
У липні, в умовах підвищеного режиму ( відхилення середньомісячної температури від норми на         1,6...2,0°С в Степу й Лісостепу і від 1,8 до 2,4°С на Поліссі, за опадів: в областях степової зони — в межах 89–95, в лісостеповій — 85–109, та на Поліссі — 74–113% середніх багаторічних показників), відбуватиметься наростання листя та коренеплодів.
Індекс оцінки агрометеорологічних умов знизиться проти червня й становитиме по Україні 1,01 (табл. 3).
Найпомітніше пригнічення рослин спостерігатиметься на посівах пізніх строків сівби на легких за механічним складом грунтах із низьким рівнем агротехніки. В кінці липня маса коренеплоду в Степу, Лісостепу та на Поліссі може бути, відповідно, 204, 193,180 г, що вище за багаторічний показник по Україні на 25 грамів.
У цілому, в Україні з урахуванням строків висіву, стану плантацій на травень, прогнозу агрометеорологічних умов на літо, матеріально-технічного забезпечення та організаційно-господарських чинників урожайність цукрових буряків можна очікувати близько 270–300 ц/га, а валовий збір у країні — 18,4–20,5 млн т (табл. 4 ).

Рекомендації. 
Догляд за посівами має забезпечити сприятливі умови для росту рослин протягом усього вегетаційного періоду, формування оптимальної густоти посіву, поліпшення повітряного та водного режимів грунту, а також попередження непродуктивних втрат вологи та поширення шкідників і хвороб.
На площах пізніх строків висівання та пересівання потрібно завершити формування густоти рослин до появи другої пари справжніх листків.
Перед формуванням густоти насадження рослин оцінюють стан посівів за такими показниками: середня кількість сходів, забур’яненість, щільність грунту. При цьому важливо, щоб якісне формування густоти насадження рослин буряків і знищення бур’янів були проведені в максимально короткий строк, а на 1 м рядка має залишитися шість-сім рослин.
На забур’янених площах за умов достатньої густоти насадження рослин буряків застосовують поперечне проріджування сходів культиваторами УСМК-5,4 (А,Б), обладнаними лапами-бритвами на малі схеми вирізання.
Формування густоти насадження рослин або взагалі не проводять (у разі сівби на кінцеву густоту), або (за надмірної густоти) проводять механізовано, а за потреби її коригують вручну.
 Після формування густоти насадження догляд за посівами має бути таким: підтримання грунту в міжряддях в оптимально розпушеному стані; підживлення рослин; боротьба з бур’янами, шкідниками й хворобами.
У районах бурякосіяння України якісне розпушування без утворення брилистої поверхні грунту сприяє зберіганню вологи в глибоких його шарах та збиранню водяної пари з повітря під час змін денної і нічної температур (повітряне зрошування).
Під час розпушування грунту в міжряддях підрізують бур’яни. Присипані грунтом молоді бур’яни, в основному, гинуть. Одночасно мульчуються утворені в зоні рядка щілини, поліпшується прямолінійність розміщення рослин у рядках (що дуже важливо для якісної роботи бурякових комбайнів), унеможливлюється позеленіння й здерев’яніння головки коренеплоду.
Кращих результатів у боротьбі з бур’янами досягають у разі використання нових грунтообробних машин, зокрема, культиваторів КОЗР-5,4-01; КОЗР-8,1-01 та КОЗР-5,4-02; КОЗР-8,1-02. Перші, обладнані ротаційними робочими органами, дадуть змогу зменшити захисну зону рядків до    6–8 см і розпушити грунт у міжряддях з присипанням бур’янів землею; в зоні рядків внесення добрив та гербіцидів розпушування здійснюють культиваторами КОЗР-5,4-02 та КОЗР-8,1-02. Таке послідовне застосування цих культиваторів дає змогу знищити до 70–80% бур’янів і суттєво зменшити потребу використання гербіцидів та ручної праці. А технологічні колії сприяють збільшенню продуктивності агрегатів на міжрядних обробітках грунту завдяки зменшенню витрат часу на заїзди агрегатів у міжряддя й збільшення руху, пов’язане з розширенням міжрядь.
Проте в разі глибоких розпушувань, особливо на посівах оптимальних строків висіву, можливе пошкодження кореневої системи, що призводить до зниження продуктивності посіву, тому необхідність проведення таких заходів треба кваліфіковано обгрунтувати.
Глибоке розпушування грунту в міжряддях на глибину 10–12 см слід провести після формування густоти з одночасним підживленням мінеральними добривами. Вид добрив та їхня кількість для підживлення залежать від результатів листкової діагностики.
Перше підживлення (NPK30-50) в зонах Лісостепу та Полісся належить провести у фазі однієї-двох пар справжніх листочків, друге — не пізніше появи четвертої пари справжніх листочків. Якщо проводити підживлення в пізніші строки, може знизитися цукристість та погіршитись технологічна якість коренеплодів.
Потрібно пам’ятати: що глибше загорнуто добрива під час підживлення, то ефективніше їх використовують рослини. В умовах недостатнього зволоження проводити підживлення недоцільно. Подальше розпушування та підживлення проводять залежно від потреб, з урахуванням умов зволоження, ущільнення грунту та забур’янення посівів.
На посівах цукрових буряків, які вирощують за українською інтенсивною технологією, розпушування слід проводити культиваторами, обладнаними щілекопіювачами, що дають змогу обробити міжряддя з малими захисними зонами.
Рослини цукрових буряків слабо конкурують із бур’янами, особливо починаючи з фази сходів до змикання рядків. Наявність бур’янів у цей період може призвести до втрати врожаю від 30 до 80%.
Навіть якісне та своєчасне проведення агротехнічних прийомів не здатне повністю захистити посіви від бур’янів. Тому, якщо агротехнічними заходами не знищили бур’янів у зоні рядків, їх треба знищити за допомогою локальної обробки гербіцидом. Немає препаратів — тоді вручну.
Підбираючи гербіцидні композиції, слід враховувати особливості бур’янів і структуру посівів. Вони можуть істотно різнитися між собою не лише зонами, а й полями. Для правильного вибору гербіцидів треба враховувати різну чутливість сходів однорічних та багаторічних видів бур’янів до дії конкретних препаратів та особливості стійкості їх у певні фази розвитку.
Норми внесення гербіцидів за першого обприскування мінімальні. Застосовують препарати найбільш селективні й м’які до рослин цукрових буряків.
 Повторне обприскування проводять за появи нової хвилі сходів бур’янів, орієнтовно через п’ять-сім днів після першого.
Третє обприскування проводять за потреби (при появі нової хвилі бур’янів) через 10–14 днів після другого. Зазвичай, на період проведення третього, а інколи й другого обприскування на посівах з’являються масові сходи однорічних злаків. Їх можна знищити або окремим обприскуванням грамініцидами (гербіцидами проти злаків), або поєднати їхню дію з протидводольними препаратами в баковій суміші.
Головна мета використання гербіцидів — забезпечити чистоту посівів від бур’янів до періоду змикання листків цукрових буряків у міжряддях. За густоти стояння 100–110 тис./га та рівномірного розміщення рослин цукрові буряки здатні самі надійно контролювати повторне забур’янення посівів до часу збирання врожаю. Застосування ручної праці з удаваною відносною дешевизною призводить до зрідження посівів і нерівномірного розміщення рослин цукрових буряків (як водиться, до 70–85 тис. шт. /га). Такі посіви дуже заростають повторною хвилею бур’янів у середині і в другій половині вегетації, внаслідок чого значно знижується їхня продуктивність. Тому ручне прополювання на полях проводити небажано.
Вносять гербіциди штанговими обприскувачами з широким (15–30 м) захватом. Із вітчизняних машин найбільш зручним є ОП-2000, який переобладнано щілинними розпилювачами і відсікаючими індивідуальними клапанами та фільтрами. Наявність на тракторі обприскувача ОМП-1200 дає змогу вносити гербіциди та рідкі добрива водночас із міжрядним обробітком або самостійно локальним чи суцільним способом. З іноземних машин найвисокоякісніші обприскувачі фірм RAU, Amаzone та деякі інші.
Наземне обприскування проводять у суху погоду зі швидкістю вітру до          5 м/с і температурою не вище 24оС. Допустиме відхилення фактичної норми витрати робочої рідини від розрахункової під час внесення гербіцидів не має перевищувати ±5%.
На початку червня в рослин цукрових буряків очікується наявність однієї-п’яти пар справжніх листків. На плантаціях цукрових буряків Харківської, Полтавської, Київської, Сумської, Черкаської, Чернігівської областей, зокрема пізніх строків сівби, залишається загроза пошкодження рослин передусім довгоносиками та блішками. Токсикація рослин ще зберігається, та з часом її дія слабшає і настає потреба в обприскуванні посівів інсектицидами, з достатнього асортименту яких найефективніші фосфорорганічні.
Щоб запобігти знищенню плантацій цукрових буряків буряковими довгоносиками, на площах пізніх строків висівання у фазі сходи — перша пара листків слід провести хімічну обробку інсектицидами, а за потреби обприскування посівів можна проводити вибірково (по краях поля або суцільно) залежно від характеру заселення його шкідниками. В подальшому хімічну обробку варто проводити за результатами обстежень на наявність шкідників (довгоносики, мертвоїди, щитоноски, листкова попелиця, мінуюча муха тощо) за їхньої кількості, що становить або перевищує економічні пороги шкодочинності.
У західних областях бурякосіяння потрібно звернути увагу на такого шкідника, як бурякова листкова (бобова) попелиця. В разі заселення нею 10% рослин у червні та 15% у липні слід провести обприскування посівів інсектицидами за результатами обстежень (або крайові смуги, або все поле).
Можна також значно знизити шкодочинність твердокрилих (звичайний буряковий довгоносик, хрущі, ковалики), лускокрилих (совки листогризучі, лучний метелик) проведенням агротехнічних заходів (розпушування міжрядь з підгортанням у пізніші фази вегетації і без підгортання — в ранні). Особливо ж ефективними є міжрядні розпушування посівів цукрових буряків, які треба обов’язково проводити за умов ущільнення грунту.
Для боротьби з лускокрилими доцільно застосовувати й біологічні методи боротьби. Під час льоту метеликів та відкладання ними яєць потрібно проводити випуск    трихограми (два-три прийоми), застосовувати біопрепарати.
Так, проти клопів, листкової попелиці та дводольних бур’янів доцільно провести позакореневе підживлення сечовиною (до 30 кг д. р. азоту) в поєднанні з препаратами Бі-58 новий (0,5) + Дурсбан (0,2). Одночасне використання засобів захисту та добрив підвищує врожайність до 10–20%, а цукристість — до 10%, стимулюючи при цьому дію як захисту, так і удобрення.
Одночасне застосування різних агрохімікатів з рідкими комплексними добривами (РКД), зі збалансованими кількісно й якісно макро- та мікроелементами сприяє швидкому розвитку рослин та їхній стійкості проти шкідників і бур’янів.
На сучасному рівні виробництва цукрових буряків потрібно проводити комплексний захист від шкідливих організмів протягом усього вегетаційного періоду.

Прогноз розвитку. Температура повітря (вище норми на 1,2...1,8°С) та запаси продуктивної вологи, що прогнозуються на серпень, будуть сприяти подальшому накопиченню маси коренеплодів. Кількість опадів у серпні становитиме у Степу 45–56 мм, Лісостепу — 41–84 та на Поліссі — 68–95 мм.  Індекс оцінки агрометеорологічних умов в кінці серпня дещо знизиться  і становитиме у Степу, Лісостепу та на Поліссі, відповідно,  0,98; 1,02 і 1,04.
Середня маса коренеплодів на 31.08 у Лісостепу та на Поліссі може досягти  377, 357 г, що вище минулорічної (відповідно, 28, 14 г), але у Степу  нижче  минулорічної на 11 г.
У вересні середньомісячна температура буде вище за норму  на 0,4...0,6°С, а сума опадів за місяць коливатиметься в межах 40–126% середніх багаторічних показників.
Протягом вересня з урахуванням очікуваних агрометеорологічних умов прогнозується збільшення маси коренеплоду до 434 г та підвищення цукристості  від 14,6 до 15,8%. Середньодобовий приріст маси коренеплоду становитиме 2,9–4,9 г, тобто близько 2–3 ц/га.
У зв’язку з цим при викопуванні 1 вересня прямий недобір урожаю може досягти 55–97 ц/га порівняно зі строком збирання 1 жовтня. При перенесенні терміну викопування на 21 вересня прямий недобір врожаю зменшиться до 18–35 ц/га .
Практика показує, що пізніше викопування з грунту коренеплодів значно поліпшує технологічну якість цукристості.
Зважаючи на це, збирання не має бути надто раннім. Водночас треба враховувати можливості збиральної та транспортної техніки, щоб своєчасно закінчити викопування та вивезення урожаю. З урахуванням стану посівів та прогнозу агрометеорологічних умов на осінь, графіком проведення польових робіт слід передбачити закінчення процесу викопування до 25 жовтня, а вивезення сировини на цукрові заводи та приймальні пункти до 1 листопада.
Враховуючи стан посівів, який створився на кінець липня  та прогнозу метеорологічних показників на серпень і вересень,  передбачається, що площа збирання цукрових буряків може зменшитись і становитиме 646–600 тис. га, а валовий збір коренеплодів  — 17–20  млн тонн.

Рекомендації
Для підвищення цукристості та збільшення виходу цукру посіви за 25–30 днів до початку збирання при сухій погоді бажано обробити розчином натрієвої солі малеїнової кислоти. Якщо немає цього препарату, то за місяць до збирання доцільно провести позакореневе підживлення цукрових буряків: хлористим калієм, сумішшю хлористого калію з борною кислотою або бурою (2–3% розчином по фізичній масі добрив. — Ред.)).
Напередодні збирання провести  агротехнічну оцінку плантацій, за якою визначають ширину основних і стикових міжрядь, густоту рослин, врожайність коренеплодів і гички, їхні розміри і масу, положення головок коренеплодів відносно поверхні грунту, відхилення їх від основних ліній рядків. Ця оцінка дасть змогу розрахувати реальну потребу в технічних засобах для збирання та вивезення буряків, обрати тип і режим роботи машин, провести технологічне налагодження робочих органів на регулювальному майданчику. Вказані заходи  дадуть змогу значно зменшити втрати врожаю.
Для зниження втрат і пошкодження коренеплодів за збирання на важких і дуже ущільнених грунтах, а також для полегшення роботи коренезбиральних машин найефективнішим прийомом є пошарове розпушування грунту в міжряддях на загальну глибину 10–12 см агрегатом у складі трактора і культиватора УСМК-5,4 А(В)  з установленням на його секціях стрільчастих лап з різницею глибини їхнього ходу 3–4 см відразу ж після проходу гичкозбиральної машини. Такий спосіб збирання цукрових буряків  значно полегшує роботу коренезбиральних машин у важких умовах і дає змогу скоротити втрати коренеплодів  в 1,5–1,7 раза.
Повнота підбирання коренеплодів під час навантаження їх із польових кагатів буряконавантажувачем типу СПС-4,2 А має бути не меншою 99%, а кількість дуже пошкоджених коренеплодів при цьому — не більше 3% відсотків.
Основний спосіб збирання (потоковий) забезпечує мінімальні витрати праці і коштів, високу якість бурякової сировини та меншу втрату і пошкодження коренеплодів за рахунок безпосередньої доставки їх на цукровий завод, а також уникнення тимчасового зберігання в польових кагатах.
Зібрані цим способом коренеплоди краще зберігаються у призаводських кагатах. Втрати їхньої маси від загнивання в 1,5–3 рази менші від зібраних коренеплодів перевалковим способом.
Треба також мати на увазі, що забрудненість і ушкодження коренів погіршують умови їхнього зберігання в кагатах (найінтенсивніше відбувається процес дихання), а отже, погіршують температурно-вологовий режим у кагаті. 
У кагатах заввишки 2,0–2,5 м і завширшки 5–6 м спостерігаються найменші втрати маси і цукру в коренеплодах. А укладання коренеплодів у подовжені валки на полі призводить до значних втрат маси і цукристості коренеплодів, особливо за збільшення часу між викопуванням і підбиранням їх з валків. При тимчасовому зберіганні їх у відкритих  валках, сформованих з 6, 12 і 24  рядків, за врожайності  380 ц  вони  можуть  за перші 3–4 дні втрачати 7–8% своєї маси, або близько 2,0%  за день.
Перевалковий спосіб збирання слід застосовувати лише в екстремальних умовах (дуже вологий або сухий, твердий грунт, підвищена забур’яненість плантацій) і коли ворох коренеплодів значно забруднений землею та рослинними рештками.
Під час збирання буряків слід суворо дотримуватися такої вимоги: всі викопані коренеплоди мають бути негайно вивезені на цукровий завод.
Несвоєчасне вивезення цукрових буряків з полів може призвести до погіршення їхньої якості ще в полі: щодобові втрати цукру можуть становити 0,3% маси буряків — і  це також додаткові витрати пального. Тож викопуйте буряки під виконання заводського графіка  постачання.

Т. Ігнатьєва,
ст. наук. співробітник
Інституту гідротехнології
і меліорації
НЦ “Агроресурси”