Спецможливості
Агробізнес

ЦІНний меморандум: зметикували на трьох

07.11.2008
203
ЦІНний меморандум: зметикували на трьох фото, ілюстрація

КабМін спонукає виробників продовольчих товарів та суб’єктів системи мережевої роздрібної торгівлі підписати меморандум порозуміння. Таким чином урядовці намагаються зберегти доступні ціни на продовольчі товари першої необхідності для незаможних верств населення.

КабМін спонукає виробників продовольчих товарів та суб’єктів системи мережевої роздрібної торгівлі підписати меморандум порозуміння. Таким чином урядовці намагаються зберегти доступні ціни на продовольчі товари першої необхідності для незаможних верств населення.

А за “базар” пропонується запровадити кримінальну відповідальність

Цьогоріч до переліку соціально значущих товарів потрапили пшеничне борошно вищого гатунку, хліб житньо-пшеничний та з борошна вищого та першого гатунків, вермішель, рис, гречана та манна крупи, яловичина, свинина, варені ковбаси вищого та першого гатунків, м’ясо птиці в тушках, яйця курячі, цукор-пісок, соняшникова олія. З овочів у списку значаться картопля, капуста, морква, буряк, цибуля. З молокопродуктів — молоко коров’яче питне жирністю до 2,5% та сметана, розфасовані в поліетиленові пакети, масло вершкове з вмістом жиру до 72,5%, сир кисломолочний жирністю до 9%. Причому уряд залишає за собою право переглядати та уточнювати цей перелік. Текст майбутнього документа вже готовий, залишилося завізувати. Визначено, від КМ його підпише міністр економіки Богдан Данилишин. За розробленим у столичних кабінетах сценарієм, виробники зобов’язані будуть, зокрема, зафіксувати оптово-відпускні ціни на такі товари до кінця поточного року на рівні цін 1 вересня. Також у разі підписання їм доведеться не допускати скорочення обсягів поставок продовольства у роздрібну мережу та гарантувати його належну якість. Уряд наполягає на укладанні виробниками прямих договорів з суб’єктами роздрібної торгівлі щодо поставки таких харчів. Їм належить співпрацювати з Державним резервом і Аграрним фондом з метою насичення ринку продовольчими товарами.
Головне, що вимагає КабМін від суб’єктів мережевої роздрібної торгівлі, — встановлювати на соціально значущі продовольчі товари торговельну націнку не вище 10% від оптових цін виробника. Торговцям також належить не допускати скорочення обсягів реалізації соціально значущих продовольчих товарів, укладати прямі договори з виробниками щодо поставки їх у роздрібну мережу, не застосовувати для таких харчів різних бонусів та інших надбавок за присутність товарів у мережевій роздрібній торгівлі. Окрім того, з реалізаційної мережі до Мінекономіки раз на тиждень має подаватися інформація щодо виконання цього меморандуму, зокрема, про ціни, за якими виробники постачають соціально значущі продовольчі товари до торгівлі.
Навзамін урядовці обіцяють залучати виробників і торгівців до підготовки рішень щодо регулювання ринків продовольства шляхом проведення нарад, консультацій, круглих столів тощо. КабМін має намір створювати рівні умови доступу виробників до державної фінансової підтримки, яка надається через механізм здешевлення кредитів. У планах посадовців — забезпечити контроль за дотриманням дисципліни цін та тарифів. А серед іншого — мінімізувати кількість перевірок виробників та торгівців контролюючими органами.
Одразу кидається в око, коли знайомишся зі списком: уряд заохочує виготовлення продукції нижчої якості. Взяти, приміром, варену ковбасу. Здавалося б, добре, що фіксується ціна на вищий та перший гатунки: малозаможні верстви населення мають споживати ковбасу якісну. Але, з іншого боку, виходить, що варену ковбасу другого гатунку можна продавати за будь-якою ціною. Її виробник не зобов’язаний утримувати на неї “соціальну” ціну. Те саме стосується вершкового масла — на спреди, в яких молочний жир замінюється значно дешевшим рослинним, регулювання не передбачене.
Готовність КабМіну завізувати меморандум поділяли далеко не всі виробники та торгівці. Представників від асоціацій, бізнес-структур по черзі запрошували у керівні кабінети, тиснули на свідомість й активно вели роз’яснювальну роботу. Навіть і після цього не всі поспішили з обіцянкою поставити свій підпис. Не тому, що такі непоступливі, — зробити це не дають економічні фактори.
Так, у листах, адресованих заступнику міністра економіки Андрію Близнюку, виробники молочної продукції пояснюють, чому неможливо виконати умови меморандуму. В одному з послань, зокрема, йдеться: “Виробники молока і молочної продукції не працюють у вакуумі, на них також впливають фактори росту цін інших виробництв (корми для тварин, електроенергія, газ, послуги доставки, упаковка, устаткування, транспорт, заробітна плата, фонди та інше)... Галузь збиткова, працює з мінусовою рентабельністю... Немає державної бюджетної підтримки ні у 2008 році, ні у проекті на 2009 рік, на відміну від м’ясної галузі, яка нині одержує державну підтримку на кожен кілограм м’яса ВРХ, свиней, птиці. Ще більша підтримка для м’ясної галузі передбачається у проекті бюджету на 2009 рік. Нам, виробникам молока і молочної продукції, не зрозуміло, чому за рахунок селянина і переробної галузі (без державної підтримки, без урахування рівня доходів споживачів) мають встановлюватись для всіх пільгові ціни на молочну продукцію”. У листі наголошується, що “умови меморандуму блокують роботу галузі, тому молокопереробні підприємства та сільгосптоваровиробники у категоричній письмовій та усній формі забороняють… підписувати меморандум порозуміння”.
Виробники посилаються на труднощі у молочному тваринництві в осінньо-зимовий період, коли у господарствах — обмеження кормів, скорочення виробництва молока. Дефіцит сировини в осінньо-зимовий період позначається на рості закупівельних цін на молоко. Вже тепер поступово, кожні 7–10 днів, зростають закупівельні ціни на нього. Починаючи з 15 серпня до 15 вересня вони в середньому збільшилися на 7–9, у окремих регіонах — до 12%. Очікуваний ріст закупівельних цін на сировину до кінця року — на 32–50 залежно від регіону. У Києві, промислових центрах — до 60%. Крім того, дорожчають тара, допоміжні матеріали, компоненти, енергоносії, транспортно-заготівельні витрати через збільшення радіуса збору молока.
З 1 жовтня та з 1 грудня очікується зростання мінімальної заробітної плати — відповідно, зростуть відрахування у фонди на заробітну плату. Рентабельність переробних підприємств, за статистичними даними, у 2007 році — мінус 0,5%, збиткових підприємств — 33%, у 1 кварталі нинішнього — рентабельність галузі — мінус 1,6%, збиткових — 51%. Торгівельні організації  за продану молочну продукцію з виробниками молочної продукції розраховуються через 10–50 (а то й більше) календарних днів. Тоді як більшість молокозаводів розраховуються за сировину з сільгосптоваровиробниками щотижнево, а у період дефіциту сировини — щоденно.
Питома вага соціально значущих видів молочної продукції у перерахунку на молоко, яка пропонується проектом меморандуму становить у середньому 60–65% загальних обсягів виробництва, в багатьох підприємств, залежно від асортименту виробництва, сягає 80–90%. Представники галузі пропонують, за прикладом країн СНД, до соціально значущих молокопродуктів відносити — лише: молоко в поліетиленовій плівці, 1 кг, жирністю до 2,5% включно, кисломолочний сир жирністю до 5% включно, сметану в поліетиленовій плівці жирністю до 15%, а також спреди та суміші молочно-жирові. А враховуючи те, що зафіксувати оптово-відпускні ціни неможливо, погоджуються на обмеження 10% рентабельності виробництва соціально значущих молокопродуктів. І просять встановити для торговельних організацій за продану ними продукцію термін розрахунків з виробниками до 7 банківських днів.
За таких умов важко сподіватися, що документ працюватиме. Тим часом у Верховній Раді зареєстровано законопроект, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу. Якщо цей проект стане законом, — приміром, за зговір про фіксування цін на сільськогосподарську продукцію суб’єктам господарювання загрожуватиме позбавлення волі на строк від трьох до семи років, з конфіскацією майна чи без такої. Не виключено, у майбутньому, – аби розвивати в Україні ринкові відносини, уряд отримає додаткові важелі впливу.

Галина Квітка

Advertisement

Інтерв'ю
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки
Останнім часом площа пустельних і непродуктивних земель в світі постійно зростає. Пустелі вже займають понад 17 млн км2 або близько 12% всієї поверхні суші. Вчені всього світу стурбовані такою

1
0