Спецможливості
Архів

Стратегія успішного господарювання

07.11.2008
519
Стратегія успішного господарювання фото, ілюстрація

ТОВ “Валявське” створено в 2000 році на базі колишньої агрофірми “Мрія” з центральною садибою в с. Валява Кіцманського району Чернівецької обл. Нині господарство орендує 1741 га землі. У їхній структурі рілля становить 92%, сінокоси й пасовища — 8%. Вирощують у “Валявському” зернові та зернофуражні культури, цукрові буряки, виробляють власні корми й утримують племінну молочну худобу та свиней.

ТОВ “Валявське” створено в 2000 році на базі колишньої агрофірми “Мрія” з центральною садибою в с. Валява Кіцманського району Чернівецької обл. Нині господарство орендує 1741 га землі. У їхній структурі рілля становить 92%, сінокоси й пасовища — 8%. Вирощують у “Валявському” зернові та зернофуражні культури, цукрові буряки, виробляють власні корми й утримують племінну молочну худобу та свиней.

Підприємство щорічно виробляє в середньому 2650 т зернових, у т. ч. зерна кукурудзи близько 40, цукрових буряків — 8,6 тис., молока — близько 2,5 тис. т, та реалізує на забій 240 т худоби різних видів у живій масі, в т. ч. 227 т ВРХ, або 95% загальної реалізації. На початок нинішнього року на фермах утримували 2282 голів великої рогатої худоби, з них 510 — молочних корів і 88 — нетелей, а також у господарстві 28 свиней, у т. ч. 18 основних свиноматок і 15 коней.
За п’ять останніх років молочна продуктивність дійної череди корів підвищилася на 648 кг, або на 16,5%. За 2007 рік від кожної корови в середньому надоїли 4566 кг. Торік від реалізації молока господарство отримало 2798 тис. грн чистого прибутку, або в середньому понад 4,8 тис. грн від кожної корови.
Такі досягнення тваринників стали можливими, зокрема, завдяки власному кормовиробництву. В структурі посівних площ кормові культури за останні три роки становлять близько 47%, серед них багаторічні трави займають 35,8%; кукурудза на силос і зелений корм — 41,0; однорічні трави — 23,0 та кормові коренеплоди — 0,2%. Досить високі врожаї більшості кормових культур дають змогу постійно забезпечувати тваринництво високоякісними кормами в достатній кількості та потрібної структури. Так, середня врожайність зернових з 1 га останні роки становить 39,5 ц, сіна багаторічних трав — 33 т, зеленої маси з них — 270 ц, зеленої маси однорічних трав — 142, зеленої маси кукурудзи на силос і зелений корм — 299 та кормових коренеплодів — 407 центнерів.
З підвищенням рівня кормовиробництва витрати кормів на корову сягають 63–65 ц к. о., а на середньорічну телицю — 19–21 ц кормових одиниць.
З ранньої весни до пізньої осені, завдяки чітко розробленому зеленому конвеєру, все поголів’я забезпечено зеленою масою (двічі-тричі на добу). Останніми роками асортимент кормових культур було значно розширено за рахунок додавання в зелений конвеєр гірчиці, білої редьки олійної та інших рослин.
Створення міцної і стабільної кормової бази (в середньому одержують 60–62 ц к. о. з 1 га сіяних кормових культур) стало основним і вирішальним чинником досягнення господарством досить високих показників розвитку.
За допомогою детального аналізу встановлено, що високорентабельне виробництво молока пояснюється, передусім, високою продуктивністю дійного стада корів, дотриманням вимог технології виробництва та високою якістю молока (100% вищого гатунку), а також відносно низькою собівартістю реалізованого молока.
Своєю чергою, собівартість 1 ц силосу в 2005 році становила 3,59 грн, відповідно, сінажу — 3,61, сіна багаторічних трав — 7,00 і зеленої маси з них — 1,69, зеленої маси однорічних трав — 2,43, зеленої маси кукурудзи на зелений корм і силос — 3,77 та зернофуражу власного виробництва — 21,84 грн. У 2006 році, відповідно, — 4,63; 4,94; 7,55; 2,36; 2,08; 3,34 та 26,71 грн. У 2007 році, відповідно, — 5,57; 4,67; 5,95; 1,99; 2,76; 3,28 та 22,06 гривні.
Значною мірою підвищенню ефективності ведення галузі молочного скотарства сприяла цілеспрямована селекційно-племінна робота. В лютому 2002 року ТОВ “Валявське” здобуло статус племінного заводу з розведення ВРХ української червоно-рябої молочної породи.
Початковим етапом формування високопродуктивної молочної череди корів слід вважати 1995 рік. Для підвищення молочної продуктивності та поліпшення технологічних якостей маточне поголів’я почали осіменяти сім’ям голштинізованих червоно-рябих бугаїв. Відтоді, завдяки цілеспрямованому відбору бугаїв та тварин бажаного типу, в господарстві створено високопродуктивне стадо корів. За даними матеріалів бонітування худоби в 2007 році, все маточне поголів’я, в тому числі корови, зараховано до чистопородної української червоно-рябої породи, 80% поголів’я корів — до класів еліта-рекорд та еліта. Для осіменіння корів і телиць у господарстві використовують сім’я високопродуктивних бугаїв-плідників голштинської породи канадської селекції Арбат № 1577, Капітан № 6775, Гуїдо № 40535, Джаромір № 96217 та інших, перевірених за якістю нащадків із продуктивністю їхніх матерів — 8,1–9,4 тис. кг, вмістом жиру — 3,8–3,9% та білка — 3,12–3,6 відсотка.
Чільне місце в роботі тваринників посідає вирощування власних ремонтних телиць від високопродуктивних корів. З першого дня народження їх утримують в індивідуальних клітках на свіжому повітрі до десятидобового віку, потім переводять у профілакторій, де тримають групами по 60–65 голів до тримісячного віку, а в шість місяців теличок передають на вирощування.
 Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп за останні три роки становили в середньому 540 г. Нетелей та корів у зимовостійловий період щодня випускають у табори на прогулянку. Ремонтні телички одержують збалансований раціон у такій кількості, щоб у годівниці завжди був корм високих смакових якостей, насамперед сіно люцерни й злакове та подрібнені концентровані корми (зерносуміш із пшениці, ячменю та макухи). У молочний період теличкам випоюють 450 кг незбираного молока та 600 кг відвійок.
Перше осіменіння ремонтних телиць практикують у віці 20–21 місяць за середньої живої маси 350–360 кг. Нетелей три-чотиримісячної тільності формують в окремі групи й закріплюють за кращими доярками. Тварини всіх вікових груп мають постійну мінеральну підгодівлю — кормову сіль, крейду та трикальційфосфат.
У господарстві здійснюють відповідну роботу з роздоювання корів та первісток: для первісток — групове роздоювання, а для корів після двох і більше лактацій — групове та частково індивідуальне. За даними бонітування в 2007 році, до 5–6 тис. кг роздоєно 232 корови, або 44%, до 6–7 тис. кг — 23, або 4%, та 7 тис. кг і більше — 6 корів, або 1,1 відсотка.
У господарстві послуговуються традиційною стійлово-табірною технологією прив’язного утримання худоби. Дійна череда розміщена на одній молочній фермі, де запроваджено однозмінну роботу з триразовим доїнням корів у переносні доїльні відра. Навантаження на одну доярку — від 40 до 50 корів. Грубі та соковиті корми в приміщення завозять кормороздавачами КТУ-10, а концентровані корми — гужовим транспортом. Гній із приміщень видаляють гноєвими транспортерами ТСН-1. Напувають тварин за допомогою жолобкових поїлок, прокладених по верху годівниць через усе приміщення.
Зооветспеціалісти господарства постійно контролюють фізіологічний стан маточного поголів’я, лікують тварин від гінекологічних захворювань та проводять комплексні дослідження на субклінічні форми маститів та оперативне лікування. Слід зазначити, що обов’язковою умовою для сухостійних корів, яких переводять у родильне відділення за 45–60 діб до розтелення, є проведення вітамінізації риб’ячим жиром, тривітаміном та зоовітом.
Вагомий вклад у виробництво вносять: технік зі штучного осіменіння корів і телиць О. Самотюк, яка з року в рік досягає високих показників виходу молодняку великої рогатої худоби на 100 корів (95–100 голів), та головний лікар ветеринарної медицини В. Кирстя — він працює в господарстві понад 22 роки. Директор ТОВ “Валявське” Василь Корнелійович Івасюк очолює господарство з 30 січня 1997 року. Його кваліфікація, багатий життєвий і виробничий досвід, організаторські здібності допомагають колективу господарства розробляти власну стратегію та досягати успіхів без залучення інвестицій і не чекаючи вказівок.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук,
В Пасічник,
нач. Управління агропромислового розвитку
М. Геймор,
учений зоотехнік

Advertisement

Інтерв'ю
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее

1
0