Ціни встановлюють нові рекорди

За прогнозами Організації Об'єднаних Націй, через кілька десятків років значно підвищиться попит на продовольство. Це пов'язують із зростанням населення в світі та погіршенням природно-кліматичних умов для виробництва сільськогосподарської продукції. Проте перші факти того, що це справді може статися, вже почали проявлятися на світовому ринку.

Підвищення цін на зерно на початку нового маркетингового року вплинуло на подорожчання продукції тваринництва. Такі тенденції не оминули й України. Лише за вересень поточного року продукти харчування в середньому подорожчали на 4,6%, що є найвищим показником 2010 року.

Зерно
Цьогорічний урожай зерна виявився меншим, аніж у попередні роки. Якщо 2008 року рекордний для України валовий збір зерна сягнув 53 млн т, 2009-го - 46 млн т., то нинішнього року очікується на рівні 38 млн т. Але й такого обсягу було б цілком достатньо для задоволення продовольчих, технічних і фуражних потреб внутрішнього ринку країни, аби не світовий попит на зерно. Недобір урожаю в Канаді та Західній Європі, обмеження експорту зерна з Росії й Пакистану стали поштовхом до загострення конкуренції на світовому ринку. Це, безумовно, вплинуло на зростання цін внутрішнього ринку.
Порівняно з періодом надходження зерна нового врожаю на ринок, а саме: з липня поточного року до другої декади жовтня - ціни в середньому по Україні на продовольчу пшеницю (3 клас) зросли на 300 грн/т - до 1600 грн/т, на пшеницю фуражну (6 клас) на 200 грн - до 1400 грн/т, ячмінь фуражний (3 клас) подорожчав на 600 грн, тепер за нього дають 1650 грн/т, кукурудза фуражна (3 клас) - на 320 грн і коштує нині 1520 грн/т. Ціни зросли на всі види зерна, що вплинуло на подорожчання продовольства, для якого зерно є основною сировиною.
Встановлено новий рекорд зростання цін на зерно гречки. Якщо в липні за неї платили 4400 грн/т, то в вересні вже - 6300, що було пов'язано з прогнозами значного зменшення врожаю та неможливість забезпечити внутрішні потреби. Проте такі прогнози були безпідставними. Цьогоріч в Україні вироблено 168 тис. т гречки, чого цілком достатньо для покриття норми споживання на рівні 135-140 тис. т. Обмеження експорту цього зерна вплинуло на зниження цін, які, починаючи з жовтня, поступово знижуються.
Регулювання урядом зовнішньої торгівлі зерном є вимушеним заходом, який передбачає забезпечення власних інтересів споживачів продовольства, має стабілізуючий характер та дає змогу уникнути безпідставного зростання цін на зернопродукцію. При цьому зернотрейдери зможуть продати надлишки зерна на зовнішніх ринках поступово, впродовж поточного маркетингового року, виходячи із встановлених квот.

Цукор
За прогнозами урядовців та експертів аграрного ринку, в цьому маркетинговому році дефіциту цукру вдасться уникнути. З урожаю цукрових буряків 2010 року передбачається виробити близько 2 млн т цукру за потреби внутрішнього ринку - 1,8 млн т. І все ж навряд чи ціни знизяться відчутно. В серпні - на початку вересня на роздрібному ринку було зафіксовано незначне зростання цін на цукор до рівня 9,60 грн/кг. У жовтні роздрібні ціни поповзли вниз. Так, в окремих торговельних точках його можна було придбати за 7-7,2 грн/кг. Такі коливання цін матимуть сезонний характер.
Цього року врожай цукрових буряків нижчий за торішній, поточні витрати цукроварів, пов'язані із закупівлею сировини, оплатою енергоносіїв, транспортними перевезеннями, збільшаться. Відтак, усе це буде компенсовано за рахунок ціни на цукор. Тож нинішні ціни можуть виявитися найнижчими, за підсумками 2010-2011 маркетингового року, оскільки саме в цей період цукровим заводам потрібні обігові кошти для проведення своєчасних розрахунків за сировину та покриття інших витрат. По закінченні сезону цукроваріння ціни можуть стабілізуватися на вищому рівні. Зокрема, на початку жовтня, за підсумками торгів на провідних цукрових біржах світу, було зафіксовано зростання цін на білий цукор (Лондон) на 27,8 дол. - до 677,6 дол./т, цукор-сирець (Нью-Йорк) на 25,6 дол. - до 580,3 дол. за тонну.
Хоча вітчизняний цукор менш конкурентоспроможний на світовому ринку порівняно із зерном, однак світові тенденції можуть стати поштовхом до зростання цін на внутрішньому ринку.

Молоко
Під час подорожчання продовольчої групи товарів одним із перших спостерігалося підвищення цін на молоко, яке триває й донині. Зменшення виробництва молока в господарствах населення посилило й без того наявний його дефіцит. Це, безумовно, пожвавило конкуренцію молокопереробних підприємств на сировинному ринку. Ціни на молоко вже досягли максимального рівня, зафіксованого в минулому осінньо-зимовому сезоні. На початку жовтня молоко вищого гатунку закуповували в господарствах по 3,50-4,30 грн/кг, у населення - по 2,50-3,20 грн/кг. Ще місяць тому ціни були на 8-10% нижчими, але й тоді на свіже молоко перевищували світовий рівень. Так, середні закупівельні ціни на молоко у США становили 27-28 €/100 кг, у Новій Зеландії - 29-30, ЄС-15 - 32-33 €/100 кг. Проте, перевищивши ціновий світовий рівень, вітчизняна сировина значно поступається якістю.
Зростання цін на сировину вплинуло на подорожчання молокопродукції. Молоко пастеризоване, 2,5% жирності, ціну на яке регулюють державні органи влади, молокопереробні підприємства практично не виробляють. Натомість пропонують молоко жирністю 2,6-2,7%, яке коштує, з урахуванням поточних витрат і норми прибутку, 6,70-7 грн/л і вище. Тверді сири теж дорожчають. Традиційні сорти типу "Російський", які місяць тому можна було придбати в роздрібній мережі за 50-60 грн/кг подорожчали на 15-20 грн/кг. Відтак, ситуація на ринку молока далека від стабільної і має всі передумови для подальшого подорожчання продукції.
М'ясо
Загальне подорожчання сільськогосподарської продукції та продовольства не обійшлося без підвищення цін на м'ясо й м'ясопродукцію. За офіційною інформацією, протягом вересня ціни на цю групу товарів стали вищими на 2,4%. Причинами подорожчання м'яса називають зростання цін на фуражне зерно, скорочення поголів'я та вплив світового ринку.
В Україні й далі скорочується поголів'я великої рогатої худоби. За інформацією Державного комітету статистики, за період з 2001 до 1 січня 2010 року кількість відповідного поголів'я в усіх категоріях господарств скоротилася майже вдвічі - до 4,8 млн голів. Корів у країні стало менше на 81%, або на 2,7 млн гол. Дещо краща ситуація в свинарстві. З січня по жовтень поточного року поголів'я свиней вдалося збільшити на 12% - до 8,5 млн голів. Однак іще не вдається повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку продукцією власного виробництва.
За річного внутрішнього споживання м'яса й м'ясної продукції на рівні 2,2-2,3 млн т власне виробництво забезпечує лише близько 1,9 млн т. Торік, за офіційними даними, було експортовано 439 тис. т м'яса, тобто кожний п'ятий кілограм продукції був імпортного походження. За прогнозами урядовців, у нинішньому році обсяг зовнішніх закупівель планують зменшити до 300-310 тис. т. Та все ж повністю відмовитися від імпортного м'яса Україна не має можливості. Відтак, ціни на відповідну групу товарів залежать від ситуації на світовому ринку.
За кордоном м'ясна продукція подорожчала на 10-20%, що супроводжується зменшенням попиту на неї. Як наслідок, провідні світові експортери, зокрема Аргентина та Бразилія, передбачають збільшити зовнішні продажі. Одним з основних споживачів бразильської яловичини є Україна, оскільки 44% завезеного в Україну м'яса має бразильське походження.
Отже, попри те, що імпортне м'ясо дешевше за вітчизняне, ціни на нього теж зростають, що, відповідно, впливатиме на подорожчання м'ясної продукції. За прогнозами аналітиків, ціни зростатимуть і далі. Зазначені вище чинники можуть призвести до подальшого підвищення цін на м'ясо ще на 15-20 відсотків.

Олександр Маслак,
канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК Сумського національного аграрного університету