Як господарство замінило газ кукурудзяними качанами

Агрофірма не тільки перейшла з газу на кукурудзяні качани під час опалення контори, підшефних школи й дитсадка, а й висушила ними увесь цьогорічний урожай кукурудзи – 4000 т. Більше того, паливо з відходів уже продають і на сторону.

Ця історія – яскравий приклад того, що прихід цивілізованого міжнародного інвестора приносить користь не тільки місцевим громадам, а й місцевому бізнесу, в т. ч. аграрному. Директор агрофірми «Інтерагросервіс» Геннадій Головін згадує, що старався, як міг, аби компанія, котра тоді ще називалась Pioneer, а зараз Corteva Agrisciences, обрала для будівництва насіннєвого заводу саме його село з-поміж більш ніж 20 варіантів по всій Україні. Не боявся, що іноземці переманять усіх тямущих працівників. І коли іноземна компанія зупинила всій вибір на селі Стасі Диканського району, недалеко від Полтави, місцева агрофірма «Інтерагросервіс» швидко налагодила вигідну співпрацю з насіннєвим заводом.

Звичайно ж, почали вирощувати для насіннєвого заводу посівний матеріал. Тим більше, що мали вже багатий досвід у цій справі: почали з вирощування на насіння кукурудзи угорської селекції, згодом вирощували посівний матеріал для компанії Pioneer – спочатку соняшник, потім кукурудзу. Тож «Інтерагросервіс» уже відповідав високим вимогам міжнародної компанії для своїх постачальників.

Однак посівний матеріал для заводу Corteva Agrisciences вирощує багато хто. А от інший напрямок співпраці «Інтерагросервіс» і насіннєвого заводу – унікальний. Оскільки на завод привозять кукурудзу, зібрану в качанах, а потужність підприємства велика, то на виробництві утворюються великі обсяги відходів – власне качанів, з яких уже видобуто зерно. І місцева агрофірма, господарський двір якої знаходиться прямо поруч із заводом, вирішила спробувати використати ці качани як паливо.

Як згадує директор агрофірми, це виявилось непросто. На те, щоб повністю освоїти новий вид палива, пішло 5 років. Спочатку – сертифікація. Як пояснив Геннадій Головін, це потрібно для того, щоб знати, що являє собою новий вид палива, і розуміти, наскільки воно підходить для тих чи інших пальників і котлів, і як і в яких обсягах його спалювати. Для сертифікації необхідно провести лабораторні дослідження палива. Як згадує директор агрофірми, робили їх у Севастополі – пощастило, що встигли до окупації. Обійшлося це агрофірмі в кругленьку суму – 60 тис. грн (згадайте тодішній курс). Зате у висновках на 60 сторінках було все розписано. З цих результатів було зрозуміло, як виготовляти і спалювати паливо. А, головне, - підтвердилися сподівання на вигідність використання качанів у якості палива: їх теплотворна здатність виявилася на рівні бурого вугілля.

Перед спалюванням качани слід було подрібнити. Тож придбали дробарку, благо, їх на ринку пропонується чимало за доступними цінами, і нічого складного в цих машинах нема. Втім, качани виявились досить твердим матеріалом, тому робочі органи, які їх подрібнюють, порівняно швидко спрацьовуються.

Разом з дробаркою купили й установку для виробництва пелет. Адже якщо качани після подрібнення ще й спресувати в пелети, то в цьому випадку паливо займає удвічі менше місця. Так, наприклад, у біг-бег входить лише півтонни просто подрібненої маси, тоді як пелет – тонна.

Однак зараз установка для пелетування використовується рідко: вряди-годи виготовить 2-3 тонни під замовлення когось із сторонніх покупців. «Як виявилося, виготовляти пелети з подрібненого качана дорожче, ніж возити подрібнену масу так», - пояснює директор господарства. Річ у тім, що перед пресуванням у пелети подрібнену масу необхідно добре висушити. В результаті ціна пелети виходить до 3000 грн/т з ПДВ. Тоді як за звичайну подрібнену масу покупці дають 900 грн/т, і господарству це вигідно. Та сама проблема з брикетами, які теж можна виготовляти з подрібненої маси.

Спочатку на нове паливо перевели контору, тож її опалюють подрібненими качанами вже 6-й рік, незабаром – сільські дитсадок і школу. При цьому замінили газові котли на твердопаливні, спеціально допрацьовані під дане паливо і автоматизовані. І результат отримали приголомшливий: наприклад, витрати на опалення контори зменшилися вдесятеро. За сезон на опалення контори йде 40 т подрібненої маси – і в офісі господарства всю зиму тепло.

А нинішнього сезону на паливі з відходів у господарстві увесь сезон пропрацювала старенька радянська зерносушарка СЗШ-16. Щоправда, її повністю переводити на нове паливо не стали, а поставили паралельно до наявного газового теплогенератора новий твердопаливний ТГ-1,5 на 1,5 МВт. Останній купили у виробника в Кіровоградській області. «Пощастило знайти майстрів, які зробили досить прості, але хороші й надійні теплогенератори з автоматикою», - говорить директор агрофірми. Бункер для завантаження котла в господарстві зробили своїми силами, бо заводський виявився занадто малим.

На паливі з подрібнених качанів у господарстві пересушили увесь урожай кукурудзи – 4000 т. Щодня сушарка споживала 3-3,5 т палива. Працівники господарства відзначають, що подрібнені качани дуже добре перегоряють: щодня з котла вигрібали всього відро-два нагару. А в економічному плані паливо з відходів настільки вигідне, що переобладнання сушарки окупилося за сезон.

Таким чином, «Інтерагросервіс» на сьогодні повністю відмовився від газу. Більше того, привабливість палива з кукурудзяних качанів вже оцінили покупці зі сторони. Зокрема, торік його почала купувати школа з іншого села в Диканському районі. Ще одним покупцем став Полтавський цегельний завод, який використовує подрібнені качани поруч з вугіллям, знижуючи в такий спосіб свої витрати на паливо.

Довідка:

Агрофірма «Інтерагросервіс» виникла на базі радгоспу м’ясо-молочного напрямку. Має в обробітку 2000 га землі і 400 голів ВРХ, в т. ч. 100 дійних корів. Вирощує всі основні польові культури, овес, кормові культури, нерегулярно – цукровий буряк. Усе молоко переробляється в цеху господарства, який виготовляє 28 видів продукції під торговою маркою «Стасівське молоко»: сметану, масло, кефіри, йогурти, сир.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com