Чи варто застосовувати техніку із вторинного ринку

Однією з важливих і невід'ємних характеристик надійності сільськогосподарської техніки є витрати на її технічне обслуговування та ремонт, тобто на відновлення її справного або підтримання дієздатного стану.

Досвід використання техніки свідчить, що за останнє десятиріччя спостерігається ще недостатній рівень оновлення підприємств аграрного сектору машинами та обладнанням, у галузі сільгоспмашинобудування недостатньо уваги приділяють питанням ремонтної технологічності конструкцій машин та їхньої ремонтопридатності.
Для проведення в оптимальні агротехнічні строки повного обсягу технологічних операцій з урахуванням регіональних грунтово-кліматичних і економічних особливостей в Україні не вистачає близько 40% тракторів і понад 50% зернозбиральних комбайнів. Наявний машинно-тракторний парк має доволі високу спрацьованість. Понад 75% тракторів, зернозбиральних комбайнів та інших технічних засобів, які перебувають в експлуатації, відпрацювали свій амортизаційний період, а підтримувати їх у дієздатному стані не завжди є можливість через брак запасних частин для сервісного обслуговування та обмеження коштів на їхнє придбання.
Успіхи в розвитку сільськогосподарських підприємств низки розвинутих європейських країн і США зумовлені високим рівнем технічного оснащення аграрного виробництва, застосуванням прогресивних ресурсоощадних машинних технологій. Так, у США на 1000 га сільгоспугідь припадає 30 тракторів, у Франції -47, Данії -58. Дедалі ширшого використання на полях України набуває зарубіжна техніка. Причому, якщо кілька років тому основними покупцями сільськогосподарської техніки були великі, економічно розвинені, компанії, а середні вважали, що імпортна техніка їм не по кишені, то останніми роками ціни на ці машини не є надто страшними. І одна з причин такого факту та, що з-за кордону разом із дорогою, новою, технікою надходять машини, які вже були у використанні. Лише завдяки капітальному ремонту та сервісному обслуговуванню, вони одержали своє друге життя.
Нині резервом збереження технічного потенціалу в аграрній сфері є вторинний ринок сільгосптехніки. Констатуючи тенденцією до закупівлі зарубіжних тракторів, комбайнів, сільськогосподарських машин, обладнання для механізації тваринництва, які були в експлуатації 8-12 років, слід сказати й про недосконалість вторинного ринку машин для АПК. У Німеччині, США, Японії, Франції, Фінляндії та Італії відновлена та модернізована техніка становить близько 40% усього парку машин для аграрного сектору. Але, на відміну від аграрно розвинених країн, український ринок повторного використання сільськогосподарської техніки перебуває ще на стадії становлення. Як свідчить аналіз, в Україні останніми роками створюються всі передумови для розвитку ринку вживаної сільгосптехніки. По-перше, це високий попит на техніку, яка вже була у використанні, але коштує дешевше, ніж нова.
По-друге, в Україні вже визначилися потенційні продавці та покупці техніки повторного використання, яка має різний термін служби, значні відмінності в надійності. Це може бути не лише зарубіжна, а й вітчизняна техніка.
По-третє, фінансовий стан сільгосппідприємств та їхня низька платоспроможність примушують їх купувати відносно дешеву техніку, яка вже була у використанні. Особливо це стосується селянських і фермерських господарств, посівні площі та кількість поголів'я худоби яких зумовлюють дуже низьке річне завантаження машин.
По-четверте, про доцільність організації вторинного ринку сільгосптехніки свідчить і той факт, що в Україні щороку списують і передають у металобрухт тисячі тракторів, комбайнів, сільгоспмашин. Але в списаних машинах є значна кількість деталей, ресурс яких аж ніяк не вичерпаний. Так, досвід проведення ремонтних робіт свідчить, що в кожному тракторі в середньому міститься близько 30-35% деталей, придатних для вторинного використовування, майже 40-50% деталей, які можна відновити, та 20-25%, які підлягають вибракуванню. На відновлення деталей витрачається майже вдвічі менше коштів, ніж на виготовлення нових.
По-п'яте, враховуючи, що понад 20% деталей машин під час списання вибраковують, на порядку денному постає питання їхньої утилізації. Із досвіду зарубіжних країн ми знаємо, що це не лише резерв повторного використання майже 75% складових машин, а й проблема утилізації матеріалів. Громадськість і керівництво країн Європейського Союзу рекомендують довести утилізацію матеріалів списаних автомобілів у 2015 році до 95%. Нині в країнах ЄС рециклінгу підлягають близько 75% усіх матеріалів, які є в автомобілях.
Але ефективність використання сільськогосподарської техніки з вторинного ринку залежить від якості сервісного обслуговування, проведення ремонту та технічного обслуговування. На перший план виходять завдання перетворення якісного сервісу з вічної мрії експлуатаційників на реальність. Сільськогосподарське машинобудування розвивається способом ускладнення вузлів і агрегатів машин, зростання енергоозброєності та рівня комп'ютеризації, що паралельно спричиняє ускладнення сервісного обслуговування. Без належної організації сервісу фермеру чи механізатору не обійтися, бо складну техніку неможливо відремонтувати, а тим паче відновити без спеціального навчання сервісних працівників, ремонтників, наявності устаткування й потрібних інструментів. Нині споживачеві потрібна гарантія негайного та якісного усунення відмов, які виявляють у процесі експлуатації машин. Замовник зацікавлений, щоб техніка якнайменше простоювала з технічних причин і, насамперед, зменшилися простої в період виконання польових робіт та збирання врожаю.
Наразі значна частина сільськогосподарських підприємств перебуває на межі збитковості, має низьку платоспроможність. Створення й функціонування в багатьох областях країни ринку вторинного використання техніки могли б зняти напругу із забезпеченістю та експлуатацією сільськогосподарської техніки, тракторів, комбайнів і обладнання для тваринництва.
Але, як свідчать проведені дослідження, формування ринку вторинного використання техніки може бути успішним лише за умови вирішення цілого комплексу важливих питань, а саме:

• аналіз та оцінка економічного становища аграрних підприємств кожного окремого регіону за економічним рівнем (високоефективні, середньоефективні та малоефективні);
• виявлення в сільгосппідприємствах різної форми власності машин, які перебувають у дієздатному або недієздатному стані й можуть бути продані;
• аналіз ремонтних і сервісних підприємств регіону різних форм власності, які можуть займатися ремонтом сільськогосподарської техніки вторинного ринку;
• формування бази підприємств, які можуть придбати відновлену техніку;
• оцінка надійності відновленої техніки та встановлення гарантійного періоду її використання;
• наявність організацій та установ, які займаються розробкою нормативно-технічної документації для супроводу всіх етапів ринку повторного використання сільськогосподарської техніки.

Зважаючи на зазначене вище, можемо сказати, що нині виникає потреба в розробці комплексного системного підходу до встановлення й дослідження показників надійності та способів забезпечення дієздатності сільськогосподарської техніки, в тому числі й тракторів, їхніх складових і деталей за повторного використання.
В умовах гострого дефіциту тракторів, їхнього інтенсивного старіння та зниження надійності особливого значення набуває потреба акцентувати увагу користувачів вживаної техніки на цілій низці важливих питань. Пов'язані вони з оцінкою технічного стану тракторів на ринку повторного використання техніки. Технічний стан трактора можна перевірити, використавши діагностичне та ремонтне обладнання. Якщо ж його немає, то можна скористатися рекомендаціями для оцінки технічного стану.
Перевірку розпочнемо з двигуна внутрішнього згоряння. Якщо двигун внутрішнього згоряння експлуатували згідно з нормативно-технічною документацією, а кривошипно-шатунний механізм (КШМ) складено із дотриманням технічних вимог, то він ще протягом тривалого часу буде дієздатним. Ознаками дієздатного КШМ є достатньо прогрітий навантажений двигун, який працює в номінальному режимі без сторонніх стуків і диму. Слід пам'ятати: в процесі тривалої експлуатації КШМ відбувається природне спрацювання деталей механізму, порушуються кріплення та регулювання, що призводить до зменшення потужності двигуна та появи цілої низки несправностей. Все це вказує на потребу відновлення дієздатності.
Газорозподільний механізм виконує свої функції, якщо клапани працюють відповідно до діаграми фаз газорозподілу. В процесі експлуатації механізму гарячі гази руйнують фаски клапанів та їхніх сідел, порушується щільність прилягання, а це призводить до можливості витікання газу й перегрівання клапанів. Поступово спрацьовуються також поверхні тертя механізму газорозподілу, порушуючи зазор між клапанами та коромислами. Найпомітніша зовнішня ознака несправності механізму -стукання в зоні розміщення клапанів, вала й розподільчих шестерень.
Висока дієздатність системи мащення є однією з головних умов довговічності двигунів внутрішнього згоряння. Несправності системи мащення виявляють за показаннями приладів і за ввімкненими відповідними сигналізаторами. Рівень оливи перевіряють не лише перед початком роботи, а й періодично під час роботи. Після зупинки двигуна шум ротора центрифуги, який обертається за інерцією, має прослуховуватися не менше 30 секунд. Купуючи трактор, треба перевірити, чи відповідає залита в двигун моторна олива паспорту заводу-виробника.
Ознакою несправності системи охолодження є перегрівання двигуна трактора. Тож потрібно перед початком роботи перевірити кількість охолоджувальної рідини, стан паса вентилятора та стан серцевини вентилятора.
Щодо системи живлення, то слід перевірити, чи немає підтікання палива та підсмоктування повітря крізь нещільності. Під час роботи треба стежити за димленням газів, тиском палива.
Найхарактернішими несправностями зчеплення, які можна виявити під час оцінки технічного стану трактора, є: неповне вимкнення, що супроводжується скреготінням під час вмикання передач; недостатнє вмикання зчеплення, що супроводжується значним дрижанням і вібрацією; пробуксовування дисків, що супроводжується запахом горілих фрикційних накладок; надмірно велике зусилля, яке слід докладати, щоб запобігти зчепленню, - що спричиняють порушення в роботі підсилювача привода.
Дієздатний стан коробок переміни передач (КПП) характеризується такими ознаками: під час роботи немає стукання та витікання оливи; нагрівання корпуса КПП не перевищує допустимого значення; шестерні та муфти легко, без шуму й скреготіння, входять у зачеплення та фіксуються у ввімкненому чи вимкненому положеннях.
Ведучий міст дієздатний, якщо під час руху трактора шум і нагрівання корпуса не перевищують встановленого рівня, немає витікання оливи через ущільнення. Дієздатність ведучих мостів гусеничних тракторів характеризується стійкістю прямолінійного руху та можливістю робити повороти за незначних зусиль тракториста.
Технічний стан гальмівної системи характеризується величиною гальмівного шляху, рівномірністю гальмування коліс. Справність гальмівної системи характеризується її герметичністю: в системі з гідравлічним приводом не допускається підтікання гальмівної рідини; в системі з пневматичним приводом має працювати манометр, допускається зниження тиску повітря на 0,05 МПа не раніше ніж через 30 хвилин за вільного положення органів керування гальмами. Дієздатне стоянкове гальмо має надійно утримувати трактор, незалежно від його навантаження, на схилі не менше 16 відсотків.
Основні ознаки дієздатного стану кермового керування колісних тракторів: вільний хід кермового колеса в межах норми, обертання кермового колеса без підвищеного опору та заїдань. Треба перевіряти вільний хід кермового колеса, який може збільшуватися внаслідок збільшення зазору в підшипниках коліс і шарнірах кермових тяг, послаблення кріплень сошки. Механізм кермового керування потребує постійного контролю та регулювання.
Дієздатний стан гідроначіпної системи визначають за такими ознаками: всі агрегати механізму навішування надійно закріплені; немає слідів витікання оливи з гідравлічної лінії нагнітання та агрегатів гідроначіпної системи; допустима температура агрегатів системи та оливи в баці під час роботи; тривалість піднімання начепленої машини та примусового її опускання в межах технічних вимог.
Ефективну роботу трактора не можна уявити без надійної роботи електрообладнання. Акумуляторна батарея дієздатна, якщо забезпечує прокручування стартером колінчастого вала двигуна під час пуску. Генераторна установка повністю виконує свої функції, якщо забезпечує роботу підключених до неї користувачів і зарядження акумуляторної батареї. Потрібно звернути увагу на роботу освітлювальної та світлосигнальної апаратури, яку оцінюють безвідмовною роботою всіх приладів і пристроїв трактора.
Крім перевірки перелічених механізмів і систем двигуна та трактора, зверніть увагу на його комплектність, ступінь затягування нарізних з'єднань, наявність підтікання рідин. Завважимо, що зазначені рекомендації -лише невелика частка тих заходів, яких належить дотримуватися, купуючи вживану техніку для тривалого її використання.
Аналіз досвіду зарубіжних країн і провідних фірм сільгоспмашинобудування переконливо свідчить, що для умов України новими перспективними формами реалізації проблеми забезпечення сільгосптехніки можуть бути такі:

• розширення прямого постачання техніки безпосередньо заводами-виготовлювачами;
• створення технічних центрів, що забезпечують постачання, монтаж, ремонт і технічний сервіс;
• створення ринку повторного використання техніки (в тому числі агрегатів, вузлів, механізмів та окремих деталей).

Одночасно з реалізацією комплексу питань для налагодження функціонування ринку повторного використання сільгосптехніки стало можливим розв'язання кількох важливих завдань, а саме: поповнення промислових запасів сировини та матеріалів; створення умов середнім та слабо розвиненим аграрним підприємствам для задоволення попиту на запчастини; формування в сільській місцевості нових робочих місць; захист навколишнього середовища під час утилізації машин.

А. Новицький,
С. Карабиньош,
З. Ружило,
Національний університет біоресурсів і природокористування України