Спецможливості
Новини

Чи чекають у Європі українське сало, або Що зробити для того, аби наша аграрна продукція потрапила на європейський ринок

08.05.2014
243
Чи чекають у Європі українське сало, або  Що зробити для того, аби наша аграрна продукція потрапила на європейський ринок фото, ілюстрація

З 1 трав­ня ц. р. ЄC відкри­ває кор­до­ни для ук­раїнської аг­рар­ної про­дукції. У зв’яз­ку з цим бу­де ска­со­ва­но (або знач­но зни­же­но) ми­та на цілу низ­ку то­варів. Од­нак чи коже­н аг­рарій мо­же роз­ра­хо­ву­ва­ти на те, що йо­го про­дукцію че­ка­ють у Європі? Про­по­нуємо оз­най­о­ми­ти­ся із дум­ка­ми провідних ек­с­пертів.

З 1 трав­ня ц. р. ЄC відкри­ває кор­до­ни для ук­раїнської аг­рар­ної про­дукції. У зв’яз­ку з цим бу­де ска­со­ва­но (або знач­но зни­же­но) ми­та на цілу низ­ку то­варів. Од­нак чи коже­н аг­рарій мо­же роз­ра­хо­ву­ва­ти на те, що йо­го про­дукцію че­ка­ють у Європі? Про­по­нуємо оз­най­о­ми­ти­ся із дум­ка­ми провідних ек­с­пертів.

І. Бірюкова
i.byrukova@univest-media.com

Пер­ши­ми «підуть» цу­кер­ки і шро­ти
Роз­поч­не­мо із то­го, що пер­спек­ти­ви вітчиз­ня­но­го аг­рар­но­го сек­то­ру що­до співпраці із ЄС ве­ли­чезні: Ук­раїна спро­мож­на ек­с­пор­ту­ва­ти до Євро­пи сільсь­ко­­го­с­по­дарсь­кої про­дукції на 1,5 млрд дол. у ме­жах без­мит­них квот.
«Ре­альні наші мож­ли­вості за шість місяців — зро­с­тан­ня ек­с­пор­ту до ЄС на 46%, або 717 млн дол. у ме­жах без­мит­них квот, і до 1,5 млрд дол. — у ме­жах квот, де ми­та бу­де не об­ну­ле­но, але сут­тє­во зни­же­но», — вва­жає ди­рек­тор Де­пар­та­мен­ту еко­номічно­го роз­вит­ку аг­рар­но­го рин­ку Міністер­ст­ва аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ук­раїни Віта­лій Саб­лук.
За йо­го сло­ва­ми, особ­ливі сподіван­ня що­до ек­с­пор­ту ук­раїнської про­дукції до країн ЄС на кон­ди­терські ви­ро­би — у ме­жах 450 млн дол. і на шро­ти (кор­мо­ву гру­пу для тва­рин­ництва) — до 1 млрд дол. Та­кож сьо­годні без про­блем ми мо­же­мо продавати до Євро­пи м’ясо птиці і ка­зеїн. Усь­о­го іншо­го від нас там по­ки що не че­ка­ють. І як­що для то­го, аби на стіл євро­пейців по­тра­пи­ла на­ша пло­до­ово­че­ва про­дукція, її по­тріб­но ли­ше гар­но упа­ку­ва­ти, то для від­крит­тя євро­пейсь­ко­го рин­ку м’яс­ним ви­ро­бам із сви­ни­ни, яло­ви­чи­ни та мо­лоч­ним про­дук­там потрібно, що­най­мен­ше, пе­ре­об­лад­на­ти підприємства, які їх ви­пу­с­ка­ють.
Віталій Саблук пе­ре­ко­на­ний, для то­го, щоб про­дукція по­тра­пи­ла на євро­пейсь­кий ри­нок, пе­ре­дусім потрібна зміна сві­до­мості ук­раїнських ви­роб­ників. Ад­же для роз­ви­не­них країн прак­ти­ка націо­наль­них стан­дартів — це до­б­ровільне їх­нє ви­ко­нан­ня, са­мо­кон­т­роль та відпо­від­а­льність. Дер­жав­ний кон­троль там є, од­нак він не настільки то­­таль­ний, як в Ук­раїні.
«Зовсім по-іншо­му, ніж у нас, у роз­ви­ну­тих країнах пра­цює пре­зумпція не­вин­ності: у них ви­нен не той, хто по­ста­чає не­якісну про­дукцію, а той, у ко­го во­на зберігається. Об­раз­но ка­жу­чи, зі свіч­кою поміж людь­ми, які ук­ла­да­ють між со­бою кон­тракт, ніхто не стоїть. Але бо­ронь Бо­же, щоб не­якісна про­дукція по­тра­пи­ла ко­мусь на склад, не ка­жу­чи вже про при­ла­вок! Го­ло­вний мо­ти­ва­тор якос­ті у євро­пейсь­ких країнах — са­мо­кон­т­роль. Дер­жав­не інспек­ту­ван­ня там про­во­дять рідко і вибірко­во. Але як­що хтось по­па­деть­ся із не­якісною про­дук­цією, для ньо­го це — цілко­ви­тий крах ре­­пу­тації, що фак­тич­но оз­на­чає при­пи­нен­ня діяль­ності підприємства», — роз­повів Віталій Саб­лук.

Якість без кон­тро­лю
Згадану вище по­зицію міністерсь­ко­го чи­нов­ни­ка повністю підтри­мує і ге­не­раль­ний ди­рек­тор Ук­раїнсько­го клу­бу аг­рар­но­го бізне­су Во­ло­ди­мир Ла­па: у те­му він навів та­кий при­клад.
«Вив­ча­ю­чи умо­ви ро­бо­ти ук­раїнсь­ких пе­ре­роб­них підприємств, євро­пейсь­кі інспек­то­ри зай­ш­ли в цех го­то­вої про­дукції на си­ро­вар­но­му за­воді. За­пи­ту­ють у ве­те­ри­нарів: “Хто відповідаль­ний за про­дукцію, яка тут зберігається?” Ве­те­ри­на­ри ка­жуть: “Ми, ад­же про­дук­ція — тва­рин­но­го по­хо­д­жен­ня”. Потім за­да­ють те ж са­ме за­пи­тан­ня санітар­ним служ­бам. Ті та­кож відповіда­ють стверд­но, мов­ляв, про­дукція ж при­зна­че­на для хар­чу­ван­ня лю­дей. На жаль, наші кон­тро­лю­ючі ор­га­ни пе­ре­важ­но дба­ють про власні інте­ре­си: хто більше зби­ра­ти­ме гро­шей на тих чи інших довідках, доз­во­лах, ліцензіях та інших про­це­ду­рах (са­ме то­му та­ка ве­ли­ка кількість пе­реві­ря­ль­ників). А євро­пейці не сприй­ма­ють та­­ко­го підхо­ду, мов­ляв, у кількох ня­нь­ок ди­ти­на за­ли­шається не­до­гля­ну­тою», — ка­же Во­ло­ди­мир Ла­па.
На дум­ку ек­с­пер­та, щоб ук­раїнським аг­раріям по­тра­пи­ти до Євро­пи, за­ко­но­твор­цям потрібно про­ве­с­ти адап­тацію на­шо­го за­ко­но­дав­ст­ва відповідно до норм ЄС. І це сто­сується не ли­ше но­вої ре­дакції за­ко­ну про якість і без­пе­ку хар­чо­вої про­дукції.
«На­при­клад, ду­же важ­ко пра­цю­ва­ти на те­ри­торії ЄС із продукцією овочів­ницт­ва без вве­ден­ня стан­дар­ту GlobalGAP. GlobalGAP — це не дер­жавні ви­мо­ги, але будь-які ор­ганізації роз­дріб­­ної торгівлі або ме­ре­жа рітей­лерів не за­хо­чуть бра­ти про­дукцію, як­що не пе­ре­ко­на­ють­ся у її відповідності на­леж­но­му стан­дар­ту. То­му да­ле­ко не всі ви­роб­ни­ки ре­аль­но уяв­ля­ють, що потрібно зро­би­ти, аби по­тра­пи­ти на ри­нок ЄС. Ко­ли ти ра­хуєш ми­то — на­чеб­то кон­ку­рен­то­с­про­мож­ний, але це ще не оз­на­чає, що твій то­вар бу­де в Євро­пейсь­ко­му Со­юзі», — підкрес­лив Во­ло­ди­мир Ла­па.

Ко­зир­на «ор­ганіка»
Своєю чер­гою, пре­зи­дент Со­ю­зу сіль­сько­го­с­по­дарсь­ких об­слу­го­ву­ю­чих ко­о­пе­ра­тивів Ук­раїни Іван То­мич пе­ре­ко­на­ний, що євро­пейсь­кий ри­нок ма­ють за­вой­о­ву­ва­ти не ли­ше ве­ликі під­приємст­ва, а, пе­ре­дусім, дрібні то­ва­ро­ви­роб­ни­ки. Ад­же в Ук­раїні нині 60% ви­роб­ництва ва­ло­вої сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції при­па­дає на фер­мерські або дрібні гос­по­дар­ст­ва, які ви­роб­ля­ють 80% мо­ло­ка, 90% овочів і т. ін.
«Але ор­ганізації та­ких ринків не­має. То­му без вирішен­ня пи­тан­ь підви­щен­ня якості, без­пе­ки про­дукції та її кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності про до­ступ на рин­ки ЄС го­во­ри­ти без­пер­спек­тив­но. Ви­хо­дя­чи з цьо­го, провідним на­пря­мом дер­жав­ної політи­ки має ста­ти роз­ви­ток об­слу­го­ву­ю­чих ко­о­пе­ра­тивів», — го­во­рить Іван То­мич.
Од­нак і тут не все про­сто: на шля­ху до ство­рен­ня сільгоспко­опе­рації є серй­оз­ний бар’єр — по­дат­кові умо­ви. Ад­же сьо­годні по­дат­ко­ве на­ван­та­жен­ня на дрібно­го фер­ме­ра фак­тич­но є більшим, аніж на аг­ро­хол­дин­ги. Логіка про­ста: не­має ви­руч­ки 300 тис. грн — не ста­неш плат­ни­ком ПДВ. Як­що не ста­неш плат­ни­ком ПДВ — не мо­жеш ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти ре­жим аку­му­ляції і тоді втра­чаєш 20% до­ходів. У ре­зуль­таті ста­тус сільгоспви­роб­ни­ка фер­ме­ру стає не­вигідним, тож йо­му до­во­дить­ся пра­цю­ва­ти як суб’єкту підприємниць­кої діяль­ності, і як наслі­док — він втра­чає 5% влас­них до­ходів.
Та­кож, на дум­ку Іва­на То­ми­ча, ду­же пер­спек­тив­ним у плані ви­хо­ду на рин­ки ЄС мо­же ста­ти ви­роб­ництво ор­ганічної про­дукції.
«Цьо­го ро­ку Ук­раїна май­же не ви­ко­ри­с­то­вує міне­раль­них до­б­рив, за­собів за­хи­с­ту та інших пре­па­ратів хімічно­го впли­ву для ви­ро­щу­ван­ня рос­лин і годів­лі тва­рин. То­му період еко­номічної кри­зи мож­на ви­ко­ри­с­та­ти для ви­роб­ництва ор­ганічної про­дукції, яку ду­же че­ка­ють на євро­пейсь­ко­му рин­ку», — про­по­нує Іван То­мич.

Інтерв'ю
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером

1
0