Спецможливості
Новини

Микола Поєдинок: «Сільгоспінспекції як “рекетирсько-бігаючого” органу вже не існує»

04.06.2014
687
Микола Поєдинок:   «Сільгоспінспекції як  “рекетирсько-бігаючого”  органу вже не існує» фото, ілюстрація

«Батько» Держсільгоспінспекції України розповів про реформи, які відбуваються в очолюваній ним структурі.

«Батько» Держсільгоспінспекції України розповів про реформи, які відбуваються в очолюваній ним структурі.

І. Бірюкова
i.byrukova@univest-media.com

До Дер­жав­ної сільсько­го­с­по­дарсь­кої інспекції став­лен­ня аг­раріїв не­од­но­знач­не. Дех­то вва­жає її ду­же потрібною струк­ту­рою, інші пе­ре­ко­нані, що во­на не ли­ше за­ва­жає сільгоспви­роб­ни­кам пра­цю­ва­ти, а й пе­ре­тво­ри­лась на уза­ко­не­ний ре­ке­тирсь­кий ор­ган. Імідж Держ­сіль­госпінспекції настільки су­пе­реч­ли­вий, що торік її навіть зби­ра­ли­ся ліквіду­ва­ти. Але зре­ш­тою виріши­ли за­­ли­ши­ти. Од­нак, як ствер­д­жує но­во­приз­на­че­ний го­ло­ва Дер­жсіль­госп­інс­пекції Ми­ко­ла Поєди­нок, сьо­годні це вже не та сільгоспінспекція, яка бу­ла до­не­дав­на. Про це та інше — в інтерв’ю Ми­ко­ли Сергійо­ви­ча «Про­по­зиції».        

Ми­ко­ло Сергійо­ви­чу, Вас, об­­раз­но ка­жу­чи, мож­на на­зва­ти бать­­ком Держ­сіль­госп­інс­пекції. Ад­же са­ме Ви її ство­ри­ли п’ять років то­му. Чо­му тоді ви­ник­ла та­ка не­обхідність і як це відбу­ва­ло­ся?  
— До 2009 р. в Ук­раїні кон­тро­лю­ю­чих ор­ганів бу­ло ду­же ба­га­то. Од­на ли­ше ци­ф­ра: чи­сельність працівників інспекцій, які ма­ли сто­су­нок до діяль­ності аг­робізне­су, за­га­лом — 8260 осіб. Вся ця струк­ту­ра об’єдну­ва­ла у собі 14 різних інспекцій, функції яких бу­ли ду­же спорідне­ни­ми і ча­с­то пе­ре­ти­на­ли­ся. Тоді я очо­лю­вав Інспекцію з кон­тро­лю за якістю сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції. Ви­хо­дя­чи з та­кої си­ту­ації в Міна­гро­політи­ки пе­реді мною по­ста­ви­ли за­вдан­ня: оп­тимізу­ва­ти функції інспекційних ор­ганів (споріднені — об’єдна­ти), ско­ро­ти­ти штат і ство­ри­ти струк­ту­ру, яка мог­ла б ком­плекс­но та ком­пе­тент­но охо­пи­ти всі га­лузі рос­лин­ництва. Тож пе­ред тим, як ство­ри­ти сільгоспінспекцію, за досвідом я навіть їздив до країн Євро­пи. В про­цесі ре­фор­му­ван­ня оп­тимізація струк­ту­ри відбу­ла­ся серй­оз­на: із 8 тис. інспек­торів за­ли­ши­ло­ся 5 тис. Тоб­то їхня чи­сельність змен­ши­лась на 40%. Це — і відчут­на еко­номія держ­бю­д­же­ту, і змен­шен­ня ти­с­ку на бізнес.  
Під час фор­му­ван­ня Держ­сіль­госп­інспекції бу­ло виз­на­че­но її ос­нов­ну функцію — на­гляд та кон­троль за ви­ро­щу­ван­ням, пе­ре­роб­кою, ре­алізацією сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції, з тим аби га­ран­ту­ва­ти нашій дер­жаві про­до­воль­чу без­пе­ку. Тоді тут не бу­ло ані ко­рупційних обо­ру­док, ані схем. Все це ви­ник­ло пізніше.  

Як же Вам уда­ва­ло­ся так ор­ганізу­ва­ти ро­бо­ту? І чо­му з’яви­ли­ся ці схе­ми та обо­руд­ки? На­ве­ду один ли­ше при­клад: ка­­жуть, що за ви­да­чу сер­тифіка­та якості чи­нов­ни­ки Держ­­сіль­госп­інспекції бра­ли 1 дол./т під час від­ван­та­жен­ня зер­на з еле­ва­то­ра, потім ще 1 дол. — під час за­ван­та­жен­ня на ко­ра­бель для ек­с­пор­ту­ван­ня. У різні ро­ки, за­­леж­но від уро­жаю й об­ся­гу ек­с­пор­ту, су­ма ха­барів за рік мог­ла по­тенційно до­ся­га­ти 60 млн дол.    
— У кожній ро­боті ба­га­то чо­го за­ле­жить від керівни­ка та об­ста­вин, у яких до­во­дить­ся пра­цю­ва­ти. У період ре­фор­му­ван­ня інспекції од­ним із моїх ос­нов­них за­вдань бу­ло — сфор­му­ва­ти фа­хо­вий склад інспек­торів. На жаль, та­ких не ви­пу­с­кає жо­ден на­вчаль­ний за­клад Ук­раїни, кваліфікація кон­тро­ле­ра-ревізо­ра — ре­зуль­тат прак­ти­ки та вміння. Та­кож, що важ­ли­во, у той період розмір зар­пла­ти інспек­торів був на­ба­га­то ви­щим, ніж те­пер. Ад­же згідно із ук­ла­де­ни­ми до­го­во­ра­ми ми мог­ли на­да­ти сільгоспви­роб­ни­кам платні по­слу­ги, а за­роб­лені та­ким чи­ном ко­ш­ти спря­мо­ву­ва­ли на роз­ви­ток адміністра­тив­ної си­с­те­ми, за­купівлю су­час­но­го об­лад­нан­ня для ла­бо­ра­торій та на оп­ла­ту праці. То­му рівень зар­пла­ти тоді був при­стой­ним (у се­ред­нь­о­му близь­ко 7 тис. грн, а сьо­годні і до 3 тис. не до­хо­дить). Інши­ми сло­ва­ми, то­го ча­су ми все зро­би­ли для то­го, аби для інспек­то­ра ство­ри­ти такі умо­ви праці, щоб він ніко­му не за­гля­дав до ки­шені.
За той період, ко­ли я пішов з інспекції і зно­ву до неї по­вер­нув­ся, зміни­ло­ся три керівни­ки. Їхні дії я оціню­ва­ти не вправі. З то­го ча­су відміни­ли платні по­слу­ги, а відповідно — зни­зи­ла­ся зар­плат­ня працівників. Па­ра­лель­но по­ча­ли ство­рю­ва­ти дозвільні цен­т­ри, які дуб­лю­ва­ли функції на­шої інспекції. Та­кою бу­ла ініціати­ва бізне­су, але чим во­на вик­ли­ка­на — не­зро­зуміло, ад­же що більше в дер­жаві дозвільних до­ку­ментів, то важ­че пра­цюється ви­роб­ни­кам. 

А те­пер да­вай­те по­вер­не­мо­ся до то­го, що маємо нині. Як не при­кро, але більшість аг­раріїв вва­жа­ють Держсільгоспінспекцію ко­руп­ційним ор­га­ном, який че­рез не­об­хідність аг­раріям от­ри­му­ва­ти си­лу-си­лен­ну доз­волів і сер­тифікатів галь­мує про­цес ви­роб­ництва сільгосппро­дукції. То чи потрібна та­ка струк­ту­ра вза­галі?
— До­не­дав­на діяла ціла си­с­те­ма ви­дачі адміністра­тив­них доз­волів, сер­тифікатів відповідності та якості. Та­ких до­ку­ментів справді бу­ло ду­же ба­га­то. Але подібний не­га­тив існу­вав не тільки в сільгоспінспекції, інак­ше взим­ку не відбу­ла­ся б ре­во­люція. На­разі ми ро­би­мо все для то­го, аби ви­пра­ви­ти си­ту­ацію і зміни­ти імідж на­шо­го ор­га­ну, й на сьо­годні в Держ­сіль­госп­інспекції май­же не за­ли­ши­ло­ся функції ви­дачі дозвільних до­ку­ментів, чим і ска­со­ва­но лан­ку ко­рупційної схе­ми. 
Міністр аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ігор Швай­ка по­ста­вив пе­реді мною за­вдан­ня — ліквіду­ва­ти ко­рупцію і ство­ри­ти ор­ган, який сти­му­лю­ва­ти­ме ви­роб­ників ви­пу­с­ка­ти якісну про­дукцію. Ад­же на ко­ну — здо­ров’я, а то і жит­тя ук­раїнців. На­при­клад, хто сьо­годні кон­тро­лює ви­ко­ри­с­тан­ня землі? Хто знає, чи орен­дарі до­три­му­ють­ся сівозмін, чи не ви­ко­ри­с­то­ву­ють не­без­печні за­со­би, які впли­ва­ють на хімічний склад грунтів та якість і без­пе­ку про­дукції рос­лин­ництва? На жаль, де­які сільгоспви­роб­ни­ки без­жалісно ек­сплу­а­ту­ють зем­лю за­для от­ри­ман­ня швид­ко­го при­бут­ку. А далі — хоч тра­ва не рос­ти. Не­що­дав­но на од­но­му із сто­лич­них ринків інспек­то­ри про­ве­ли кон­троль­ну за­купівлю ран­ньої ка­пу­с­ти. Пе­ревіри­ли — 20-крат­не пе­ре­ви­щен­ня рівня нітратів! То для ко­го ж ми ви­ро­щуємо та­ку про­дукцію? Двох відповідей на по­став­ле­не за­пи­тан­ня бу­ти не мо­же — інспекція од­но­знач­но потрібна.

Не­що­дав­но в од­но­му із своїх ви­с­тупів міністр аг­ро­політи­ки Ігор Швай­ка за­зна­чив, що Держ­сіль­госп­інспекція має ста­ти «аг­рар­ним ФБР». Що ма­ло­ся на увазі?
— Пе­ре­тво­ри­ти­ся із «біга­ю­чо­го ре­ке­тирсь­ко­го» ор­га­ну із ве­ли­чез­ним адмі­ніст­ра­тив­ним впли­вом у пла­но­во-ор­ганізо­ва­ну струк­ту­ру, ко­т­ра відслідко­ву­ва­ти­ме до­три­ман­ня аг­робізне­сом чин­но­го за­ко­но­дав­ст­ва під час ви­роб­ництва про­дукції. Ми по­винні га­ран­ту­ва­ти на­се­лен­ню без­пе­ку хар­чу­ван­ня, щоб лю­ди ма­ли впев­неність, що спо­жи­ва­ють якісний про­дукт. Ад­же у нас є те­ри­торії із радіаційним за­бруд­нен­ням ще з 1986 р., є бізне­с­ме­ни, котрі ви­ко­ри­с­то­ву­ють за­со­би за­хи­с­ту рос­лин, за­бо­ро­нені в ЄС. І подібних про­блем ду­же ба­га­то.

Що ро­би­ть­ся для то­го, аби отой «біга­ю­чий» інспек­тор не був ко­­руп­ціоне­ром?
— Тільки за пер­ший тиж­день моєї ро­бо­ти у цен­т­раль­но­му апа­раті Держ­сіль­госпінспекції  я звільнив із ро­бо­ти 21 осо­бу. Звісно, не всі во­ни бу­ли задіяни­ми у ко­рупційних схе­мах, але ба­га­ть­ом бра­ку­ва­ло про­фесіоналізму та не­обхідної кваліфікації. Відсто­ро­не­но від ви­ко­нан­ня обов’язків керівництво чо­ти­рь­ох об­ла­с­тей: Кіро­во­градсь­кої, Хер­сонсь­кої, Одесь­кої, Рівненсь­кої. Сьо­годні пра­цює ду­же ба­га­то комісій, які розсліду­ють ви­пад­ки зло­вжи­вань. Уже є по­ру­шені про­ку­ра­ту­рою, за на­шою ініціати­вою, кримінальні спра­ви. Та­кож ми про­ве­ли безліч пе­ревірок на місцях, по­чи­на­ю­чи із ро­бо­ти ря­до­во­го інспек­то­ра і закінчу­ю­чи керівництвом. Інши­ми сло­ва­ми, про­цес очи­щен­ня три­ває.
На­разі вирішуємо пи­тан­ня і про по­вер­нен­ня си­с­те­ми плат­них по­слуг, які на­да­ва­ти­муть бю­д­жетні ус­та­но­ви, у пер­шу чер­гу — ла­бо­ра­торії на­шої інспекції. То­му не­за­ба­ром змо­же­мо суттєво підви­щи­ти зар­пла­ту працівни­кам. Це ста­не сти­му­лом пра­цю­ва­ти чес­но та за­роб­ля­ти ко­ш­ти на роз­ви­ток.
Та­кож, на мою дум­ку, тре­ба об­ме­жи­ти по­вно­ва­жен­ня інспек­то­ра, з тим щоб поз­ба­ви­ти йо­го мож­ли­вості адміністра­тив­но­го впли­ву на суб’єкта. Тоб­то зро­би­ти так, аби йо­го підпис не був вирішаль­ним (на­при­клад, щоб ос­таннє сло­во бу­ло за гро­мадсь­ки­ми ор­ганізаціями). У цьо­му плані, ду­маю, змін мож­на че­ка­ти вже з осені.

А безпідставні візи­ти кон­тро­лерів із Держсільгоспінспекції до гос­по­да­рю­ю­чих суб’єктів? Тільки торік ли­ше у Львівській об­ласті місце­вою про­ку­ра­ту­рою бу­ло ви­яв­ле­но по­над 40 та­ких ви­падків. Як зби­раєте­ся з цим бо­ро­ти­ся?
— Подібні про­бле­ми торік бу­ли не тільки у Львівській об­ласті і не тільки по нашій інспекції. То­му од­ним із пер­ших своїх до­ру­чень я за­бо­ро­нив інспек­то­рам безпідстав­но відвіду­ва­ти суб’єкти гос­по­да­рю­ван­ня і про­во­ди­ти за­хо­ди кон­тро­лю. Сьо­годні ми пе­рей­ш­ли на пла­но­ву ро­бо­ту, у нас роз­роб­ле­но відповідні кри­терії — ко­ли і ко­го мож­на пе­ревіря­ти. По­за­пла­но­во мо­же­мо виїжджа­ти ли­ше за звер­нен­ня­ми чи за скар­га­ми.

Які, на Ва­шу дум­ку, ре­гу­ля­торні ак­ти вже віджи­ли своє і їх слід відміни­ти, а що, на­впа­ки, по­тре­бує до­дат­ко­вої ува­ги?
— У нас відміне­но два до­ку­мен­ти: сер­тифікат якості зер­на та про­дуктів йо­го пе­ре­роб­ки при ек­с­порті зер­на й сер­тифікат відповідності на на­дан­ня по­слуг зберіган­ня зер­на. На мою дум­ку, пер­ший до­ку­мент тре­ба по­вер­ну­ти. Ад­же те­пер сфе­ру ек­с­пор­ту зер­на на­ша дер­жа­ва не кон­тро­лює вза­галі. Та­кож потрібно вве­с­ти обов’яз­ко­вий кон­троль за якістю пло­до­ово­че­вої про­дукції, про­дукції ви­но­роб­ст­ва і ви­роб­ництва ко­нь­яч­них спиртів, оскільки ри­нок фаль­сифіка­ту в га­лузі ви­но­роб­ст­ва ду­же ве­ли­кий. Не­що­дав­но ми пе­ревіря­ли ви­но­роб­ну про­дукцію од­но­го і то­го са­мо­го за­во­ду, од­ної і тієї ж мар­ки, тільки різних партій. Так в одній пляшці — ви­но­град­не ви­но, а в іншій — во­да і різні хімічні до­бав­ки. Але за зовнішнім ви­гля­дом і сма­ко­ви­ми яко­с­тя­ми вміст пля­шок май­же не відрізня­вся. А ще, вва­жаю, слід підви­щу­ва­ти відповідальність бізне­су, на­да­ю­чи йо­му мож­ливість сер­тифіку­ва­ти про­дукцію до­б­ровільно. У Європі дер­жав­них кон­тро­лю­ю­чих ор­ганів ма­ло і пе­ревірки во­ни про­во­дять рідко. Але як­що там у ко­гось бу­де ви­яв­ле­на не­якісна про­дукція, то це оз­на­чає кінець йо­го ре­пу­тації і фак­тич­но крах бізне­су.
А у нас — жод­ної відповідаль­ності. Ад­же чи мож­на то­го, хто зай­мається кон­тра­бан­дою, на­ля­ка­ти штра­фом у розмірі 1700 грн? На­при­клад, у Швеції як­що у фер­ме­ра на полі ви­яв­ля­ють од­ну ГМО-рос­ли­ну, він має спла­ти­ти штраф 800 тис. євро. А у нас за ГМО ніко­го ка­ра­ти не бу­дуть. Ад­же у за­коні тільки вка­за­но: «за­бо­ро­не­но»…  
А чо­го вар­та за­ко­но­дав­ча нор­ма, де йдеть­ся, що ми за 10 днів маємо по­пе­ре­ди­ти ви­роб­ни­ка про пе­ревірку? Ад­же за та­ко­го підхо­ду ви­я­ви­ти по­ру­шен­ня не­мож­ли­во: за 10 днів мож­на навіть пе­ре­об­лад­на­ти тех­но­логічну лінію. Що­до цих пи­тань ми зби­раємо­ся вне­сти відповідні про­по­зиції до вла­ди, од­нак, на жаль, ук­раїнським пар­ла­мен­том за­ко­но­дав­ст­во ча­с­то прий­мається під впли­вом бізне­со­вих груп, котрі лобіюють ви­ключ­но власні інте­ре­си. Ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи такі за­ко­но­давчі ніші, наш ри­нок за­по­ло­ни­ла не­якісна про­дукція.

І ос­таннє за­пи­тан­ня.
Чи важ­ко про­сто­му фер­ме­рові по­тра­пи­ти до Вас
на прий­ом?  
— Ще ніко­му відмов­ле­но не бу­ло. Фер­ме­рові тре­ба по­пе­ред­ньо за­те­ле­фо­ну­ва­ти, за­пи­са­ти­ся на прий­ом, і я прий­му йо­го осо­би­с­то. Є й прий­мальні дні, у які прий­маємо я і мої за­ступ­ни­ки.

Інтерв'ю
Роберто Хавельяна
Американське видання Future Farming взяло інтерв’ю у Роберто Хавельяни — співробітника відділу компанії John Deere, який займається перспективними розробками потужних тракторів (серій 7R, 8R та 9R) на найближчі 20 років. Представляємо його... Подробнее
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее

1
0