Кому послуга, а кому — обуза… Чи потрібні агробізнесу електронні перевірки?
Підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, можуть уточнити свої податкові зобов’язання із мінімальними загрозами застосування штрафів. Для цього потрібно звернутися до митарів і надати згоду на електронну перевірку, передбачену нормами Податкового кодексу. Наступного року такі послуги будуть доступні для представників малого та середнього бізнесу, а із 2016-го — для всіх категорій платників податків.
Підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, можуть уточнити свої податкові зобов’язання із мінімальними загрозами застосування штрафів. Для цього потрібно звернутися до митарів і надати згоду на електронну перевірку, передбачену нормами Податкового кодексу. Наступного року такі послуги будуть доступні для представників малого та середнього бізнесу, а із 2016-го — для всіх категорій платників податків.
В. Ковальський,
парламентський оглядач
Cпеціально для журналу «Пропозиція»
Оце такий «Порядок»
Нова послуга податкових органів з’явилася завдяки ухваленню Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу (ПК) щодо перегляду ставок деяких податків і зборів» (від 20.11.2012 № 5503-VI.) Таким чином, норми ПК доповнили положенням про електронні перевірки, які введені для «спрощенців» із початку 2014 р.
Насамперед, зазначимо: такі перевірки є правом, а не обов’язком платника податку. Для їхнього проведення потрібно подати заяву (за десять днів до початку перевірки). За результатами електронної перевірки складають довідку (у двох примірниках) та реєструють у Державній податковій службі (ДПС) протягом трьох робочих днів із моменту закінчення строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на умовах консолідованої сплати, — протягом п’яти робочих днів). Довідку електронної перевірки (після її реєстрації) вручають особисто платникові податків або його законним представникам для ознайомлення та підписання протягом п’яти робочих днів.
Водночас потрібно врахувати вимоги наказу Міндоходів (від 03.06.2013 № 143), яким затверджено «Порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення територіальним органом Міністерства доходів і зборів України про проведення такої перевірки».
У своїй заяві, крім загальних облікових даних, «спрощенці» в обов’язковому порядку зазначають дев’ять пунктів-показників:
податкові періоди господарської діяльності, що підлягають електронній перевірці;
систему оподаткування, яку застосовує платник податків;
перелік податків, які підлягають перевірці: єдиний податок, податок на прибуток підприємств, ПДВ, податок на доходи фізосіб, інші податки за наявності технічної можливості їхньої перевірки органом ДПС;
ведення в електронному вигляді бухобліку відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків (далі — Інструкція);
ведення в електронному вигляді первинних документів, які підтверджують правомірність ведення бухобліку;
надання електронного підпису підзвітних осіб документів, які пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів;
спосіб надання документів для електронної перевірки (за допомогою каналу, яким передається електронна звітність, або електронного носія інформації);
чи не підпадає фактична діяльність платника-єдиноподатника під діяльність, передбачену пп. 291.5.1 ПК. (Нагадаємо, цим підпунктом визначено заборонені види діяльності для єдино-податників.);
для платників єдиного податку: групу платника єдиного податку, середньооблікову кількість працівників та обсяг доходу, отриманого платником податків у розрізі податкових періодів, що підлягають електронній перевірці.
Обіцянки митарів
У разі незгоди платника податків або його законних представників із висновками перевірки можна подати свої заперечення (з підписаним примірником довідки), на які протягом п’яти робочих днів орган ДПС надає відповідь.
Електронна перевірка може бути проведена за визначені платником податків податкові періоди, за які не було проведено документальних планових або позапланових перевірок, та у разі надання відповідних декларацій. Такий податковий період не може становити менше одного базового податкового (звітного) періоду із відповідного податку (збору).
Податкові органи можуть не погодитись на проведення електронної перевірки у разі, якщо: заяву подано із порушенням установленої форми; платник належить до середнього або високого ступеня ризику; подані облікові дані не відповідають даним, отриманим органами ДПС; період, який підлягає перевірці, не відповідає звітному періоду щодо сплати відповідного податку або вже охоплений плановою/позаплановою перевіркою; бухоблік ведеться із порушенням Інструкції; не надано електронного підпису підзвітних осіб документів, які пов’язані з обчисленням та сплатою податків і зборів; інші підстави, які технічно не дають змоги провести документальну перевірку електронним способом.
Таким чином передбачається виконання цілої низки завдань: вирішення проблеми дистанційного обслуговування платників податків та вивільнення їх від потреби особисто відвідувати податкові інспекції; сприяння економії часу та надання впевненості у правильності та повноті оподаткування здійснених фінансово-господарських операцій; мінімізація впливу людського (корупційного) фактора.
Як стверджують митарі, йдеться про вдосконалення системи адміністрування податків і зборів та запровадження електронних сервісів обслуговування платників податків. У зв’язку з цим і запроваджують новий сервіс «Електронна перевірка», який покликаний провести перевірку правильності наданої звітності з урахуванням інформації, що міститься у базах даних податківців.
Критерії ризиків
Електронну перевірку проводять на підставі заяви платника податків із незначним ступенем ризику: цей показник залежить від фіскальної важливості та ймовірних втрат бюджету.
Критерії цих ризиків визначені «Методичними рекомендаціями щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб’єктів господарювання», затвердженими наказом ДПА (від 01.01.2011 № 190).
Згідно із п. 4.2.3 Методрекомендацій незначний ступінь ризику мають лише ті платники податків, які відповідають шести вимогам:
сума сумнівної (безнадійної) заборгованості перевищує 10% суми скоригованих валових (на сьогодні — податкових) витрат;
несвоєчасне нарахування та сплата ПДВ;
адреса суб’єкта господарювання належить до адрес, які під час державної реєстрації зазначають як своє місцезнаходження багато юридичних осіб;
збільшення суми податкового кредиту звітного податкового періоду порівняно із сумою податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду на 10 млн грн або більш ніж удвічі та задекларована сума всього податкового кредиту становить 1 млн грн і більше;
збільшення суми податкового кредиту першого звітного податкового періоду більше або на рівні 50% суми статутного фонду для новоутвореного платника ПДВ;
повторна реєстрація суб’єкта господарювання платником ПДВ у разі анулювання свідоцтва платника ПДВ (на сьогодні — у разі анулювання реєстрації платника ПДВ) за ініціативою податкового органу.
Для суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у сфері готівкового обігу, також передбачено критерії щодо незначного ступеня ризику:
перевищення суми витрат за звітний період суми продажу на 10%;
значне відхилення сум виторгів господарського об’єкта порівняно з аналогічними господарськими об’єктами (які мають однакові умови отримання доходу);
негативна динаміка виторгів, тенденція до спаду продажів;
перевищення розміру річного обсягу (РРО) розрахункових операцій із продажу товарів;
подання звітності про використання РРО з відсутністю виторгів за ними більше ніж за два звітних періоди;
проведення протягом місяця більше трьох ремонтів одного РРО, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням.
А тепер — штрафи!
Якщо за результатами електронної перевірки встановлено порушення, платник податків повинен уточнити свої податкові зобов’язання. Інакше митарі завітають із позаплановою перевіркою та винесуть відповідне повідомлення-рішення.
Щоб виправити допущені помилки, потрібно надіслати уточнювальний розрахунок і сплатити суму недоплати разом із тривідсотковим штрафом від суми недоплати (або відобразити суму недоплати у декларації та сплатити п’ятивідсотковий штраф від суми недоплати із відповідним збільшенням грошового зобов’язання із цього податку). Багато це чи мало?
Для порівняння: за результатами звичайної документальної перевірки донарахування податку карається штрафом, сума якого, відповідно до ПК, значно вища — 25% суми недоплати або 50% (якщо повторне порушення зафіксовано протягом 1095 днів).
Також електронна перевірка передбачає відповідальність згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення. За недотримання порядку ведення податкового обліку «світить» штраф від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85–170 грн), у разі повторення таких діянь протягом року — штраф від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170–255 грн).
Зазначені порушення можуть зафіксувати у довідці, наданій за результатами електронної перевірки. Єдине, що радує: за результатами такої перевірки не може бути винесене податкове повідомлення-рішення (хоча отримані результати можуть спровокувати проведення позапланової перевірки із відповідними наслідками).
Зважаючи, що саму ідею про електронну перевірку ініціювали не платники податків, а митарі, навряд чи варто сподіватися, що у результаті її проведення підприємці отримують лише одні плюси. Хоча… Заради справедливості варто зазначити, що до таких перевірок можна підготуватися набагато краще, аніж до позапланових. Крім того, у такому разі платник податку уточнює податкові зобов’язання, отримує довідку, на яку зможе зреагувати майже так само, як на самостійно виявлену помилку (якщо встановлено заниження податку). Зрештою, сам штраф становитиме 3–5% суми недоплати, а не 25–50% (як це передбачено за результатами звичайної документальної перевірки).
Кожному прянику — по батогу
Проте, як відомо, у кожного пряника є свій батіг. По-перше, митарі зможуть провести електронну перевірку навіть і того платника податків, контролювати якого вони не завжди вправі. По-друге, у податкових органів з’являється додаткове право на проведення позапланової перевірки (якщо не подано уточнювальний розрахунок протягом 20 днів).
По-третє, це донарахування податків у спірних ситуаціях: підвищена ймовірність того, що платник податку їх заплатить, не оскаржуючи таке донарахування. Принаймні, не кожен підприємець погодиться на такий парадокс: спочатку просити податківців провести електронну перевірку, а потім жалітися на них до суду.
Отже, щоб ініціювати таку процедуру, потрібно бути достатньо впевненим у тому, що податковий облік відповідає вимогам податкового законодавства, а контролери дотримуватимуться конфіденційності щодо представленої в електронному форматі інформації. Також потрібно мати технічні можливості для переведення своєї первинної документації в електронний формат (із дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису). І, зрештою, треба бути готовим до сплати донарахованих податковим органом податків і зборів шляхом подання уточнювальних розрахунків і декларацій.
З огляду на це постає питання: чи потрібні агробізнесу електронні перевірки? Незважаючи на суттєві плюси, варто звернути увагу на доволі великий мінус: уся привабливість електронної перевірки (надання впевненості щодо правильності ведення обліку) «гасне» від думки про те, у які «потаємні закутки» агропідприємства можуть залізти митарі… Де гарантія, що аграрії не підпишуть собі вирок, подаючи заяву із проханням провести таку перевірку? Навіть плановий або принаймні ініційований не з власної волі аналогічний захід викликає у платників податків цілу низку негативних емоцій.
Звісно, це сумно визнавати, проте факт залишається незмінним: у нинішніх умовах вести бізнес досить непросто, зважаючи на складнощі національних норм законодавства, податкового зокрема. Використання досвіду зарубіжних країн (на який кивають податківці) — це чудово. Але варто пам’ятати про суттєві відмінності між іноземними та українськими «вихідними положеннями» з точки зору трактування митарями. Потрібно бути готовим (психологічно) до можливої сплати донарахованих митарями податків і зборів у разі уточнення розрахунків і декларацій, а головне — отримати гарантії щодо конфіденційності інформації, представленої в електронному форматі…
Таким чином, якщо ви, шановні підприємці, зважились на таку послугу податківців, то робіть усе можливе, аби вона не перетворилася на обузу …