Спецможливості
Технології

Бактеріоз винограду (хвороба Пірса)

01.11.2010
800
Бактеріоз винограду  (хвороба Пірса) фото, ілюстрація

Серед карантинних хвороб виноградної лози серйозну небезпеку становить бактеріоз винограду (хвороба Пірса) - Xylella fastidiosa Wells et al. Економічний збиток від цієї хвороби може коливатися від часткового зменшення врожаю та його якості до повної його втрати. Шкодочинність виявляється також у скороченні довговічності виноградників.

Серед карантинних хвороб виноградної лози серйозну небезпеку становить бактеріоз винограду (хвороба Пірса) - Xylella fastidiosa Wells et al. Економічний збиток від цієї хвороби може коливатися від часткового зменшення врожаю та його якості до повної його втрати. Шкодочинність виявляється також у скороченні довговічності виноградників.

Бактеріоз винограду входить до 1-го Списку "Переліку регульованих шкідливих організмів," яких немає на території України, а також до Списку А-1 - карантинних організмів ЕРРО.
 Вперше хворобу було виявлено та ідентифіковано 1884 року в основних районах виноградарства південної частини Америки - Каліфорнії, - де тривалий час вона завдавала значних збитків на цьому континенті. Втрати від захворювання оцінювали в 2-3 млн дол. за рік, при цьому найсильніше уражувалися сорти Vitis Labrusca L. і Vitis Vinifera L., які становили 90% промислових виноградників.
Надалі хвороба поширилася практично в усіх південних та центральних районах Північної Америки, де вирощують виноград. Нині її зареєстровано в США, Центральній Америці - в Коста Ріці та в Північній - у Мексиці. Крім Американського континенту, бактеріоз винограду доволі поширений у країнах Азії: в Індії й Тайвані. В країнах Європи та СНД його не виявлено.
Значні збільшення обсягів імпорту та транзиту рослинної продукції, насамперед садивного матеріалу, з країн, маловивчених у карантинному відношенні, створює доволі реальну загрозу ввезення та поширення цього захворювання на територію нашої держави, тож увага до нього має бути постійною.
Надійно захистити виноградники від хвороби можна тільки за повного знання особливостей біології та шкодочинності збудника, застосовуючи комплекс заходів: фітосанітарний контроль насаджень, знання зовнішніх ознак хвороби, оптимальні строки проведення обстежень на всіх етапах технологічного процесу вирощування винограду.
Бактеріоз винограду (хворобу Пірса) спричинює грамнегативна рикетсієподібна бактерія - Xylella fastidiosa Wells et al. Діаметр рикетсії перебуває в межах 0,1мк, а довжина рідко перевищує 5 мк. Вона має клітинну оболонку та цитоплазму, яка утримує електронно-щільні ділянки й електронно-прозорі ділянки з ДНК-подібними нитками. Клітинна оболонка складається з кількох шарів. Бактерії розмножуються лише в судинах: ксилемі, стеблах, корінні, в листках. У судинах утворюються кірки з камеді й скупчення бактерій. Руйнування та закупорювання судин у рослин призводить до порушення транспортування води й поживних речовин у них. Унаслідок цих змін погіршуються технологічні якості продуктів.
Найсприятливішими умовами для розвитку збудника Xylella fastidiosa протягом вегетаційного періоду рослин є висока відносна вологість і помірні теплі температури повітря. Лімітуючим чинником для розвитку бактерій є суворі зимові температури, за яких патоген гине.
Головним рослинним господарем цього бактеріозу є виноград. Уражує також дерев'яні й трав'янисті рослини 111 видів, що належать до 41-ї родин, серед них: дуб, в'яз, платан, слива, персик, мигдаль, люцерна. З'явилися повідомлення про це бактеріальне захворювання на кавовому дереві та цитрусових культурах. Але таксономічна взаємність Xylella fastidiosa щодо штамів, які спричиняють це захворювання, дотепер невідомі.
На виноградниках збудник хвороби уражує всі зелені та здерев'янілі частини виноградного куща: пагони, листя, суцвіття, рукави, штамби, грона.
На хворих кущах початок вегетації затримується. Найхарактерніші симптоми первинної інфекції хвороби - опік і побуріння частини листків винограду. Спочатку помітне раптове всихання частини зеленого листка, яка потім коричневіє, а тканина, що прилягає до неї, жовтіє або червоніє залежно від сорту винограду. Всихання листка триває, він зморщується та опадає, залишається тільки черешок. Уражені пагони виростають викривленими, плямистими, зелено-коричневими, втрачають можливість прикріплюватися до опори. Ріст пагонів затримується, міжвузля скорочуються, влітку формуються жовті або світло-зелені плями, що з холодами темніють. У разі хвороби Пірса опадають квітки, зав'язі, всихає гребінь.
У наступні роки захворювання рослин розвивається повільно, на них утворюються хлоротичні пагони. Якщо симптоми вперше виявляють на пагонах наприкінці сезону вегетації, плоди передчасно забарвлюються до в'янення. На пізній стадії розвитку хвороби відмирає коренева система слідом за відмиранням надземної частини виноградного куща. Хворі кущі гинуть протягом одного-трьох років.
Розповсюдження інфекції відбувається із зараженим садивним матеріалом: саджанцями, живцями та щеплювальним матеріалом, рослинними рештками, численними видами цикадок (найчастіше - Draeculacephala minerva).
Природно-кліматичні умови південних регіонів промислового виноградарства України сприятливі для акліматизації збудника хвороби, тому ймовірність її поширення дуже висока.
Карантинні заходи, які спрямовані на запобігання проникненню та локалізації бактеріозу винограду, є надзвичайно важливими, тому проблема моніторингу цього захворювання актуальна для нашої країни.
Карантинні заходи передбачають заборону ввезення в Україну зараженого садивного й прищепного матеріалу з країн, де зареєстровано захворювання.
Дозволяється завезення сортозразків для науково-дослідних установ з обов'язковим розміщенням їх в інтродукційно-карантинних розсадниках. Під час ввезення продовольчого й садивного матеріалу він підлягає первинному огляду на кордоні з обов'язковим відбором зразків для лабораторної експертизи та повторному - в місцях надходження продукції. У разі виявлення захворювання вантаж повертають або знезаражують, а якщо це неможливо зробити, тоді вилучають і знищують. У разі виявлення збудника бактеріозу винограду запроваджують карантин і вживають заходів з локалізації та ліквідації вогнища згідно з чинними інструкціями.
Передбачено заходи з профілактики хвороби винограду:
q обстеження виноградних насаджень у три строки: 1 - ранньовесняний (період сокоруху, розпускання бруньок і ріст пагонів), 2 - літній (період інтенсивного росту кущів), 3 - осінній (період плодоношення винограду). Уражені кущі треба викорчувати, а з чотирьох суміжних зрізати лозу і все спалити. Після викорчовування технічні засоби та грунт дезінфікують;
- ретельний фітосанітарний відбір прищепного садивного матеріалу;
- під час щеплення саджанців, щоб убезпечитися від зараження й подальшого поширення бактеріозів, чубуки прищепи та підщепи потрібно замочити на 24 год у розчині 0,06%-ного ДНОКу з дальшим промиванням їх водою;
- перед висаджуванням саджанців їх треба ретельно оглянути. Вибраковані саджанці з ознаками бактеріозу винограду слід спалити;
- виноградники закладати на площах, де раніше не вирощували його 10-12 років. Під час оздоровлення земель від збудника цієї хвороби слід дотримуватися сівозміни (найкращі попередники: овес, жито, ячмінь, пшениця, а також рослини, які містять фітонциди: цибуля, часник);
- використовувати фунгіциди, які містять мідь: а) після підрізання лози дезінфікувати рани 5%-ним розчином бордоської рідини (Блу бордо);
б) перед розпусканням листків обробляти 2%-ним розчином бордоської рідини (Блу бордо); в) у стадії трьох листків обробляти 2%-ним розчином бордоської рідини (Блу бордо); г) під час вегетації обробляти препаратами групи міді (Бордо Ізагро, Купроксат, Купротекс тощо);
- боротися з переносниками бактеріозу винограду й знищувати бур'яни - резерватори хвороби згідно з "Переліком пестицидів та агрохімікатів, дозволених для використання в Україні".

Л. Кульмінська,
ст. наук. співробітник,
Дослідна станція карантину винограду й плодових культур ІЗР УААН
Л. Конуп,
канд. біол. наук,
ННЦ "Інститут виноградарства й виноробства ім. В. Є. Таїрова"

Advertisement

Інтерв'ю
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее
Родіон Рибчинський, голова асоціації «Борошномели України»
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам

1
0