Анатолій Даниленко: «Якщо нічого не робити, то за рік-два опинишся на узбіччі…»
Мабуть, немає потреби представляти цю людину.
Анатолій Даниленко пройшов життєвий шлях від простого колгоспника до «олімпу»: народний депутат СРСР, народний депутат України, голова Державного комітету із земельних ресурсів, голова обласної державної адміністрації. Одночасно Анатолій Даниленко займався (і тепер активно займається) науковою діяльністю: він — доктор економічних наук, професор, а 27 лютого цього року його обрано дійсним членом Національної академії аграрних наук України. Нині — ректор Білоцерківського національного аграрного університету.
Мабуть, немає потреби представляти цю людину.
Анатолій Даниленко пройшов життєвий шлях від простого колгоспника до «олімпу»: народний депутат СРСР, народний депутат України, голова Державного комітету із земельних ресурсів, голова обласної державної адміністрації. Одночасно Анатолій Даниленко займався (і тепер активно займається) науковою діяльністю: він — доктор економічних наук, професор, а 27 лютого цього року його обрано дійсним членом Національної академії аграрних наук України. Нині — ректор Білоцерківського національного аграрного університету.
Розмову веде Юрій Михайлов
Анатолію Степановичу, я з Вами вперше зустрівся, коли Ви були народним депутатом України другого скликання. Потім ми зустрічалися, коли Ви працювали головою Держкомзему. Тепер Ви - ректор відомого, і не тільки в Україні, Білоцерківського національного аграрного університету. Чи відчуваєте себе комфортно в галузі аграрної освіти?
- По-перше, я - випускник цього університету. По-друге, я ніколи не втрачав зв'язків зі своїм навчальним закладом, незалежно від того, на яких посадах перебував. Я знаю колектив університету не один десяток років, так само, як і вони знають мене. Завжди намагався допомогти у розв'язанні складних проблем, особливо у важкі 90-ті роки. Коли мені запропонували посаду ректора, я одразу дав згоду і не жалкую про це.
Керувати таким навчальним закладом - це, передусім, велика відповідальність. Якщо досягнуто позитивних результатів, керівник не має права казати «я», бо це - заслуга всього колективу. Але якщо є якісь недоліки, недопрацювання, треба мати сміливість і визнати, що це - провина саме керівника. За моєю спиною - багатотисячний колектив університету, який має багатющу історію і свої традиції. Мені вдалося згуртувати колектив: на чолі кожного підрозділу стоять відповідальні люди, які працюють на перспективу.
А тому я на своїй посаді відчуваю себе цілком комфортно.
Незабаром - нова вступна кампанія. Які факультети найпопулярніші, тобто на які спеціальності конкурс найбільший?
- Торік ліцензований обсяг було повністю заповнено. Популярні агрономічний, ветеринарної медицини, біолого-технологічний, екологічний факультети. Економічний факультет на сьогодні є флагманом підготовки спеціалістів економічного напряму не лише для аграрного сектору, а й для державних установ, банків, податкової служби тощо. Особливо популярні факультети лінгвістики та юридичний. Адже на них готують фахівців із поглибленим вивченням аграрного законодавства та спроможних презентувати вітчизняну агросферу на міжнародному рівні, що особливо актуально, зважаючи на європейський вибір нашої держави.
А чи забезпечує школа потрібний рівень освіти абітурієнтів?
- Ні. На першому-другому курсах студентам, особливо тим, що закінчили сільські школи, досить важко навчатися.
Разом із Білоцерківським національним аграрним університетом працюють інші, теж дуже відомі університети, такі як Національний університет біоресурсів і природокористування України (Київ), Уманський національний університет садівництва, Вінницький національний аграрний університет. У який спосіб ви конкуруєте за талановиту молодь?
- Насамперед, ми здійснюємо значну профорієнтаційну роботу і так рекламуємо наш університет. А нам справді є що рекламувати.
Наш університет кілька років надійно утримує почесне звання «Лідер національної освіти». За всіма напрямами ми займаємо провідні місця. Наші випускники мають високий попит у роботодавців з усіх регіонів України.
Затребувані наші випускники й іноземними фірмами.
Особливу увагу приділяємо практичній підготовці студентів, яка є невід'ємною складовою навчального процесу. І тут ми маємо значні переваги. Адже наші поля й ферми вигідно розміщені, там кафедри мають свої філії і більшість занять проводять у практичних умовах, відстежуючи технологічні процеси. Крім цього, студенти проходять практику на 48 базових провідних сільськогосподарських підприємствах України.
Міністерство аграрної політики та продовольства України щорічно визначає рейтинг вищих аграрних навчальних закладів, і мені приємно повідомити, що наш університет постійно займає в ньому одне з перших місць.
Я хочу ще додати, що до нашого університету вступає багато молоді саме з тих міст і регіонів, де є свої аграрні «виші». Тому як ректор я не боюся конкуренції.
Я якось аналізував сучасне сільське господарство й дійшов висновку, що, мабуть, окрім розвідки чи оборони, немає іншої галузі економіки, де використовувалося б стільки хай-теку: супутники та суперкомп'ютери (GPS, прогнозування погоди), роботи; розробку нових ліків, препаратів і засобів захисту рослин здійснюють за допомогою розв'язання рівнянь квантової хімії, створення генетично модифікованих організмів... Усе це потребує величезного фінансування на придбання не тільки обладнання, яке за рік-два вже стає застарілим, а й витратних матеріалів. Як вам вдається в наших умовах бути «на рівні»?
- Важко, але якщо нічого не робити, то за рік-два опинишся на узбіччі.
Держава дає нам гроші лише на зарплату та покриває частину витрат на комунальні послуги, а решту ми заробляємо самі, вирощуючи зерно, виробляючи м'ясо та молоко. Наш ННДЦ на сьогодні демонструє високий рівень сільськогосподарського виробництва.
Лише цього року закуплено 104 племінні свиноматки та реконструйовано приміщення цеху відтворення свиней, пологового відділення та секції з відлучення поросят.
Ми укладаємо угоди з господарствами на проведення науково-дослідних робіт, отримані кошти спрямовуємо на розвиток наукових лабораторій, придбання обладнання та витратних матеріалів. У нас нині атестовано дев'ять науково-дослідних лабораторій, які на світовому рівні, за допомогою ІФА і ПЛР, виконують дослідження, і вони, крім активної наукової роботи, забезпечують надходження додаткових коштів завдяки замовленням на наукові дослідження.
У липні я брав інтерв'ю в ректора Національного університету біоресурсів і природокористування України Дмитра Мельничука, і він сказав, що в США є практика, коли випускники коледжів і університетів, досягши успіху, спонсорують свою альма матер. Наприклад, випускник вашого університету, колишній міністр Юрій Мельник, фінансово допомагає університету?
- По-перше, Юрій Мельник - не наш випускник. Але він тісно співпрацює з нашим університетом як одним із провідних, та надає допомогу у вирішенні багатьох проблемних питань. Є продуктивна співпраця і з іншими нашими випускниками. У нас є благодійний фонд, за кошти якого ми здійснюємо ремонт гуртожитків, закупівлю обладнання тощо. Тож практика спонсорування поширюється і в нас.
Який рівень оплати праці вашого професорсько-викладацького складу?
- Рівень оплати праці професорсько-викладацького складу має бути значно вищим. Це - особливі люди, і я переконаний: розум - найбільше багатство. Гідне фінансування науки та освіти, зокрема й забезпечення високої оплати праці викладачів, - це запорука науково-технічного розвитку.
Сільське господарство розвивається, з'являються нові технології. Чи розширюєте ви коло нових спеціальностей?
- Звичайно, розширюємо. Адже аграрна освіта має реагувати на зміни, які відбуваються в суспільстві. Останніми роками, на вимогу часу, ми відкрили такі нові напрями підготовки, як лісове й садово-паркове господарство із спеціалізацією ландшафтний дизайн, водні біоресурси та аквакультура. Тепер готуємо документи на відкриття ще кількох нових напрямів.
Упровадження нових технологій потребує від фахівців глибоких знань, а тому ми працюємо й над поглибленням спеціалізацій. Тобто бакалаври здобувають базові знання, а потім поглиблюють їх у магістратурі.
Чи співпрацює БНАУ з іноземними університетами?
- У нас тісна співпраця з університетами Франції, США, Німеччини, Данії, Швеції, Великої Британії. Ми проводимо конференції, беремо участь у розробці спільних наукових проектів, обмінюємося спеціалістами, науковцями, студентами. Наших спеціалістів, які практикувалися за кордоном, часто запрошують залишитися там на роботу. Про наш авторитет у наукових колах далекого зарубіжжя свідчать такі факти: університет є членом Всесвітнього консорціуму вищої сільськогосподарської освіти та науки, факультет ветеринарної медицини - членом європейської асоціації ветеринарних факультетів Європи, екологічний факультет є членом Центру аквакультури Центральної і Східної Європи. А чи багато аграрних університетів можуть похвалитися таким міжнародним визнанням?
Дипломи БНАУ визнають за кордоном?
- На сьогодні наполегливо працюємо над цим питанням. Зокрема, Рамковою угодою про співпрацю з Вищою національною сільськогосподарською школою м. Бардо, Національною ветеринарною школою м. Ліон (Франція) передбачено обмін студентами та отримання подвійних дипломів.
Нині наші випускники працюють в університетах Великої Британії, Вайенштефана, Гіссена, у Вищій школі менеджменту Карлсруе, приватних фірмах Франції, Німеччини, на фермах Данії. Багато з них уже захистили докторські дисертації, працюють викладачами й співпрацюють з рідним університетом.
У Національному університеті біоресурсів і природокористування України акцентують увагу на викладанні, принаймні деяких курсів, іноземними мовами. А щось подібне є у вас?
- У нас навіть є факультет лінгвістики, де сільські діти вивчають англійську, німецьку, французьку та китайську мови. Щодо молодих викладачів, то умовою пролонгації їхнього контракту є свідоцтво про успішно складений екзамен з іноземної мови та наявність візи.
У нас є кафедра зовнішньоекономічних зв'язків, викладачі якої читають лекції іноземною мовою.
Нині планується реформа аграрної освіти. Взагалі, кожен новий міністр освіти щось реформує чи планує. Як ви до цього ставитеся?
- Кожну реформу належить починати з визначення її мети. А мета одна: Україна має вийти на новий, якісніший, рівень виробництва агропродукції. А без розвитку освіти й науки це зробити неможливо.
Настав час сформувати навчально-виробничі центри. У плані реформування доцільним є об'єднання наукової бази інститутів і дослідних підприємств, що входять до структури НААН, з найефективнішими аграрними навчальними закладами. Це питання потрібно всебічно вивчити і впроваджувати інноваціні заходи.
Система освіти в США побудована таким чином, що протягом перших двох років навчання студент може змінити спеціальність. Наприклад, студент зрозумів, що помилився з вибором.
- У нас теж є випадки, коли студенти змінюють свій вибір, і ми вирішуємо це просто. Студент пише заяву, доскладає академічну різницю і, будь ласка, - навчайся далі. Як ректор, я намагаюся не ускладнювати організаційних питань, бо люблю студентів, як своїх рідних дітей.
На конференції «Агробізнес України», яку організував Інститут ім. Адама Сміта, було поставлено таке запитання: на що орієнтувати сільське господарство України? На величезні агрохолдинги, середні чи дрібні господарства? З огляду на це, спеціалісти для таких господарств мають бути із зовсім різною підготовкою.
- Великі агрохолдинги - це масштабність виробництва, це експортний потенціал держави, водночас - це пустеля в селі, руйнація сільської інфраструктури, втрата робочих місць. Агрохолдинги пришлють бригаду, зберуть урожай, отримають прибуток, а як виживатимуть люди - їх не цікавить.
Є приклади ефективної діяльності господарств, сформованих на базі колишніх колгоспів, які, завдяки впровадженню нових технологій, у рази збільшили продуктивність. Як водиться, у них збережено ту інфраструктуру, яку було сформовано протягом десятиліть (лікарні, дитсадки, школи тощо). Оце треба зберегти.
Щодо підготовки спеціалістів, то вони, незалежно від типу господарств, у яких працюють, мають бути високопрофесійними. І саме таких ми готуємо в університеті. Підтвердженням цьому є наші випускники, які вже сьогодні працюють у відомих агрохолдингах, агрофірмах, провідних господарствах, а також у знаних зарубіжних фірмах.
Протягом майже двадцяти років я чую заяви про те, що в Україні немає аграрної політики. Ніхто не може чітко сформулювати, чого ми хочемо від сільського господарства...
- Я - людина від землі. Все моє життя пов'язане з сільським господарством. Тож, маючи за плечима великий досвід роботи в аграрному секторі, я досить чітко уявляю, як має розвиватися сільськогосподарська галузь. Але не в моїй компетенції формувати аграрну політику. Я скажу за університет. Усього за чотири роки ННДЦ перетворено в модельне господарство, де успішно поєднуються традиційні технології ведення сільського господарства з новітніми світовими. І результати нас радують.
Головне - відчувати себе господарем на своїй землі. А земля віддячить сторицею.
Редакція «Пропозиції» щиро вітає Анатолія Степановича Даниленка з 60-річчям та обранням академіком Національної академії аграрних наук України і зичить здоров'я, щастя та усіляких гараздів.