Спецможливості
Новини

Ана­толій Да­ни­лен­ко: «Як­що нічо­го не ро­би­ти, то за рік-два опи­ниш­ся на узбіччі…»

05.04.2013
986
Ана­толій Да­ни­лен­ко: «Як­що нічо­го не ро­би­ти, то за рік-два опи­ниш­ся на узбіччі…» фото, ілюстрація

Ма­буть, не­має по­тре­би пред­став­ля­ти цю лю­ди­ну.
Ана­толій Да­ни­лен­ко прой­шов життєвий шлях від про­сто­го колгос­пни­ка до «олімпу»: на­род­ний де­пу­тат СРСР, на­род­ний де­пу­тат Ук­раїни, го­ло­ва Дер­жав­но­го комітету із зе­мель­них ре­сурсів, го­ло­ва об­лас­ної дер­жав­ної ад­мі­ністрації. Од­но­час­но Ана­толій Да­ни­лен­ко зай­мав­ся (і те­пер ак­тив­но зай­маєть­ся) на­уко­вою діяльністю: він — док­тор еко­номічних на­ук, професор, а 27 лю­то­го цьо­го ро­ку йо­го об­ра­но дійсним чле­ном Націо­наль­ної ака­демії аг­рарних на­ук Ук­раїни. Нині — рек­тор Білоцерківсько­го національ­но­го аг­рар­но­го універ­си­те­ту.

Ма­буть, не­має по­тре­би пред­став­ля­ти цю лю­ди­ну.
Ана­толій Да­ни­лен­ко прой­шов життєвий шлях від про­сто­го колгос­пни­ка до «олімпу»: на­род­ний де­пу­тат СРСР, на­род­ний де­пу­тат Ук­раїни, го­ло­ва Дер­жав­но­го комітету із зе­мель­них ре­сурсів, го­ло­ва об­лас­ної дер­жав­ної ад­мі­ністрації. Од­но­час­но Ана­толій Да­ни­лен­ко зай­мав­ся (і те­пер ак­тив­но зай­маєть­ся) на­уко­вою діяльністю: він — док­тор еко­номічних на­ук, професор, а 27 лю­то­го цьо­го ро­ку йо­го об­ра­но дійсним чле­ном Націо­наль­ної ака­демії аг­рарних на­ук Ук­раїни. Нині — рек­тор Білоцерківсько­го національ­но­го аг­рар­но­го універ­си­те­ту.

Роз­мо­ву ве­де Юрій Ми­хай­лов

Ана­толію Сте­па­но­ви­чу, я з Ва­ми впер­ше зустрівся, ко­ли Ви бу­ли на­род­ним де­пу­та­том Ук­раїни дру­го­го скли­кан­ня. Потім ми зустріча­ли­ся, ко­ли Ви пра­цю­ва­ли го­ло­вою Держ­ком­зе­му. Те­пер Ви - рек­тор відо­мо­го, і не тільки в Ук­раїні, Біло­церківсько­го національ­но­го аг­рар­но­го універ­си­те­ту. Чи відчу­ваєте се­бе ком­форт­но в га­лузі аг­рар­ної освіти?
- По-пер­ше, я - ви­пу­ск­ник цьо­го універ­си­те­ту. По-дру­ге, я ніко­ли не втрачав зв'язків зі своїм на­вчаль­ним за­кла­дом, не­за­леж­но від то­го, на яких по­са­дах пе­ре­бу­вав. Я знаю ко­лек­тив уні­вер­си­те­ту не один де­ся­ток років, так са­мо, як і во­ни зна­ють ме­не. Завжди на­ма­гав­ся до­по­мог­ти у розв'язанні склад­них про­блем, особ­ли­во у важкі 90-ті ро­ки. Ко­ли мені за­про­по­ну­ва­ли по­са­ду рек­то­ра, я од­ра­зу дав зго­ду і не жал­кую про це.
Ке­ру­ва­ти та­ким на­вчаль­ним за­кла­дом - це, пе­ре­дусім, ве­ли­ка відпові­даль­ність. Як­що до­сяг­ну­то по­зи­тив­них ре­зуль­татів, керівник не має пра­ва ка­за­ти «я», бо це - за­слу­га всьо­го ко­лек­ти­ву. Але як­що є якісь не­доліки, не­до­пра­цю­ван­ня, тре­ба ма­ти сміливість і виз­на­ти, що це - про­ви­на са­ме керівни­ка. За моєю спи­ною - ба­га­то­ти­сяч­ний ко­лек­тив універ­си­те­ту, який має ба­га­тю­щу історію і свої тра­диції. Мені вда­ло­ся згур­ту­ва­ти ко­лек­тив: на чолі кож­но­го підрозділу сто­ять відповідальні лю­ди, які пра­цю­ють на пер­спек­ти­ву.
А то­му я на своїй по­саді відчу­ваю се­бе цілком ком­форт­но.
Не­за­ба­ром - но­ва вступ­на кам­панія. Які факультети най­по­пу­лярніші, тоб­то на які спеціаль­ності кон­курс найбільший?
- Торік ліцен­зо­ва­ний об­сяг бу­ло повністю за­пов­не­но. По­пу­лярні аг­ро­номічний, ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни, біо­ло­го-тех­но­логічний, еко­логічний фа­куль­те­ти. Еко­номічний фа­куль­тет на сьо­годні є флаг­ма­ном підго­тов­ки спеціа­лістів еко­номічно­го на­пря­му не ли­ше для аг­рар­но­го сек­то­ру, а й для дер­жав­них ус­та­нов, банків, по­дат­ко­вої служ­би то­що. Особ­ли­во по­пу­лярні фа­куль­те­ти лінгвісти­ки та юри­дич­ний. Ад­же на них го­ту­ють фахівців із по­глиб­ле­ним вив­чен­ням аг­рар­но­го за­ко­но­дав­ст­ва та спро­мож­них пре­зен­ту­ва­ти вітчиз­ня­ну аг­ро­сфе­ру на міжна­род­но­му рівні, що особ­ли­во ак­ту­аль­но, зва­жа­ю­чи на євро­пейсь­кий вибір на­шої дер­жа­ви.

А чи за­без­пе­чує шко­ла по­трібний рівень освіти абітурієнтів?
- Ні. На пер­шо­му-дру­го­му курсах сту­ден­там, особ­ли­во тим, що закінчи­ли сільські шко­ли, досить важ­ко на­вча­ти­ся.

Ра­зом із Біло­церківським на­­ціональ­ним аг­рар­ним універ­си­те­том пра­цю­ють інші, теж ду­же відомі універ­си­те­ти, такі як Національ­ний універ­си­тет біоре­сурсів і при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня Ук­раїни (Київ), Умансь­кий національ­ний універ­си­тет садівництва, Вінниць­кий на­­ціональ­ний аг­рар­ний універ­си­тет. У який спосіб ви кон­ку­руєте за та­ла­но­ви­ту мо­лодь?
- На­сам­пе­ред, ми здійснюємо знач­ну про­форієнтаційну ро­бо­ту і так рек­ла­муємо наш універ­си­тет. А нам справді є що рек­ла­му­ва­ти.
Наш універ­си­тет кілька років на­дій­но ут­ри­мує по­чес­не зван­ня «Лідер на­ціональ­ної освіти». За всіма на­пря­ма­ми ми зай­маємо провідні місця. Наші ви­пу­ск­ни­ки ма­ють ви­со­кий по­пит у ро­бо­то­давців з усіх регіонів Ук­раїни.
За­тре­бу­вані наші ви­пу­ск­ни­ки й іно­зем­ни­ми фірма­ми.
Особ­ли­ву ува­гу приділяємо прак­тичній підго­товці сту­дентів, яка є не­від'єм­ною скла­до­вою на­вчаль­но­го про­це­су. І тут ми маємо значні пе­ре­ва­ги. Ад­же наші по­ля й фер­ми вигідно розміщені, там ка­фе­д­ри ма­ють свої філії і більшість за­нять про­во­дять у прак­тич­них умо­вах, відсте­жу­ю­чи тех­но­логічні про­це­си. Крім цьо­го, сту­ден­ти про­хо­дять прак­ти­ку на 48 ба­зо­вих провідних сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах Ук­раїни.
Міністер­ст­во аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ук­раїни щорічно виз­на­чає рей­тинг ви­щих аг­рар­них на­вчаль­них за­кладів, і мені приємно повідо­ми­ти, що наш універ­си­тет постійно зай­має в ньо­му од­не з пер­ших місць.
Я хо­чу ще до­да­ти, що до на­шо­го універ­си­те­ту всту­пає ба­га­то мо­лоді са­ме з тих міст і регіонів, де є свої аг­рарні «виші». То­му як рек­тор я не бо­ю­ся конку­ренції.

Я якось аналізу­вав су­час­не сільське гос­по­дар­ст­во й дійшов вис­нов­ку, що, ма­буть, окрім розвідки чи обо­ро­ни, не­має іншої га­лузі еко­номіки, де ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ло­ся б стільки хай-те­ку: су­пут­ни­ки та су­пер­комп'юте­ри (GPS, про­гно­зу­ван­ня по­го­ди), ро­бо­ти; роз­роб­ку но­вих ліків, пре­па­ратів і за­собів за­хи­с­ту рос­лин здійсню­ють за до­по­мо­гою роз­в'язан­ня рівнянь кван­то­вої хімії, ство­рен­ня ге­не­тич­но мо­дифіко­ва­них ор­га­нізмів... Усе це по­тре­бує ве­ли­чез­но­го фі­нан­су­ван­ня на прид­бан­ня не тільки об­лад­нан­ня, яке за рік-два вже стає за­старілим, а й ви­т­рат­них ма­теріалів. Як вам вдаєть­ся в на­ших умо­вах бу­ти «на рівні»?
- Важ­ко, але як­що нічо­го не ро­би­ти, то за рік-два опи­ниш­ся на узбіччі.
Дер­жа­ва дає нам гроші ли­ше на зар­пла­ту та по­кри­ває ча­с­ти­ну ви­т­рат на ко­му­нальні по­слу­ги, а ре­ш­ту ми за­роб­ляємо самі, ви­ро­щу­ю­чи зер­но, ви­роб­ля­ю­чи м'ясо та мо­ло­ко. Наш ННДЦ на сьо­годні де­мон­ст­рує ви­со­кий рівень сільсь­ко­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва.
Ли­ше цьо­го ро­ку за­куп­ле­но 104 пле­мінні сви­но­мат­ки та ре­кон­ст­руй­о­ва­но приміщен­ня це­ху відтво­рен­ня сви­ней, по­ло­го­во­го відділен­ня та секції з відлу­чен­ня по­ро­сят.
Ми ук­ла­даємо уго­ди з гос­по­дар­ст­ва­ми на про­ве­ден­ня на­уко­во-дослідних робіт, от­ри­мані ко­ш­ти спря­мо­вуємо на роз­ви­ток на­уко­вих ла­бо­ра­торій, при­дбан­ня об­лад­нан­ня та ви­т­рат­них ма­те­ріалів. У нас нині ате­с­то­ва­но дев'ять на­уко­во-дослідних ла­бо­ра­торій, які на світо­во­му рівні, за до­по­мо­гою ІФА і ПЛР, ви­ко­ну­ють досліджен­ня, і во­ни, крім ак­тив­ної на­уко­вої ро­бо­ти, за­без­пе­чують над­хо­д­жен­ня до­дат­ко­вих кош­тів за­вдя­ки за­­мов­лен­ням на на­укові до­­сліджен­ня.

У липні я брав інтерв'ю в рек­то­ра Національ­но­го універ­си­те­ту біоре­сурсів і при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня Ук­раїни Дми­т­ра Мель­ни­чу­ка, і він ска­зав, що в США є прак­ти­ка, ко­ли ви­пу­ск­ни­ки ко­леджів і універ­си­тетів, до­сяг­ши успіху, спон­со­ру­ють свою аль­ма ма­тер. На­при­клад, ви­­пус­к­ник ва­шо­го уні­вер­си­те­ту, ко­­лиш­ній міністр Юрій Мель­ник, фінан­со­во до­по­ма­гає універ­си­те­ту?
- По-пер­ше, Юрій Мель­ник - не наш ви­пу­ск­ник. Але він тісно співпра­цює з на­­шим універ­си­те­том як од­ним із про­відних, та на­дає до­по­мо­гу у вирішенні ба­га­ть­ох про­блем­них пи­тань. Є продуктивна спів­пра­ця і з інши­ми на­ши­ми ви­пу­ск­ни­ка­ми. У нас є бла­годійний фонд, за ко­ш­ти яко­го ми здійснюємо ре­монт гур­то­житків, за­купівлю об­лад­нан­ня то­що. Тож прак­ти­ка спон­со­ру­ван­ня по­ши­рюється і в нас.

Який рівень оп­ла­ти праці ва­шо­го про­фе­сорсь­ко-ви­кла­даць­ко­го скла­­ду?
- Рівень оп­ла­ти праці про­фе­сорсь­ко-ви­кла­даць­ко­го скла­ду має бу­ти знач­но ви­щим. Це - особ­ливі лю­ди, і я пе­ре­ко­на­ний: ро­зум - найбільше ба­гат­ст­во. Гідне фінан­су­ван­ня на­уки та осві­ти, зо­к­ре­ма й за­без­пе­чен­ня ви­со­кої оп­ла­ти праці ви­кла­дачів, - це за­по­ру­ка на­уко­во-технічно­го роз­вит­ку.

Сільське гос­по­дар­ст­во роз­ви­вається, з'яв­ля­ють­ся нові тех­но­логії. Чи роз­ши­рюєте ви ко­ло но­вих спеціаль­но­с­тей?
- Зви­чай­но, роз­ши­рюємо. Ад­же аг­рар­на освіта має ре­а­гу­ва­ти на зміни, які відбу­ва­ють­ся в суспільстві. Ос­тан­німи ро­ка­ми, на ви­мо­гу ча­су, ми відкри­ли такі нові на­пря­ми підго­тов­ки, як лісо­ве й са­до­во-пар­ко­ве гос­по­дар­ст­во із спеціалізацією ланд­шафт­ний ди­зайн, водні біоре­сур­си та ак­ва­куль­ту­ра. Те­пер го­туємо до­ку­мен­ти на відкрит­тя ще кіль­кох но­вих на­прямів.
Уп­ро­ва­д­жен­ня но­вих тех­но­логій по­тре­бує від фахівців гли­бо­ких знань, а то­му ми пра­цюємо й над по­глиб­лен­ням спеціалізацій. Тоб­то ба­ка­ла­в­ри здо­бу­ва­ють ба­зові знан­ня, а потім по­глиб­лю­ють їх у магістра­турі.

Чи співпра­цює БНАУ з іно­зем­ни­ми універ­си­те­та­ми?
- У нас тісна співпра­ця з універ­си­те­та­ми Франції, США, Німеч­чи­ни, Данії, Швеції, Ве­ли­кої Бри­танії. Ми про­во­ди­мо кон­фе­ренції, бе­ре­мо участь у роз­робці спільних на­уко­вих про­ектів, обмінюємо­ся спеціаліста­ми, на­уков­ця­ми, сту­ден­та­ми. На­ших спеціалістів, які прак­ти­ку­ва­ли­ся за кор­до­ном, ча­с­то за­про­шу­ють за­ли­ши­ти­ся там на ро­бо­ту. Про наш ав­то­ри­тет у на­уко­вих ко­лах да­ле­ко­го за­рубіжжя свідчать такі фак­ти: універ­си­тет є чле­ном Всесвітньо­го кон­сорціуму ви­щої сільсько­го­с­по­дарсь­кої освіти та на­уки, фа­куль­тет ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни - чле­ном євро­пейсь­кої асо­ціа­ції ве­те­ри­нар­них фа­куль­тетів Євро­пи, еко­логічний фа­куль­тет є чле­ном Цен­т­ру ак­ва­куль­ту­ри Цен­т­раль­ної і Східної Євро­пи. А чи ба­га­то аг­рар­них універ­си­тетів мо­жуть по­хва­ли­ти­ся та­ким міжна­род­ним виз­нан­ням?

Дип­ло­ми БНАУ виз­на­ють­ за кордо­ном?
- На сьо­годні на­по­лег­ли­во пра­цюємо над цим пи­тан­ням. Зо­к­ре­ма, Рам­ко­вою уго­дою про співпра­цю з Ви­щою національ­ною сільсько­го­с­по­дарсь­кою шко­лою м. Бар­до, Національ­ною ве­те­ри­нар­ною шко­лою м. Ліон (Франція) пе­ред­ба­че­но обмін сту­ден­та­ми та от­ри­ман­ня подвійних дип­ломів.
Нині наші ви­пу­ск­ни­ки пра­цю­ють в універ­си­те­тах Ве­ли­ко­ї Бри­танії, Вай­ен­ште­фа­на, Гіссе­на, у Вищій школі ме­­недж­­мен­ту Карл­сруе, при­ват­них фірмах Франції, Німеч­чи­ни, на фер­мах Данії. Ба­га­то з них уже за­хи­с­ти­ли док­торські ди­сер­тації, пра­цю­ють ви­кла­да­ча­ми й співпра­цю­ють з рідним універ­си­те­том.

У Національ­но­му універ­си­теті біоре­сурсів і при­ро­до­ко­ри­с­ту­ван­ня Ук­раїни ак­цен­ту­ють ува­гу на ви­кла­данні, при­наймні де­я­ких курсів, іно­зем­ни­ми мо­ва­ми. А щось подібне є у вас?
- У нас навіть є фа­куль­тет лін­гвісти­ки, де сільські діти вив­ча­ють англійську, німець­ку, фран­цузь­ку та ки­тайсь­ку мо­ви. Що­до мо­ло­дих ви­кла­дачів, то умо­вою про­лон­гації їхньо­го кон­трак­ту є свідоцтво про успішно скла­де­ний ек­за­мен з іно­зем­ної мо­ви та на­явність візи.
У нас є ка­фе­д­ра зовнішньо­е­ко­но­мічних зв'язків, ви­кла­дачі якої чи­та­ють лекції іно­зем­ною мо­вою.

Нині пла­нується ре­фор­ма аг­рар­ної освіти. Вза­галі, ко­жен но­вий міністр освіти щось ре­фор­мує чи пла­нує. Як ви до цьо­го ста­ви­те­ся?
- Кож­ну ре­фор­му на­ле­жить по­чи­на­ти з виз­на­чен­ня її ме­ти. А ме­та од­на:  Ук­раїна має вий­ти на но­вий, якісніший, рівень ви­роб­ництва аг­ро­про­дукції. А без роз­вит­ку освіти й на­уки це зро­би­ти не­мож­ли­во.
На­став час сфор­му­ва­ти на­вчаль­но-ви­роб­ничі цен­т­ри. У плані ре­фор­му­ван­ня доцільним є об'єднан­ня на­уко­вої ба­зи інсти­тутів і дослідних підприємств, що вхо­дять до струк­ту­ри НА­АН, з най­­ефек­тивніши­ми аг­рар­ни­ми на­вчаль­ни­ми за­кла­да­ми. Це пи­тан­ня потрібно всебічно вив­чи­ти і впро­ва­д­жу­ва­ти інноваціні заходи.

Си­с­те­ма освіти в США по­бу­до­ва­на та­ким чи­ном, що про­тя­гом пер­ших двох років на­вчан­ня сту­дент мо­же зміни­ти спеціальність. На­при­клад, сту­дент зро­зумів, що по­ми­лив­ся з ви­бо­ром.
- У нас теж є ви­пад­ки, ко­ли сту­ден­ти зміню­ють свій вибір, і ми вирі­шуємо це про­сто. Сту­дент пи­ше за­яву, до­с­кла­дає ака­демічну різни­цю і, будь ла­с­ка, - на­вчай­ся далі. Як рек­тор, я на­ма­га­ю­ся не ус­клад­ню­ва­ти ор­ганіза­цій­них пи­тань, бо люб­лю сту­дентів, як своїх рідних дітей.

На кон­фе­ренції «Аг­робізнес Ук­раїни», яку ор­ганізу­вав Інсти­тут ім. Ада­ма Сміта, бу­ло по­став­ле­но та­ке за­пи­тан­ня: на що орієнту­ва­ти сільське гос­по­дар­ст­во Ук­раїни? На ве­­ли­чезні аг­ро­хол­дин­ги, се­редні чи дрібні гос­по­дар­ст­ва? З огляду на це,  спеціалісти для та­ких гос­по­дарств ма­ють бу­ти із зовсім різною підго­тов­кою.
- Ве­ликі аг­ро­хол­дин­ги - це мас­штабність ви­роб­ництва, це ек­с­порт­ний по­тенціал дер­жа­ви, вод­но­час - це пу­с­те­ля в селі, руй­нація сільської інфра­­струк­ту­ри, втра­та ро­бо­чих місць. Аг­ро­хол­дин­ги при­шлють бри­га­ду, збе­руть уро­жай, от­ри­ма­ють при­бу­ток, а як ви­жи­ва­ти­муть лю­ди - їх не ціка­вить.
Є при­кла­ди ефек­тив­ної діяль­ності гос­по­дарств, сфор­мо­ва­них на базі ко­лишніх кол­госпів, які, за­вдя­ки впро­ва­д­жен­ню но­вих тех­но­логій, у ра­зи збільши­ли про­дук­тивність. Як во­дить­ся, у них збе­ре­же­но ту інфра­с­т­рук­ту­ру, яку бу­ло сфор­мо­ва­но про­тя­гом де­ся­тиліть (лі­кар­ні, дит­сад­ки, шко­ли тощо). Оце тре­ба збе­рег­ти.
Що­до підго­тов­ки спеціалістів, то во­ни, не­за­леж­но від ти­пу гос­по­дарств, у яких пра­цю­ють, ма­ють бу­ти ви­со­ко­про­фесій­ни­ми. І са­ме та­ких ми го­туємо в універ­си­теті. Підтвер­д­жен­ням цьо­му є наші ви­пу­ск­ни­ки, які вже сьо­годні пра­цю­ють у відо­мих аг­ро­хол­дин­гах, аг­рофірмах, провідних гос­по­дар­ст­вах, а та­кож у знаних за­рубіжних фірмах.

Про­тя­гом май­же двад­ця­ти років я чую за­яви про те, що в Ук­раїні не­має аг­рар­ної політи­ки. Ніхто не мо­же чітко сфор­му­лю­ва­ти, чо­го ми хо­че­мо від сільсько­го гос­по­дар­ст­ва...
- Я - лю­ди­на від землі. Все моє жит­тя пов'яза­не з сільським гос­по­дар­ст­вом. Тож, ма­ю­чи за пле­чи­ма ве­ли­кий досвід ро­бо­ти в аг­рар­но­му сек­торі, я до­сить чітко уяв­ляю, як має роз­ви­ва­ти­ся сільсько­го­с­по­дарсь­ка га­лузь. Але не в моїй ком­пе­тенції фор­му­ва­ти аг­рар­ну політи­ку. Я ска­жу за універ­си­тет. Усь­о­го за чо­ти­ри ро­ки ННДЦ пе­ре­тво­ре­но в мо­дель­не гос­по­дар­ст­во, де успішно поєдну­ють­ся тра­диційні тех­но­логії ве­ден­ня сільсько­го гос­по­дар­ст­ва з новіт­німи світо­ви­ми. І ре­зуль­та­ти нас ра­ду­ють.
Го­ло­вне - відчувати себе гос­по­да­рем на своїй землі. А зем­ля віддя­чить сто­ри­цею.

Ре­дакція «Про­по­зиції» щи­ро вітає Ана­толія Сте­па­но­ви­ча Да­ни­лен­ка з 60-річчям та об­ран­ням ака­деміком Націо­наль­ної ака­демії аг­рар­них на­ук Ук­раїни і зи­чить здо­ров'я, ща­с­тя та усіля­ких га­раздів.

<

Інтерв'ю
Співзасновники компанії Андрій Марійчин та Олексій Голуб.
«НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» свою діяльність розпочав 12 років тому із надання послуг сушіння зерна на обладнанні відомих іноземних виробників. Особливістю роботи цієї компанії, її підходів до роботи, було використання в якості палива для отримання... Подробнее
Марія Махновець (ліворуч), експерт з органічного трейдингу, на виставці BIOFACH, Нюрнберг, Німеччина, разом з експертами аграрного ринку - André Pilling та Марією Дідух (проект "Agritrade Ukraine")
Україна посідає 10 місце в світі з виробництва органічних зернобобових культур, по олійним та зерновим знаходиться на 6-й позиції. Основні напрямки експорту - Нідерланди, Німеччина, Великобританія,