Агросектор є третім за викидами парникових газів серед основних секторів економіки України
Агросектор є третім за викидами серед основних секторів економіки України та займає одну з ключових позицій в економіці України, забезпечуючи 9% ВВП, 18% зайнятості суб’єктів господарювання та 6% податкових надходжень, повідомляє прес-служба Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центру економічного відновлення.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на agravery.com.
«Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України повідомляє про 50% зменшення викидів СО2 від сільського господарства з 1990 по 2019 рік. Нинішній показник викидів еквіваленту СО2 становить 42,5 млн тонн», — йдеться в повідомленні.
За результатами моделювання експертів ЦЕВ було виявлено, що впровадження ініціатив НЕС 2030 та низки супутніх стратегічних документів у секторі сільського господарства збільшуватиме фактори, що впливають на викиди парникових газів: CO2-екв: +1,5%/рік; CO2: +0,2%/рік; CH4: + 1% / рік; N2O: +1,7%/рік.
«Такі темпи росту у базовому сценарії збільшать викиди еквіваленту СО2 у 2030 році до 52 млн тонн. (+19% до 2020 року)», — додали в UBTA.
Таким чином, Українська асоціація бізнесу та Центр економічного відновлення пропонують наступні ініціативи для зменшення викидів парникових газів у агросекторі.
Базовий сценарій. Ключовими ініціативами є завершення реформи відкриття ринку землі, модернізація меліоративних систем на 1,2 млн га та збільшення до 2030 року обсягів державної підтримки с/г виробників.
Консервативний сценарій. Консервативний сценарій передбачає інвестиції у впровадження технологій мінімального обробітку ґрунту на 50% придатних земель, що скоротить емісію від обробки ґрунтів та використання форм добрив із повільним або контрольованим вивільненням або інгібіторів нітрифікації, а також покращення раціону кормів галузі тваринництва для зменшення викидів парникових газів у СО2-еквіваленті від кишкового бродіння.
Оптимістичний сценарій. Сценарій передбачає впровадження ініціатив у консервативному, проте на більшому масштабі у рослинництві та кращому (+10% до вартості) раціоні у тваринництві.
«Фінансування обидвох сценаріїв у своїй більшості стане навантаженням для фермерів та аграріїв, тому інструменти державної підтримки для стимулювання їх впровадження повинні бути переглянуті та доповнені», — вважають експерти.