Спецможливості
Новини

Аг­рохіміків зібрав Ва­сильків

07.07.2015
313
Аг­рохіміків зібрав Ва­сильків фото, ілюстрація

Наприкінці травня у Василькові, що під Києвом, відбулася Друга всеукраїнська конференція з захисту та живлення рослин, яка зібрала представників науки та фахівців галузі виробництва агрохімії, сільгоспвиробників та дистрибуторів ЗЗР (понад 100 фахівців із 52 агрохімічних та аграрних компаній). Організатором конференції виступила інформаційна компанія «Інфоіндустрія».

Наприкінці травня у Василькові, що під Києвом, відбулася Друга всеукраїнська конференція з захисту та живлення рослин, яка зібрала представників науки та фахівців галузі виробництва агрохімії, сільгоспвиробників та дистрибуторів ЗЗР (понад 100 фахівців із 52 агрохімічних та аграрних компаній). Організатором конференції виступила інформаційна компанія «Інфоіндустрія».

Р. Панічев
Cпеціаль­но для жур­на­лу «Про­по­зиція»

На порядку денному конференції стояло чимало актуальних питань, зокрема: перспективи вітчизняного виробництва засобів рослинного захисту, нові продукти та технологічні рішення для захисту і живлення рослин, тенденції розвитку вітчизняного ринку ЗЗР та добрив тощо.
Од­ним із най­важ­ливіших на­прямів інтен­сифікації сільсько­го гос­по­дар­ст­ва є до­сяг­нен­ня стабільних ва­ло­вих зборів зер­но­вих куль­тур на рівні 80–100 млн т. За­без­пе­чен­ня про­до­воль­чої без­пе­ки дер­жа­ви та зміцнен­ня її ек­с­порт­но­го по­тенціалу пе­ре­важ­но за­ле­жать від зба­лан­со­ва­ної хімізації га­лузі рос­лин­ництва, на­уко­во-об­грун­то­ва­ної си­с­те­ми удо­б­рень і ви­ко­ри­с­тан­ня пе­с­ти­цидів для бо­роть­би із хво­ро­ба­ми та шкідни­ка­ми рос­лин. Про це повідо­мив пер­ший за­ступ­ник міністра аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Яро­слав Крас­но­польсь­кий під час вступ­но­го сло­ва на Все­ук­раїнській кон­фе­ренції «За­хист та жив­лен­ня рос­лин — 2015».
«На­разі мо­жу з упев­неністю ска­за­ти, що в Ук­раїні міне­раль­не жив­лен­ня рос­лин пе­ре­бу­ває на од­но­му рівні за важ­ливістю із якістю насіння та се­лекцією. Це ос­но­ва ви­со­ко­го вро­жаю», — до­дав Яро­слав Крас­но­польсь­кий.
За йо­го сло­ва­ми, в Ук­раїні ос­танніми ро­ка­ми доміну­ва­ла нез­ба­лан­со­ва­на дефіцит­на си­с­те­ма зем­ле­роб­ст­ва, вна­слі­док чо­го грун­ти втра­ти­ли знач­ну ча­с­ти­ну гу­му­су і по­жив­них ре­чо­вин. Важ­ли­вим за­вдан­ням учас­ників рин­ку міне­раль­них до­б­рив є зміщен­ня ак­цен­ту у ви­ко­ри­с­танні до­б­рив у бік ком­плекс­них у співвідно­шенні NPK 1:0,7:0,8 та за­сто­су­ван­ня ме­зо- і мікро­е­ле­ментів. «Для аг­раріїв важ­ли­вим є за­без­пе­чен­ня по­треб рос­лин­ництва най­рен­та­бельніши­ми фор­­­ма­ми азот­них до­б­рив, а та­кож тех­ніч­ним ос­на­щен­ням для їхньо­го ефек­тив­но­го за­сто­су­ван­ня і ство­рен­ня пе­ре­д­умов для зба­лан­со­ва­но­го роз­вит­ку аг­рар­но­го сек­то­ру», — про­дов­жив чи­нов­ник.
А те­пер зу­пинімо­ся на найцікавіших мо­мен­тах кон­фе­ренції (при­нагідно за­зна­чи­мо, що кон­фе­ренція три­ва­ла два дні: пер­ший — сесійний, а дру­го­го дня учас­ни­ки та гості ма­ли чу­до­ву на­­­го­ду відвіда­ти гос­по­дар­ст­ва Київської об­ласті та по­знай­о­ми­ти­ся із досвідом їхньої ро­бо­ти).

   Вітчиз­няні ЗЗР. Зда­ва­ло­ся б, країна пе­ре­жи­ває ду­же важ­кий період, а в нас роз­ви­ва­ють­ся і функціону­ють на по­вну по­тужність власні ви­роб­ни­ки за­собів за­хи­с­ту рос­лин. Це не мо­же не тіши­ти: вітчиз­ня­на про­дукція все ж де­шев­ша.
Олексій Зу­ган, пред­став­ник НВП «Зо­ря» із міста Рубіжне Лу­гансь­кої об­ласті, роз­повів, що це підприємство пра­цює ось уже сто років, мо­дернізу­ю­чи своє ви­роб­ництво і урізно­манітню­ю­чи діяльність. Так, із 2011 ро­ку од­ним з ос­нов­них бізнес-про­ектів цьо­го ро­ку ста­ла ор­ганізація ви­го­тов­лен­ня ЗЗР на базі од­но­го із про­мис­ло­вих май­дан­чиків «Зорі». Бу­ло вста­нов­ле­но су­часні лінії ви­роб­ництва і фа­су­ван­ня про­дуктів у фор­мах вод­них роз­чинів та емульсій, роз­роб­ле­но технічні умо­ви і тех­но­логічний рег­ла­мент ви­роб­ництва. Об’єкт бу­ло вве­де­но в ек­сплу­а­тацію про­тя­гом ро­ку, і вже в 2012 році бу­ло ви­пу­ще­но перші партії пе­с­ти­цидів.
«Ми ду­же серй­оз­но підхо­ди­мо до спра­ви, — про­ко­мен­ту­вав Олексій Зу­ган. — Ви­роб­ництву пе­ре­дує ре­тель­не відпра­цю­ван­ня ре­цеп­ту­ри у на­уко­во-технічно­му центрі підприємства. Усі пре­па­ра­ти про­хо­дять те­с­ту­ван­ня в Інсти­туті екогігієни і ток­си­ко­логії ім. Мед­ве­дя і на аг­ро­номічних станціях НУБіП».
Для ви­го­тов­лен­ня пре­па­ратів ви­ко­ри­с­то­вується си­ро­ви­на із Ки­таю та Швей­­царії. За сло­ва­ми Олексія Зу­га­на, тут над­зви­чай­но пиль­но кон­тро­лю­ють її якість. У про­цесі ви­роб­ництва ЗЗР до цих діючих ре­чо­вин до­да­ють інші ком­по­нен­ти — ПАР, ад’юван­ти то­що згідно із влас­ною ре­цеп­ту­рою «Зорі».
Що ціка­во, ком­панія та­кож ве­де ро­бо­ти з роз­роб­ки й от­ри­ман­ня влас­них діючих ре­чо­вин, щоб убез­пе­чи­ти се­бе від імпорт­них по­ста­вок.
«На­разі про­ва­дить­ся ла­бо­ра­тор­на ро­бо­та без­по­се­ред­ньо в ме­жах під­приємства, — роз­повідає пред­став­ник НВП “Зо­ря”. — Але уже на 2016 рік за­пла­но­ва­но перші по­льові ви­про­бу­ван­ня. Це бу­дуть перші ук­раїнські ана­ло­ги всім до­б­ре відо­мих за­собів за­хи­с­ту рос­лин».

   Антикри­зові ре­ко­мен­дації. Го­ло­вний аг­ро­ном ком­панії Agro Invest Ukrain Ан­тон Крюч­ков поділив­ся, як мож­на ско­ро­ти­ти дефіцит уро­жай­ності в умо­вах еко­номії на ЗЗР. Він роз­повів, що од­ним із варіантів змен­шен­ня ви­т­рат є вибір ге­не­риків замість оригіна­ль­них пре­па­ратів.
Са­ме по­нят­тя ге­не­риків не сто­сує­ться їхньої якості. За виз­на­чен­ням — це пре­па­ра­ти, які ви­роб­ля­ють інші ком­панії після закінчен­ня терміну па­тен­ту.
«На рин­ку більшість пре­па­ратів — пост­па­тентні і ге­не­ричні, — роз­повів Ан­тон Крюч­ков. — Навіщо нам пла­ти­ти за якийсь но­вий па­тент, як­що прак­тич­но все, що ми маємо те­пер, бу­ло відкри­то у ми­ну­ло­му столітті, у 80-ті ро­ки».
Про­те він на­го­ло­сив, що слід бу­ти уваж­ни­ми із та­ки­ми пре­па­ра­та­ми, ад­же й справді на рин­ку про­по­нується ду­же ба­га­то не­якісної про­дукції.
Як же виз­на­чи­ти, із яким ге­не­ри­ком не ви­ки­неш гроші на вітер? Ви­яв­ляється, ду­же про­сто. Слід ли­ше відкри­ти інфор­мацію, до­ступ­ну в інтер­неті, що­до ціни на діючу ре­чо­ви­ну та оціни­ти ре­альність ціни за кон­крет­ний за­про­по­но­ва­ний пре­па­рат.
«На­при­клад, технічний гліфо­сат (95%) у Ки­таї ко­ш­тує 3 дол. США за кіло­г­рам, — по­яс­нює аг­ро­ном. — В Ук­раїну він уже надійде в кон­цен­т­рації 48% ра­зом із ПАР та інши­ми ре­чо­ви­на­ми. Відповідно, як­що зва­жи­ти на кон­цен­т­рацію, до­да­ти до­поміжні ком­по­нен­ти, логісти­ку, та­ру і т. д., то в ре­зуль­таті ми от­ри­маємо ціну, яка не бу­де ниж­чою від тих са­мих вихідних 3 дол. США. А то­му, як­що вам за­про­по­ну­ють гліфо­сат за ціною 2,70 дол. США за кіло­г­рам, од­ра­зу зро­зуміло, що цей пре­па­рат — не­якісний».
Він ра­дить на кожні 7–9 ге­не­рич­них пре­па­ратів усе ж та­ки ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти один но­вий за­па­тен­то­ва­ний — за­для ви­про­бу­ван­ня йо­го на май­бутнє.

  Ри­зи­ки за­купівлі. Аналітик рин­ку ЗЗР ІК «Інфоіндустрія» Ігор Ге­ра­си­мен­ко роз­повів, як уник­ну­ти ва­лют­них ри­зиків у разі купівлі аг­рохімії. Ад­же ко­ли­ван­ня кур­су ва­лют не спри­я­ють торгівлі. Ду­же відчут­но мо­же вда­ри­ти по ки­шені кур­со­ва різни­ця, як­що не тільки вартість то­варів і по­слуг ви­ра­же­на у ва­люті, а й роз­ра­хун­ки між сто­ро­на­ми — та­кож (на­при­клад, ук­раїнська фірма ку­пує у ки­тайців то­вар за ва­лю­ту і роз­ра­хо­вується за кон­трак­том теж у до­ла­рах).
«Тож як­що пе­ре­ра­ху­ва­ти су­му сьо­годні, до ки­тай­ця ця су­ма мо­же дійти після­за­в­т­ра, — по­яс­нює Ігор Ге­ра­си­мен­ко. — За цей час курс та­кож мо­же поміня­ти­ся, і ком­панія мо­же ще й за­ли­ши­ти­ся вин­ною своєму парт­не­рові». Звісно, мож­на пе­ре­ст­ра­ху­ва­ти­ся, вка­зав­ши у кон­тракті, що в разі зміни кур­су до­ла­ра до пев­но­го відсот­ка під час про­ве­ден­ня оп­ла­ти пе­ре­ра­хо­вується кур­со­ва різни­ця.
Іншим варіан­том є ро­бо­та з аг­ро­хол­дин­га­ми. Во­ни, що­прав­да, ви­ма­га­ють не­ве­ли­ку ціну, за­те ве­ликі об­ся­ги. То­му по­ста­чаль­ник ЗЗР мо­же бу­ти впев­не­ним, що він бу­де га­ран­то­ва­но ма­ти хо­ча мінімаль­ний, за­те стабільний при­бу­ток.
Окрім цьо­го, функціону­ють аг­рарні роз­пи­с­ки, за яки­ми аг­ро­ви­роб­ник зо­бов’я­зується відда­ти по­ста­чаль­ни­кові ча­с­ти­ну сво­го ма­теріалу як ви­на­го­ро­ду за на­дан­ня ком­панією ЗЗР або інших по­слуг.
 
   Очіку­ван­ня на рин­ку до­б­рив. Пев­на річ, еко­номічна си­ту­ація, не­виз­на­ченість із кур­сом гривні не мо­жуть не по­зна­ча­ти­ся на за­купівлях до­б­рив ук­раїнськи­ми аг­раріями. Про це на кон­фе­ренції роз­повів Дми­т­ро Гор­дей­чук, керівник про­ек­ту «Інфоіндустрія». За йо­го да­ни­ми, в аг­ро­ви­роб­ництві в Ук­раїні у сег­менті за­сто­су­ван­ня азот­них до­б­рив ду­же дов­гий час доміну­ва­ла аміач­на селітра.
«У 2009 році об­сяг ви­ко­ри­с­тан­ня аміач­ної селітри ста­но­вив 60%, — роз­повідає він. — Пе­ре­лом­ним став 2011 рік, ко­ли збільши­ли­ся ча­ст­ки спо­жи­ван­ня NPK, калію хло­ри­с­то­го й амо­фо­су. І врешті-решт, у 2014-му за­сто­су­ван­ня аміач­ної селітри ста­но­ви­ло мен­ше 40%».
Мож­на б ска­за­ти, що ук­раїнські аг­ра­рії на­бли­жа­ють­ся до іде­а­лу в співвідно­шенні ви­ко­ри­с­тан­ня по­жив­них ре­чо­вин, як­би не події ос­танніх років, ко­ли на всіх фрон­тах погірши­ли­ся сто­сун­ки із Росією. Ад­же ве­ли­ка кількість калійних і фо­с­фор­них до­б­рив за­во­зить­ся са­ме звідти, і аль­тер­на­ти­ви на­разі прак­тич­но не­має.
Інша про­бле­ма, яка ха­рак­те­ри­зує си­ту­ацію із до­б­ри­ва­ми у нашій країні, — це те, що вітчиз­няні ви­роб­ни­ки рідких до­б­рив не ма­ють мож­ли­вості їх ек­с­пор­ту­ва­ти. Аби відно­ви­ти цю торгівлю, потрібно ре­кон­ст­ру­ю­ва­ти пор­то­ву інфра­с­т­рук­ту­ру, а для цьо­го потрібен час і ко­ш­ти. То­му по­ки що такі рідкі до­б­ри­ва, як КАС, ре­алізу­ють тільки на внутрішньо­му рин­ку, при­чо­му один із го­ло­вних гравців на цьо­му рин­ку — «Сти­рол» прак­тич­но не пра­цює, роз­про­ду­ю­чи свої за­па­си.
Дми­т­ро Гор­дей­чук на­го­ло­сив, що нині об­ся­ги ви­ко­ри­с­тан­ня рідких до­б­рив збільшу­ва­ти­муть­ся че­рез низь­ку кількість опадів, що спо­с­терігається ос­танніми ро­ка­ми. Са­ме по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня мо­же де­що ком­пен­су­ва­ти не­до­от­ри­ман­ня во­ло­ги рос­ли­на­ми.
Окрім цьо­го, для ук­раїнців бу­де до­ступ­ною ве­ли­ка кількість кар­баміду у різних фор­мах. Це до­б­ри­во, на дум­ку фа­хівця, торік ста­ло по­ря­тун­ком для аг­раріїв че­рез про­бле­ми із логісти­кою селітри.
«Не ви­клю­че­но, що селітра че­рез це бу­де відрізня­ти­ся від кар­баміду на 2–3%, — ска­зав він. — На­разі ми ба­чи­мо про­бле­ми із ви­роб­ництвом селітри чер­кась­ким “Азо­том” — у них не­має ви­роб­ни­чо­го пла­ну на чер­вень, що є не­га­тив­ним зна­ком. Влас­ни­ки та­ких під­приємств у цій складній си­ту­ації шу­ка­ти­муть мож­ли­вості пе­ре­про­да­ти свій за­вод. Од­нак ста­ра си­с­те­ма реєстрації аг­рохімії не сприяє за­лу­чен­ню інве­с­тицій».
На стабілізацію рин­ку до­б­рив мо­же спра­цю­ва­ти зни­жен­ня кур­су до­ла­ра до 20 грн, що спри­я­ти­ме збільшен­ню по­то­ку над­хо­д­жен­ня до­б­рив. Хо­ча і це ут­руд­ню­ва­ти­меть­ся склад­но­ща­ми із купівлею ва­лю­ти. Дми­т­ро Гордейчук підкрес­лив, що аг­рарії не мо­жуть узя­ти кре­ди­ти, оскільки бан­ки май­же не пра­цю­ють у цьо­му на­прямі.
То­му сільгоспви­роб­ни­ки шу­ка­ти­муть де­шеві фо­с­форні та по­вно­комп­лексні до­б­ри­ва. Вод­но­час трей­де­ри та ви­роб­ни­ки орієнту­ва­ти­муть­ся на хол­дин­ги.
«У липні ми по­ба­чи­мо ве­ли­кий об­сяг про­дажів NPK, але зі складів, — підсу­му­вав фахівець. — Поч­нуть­ся зміни влас­ників за­водів, то­му що на­разі за­во­ди не за­ван­та­жені і при­бут­ку не при­но­сять».

   Стра­тегії підви­щен­ня вро­жай­ності. Сергій По­лян­чи­ков із ком­панії «Ква­д­рат», яка з-поміж інших на­прямів своєї діяль­ності зай­мається досліджен­ня­ми в сфері жив­лен­ня рос­лин, роз­повів, що од­ним із спо­собів оп­тимізації си­с­те­ми жив­лен­ня є ло­каль­не і точ­не вне­сен­ня до­б­рив, особ­ли­во стар­то­вих.
«Окрім цьо­го, слід про­во­ди­ти кон­троль і підтрим­ку оп­ти­маль­но­го рівня рН грун­ту, — повідо­мив він. — Вза­галі, виз­на­чен­ня рівня рН — це пер­ший аналіз, який про­во­дить­ся на полі, оскільки від цьо­го за­ле­жить до­ступність усіх еле­ментів жив­лен­ня». Кон­тро­лю­ва­ти рН мож­на про­сто: не вно­си­ти на кис­лих грун­тах фізіологічно кислі до­б­ри­ва та на­впа­ки.
Ще од­ним спо­со­бом підви­щен­ня вро­жай­ності є за­сто­су­ван­ня пре­па­ратів, що спри­я­ють роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми. У та­ко­му разі пло­ща жив­лен­ня бу­де більшою і все, що є в грунті, за­сво­ю­ва­ти­меть­ся кра­ще.
А виз­на­чи­ти по­тре­бу рос­ли­ни в тих чи інших еле­мен­тах жив­лен­ня мож­на
на підставі да­них
ли­ст­ко­вої діаг­но­с­ти­ки.
«Ли­ст­ко­ва діаг­но­с­ти­ка вхо­дить у сфе­ру на­ших дослідниць­ких інте­ресів, — роз­повідає Сергій По­лян­чи­ков.
— В Ук­раїні ця прак­ти­ка пе­ре­бу­ває по­ки що тільки в за­род­ко­во­му стані, хо­ча до­сить ши­ро­ко за­сто­со­ву­ва­на
в усь­о­му світі».
В аг­ро­сфері до­б­ре відо­ма кри­ва вро­жай­ності куль­тур за­леж­но від впли­ву то­го чи іншо­го фак­то­ра. Як­що спо­с­терігається гос­трий дефіцит пев­но­го еле­мен­та, то навіть не­ве­ли­ка «порція» до­б­рив дасть різкий стри­бок у по­зи­тив­ний бік. Ли­ст­ко­ва діаг­но­с­ти­ка дає змо­гу по­ба­чи­ти кар­ти­ну по­тре­би рос­ли­ни в еле­мен­тах жив­лен­ня і мо­же підка­за­ти, скільки по­жив­них ре­чо­вин потрібно для нор­маль­но­го рос­ту й роз­вит­ку куль­ту­ри та для най­повнішо­го роз­крит­тя її ге­не­тич­но­го по­тенціалу.

   Особ­ли­вості піджив­лен­ня сої. Ос­таннім ча­сом ве­ли­ку ува­гу вітчиз­няні сільгоспви­роб­ни­ки зо­се­ре­д­жу­ють на сої. І це не див­но, як­що про­аналізу­ва­ти ціни на неї про­тя­гом цьо­го де­ся­тиліття: во­на завжди за­ли­шається рен­та­бель­ною.
Але стра­тегії піджив­лен­ня куль­ту­ри в ук­раїнських аг­раріїв — аб­со­лют­но різні. Олек­сандр Гон­ча­ров, на­уко­вий співро­бітник з аг­ро­номії ТОВ «Аг­ро­сфе­ра» роз­повів, що є такі, що вва­жа­ють: як­що соя за до­по­мо­гою азотфіксу­ю­чих бак­терій са­ма мо­же за­сво­ю­ва­ти азот, то їй більше нічо­го й не тре­ба — ре­ш­ту во­на теж якось собі «знай­де».
«Од­нак ті самі буль­боч­кові бак­терії по­тре­бу­ють нор­маль­но­го роз­вит­ку рос­ли­ни, — по­яс­нює фахівець. — Во­ни виділя­ють та­кож гор­мо­ни рос­ту, і на тлі цьо­го допінгу рос­ли­на рос­те і вго­ру, і вниз, і вшир». Про­те нерідко трап­ляється так, що ці бак­терії не­до­стат­ньо ак­тив­но роз­ви­ва­ють­ся, то­му ви­ни­кає по­тре­ба ко­ре­гу­ва­ти цей про­цес штуч­но — ви­ко­ри­с­тан­ням син­те­тич­них аук­синів.
Що­до без­по­се­ред­нь­о­го піджив­лен­ня куль­ту­ри азот­ни­ми до­б­ри­ва­ми, то Олек­сандр Гон­ча­ров вва­жає доцільним їхнє за­сто­су­ван­ня за спри­ят­ли­вих умов роз­вит­ку сої тільки у пізній період у ви­гляді по­за­ко­ре­не­вих піджив­лень.
«Як­що ми вно­си­мо азот у ви­гляді КАС, то це, як пра­ви­ло, має бу­ти вне­сен­ня ве­ли­ки­ми крап­ля­ми і не більше ніж 30 кг за д. р. Як­що ми про­во­ди­мо по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня кар­бамідом, то не пе­ре­ви­щуємо кон­цен­т­рацію 5% і ком­пен­суємо вне­се­ний азот сіркою і калієм. Терміни за­сто­су­ван­ня — від закінчен­ня цвітіння до по­чат­ку на­ли­ван­ня насіння», — про­ко­мен­ту­вав уче­ний аг­ро­ном.

Інтерв'ю
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації
Як ми вже писали, органічна продукція в цілому залишається досить вузькою нішею аграрного ринку. Значною мірою – через ризикованість вирощування і збуту. Однак є ніші, де органічна продукція впевнено знаходить збут, принаймні на зовнішніх... Подробнее

1
0