Захист плодово-ягідних навесні: чим обприскувати дерева навесні

У пло­до­вих і ягідних на­са­д­жен­нях Ук­раїни ма­ють по­ши­рен­ня і за­вда­ють знач­них збитків по­над 400 видів шкідли­вих ко­мах, кліщів, не­ма­тод, гри­зунів та по­над 200 збуд­ників гриб­них, бак­теріаль­них, вірус­них і міко­плаз­мо­вих хво­роб. Важ­ли­ве зна­чен­ня ма­ють та­кож так звані неінфекційні хво­ро­би плодових і ягідних культур, що про­яв­ля­ють­ся внаслідок не­га­тив­но­го впли­ву на рос­ли­ни не­спри­ят­ли­вих грун­то­во-кліма­тич­них та інших умов. Се­ред них доміну­ють, зо­к­ре­ма, со­няч­но-мо­розні опіки, що зу­мов­лю­ють розтріску­ван­ня і відми­ран­ня ко­ри, а іноді й де­ре­ви­ни на штам­бах і в роз­вил­ках ске­лет­них гілок, особ­ли­во в мо­ло­дих на­са­д­жен­нях яб­луні, кісточ­ко­вих та інших плодових куль­тур. Унаслідок цьо­го зро­с­тає не­без­пе­ка ура­жен­ня їх збуд­ни­ка­ми чор­но­го, євро­пейсь­ко­го ра­ку, ци­то­с­по­ро­зу та інших інфекційних хво­роб, а та­кож ініціюється по­шко­д­жен­ня рос­лин ко­рої­да­ми, за­бо­лон­ни­ка­ми та інши­ми шкід­ни­ка­ми.( хвороби плодових культур)

Ак­тив­на діяльність успішно пе­ре­зи­му­ва­лих шкідників і збуд­ників хво­роб рос­лин віднов­люється у ран­нь­о­вес­ня­ний період, і з по­чат­ком ве­ге­тації по­чи­нає про­яв­ля­тись та по­сту­по­во зро­ста­ти їхня шко­до­чинність у плодових са­дах і ягідни­ках.

Шкідники плодових культур

У фазі на­бря­кан­ня бру­нь­ок, за се­ред­нь­о­до­бової тем­пе­ра­ту­ри повітря по­над 4…5 °С по­чи­на­ють відро­д­жу­ва­тись ли­чин­ки зе­ле­ної яб­лу­не­вої по­пе­лиці. В мі­ру підви­щен­ня се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри до 7,5…10 °С у фазі зе­ле­но­го ко­ну­са у яб­луні зро­с­тає ак­тивність пе­ре­зи­му­ва­лих стадій каліфорнійської щитівки, ме­дя­ниць, кліщів, пло­до­вих дов­го­но­сиків, ли­с­товійок та інших шкідників. За­се­лен­ня яб­луні квіткоїдом по­чи­наєть­ся за се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри по­віт­ря 8°С і на­бу­ває ма­со­во­го ха­рак­те­ру за тем­пе­ра­ту­ри 10…12 °С.

Се­ред різних хво­роб плодових культур - яб­луні і груші - най­по­ши­ренішою і найбільш шкідли­вою є пар­ша.

У ре­зуль­таті на­ших по­над 20-річних спо­с­те­ре­жень вста­нов­ле­но, що в умо­вах Лісо­сте­пу Ук­раїни дозріван­ня сум­ко­­спор збуд­ни­ка парші яб­луні, який зи­мує в ура­же­но­му опа­ло­му листі, відбу­ваєть­ся в ос­танній де­каді бе­рез­ня — на по­чат­ку квітня, з не­знач­ни­ми відхи­лен­ня­ми у бік при­ско­рен­ня або запізнен­ня. По­ши­рен­ня зрілих сум­ко­с­пор по­чи­нається зде­бі­льшо­го в другій-третій де­ка­дах квітня і збігається з по­чат­ком роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок і цвітінням яб­луні. Про­яв пер­вин­ної інфекції парші відбу­вається у другій-третій де­ка­дах трав­ня і збігається із за­кінчен­ням цвітіння пізніх сортів яб­луні. Водночас слід за­ува­жи­ти, що у зв’яз­ку зі спе­цифічни­ми по­год­ни­ми умо­ва­ми зи­ми й вес­ни по­точ­но­го ро­ку особ­ли­вості роз­вит­ку пло­до­вих і ягідних куль­тур, а та­кож шкідників і хво­роб плодових рос­лин відрізня­тимуться від за­галь­но­прий­ня­тих у бік знач­но­го запізнен­ня. Але, не­зва­жа­ю­чи на це, певні най­чут­ливіші до ура­жен­ня й по­шко­д­жен­ня фе­но­фа­зи рос­лин і найшкідливіші інфекційні стадії фіто­фагів і фіто­па­то­генів, як завж­ди, збігатимуться. То­му це слід вра­хо­ву­ва­ти для захисту плодових культур.

Збуд­ник парші груші, крім сум­ча­с­тої стадії в ура­же­но­му листі, зи­мує та­кож на ура­же­них па­го­нах у формі міцелію, який по­чи­нає про­ду­ку­ва­ти конідії і зу­мов­лю­ва­ти пер­вин­ну інфекцію раніше від по­ши­рен­ня сум­ко­с­пор. От­же, під час про­ве­ден­­ня обрізу­ван­ня гілок на де­ре­вах не­обхідно ви­да­ли­ти па­го­ни груші, ура­жені пар­шею.

Збуд­ник бо­рош­ни­с­тої ро­си яб­луні, зи­му­ю­чи в ура­же­них брунь­ках, по­чи­нає роз­ви­ва­тись ще до їхньо­го роз­крит­тя, а хво­ро­ба про­яв­ляється на по­чат­ку роз­пу­с­кан­ня ве­ге­та­тив­них і ге­не­ра­тив­них бру­нь­ок.

Хвороби кісточкових культур

У на­са­д­жен­нях плодових культур, зокрема вишні, че­решні, сли­ви й аб­ри­ко­са, знач­ної шко­ди прак­тич­но що­ро­ку за­вдає моніліаль­ний опік, який про­яв­ляється у період цвітіння цих куль­тур. Особ­ли­во не­без­печ­на хво­ро­ба в умо­вах про­хо­лод­ної до­що­вої по­го­ди у вес­ня­ний період. Ос­танніми ро­ка­ми спо­с­терігається та­кож про­яв моніліаль­но­го опіку на суцвіттях яб­­луні. Шкідливість моніліозу зро­с­тає в літній період, ко­ли хво­ро­ба про­яв­ляється на всіх пло­до­вих куль­ту­рах у ви­гляді пло­до­вої гнилі.

У на­са­д­жен­нях пер­си­ка однією з най­по­ши­реніших і шкідли­вих хво­роб є ку­че­­рявість листків, яка про­яв­ляється на по­чат­ку ве­ге­тації і на­бу­ває ма­со­во­го роз­вит­ку в період цвітіння і після ньо­го.

Система захисту плодових культур

Для зни­щен­ня шкідників, що зи­му­ють у різних стадіях на штам­бах і ске­лет­них гілках пло­до­вих де­рев (каліфор­нійська, ко­мо­подібна, не­справжня щитівки, кліщі, по­пе­лиці, ме­дя­ниці, ли­с­то­війки, молі та інші), у період на­­бря­кан­ня бру­нь­ок, за стійкої се­ред­нь­о­­до­бо­вої плюсової тем­пе­ра­ту­ри повітря не ниж­че +4…5°С, про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня на­са­д­жень зер­нят­ко­вих і кісточ­ко­вих куль­тур вод­но-мас­ля­ни­ми емульсіями Пре­па­ра­ту 30В або Препарату ПС-30 (40 л/га) з ви­т­ра­тою ро­бо­чої ріди­ни, за­леж­но від ти­пу на­са­д­жень, 1200–1500 л/га з та­ким роз­ра­хун­ком, щоб до­б­ре «об­ми­ти» кро­ни, штам­би де­рев і змо­чи­ти по­верх­ню грун­ту під ни­ми.

На по­чат­ку роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок у на­са­д­жен­нях яб­луні і груші потрібно про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня про­ти по­пе­лиць, ме­дя­ниць, пло­до­вих дов­го­но­сиків, парші, бо­рош­ни­с­тої ро­си фун­гіци­дом Хо­рус 75 WG (0,2 кг/га) з до­да­ван­ням інсек­ти­ци­ду Ак­та­ра 25 WG (0,14–0,15 л/га).

У при­ват­них са­дах про­ти парші яб­лу­ні і груші, моніліозу кісточ­ко­вих куль­тур, ку­че­ря­вості листків пер­си­ка та ін­ших хво­роб на по­чат­ку роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок ба­жа­но про­ве­с­ти «го­лу­бе» об­при­с­ку­ван­ня ней­т­раль­ною 3%-ою бор­дось­кою ріди­ною, до­три­му­ю­чись тех­но­логії її при­го­ту­ван­ня.

У фазі ро­же­во­го бу­то­на в на­са­д­жен­нях яб­луні і груші про­ти парші, бо­рош­ни­с­тої ро­си, по­пе­лиць, ме­дя­ниць, дов­го­но­сиків, пиль­щиків, ли­с­то­війок, мо­лей та інших шкідників і хво­роб про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня фунгіци­дом Аккорд  (5–7 л/га) з до­да­ван­ням інсек­ти­ци­ду Енжіо 24,7 SC (0,18 л/га).

У при­ват­них са­дах у на­са­д­жен­нях не­стійких про­ти бо­рош­ни­с­тої ро­си сортів яб­луні пе­ред цвітінням і в період цвітін­ня ба­жа­но виріза­ти па­го­ни і су­­цвіття, ура­жені хво­ро­бою.

У на­са­д­жен­нях сли­ви й аличі на по­­чат­ку роз­пу­с­кан­ня бру­нь­ок про­ти хвороб моні­ліо­зу, кля­с­те­ро­с­поріозу, по­пе­лиць, ли­с­то­війок, пиль­щиків потрібно про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня Хо­ру­сом 75 WG (0,2–0,3 кг/га) з до­да­ван­ням Ва­ран­ту 200 (0,25 л/га), а пе­ред цвітінням — фунгі­ци­дом Рай­ок  (0,15–0,2 л/га) з до­да­ван­ням інсек­ти­ци­да Конфідор 200 SL (0,25 л/га).

У на­са­д­жен­нях че­решні й вишні у фазі відо­крем­лен­ня бу­тонів, а аб­ри­ко­са й пер­си­ка — у фазі ро­же­во­го бу­то­на про­ве­с­ти об­при­с­ку­ван­ня про­ти моні­ліозу, кля­с­те­ро­с­поріозу, ко­коміко­зу, ку­че­ря­вос­ті листків, по­пе­лиць, пло­до­вих дов­го­но­сиків, ли­с­то­г­ри­зу­чих шкідників Хо­ру­сом 75 WG (0,25–0,3 кг/га) з до­да­ван­ням Каліпсо 480 SC (0,2–0,3 л/га).

За слаб­ко­го за­хи­с­ту плодових культур від хвороб та шкідників в період до цві­тіння у на­са­д­жен­нях яб­луні, груші та ін­ших куль­тур знач­ної шко­ди мо­жуть за­вда­ва­ти пло­дові дов­го­но­си­ки, зо­к­ре­ма сірий брунь­ко­вий, яб­лу­не­вий квіткоїд, ка­зар­ка й бу­кар­ка. У при­ват­них са­дах їх мож­на зни­щу­ва­ти шля­хом стру­шу­ван­ня з де­рев на підсте­ле­ну плівку. Ро­би­ти це слід уранці, по­ки жу­ки пе­ре­бу­ва­ють у не­ак­тив­но­му стані. Або ж пе­ред стру­шу­ван­ням де­ре­ва об­­при­с­ка­ти хо­лод­ною во­дою.

Ос­танніми ро­ка­ми ве­ли­кої шко­ди пло­до­вим куль­ту­рам за­вда­ють жу­ки олен­ки волохатої ( шкідники плодових культур). За­се­ля­ю­чи квітки під час цвітіння рос­лин, во­ни з’їда­ють пи­­ля­ки, прий­моч­ку ма­точ­ки і навіть пе­лю­ст­ки, внаслідок чо­го не ут­во­рюється зав’язь. Про­ти олен­ки волохатої доз­во­ле­но за­сто­со­ву­ва­ти в са­дах інсек­ти­цид Каліпсо 480 SC (0,2–0,25 л/га), у при­ват­них са­дах — 2,0–2,5 мл на 10 л во­ди. Ду­же важ­ли­во та­кож об­ме­жу­ва­ти по­ши­рен­ня в са­дах куль­ба­би та ма­ти-й-ма­чу­хи, цвітіння яких збігається з цвітін­ням пло­до­вих де­рев і при­ваб­лює жуків олен­ки.

Ягідні культури

Се­ред шкідників ягідних куль­тур най­­по­ши­реніши­ми є різні ви­ди по­пе­лиць, смо­ро­ди­нові склівка і злат­ка, ма­ли­но­ва па­го­но­ва га­ли­ця, блідо­но­гий аг­ру­со­вий пиль­щик, ма­ли­но­вий жук, ма­ли­но­во-су­нич­ний дов­го­но­сик, смо­ро­ди­но­вий брунь­ко­вий і су­нич­ний кліщі та інші. А з хво­роб ягідних культур — аме­ри­кансь­ка бо­рош­ни­с­та ро­са смо­ро­ди­ни й аг­ру­су, ан­т­рак­ноз і сеп­торіоз смо­ро­ди­ни й ма­ли­ни, пур­пу­ро­ва пля­мистість ма­ли­ни, бо­рош­ни­с­та ро­са, пля­мистість ли­с­тя і сіра гниль су­ниці та інші.

Система захисту ягідних культур

На­са­д­жен­ня чор­ної смо­ро­ди­ни й аг­ру­су про­ти аме­ри­кансь­кої бо­рош­ни­с­тої ро­си, ан­т­рак­но­зу й по­пе­лиць, ма­ли­ни — про­ти пур­пу­ро­вої пля­ми­с­тості, сеп­то­ріозу, ан­т­рак­но­зу, га­лиці, по­пе­лиць та ін­ших хво­роб і шкідників пе­ред цвітін­ням об­при­с­ка­ти Топ­сі­ном М (0,8–1,0 кг/га) або То­па­зом 100 EC (0,3–0,4 л/га) з до­да­ван­ням інсек­ти­ци­ду Ак­теллік 500 EC (0,6 л/га).

Су­ни­цю пе­ред цвітінням про­ти бо­рош­ни­с­тої ро­си, пля­ми­с­то­с­тей ли­с­тя, сірої гнилі та інших хво­роб і шкідників об­при­с­ка­ти Хо­ру­сом 75 WG (0,7 кг/га) або Світчем 62,5 WG (0,75 кг/га) з до­да­ван­ням Ак­телліку 500 EC (0,6 л/га) або Вер­ти­ме­ку 0,8 EC (0,5–1,0 л/га).

Надійний за­хист пло­до­вих і ягідних куль­тур від ком­плек­су шкідників і хво­роб у вес­ня­ний період за­без­пе­чує нор­маль­ний ріст і роз­ви­ток рос­лин, по­лег­шує успішний кон­троль шкідли­вих ор­га­нізмів у на­ступні періоди ве­ге­тації, сприяє фор­му­ван­ню до­б­ро­го вро­жаю ви­со­ко­якісних плодів і ягід.

Ф. Ка­ле­нич, канд. біол. на­ук, завіду­вач сек­то­ру за­хи­с­ту рос­лин,
Інсти­тут садівництва НА­АН