Захист горіха від шкідників та хвороб

Розширення обсягу ведення горіхівництва зумовило, своєю чергою, масовий прояв пошкоджень чи уражень дерев шкідливими організмами, в результаті життєдіяльності яких втрачається певна кількість урожаю та погіршується його якість. На жаль, наразі в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» для захисту горіхових садів не передбачено жодного препарату. Натомість шкідливі організми не зволікають і завдають відчутної шкоди, отже, потребують постійного контролю, а контролювати їх — нічим. Проблема посилюється ще й тим, що іноді горіховими садами займаються люди, які не лише не мають відповідних знань про особливості вирощування горіхових дерев, а й взагалі про агрономію. От і маємо величезну проблему: горіхові сади ніби є, а горіхів — обмаль. Найактуальніші проблеми в горіховому саду — це хвороби: бактеріоз, бура плямистість, або марсонія, та бактеріальний опік, — а також шкідники: горіхова та яблунева плодожерки, горіхова міль, галовий та бородавчастий кліщі.

Хвороби

Бактеріоз — одна з найпоширеніших хвороб горіха у світі. Вона уражує всі надземні органи дерева: бруньки, листя, квітки, одно- й дворічні гілки, плоди на різних стадіях розвитку. На листках утворюються спочатку дрібні чорні плями, які, збільшуючись, поширюються вздовж жилок. Листки деформуються, чорніють та опадають. На нездерев’ янілих пагонах, як і на листі, хвороба проявляється у вигляді видовжених коричневих плям. Уражуються також і плоди, які з часом загнивають.

У роки зі сприятливими умовами для розвитку хвороби (дощова погода) знищується до 90% маточних (жіночих) квіток, і дерева практично залишаються без урожаю. Інфіковані молоді плоди, як правило, опадають. Пізніше ураження може призвести до погіршення якості горіхів. Зимує збудник на корі пошкоджених дерев.

Бура плямистість, або марсоніоз — це значно поширене грибне захворювання, що уражує не лише горіхові дерева, а й плодові, ягідники, декоративні рослини тощо. Отже, є велика ймовірність вторинного зараження горіхових дерев від інших рослин.

Це фактично друга стадія розвитку антракнозу, який на початковій стадії проявляється ознаками обпаленого листя на горісі, яке кришиться з країв. А його сумчаста стадія називається «марсоніоз». Хвороба уражує листки, зелені пагони й плоди. На уражених листках з’являються округлі коричневі плями з темним обідком. Згодом на них утворюються дрібні чорні «подушечки», в яких містяться спори грибів. Під осінь на листках виникають великі неправильної форми плями без обідка, з «подушечками», розташованими концентричними колами. На уражених плодах спочатку утворюються темні плями, які згодом стають сірими й перетворюються у виразки. Інколи плями вкривають увесь плід, а виразки бувають такі глибокі, що крізь них видно шкірку плоду. Уражені недорозвинуті плоди опадають.

На інфікованих гілках утворюються видовжені виразки. За сильного ураження в кінці липня — на початку серпня з дерев опадають майже всі листки. Збудник цілком успішно може перезимувати в опалих плодах і листках, а також у ранах гілок (тріщини, подряпини, порізи). Основний канал зараження — тріщини на штамбах і гілках. Навесні спори розносяться вітром і уражують молоді листки.

Хвороба підступна через дуже розтягнутий цикл розвитку. І фактично з нею потрібно боротися цілорічно. Марсонія може призвести до втрати 80% урожаю або зовсім позбавити рослини функції плодоношення.

Жоден із сучасних сортів волоського горіха не володіє повним імунітетом до цієї хвороби. Найсильніше до марсонії схильні дерева, які вирощують у регіонах із частими опадами й постійною підвищеною вологістю.

Бактеріальний опік плодових — збудником хвороби є бактерія Erwinia amylovora (Burill.). Для України — це карантинне захворювання. Уражує широкий спектр плодових, декоративних та дикорослих культур. Хвороба розпочинається навесні із суцвіть і переходить на гілки. Навесні суцвіття раптово в’януть, чорніють і засихають, але не опадають, а залишаються висіти на дереві. Листя та молоді гілочки чорніють із кінчиків, потім листки скручуються, засихають, однак не опадають. Мають вигляд ніби обпалених. На корі дерев з’являються виразки. В цих місцях кора пом’ якшується, стає водянистою, на поверхні виступають краплини ексудату, який із часом буріє — це пошкодження тканин бактеріями.

Наявність ексудату — основна ознака, яка відрізняє бактеріальний опік від інших бактеріальних захворювань. Масово хвороба розвивається у дощову прохолодну погоду, а у жарку — може призупинитись. Кора хворих гілок у місцях ураження зсихається, вдавлюється. Кора хворих рослин висихає і відпадає. Збудник зимує тільки в інфікованій рослині. Виразки, що перезимували, є головним джерелом ураження суцвіть навесні.

За сильного ураження спостерігається загибель усього дерева. Хвороба може поширюватися комахами, які живляться бактеріальним ексудатом чи пилком, або переноситься на здорові дерева з непродезінфікованим інструментом після обрізування уражених гілок. Також не остання роль у поширенні бактерій відводиться воді — дощовій або поливній.

Захисні обробки від хвороб

Попри те, що препаратів для захисту горіха в Україні немає, хочемо запропонувати схему захисних обробок горіхових дерев від вищезазначених захворювань. Вона включає повний комплекс захисних обробок, які слід проводити від початку вегетаційного періоду й до його завершення. Причому до питання захисту слід поставитись досить серйозно — категорично не рекомендується пропускати хоча б одну обробку. Для цієї захисної системи були дібрані препарати, які ефективно використовують для захисту горіхових дерев у європейських та інших країнах, а також продукти, що показали хороший результат застосування в багаторічних насадженнях українських садівників. Звертаємо увагу, що це приклад однієї з можливих схем захисту, яка вже випробувана на практиці у функціонуючому саду.

У разі, якщо хвороба вже уразила хоча б одне дерево в саду, для успішного контролю розвитку й поширення марсонії слід чітко дотримуватись усіх захисних рекомендацій протягом усього сезону. Невиконання хоча б однієї з обробок може призвести до ураження дерев та накопичення збудника хвороби в саду, якого викорінити потім буде дуже важко. Тут основний акцент у захисті саду — на недопущенні поширення захворювання у перші роки розвитку молодих горіхових дерев або викорінення хвороби в уже плодючому саду. Деякі з цих обробок будуть ефективні не лише від марсонії, а й від бактеріозу.

Першу обробку варто провести до розпускання бруньок — це так зване обмивання дерев одновідсотковим розчином бордоської рідини або іншим мідьумісним препаратом. До речі, для знищення сумчастої стадії антракнозу (марсонії), яка зберігається в опалому листі, потрібно обробити і його також.

Наступну обробку слід виконати у фазі висування конусу, що є найуразливішим періодом для зараження рослини марсонією. Хорошу ефективність проти плямистостей показав препарат Хорус.

До цвітіння горіхові дерева треба захистити препаратом Мерпан (д.р. — каптан). Але цим препаратом заборонено працювати під час цвітіння, оскільки він може обпалити квітковий пилок. Якщо з будь-яких причин не встигли провести цю обробку до цвітіння — її можна виконати після завершення цієї фази.

Після цвітіння проводимо обробку мідьумісним препаратом (Чемпіон тощо). Навіть можна використати хлорокис міді, яка буде ефективніша за гідроокис міді у боротьбі з грибними захворюваннями. Мідь — це контактний препарат. Він укриває листки, але після сильного дощу може змиватись, тож, відповідно, втрачається захист. Це потрібно чітко контролювати, особливо в перший рік росту дерев. Тому після кожного дощу потрібно повторювати обробки мідьумісними препаратами. Тобто в цей період таких обробок може бути три, які проводять одна за одною. Якщо ж дощів немає, то препарат на листках зберігається до трьох тижнів. До мідьумісних препаратів у жодному разі не можна добавляти ПАР, оскільки це може призвести до опіків листя.

Наступну обробку проти марсонії проводять наприкінці серпня або на початку вересня мідними препаратами у трьохвідсотковій концентрації. Тобто перед зимівлею потрібно спрацювати великою концентрацією міді для того, щоб не дати грибам сформувати зимуючу стадію. Це може бути бордоська рідина, або інший мідьумісний препарат. Обробляємо як листя, так і якомога максимально — стовбур і скелетні гілки, тобто проводимо обмивання дерев. Норму витрати води обираємо з урахуванням віку дерев.

Ще одну обробку виконуємо на початку опадання листя трьохвідсотковим залізним купоросом із додаванням одновідсоткового карбаміду. Обробляємо повністю все дерево й опале листя у пристовбуровому крузі, якщо його не видаляють із саду. Цим заходом, по-перше, ми сприяємо кращому дозріванню деревини, а по-друге, забезпечуємо сильний фунгіцидний захист.

А для найкращого захисту дерев від бактеріозу й бактеріального опіку будуть ефективні обробки бактерицидами. В Україні є два бактерицидні препарати — Казумін та Фітолавін. Казумін — добре відомий усім японський препарат, він спрацьовує, але потребує підвищених норм використання. Фітолавін — системний та контактний біобактерицид, власне це антибіотик групи стрептотрицинів, які виділені із ґрунтових мікроорганізмів. Діюча речовина — фітобактеріоміцин. Цей препарат можна вносити через краплинне зрошення та по листку. Через краплинне зрошення обробки будуть ефективніші у разі проникнення патогену в судинну систему рослин. За нашою системою захисту обробки можна проводити по листку.

Слід пам’ятати, що за перших ознак хвороби потрібно оперативно спрацювати антибіотиком. У нашій схемі ми застосовуємо Фітолавін. Тобто спочатку «чистимо» середовище і вже потім, через три-чотири дні, заселяємо його корисними організмами за допомогою препаратів, наприклад Триходермін і Планриз, які контролюють грибні й бактеріальні захворювання. Це все біопрепарати — ними слід працювати у вечірній час, щоб уникнути активного ультрафіолетового випромінювання.

Під час обробки біопрепаратами слід приділяти велику увагу якості води, зокрема її складу та кислотності. Слід знати: для грибів сприятливе кисле середовище, а для бактерій — нейтральне або слаболужне. Якщо у нас лужна вода, то, щоб спрацювали біопрепарати, ми повинні її пом’якшити ортофосфорною кислотою, далі додаємо будь-яке гумінове добриво (воно буде працювати як середовище й зробить своєрідний поштовх для біоагентів, які містяться в біопрепараті) і наостанок додаємо біопрепарат. Після введення в робочу суміш кожного із зазначених препаратів обов’ язково потрібно ретельно перемішувати робочий розчин для насичення його киснем. Якщо ж для обприскування біопрепаратом буде використана будь-яка вода — отримати очікуваний ефект буде неможливо. Тобто це викинуті на вітер гроші.

Для максимального контролю бактеріальних захворювань торік проводили дві обробки (на початку червня і наприкінці липня) Фітолавіном і далі — за схемою. Як результат — в умовах поточного року проблем із бактеріальними захворюваннями в горіховому саду не було. Практично, якщо робити викорінювальні обробки №1, №7 та №8 (за вище запропонованою захисною схемою), то ви забезпечите захист горіха проти грибних і бактеріальних захворювань.

Шкідники

Горіхова та яблунева плодожерки, горіхова міль, галовий і бородавчастий кліщі.

Горіхова плодожерка (Laspeyresia putaminana Strg) — шкідник-поліфаг. Поширений в Україні повсюдно, окрім багатьох плодових культур може пошкоджувати й плоди волоського горіха.

В умовах України розвивається у двох поколіннях: перше — в травні-червні, а друге — в липні — вересні. Гусениці першого покоління з’являються на початку червня і пошкоджують молоді плоди, внаслідок чого ті опадають. Одна гусениця може зіпсувати до десяти плодів.

Метелик плодожерки темно-сірого кольору з темними поперечними смужками та великою овальною плямою жовто-коричневого кольору, із золотисто-мідним блиском на вершині крила, розмах крил — 18–20, довжина тіла — близько 10 мм. Метелики літають у травні-червні, у вечірніх сутінках та вночі, а вдень нерухомо сидять на гілках і стовбурі, зливаючись за кольором із корою. За нічної температури повітря понад 15°С самки починають відкладати яйця, розміщуючи їх по одному на гладенькій поверхні листя або плодів. Одна особина здатна відкласти від 40 до 220 яєць.

Відроджені гусениці — білувато-рожеві з темною голівкою. У міру живлення, яке триває до 38 днів, та росту гусениці набувають інтенсивно-рожевого кольору. Заляльковуються в місцях розгалуження гілок, під корою, біля кореневої шийки, під грудками землі, в бур’ янах. Метелики другого покоління з’являються в липні, гусениці відроджуються протягом восьми — десяти днів від початку льоту метеликів.

Найшкодочинніші — гусениці другого покоління, які відроджуються протягом серпня. Проникнувши всередину горіха через основу плоду, вони виїдають його ядро. Частина пошкоджених плодів може передчасно опасти, а ті, що залишаються на деревах, утрачають свою товарність. Зимує шкідник у фазі лялечки в павутинному коконі під корою та в ґрунті.

Горіхова міль (Gracillaria rosciopenella). Основної шкоди міль завдає в розпліднику, але ушкоджує також листя і в саду. Молоді гусениці мінують листки, вигризаючи їхню м’якоть і залишаючи незайманою шкірку. Через що листя може скручуватися та спотворюватися.

Горіховий галовий, або бородавчастий, кліщ (Aceria tristriata). Поширений у всіх зонах культивування горіха. Пошкоджує грецький горіх; на листках, частіше з верхнього боку, кліщ спричиняє утворення темно-коричневих галів у вигляді малих округлих бородавок з порожниною неправильної форми. Нерідко гали численні й дуже спотворюють молоді листки; відмічено пошкодження ними й плодів. Галовий кліщ частіше завдає шкоди молодим і середньовіковим рослинам в умовах достатнього зволоження.

Горіховий повстяний кліщ (Eriophyes erineus) пошкоджує лише насадження горіха. Поширений у правобережних районах Лісостепу та Степу, а також на Поділлі. Живлячись на листі, кліщі спричинюють утворення галових наростів, пошкоджені листки зісподу вкриті густою жовтуватою повстю. В цьому повстяному покритті (ереніумі) кліщі добре захищені навіть від більшості акарицидних препаратів. Найбільше потерпають молоді та середньовікові дерева: з них передчасно опадає листя, спостерігається їхнє загальне пригнічення, знижується продуктивність у наступні роки, погіршується декоративність дерев.

Ефективна система захисту

Проти вказаних лускокрилих шкідників, літ яких розпочинається наприкінці травня — на початку червня, обробку слід проводити на початку льоту метеликів. Якщо на одну феромонну пастку уловлюється більше ніж п’ять метеликів, то це — сигнал про вжиття захисних заходів. Швидкодіючі препарати, зокрема Рімон, Рімон Фаст, Матч та інші, блокують синтез хітину в комах. Якщо таким продуктом обробити рослину, він контактним шляхом потрапить на яйце, то через блокування синтезу хітину з яйця не відродиться личинка. У складі препарату Рімон Фаст є діюча речовина біфентрин — це інсектоакарицид. Він працює по рухомих стадіях кліщів. І коли ми обробляємо інсектоакарицидом дерево, він проявляє ефективність проти листогризучих комах і кліщів. На відміну від інших контактних інсектицидів, біфентрин працює за температури навіть понад 25°С.

Якщо температура повітря до 20–23°С, то можна обробляти контактними препаратами Фастак, Маврік, Вантекс, Карате Зеон тощо. Також можна застосовувати препарати із класу фосфор- органічних інсектицидів з фумігуючими властивостями (Золон, Фуфанон). Вони мають хороший винищувальний ефект щодо імаго (метеликів) шкідників. Але потрібно пам’ятати, що ці препарати заборонено використовувати під час цвітіння.

Добрі результати показує Кораген — контактний інсектицид. Однак для прояву найкращої дії препарат потрібно нанести до відкладання яєць лускокрилими шкідниками, а найпізніше — до відродження з них личинок. У такому разі личинка загине після поїдання обробленої оболонки яйця.

Є досить ефективні препарати на основі аверсектину: Актофіт, Вертимек. Ці препарати мають цікаву особливість щодо застосування: що вища температура, то повніше розкривається їхня дія. Працюють вони проти широкого спектра шкідників: сисних і лускокрилих комах. Це контактні препарати нервово-паралітичної дії. Хоча аверсектини в цілому діють контактно, вони можуть проникати під восковий наліт рослин, утворюючи резервуари з діючою речовиною, завдяки якій діють на рухомі стадії сисних комах.

До аверсектинів обов’язково потрібно додавати поверхнево активні речовини, також слід брати до уваги склад води. Ще одним важливим моментом є обов’язкове рівномірне нанесення цих препаратів на поверхню листка, в т.ч. і на зворотний його бік. Зокрема, радимо до використання Актофіт — це ефективний препарат українського виробництва, який контролюватиме рухомі фази кліщів, а також попелиць і лускокрилих шкідників, головна умова — щоб температура повітря була високою, не нижчою від 18°С. Якщо середньодобова температура перевищуватиме зазначений показник, дія Актофіту посилюватиметься й ефект від його застосування буде вищий.

У невеликих горіхових садах є досить ефективний метод контролю чисельності лускокрилих шкідників — масове відловлювання самців на феромонні пастки. Їх застосовують із розрахунку: одна пастка на одне доросле дерево або на два-три молодих. Заповнені клейові вкладки слід періодично змінювати. Варто зазначити, що позитивні результати можна очікувати за масового відловлювання метеликів упродовж декількох років поспіль. У будь-якому разі застосування феромонних пасток забезпечить знищення більшої частини самців і тим самим значно послабить популяцію шкідників. До початку льоту метеликів (приблизно у квітні) слід уважно оглянути кору дерев, тріщини й розщелини на ній, особливо в нижній частині стовбура, та знищити зимуючі кокони з лялечками.

Здуття на листках і плодах — це результат життєдіяльності галових кліщів. Для ефективного захисту від них слід пам’ятати, що вони ховаються в галах, прикритих ворсинками. Добратися до шкідника в таких «укриттях » дуже важко. Тому треба працювати комбінованими препаратами. Особливо, коли на початковому етапі заселення дерев кліщами не проводили обробки біфентрином та аверсектинами. В такому разі слід застосувати препарат, який має трансламінарну дію (Ніссоран). Але водночас він має і значний недолік — не діє на імаго. Тому для покращення ефективності до Ніссорана додаємо той самий Актофіт. Попри трансламінарні властивості Нісорану, рекомендуємо обробляти ним обидва боки листка.

Можна застосовувати такі суміші: Ніссоран і Санмайт або Аполло (гормональний препарат, інгібітор хітину) та Омайт або інші. Проте під час вибору компонентів бакової суміші слід враховувати механізм дії кожного препарату. Можна також використовувати препарати Масаї, Енвідор, але вони ефективні лише проти літньої яйцекладки шкідників.

Оптимальні строки боротьби з кліщами — травень — початок червня, тобто період, коли відбувається міграція і розмноження кліщів у галах. Є ще дуже багато придатних для застосування препаратів, але треба звертати увагу на їхню ціну, ефективність і принцип дії.

Із сисних шкідників проблему можуть становити ще й попелиці. Вони через сильну плодючість і значну кількість поколінь (до 12 на рік) дуже важко піддаються знищенню. Найбільша ефективність контролю чисельності досягається за проведення трьох-чотирьох обробок за сезон та обов’язкової обробки наприкінці вересня — для недопущення відкладання зимуючих яєць. Проти попелиці будуть ефективні контактні, фосфорорганічні препарати з фумігуючими властивостями.

Останніми роками частішають випадки пошкодження дерев червицею в’їдливою та заболонником. Це внутрішньостеблові шкідники, які ведуть прихований спосіб життя. Боротьба з ними досить складна. Як показав досвід, досить ефективними були профілактичні обробки під час виходу імаго, або ін`єкції Золону в стовбур дерев, якщо личинка вже відродилась. Інші методи практично не працюють.

Беручи до уваги всі вищезазначені аргументи щодо захисту горіхових садів, складається враження, що вирощування горіхів — складна і навіть майже нездійсненна справа. Але якщо до неї підійти з належним розумінням і послідовно виконувати всі рекомендації, то виявиться, що займатися горіхівництвом не так уже й складно й до того ж — прибутково.

Ця стаття була написана за матеріалами презентації Зіновії Єлінської на семінарі, темою якого були сучасні технології вирощування горіхоплідних культур (проходив 25 травня 2018 р. у с. Лісове Барського р-ну Вінницької обл. на базі ФГ «Єфрем»).

Г. Козак h.kozak@univest-media.com

Журнал «Пропозиція», №7-8, 2018 р.