Захист волоського горіха
Раніше існувала думка, що горіх волоський не хворіє і в нього немає шкідників. Тому він і не потребує захисту з використанням хімічних препаратів. Поодинокі дерева, які ростуть біля наших будинків, ніхто й ніколи нічим не обприскував.
Інша справа — великі промислові насадження. Одночасно зі створенням насадження підприємцям пропонують систему захисту молодих, а потім і плодоносних насаджень горіха волоського.
Проведемо аналогію з іншими садовими культурами. Не так давно для захисту садів зерняткових (яблуня, груша), кісточкових (вишня, черешня, абрикос, слива, алича, персик) було досить шести-семи обприскувань за сезон хімічними препаратами. За останні ж п’ять–сім років кількість обприскувань подвоїлася. Ми в садах постійно ведемо селекційний відбір найстійкіших до хімічних препаратів рас збудників грибних хвороб і різновидів шкідливих комах. Постійно збільшуємо дозу, концентрацію хімічних речовин. А проблема захисту садів залишається. Це — тупиковий шлях.
Насадження яблуні короткого циклу на карликових підщепах вирощують максимум 8–10 років. Це один із шляхів вирішення проблеми накопичення інфекції та шкідників. Швидкий культурооборот допомагає частково вирішити проблему захисту садів від шкідливих патогенів.
Марсонія (відома також як антракноз або плямистість) — найнебезпечніше захворювання горіхових дерев. Вона вражає рослина повністю – і плоди, і листя, і молоді пагони, утворюючи бурі плями, що збільшуються з часом. Можуть також утворюватися некротичні тріщини, в яких зимує збудник, щоб на наступний рік дати новий осередок зараження. Марсонія найпоширена в місцях із вологим повітрям, у сезони рясних дощів і туманів.
Сортів, повністю несприйнятливих до цього захворювання, на сьогоднішній день не існує, однак вважається, що сорти з тонкою шкаралупою стійкіші.
Щоб викорінити буру плямистість, необхідно обробити все дерево бордоською сумішшю в концентрації 3%. Восени важливо спалити все опале листя, оскільки там може зберегтися джерело зараження.
У горіха волоського теж є напівкарликові скороплідні латеральні сорти, наприклад нашої селекції (Конфедерація горіхівників Слобожанщини): Зимостійкий, Дружний, Скороплідний, Урожайний, Десертний, Гроновий, Великоплідний, Латерал краснокутський, Латерал краснокутський гроновий, Латерал великоплідний. Дерева цих сортів заввишки до 5–6 м. Термін експлуатації насаджень — до 25 років. Окремі дерева доживають і до 40 років.
Сама доля підштовхує до створення екологічних чистих горіхових садів. Адже горіх волоський — це не карликова яблуня: поміняв місце через десяток років — і нібито вирішив проблему. У наших природно-кліматичних умовах горіхові сади створюються на століття. Так, у субтропіках Франції, Італії, Каліфорнії, Чилі, Австралії доцільно створювати інтенсивні скороплідні сади горіха волоського з коротким терміном експлуатації. Однак в умовах Слобідської України латеральні інтродуковані сорти горіха волоського вимерзають.
Тому на самому початку створення великих промислових насаджень горіха волоського на Україні важливо не припуститися помилки, не піти вдавано простим шляхом захисту насаджень від шкідливих патогенів і комах, тобто шляхом, яким розвивалося садівництво України. Наприклад, у Голландії є райони де 80% території — під теплицями. І там станом на 2018 рік 60% продукції — органічна, екологічно чиста!
У нашому розпліднику ми давно відмовилися від поливу. І це в посушливих умовах Харківської області! Такі саджанці краще адаптовані до нових умов вирощування. З 2011 року в розпліднику, саду, на винограднику хімічні засоби захисту рослин узагалі не використовуємо. Тобто на власному прикладі відшліфовуємо технологію екологічно чистого саду. Важко, але намагаємося її впровадити в садах, створених з нашою участю.
ПРОСТІШЕ ВИРОЩУВАТИ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ РОСЛИН ГОРІХОВІ САДИ НАСІННЄВОГО ПОХОДЖЕННЯ, А НЕ ЩЕПЛЕНІ. І ОСЬ ЧОМУ.
1. Сорти відібрані в умовах розплідника, тобто з інших місць, природно-кліматичні умови яких можуть відрізнятися від ділянки вирощування. І що далі територіально розміщені ці ділянки, то більші ці відмінності. За аналогією: один і той самий сорт винограду на одній ділянці дає подібний результат вирощування й урожаю, а в інших місцях (у різних мікроумовах) поводиться по-різному.
2. Вирощуючи два-три чи чотири-п’ять сортів горіха волоського на одній ділянці, в разі ураження цього генотипу шкідливими патогенами ризикуємо втратити значну частину дерев або навіть усе насадження. Варто зазначити, що насадження насіннєвого походження стійкіші через більше генетичне різноманіття, тож втрата одного або декількох геномів (у цьому випадку — дерев) не настільки катастрофічна для насадження в цілому.
Створюючи загущені насадження насіннєвого походження є велика можливість відбору дерев більш урожайних, товарних, стійких, і що важливо — стійких саме в конкретних умовах вирощування. Важливий момент — це вибір маточних дерев.
Тому у своїх садах відбираємо кращі дерева горіха волоського, починаючи з 1974 року, спочатку — в Житомирському Поліссі (м. Коростень), пізніше — в смт Краснокутськ (Слобідська Україна). Причому збираємо насіння з дерев, що мають високу загальну комбінаційну здатність, тобто з високим (понад 60–70%, а деякі — до 90%) ступенем успадкування господарсько-цінних властивостей батьків. Нащадки сорту Улюблений, відібраного в Житомирському Поліссі (Красноярський, Сіянець Улюбленого 1, 2, 3, 4, Сіянець Красноярського) висаджені в одному насадженні, запилюються між собою, що підвищує ступінь передачі господарсько-цінних властивостей батьків.
Густота посадки. Загущена посадка (5–7 х 5–7 м) середньорослих сортів горіха волоського (Улюблений, Красноярський, Сіянець Улюбленого 1, 2, 3, 4, Сіянець Красноярського, Плішивець, Соборний, Космос, Садовий) дає змогу отримати перші плоди на п’ятий-шостий рік вирощування, а перший промисловий урожай — із семи-, восьмирічного віку. З 10–12 років вирощування горіхового насадження вже можна вийти на потенційну врожайність ділянки.
Перша вирубка гірших дерев — у віці 14–16 років. Більша густота насадження дає велику можливість вибору кращих дерев. За схеми посадки дерев 10 х 10 м перша вирубка — у віці 25–30 років, а за схеми 12 х 14 м — у віці 35–45 років. Тобто будь-яка з використовуваних схем посадки саджанців горіха волоського в саду — загущена. Дерева середньорослих сортів горіха волоського в зрілому віці повинні перебувати один від одного на відстані 25–30 м.
О. Яхимович, канд. с.-г. наук,
співзасновник «Конфедерації горіхівників Слобожанщини»
журнал «Пропозиція», №9, 2019 р.