Заробити на вирощуванні гарбуза

Однією з культур, поширеність яких швидко зростає останніми роками завдяки попиту з боку європейського ринку і чуткам про фантастичну прибутковість їх вирощування на експорт, є гарбуз. Як же заробляють високі прибутки за рахунок культури, що присутня чи не на кожній присадибній ділянці?( ведення гарбузового бізнесу в Україні)

Головний секрет полягає в тому, що на зовнішньому ринку має попит тільки певний гарбуз. Річ у тім, що ЄС купує український гарбуз заради насіння, яке використовує для виготовлення олії. Відповідно, найкращим буде той гарбуз, який дає найвищу урожайність насіння. При цьому насіння повинно бути якомога більшого розміру (бізнес на насінні гарбуза).

Крім того, до 31 грудня 2017 року в Україні діє програма Генеральної системи преференцій США. Хоча між нашими країнами не існує режиму вільної торгівлі, вітчизняні аграрії можуть безперешкодно експортувати сільгосппродукцію без сплати мита. На жаль, через невисоку поінформованість цією можливості цієї програми виробники використовують лише на 3%. Якщо врахувати високий попит на гарбузи в Америці в окремі періоди, зокрема 41% гарбузів американці використовують як декорації під час Хеллоуіна, витрачаючи на їх придбання близько $650 млн/щороку, то сенс їх вирощувати однозначно є.

ТОВ «Чистий продукт» у Дніпропетровській обл. вирощує 140 га гарбуза і протягом останніх 3 років збирає по 5-8 ц/га гарбузового насіння у залишковій вазі після висушування. Таку високу врожайність забезпечив старий сорт Стофунтовий, покращений у господарстві шляхом схрещування з гарбузами китайської селекції (ведення гарбузового бізнесу в Україні). В результаті частка насіння розміром понад 12 мм становить не менше 80%. «Цей гарбуз успішно пристосувався до нашого клімату, і, як ми тепер бачимо, його можна сіяти ще густіше, а, отже, отримувати ще вищу врожайність», – розповідає С. Паращенко.

Затрати на вирощування в господарстві, як стверджує засновник, становлять лише близько 5000 грн/га (щоправда, збирання сюди не включається)( ведення гарбузового бізнесу в Україні). Як пояснив С. Паращенко, такі низькі видатки спричинені тим, що гарбуз сам по собі простий у вирощуванні, а в даному господарстві ця культура обходиться і без поливу, і без міндобрив, і без гербіцидів. Зокрема, на зрошенні сміливо заощаджують завдяки особливостям фізіології рослини, яка економно і рівномірно використовує вологу з різних горизонтів грунту. Покращуючи структуру грунту і залишаючи в ньому більше органічних добрив (у вигляді шкірки і м’якоті – при вирощуванні на насіння), ніж використовуючи, гарбуз виступає фактично напівпаром, а, отже, – чудовим попередником для будь-якої культури, наприклад для часнику, який «Чистий продукт» теж вирощує на чималих площах (100 га).

Виручка з гектара під гарбузами, за даними С. Паращенка, становить близько 30 тис. грн/га, відповідно, чистий дохід – близько 25 тис. грн/га (ведення гарбузового бізнесу в Україні). Одним із основних секретів успішного вирощування гарбуза засновник «Чистого продукту» називає правильний підбір густоти стояння рослин і схеми посіву індивідуально під кожен сорт.

На гарбузах заробляють, вирощуючи їх не тільки на насіння, але й для продовольчих потреб (ведення гарбузового бізнесу в Україні). А дехто і успішно експортує такі гарбузи. Однак для цього потрібно правильно вибрати продукт, який користуватиметься попитом. Велетенські гарбузи, що століттями виростали на українських городах, зараз продати неможливо. Принаймні, вибагливому покупцеві, з яких складається аудиторія супермаркетів, особливо в країнах ЄС. У сегменті гарбузів, як і в сегментах кавунів чи капусти, покупець зараз віддає перевагу невеликим за розмірами, але смачним плодам. Через це останніми роками ті, хто вирощує гарбузи на продаж, надають перевагу сортам мускатного типу з невеликими плодами. Втім, у таких сортів є недолік: як розповів С. Паращенко, гарбузи мускатного типу досить ніжні у зберіганні – за час зберігання інколи доводилось викидати половину врожаю. Натомість вітчизняні сорти Ждана і Славута показали в господарстві високу лежкість: відходи за період зимового зберігання становили всього близько 10%. І для вітчизняних мереж лежкість відіграє значно більшу роль, ніж смакові якості.

А от на британському ринку, куди цього року компанія «Грін Тім» здійснила пробні поставки гарбузів, як розповів її генеральний директор Денис Сазонов, вимоги супермаркетів прямо протилежні (ведення гарбузового бізнесу в Україні). «Тарифна сітка містить 14 специфікацій гарбуза для постачань у супермаркети залежно від ваги, форми і ступеня механічного ушкодження плоду», – розповідає Д. Сазонов. За його словами, найбільше цінуються плоди вагою 0,9-1,3 кг, наступною категорією є вага 1,3-1,6 кг, а низ попиту – гарбузи масою 1,6-2 кг.

Плоди вагою понад 2 кг супермаркети відтепер узагалі не приймають – вони йдуть винятково на переробку. Ясна річ, подібним вимогам відповідають лише гарбузи мускатних сортів, на яких і зупинилися компанія «Грін Тім» і її дочірнє господарство «Дніпровська перлина». Такі сорти не розраховані на тривале зберігання, тому компанія будує логістику так, що на транспортування відводиться 5,5 діб, а на перебування на полицях супермаркету – 12 днів. «Тож якщо вирощувати гарбузи для постачання в європейські мережі, треба орієнтуватися на їхні вимоги до товару, а не на урожайність», – підсумовує Д. Сазонов (ведення гарбузового бізнесу в Україні ).

 Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com