Захист виноградників від шкідників і хвороб у літній період

Одержання високих стабільних урожаїв винограду хорошої якості ґрунтується на комплексі організаційно-господарських, екологічних, біологічних, хімічних і агротехнічних засобів обмеження поширення та розвитку найбільш небезпечних шкідників і збудників хвороб.

Річний цикл розвитку виноградної рослини поділяють на сім основних періодів, шість із яких відносять до періоду вегетації, а саме:

I — від початку «плачу» до розпускання бруньок;

II — від розпускання бруньок до початку цвітіння;

III — цвітіння та зав’язування ягід;

IV — від зростання ягід до початку їхнього дозрівання;

V — дозрівання ягід, або фізіологічна стиглість;

VI — листопад (початок періоду спокою лози);

VII — спокій лози.

У кожен із перерахованих періодів визначають видовий склад шкідливих організмів і оцінюють рівень негативного впливу на розвиток виноградної рослини та можливі втрати врожаю. На підставі проведених обліків і спостережень роблять висновки про потребу проведення захисних заходів, обирають оптимальні препарати й коригують дозу їхнього застосування. Найчастіше економічний збиток культурі в кожній фазі її розвитку завдають одночасно кілька шкідників і хвороб. У такому разі знання біології і екологічних особливостей розвитку шкідливих організмів, систематичне спостереження за шкідниками і сезонною динамікою розвитку хвороб дають змогу не тільки встановлювати оптимальні терміни проведення захисних заходів, а й розумно скорочувати пестицидне навантаження без збитків для кількості та якості кінцевої продукції.

Система заходів захисту промислових виноградних насаджень складається з таких елементів:

• систематичного обстеження всіх кварталів і ділянок для встановлення видового складу та чисельності шкід­ників і ступеня розвитку хвороб;

• складання прогнозів зміни їхньої шкідливості;

• обчислення комплексного економічного порогу шкідливості;

• добору ефективних препаратів для захисту від комплексу шкідників і хвороб;

• визначення оптимальних строків проведення хімічних обробок насаджень;

• моніторинг технічної ефективності хімічних обробок.

Система заходів має забезпечувати, крім високої технічної ефективності, нездатність до накопичення в кінцевій продукції або мінімально допустимий залишковий вміст використаних препаратів в урожаї ягід, а також не повинна погіршувати навколишнє середовище.

Важливе профілактичне значення мають організаційно-господарські та агротехнічні заходи. Це, зокрема, закладання виноградників за науково обґрунтованими проектами, застосування районованих сортів, використання посадкового матеріалу з ретельним дотриманням карантинних правил, щоб не завести чи не занести виноградну філоксеру, утилізація обрізаної лози та опалого листя, своєчасне знищення бур’янів, догляд за кущами, удобрення — все це сприяє одержанню очікуваного врожаю, забезпечує сталий фітосанітарний стан насаджень.

З урахуванням такого підходу до планування захисних заходів на виноградних насадженнях протягом вегетаційного періоду проводять від шести до восьми обробок насаджень. У сучасних умовах для отримання якісної продукції винограду вирішальну роль віді­грає хімічний захист від хвороб і шкід­ників. Але з урахуванням того, що хвороби за характером розвитку бувають сезонними і хронічними, захист винограду потребує комплексного підходу із застосуванням поряд із хімічним методом боротьби високоефективного прийому підживлення кущів макро- й мікроелементами. Завдяки поліпшенню мінерального живлення рослин збіль­шується їхня природна стійкість до розвитку збудників хронічних хвороб. Тому застосування науково обґрунтованих систем удобрення, обробітку ґрунту, догляду за кущем, застосування хімічних і біологічних засобів захисту рослин є обов’язковими заходами в боротьбі зі шкідниками й хворобами.

Нині рівні поряд із хімічним методом широкого поширення набувають агротехнічний та біологічний методи захисту виноградників. Закладання нових виноградників проводять із використанням високоякісних щеплених саджанців сор­тів, стійких до мілдью. Хороші результати в боротьбі з гроновою листовійкою показують препарати Бітоксибацилін, Дендробацилін, Ампеломіцин.

Літній захист від хвороб і шкід­ників — це найскладніший і найбільш затратний період, адже пік розвитку грибних хвороб припадає саме на червень-липень — найспекотніші місяці, коли багато дощів і рос. У цей час також інтенсивно розвиваються різні види шкідників, а особливо група сисних — павутинні кліщі, трипси та багато різних видів цикадок.

За літо проводять чотири обов’язкові обробки. Та може виникнути потреба і в одній-двох додаткових обробках, особливо після різних аномальних кліматичних умов, наприклад після випадання великої кількості опа­дів та випадання граду. В оптимальне планування обробок входить обов’язкове проведення моніторингу фітосанітарної ситуації з урахуванням метеорологічних умов, уведення в технологію вирощування винограду прогресивних прийомів догляду за кущами та застосування сучасних, екологічно пластичних засобів захисту рослин.

Першу літню обробку проводять відразу після цвітіння, в період після зав’язування плодів, але в останній час цю обробку поєднують і проводять під час стадії «дрібного гороху» ягід винограду.

Фенофази до цвітіння і після цвітіння є найуразливішими для зараження збудниками хвороб і пошкодженням шкідниками. В зв’язку з цим препарати для застосування в ці фази розвитку винограду мають бути максимально ефективними, здатними забезпечити тривалий захист. Серед хвороб у цей період найнебезпечніші мілдью і оїдіум, серед шкідни­ків — гронова листовійка і трипси. Препарати, які застосовують у ці періоди, повинні мати потужну системну дію, щоби проникати у вегетативні органи рослин та захищати приріст від основних хвороб. На разі це мають бути такі бакові суміші препаратів: Ридоміл Голд МЦ 68 WG, в.г. (92,5 г/га) + Топаз 100 ЕС, к.е. (0,15–0,25 л/га), Пергадо R 270 WG, ВГ (4–5 л/га) + Діналі 90 DC, КД (0,6–0,7 л/га) та ін.

У зв’язку з погодними умовами може виникнути потреба в додатковій профілактичній обробці для контролю хвороб сірої гнилі та мілдью у період цвітіння, коли відбувається первинне проникнення патогенів у рослину, але цю «резервну» обробку проводять зазвичай дуже рідко. Препаратами для застосування в цей період можуть бути Світч 62,5 WG, в.г. (0,75–1 кг/га) або Хорус 75 WG, ВГ (0,5–0,7 кг/га).

Другу обов’язкову літню обробку проводять перед змиканням ягід у гроні — це у фазі, коли препарат повинен потрапити на гребінь і захищати гроно зсередини. Для цього періоду дуже ефективно застосовувати бакову суміш з наступних препаратів: Акробат МЦ (2 кг/га) + Колліс, КС (0,4 л/га), Мілдікат 25, КС (3 л/га) + Топсін-М, ЗП (1–1,5 л/га), Танос 50, в.г. (0,4– 0,45 кг/га) + Талендо Екстра, КЕ (0,3– 0,35 л/га) та ін.

Ближче до кінця липня проводять наступну, третю, обов’язкову впродовж розвитку винограду обробку: в стадії інтенсивного росту ягід — на початку пом’якшення ягід винограду. В цей пері­од найшкідливішими хворобами винограду є оїдіум та різні види гнилей (насамперед біла, чорна та сіра гнилі). Серед шкідників закінчується розвиток II-го покоління гронової листовійки, простежується інтенсивне відкладання яєць бавовниковою совкою та спостерігається інтенсивний розвиток сисних шкідників, здебільшого цикадових. Тож у цей період вегетації винограду використовують такі препарати, як Тіовіт Джет 80 WG, в.г (5–8 кг/га), Медян Екстра 350, к.с. (2,5–3,5 кг/га), Манзат, ВГ (1,6– 2,4 л/га), Фолікур 250 EW, ЕВ (0,4 л/га), які підвищують ефективність раніше застосованих препаратів і дають змогу уникнути ризику виникнення резистентності патогенів.

Відносно сірковмісних препаратів слід пам’ятати, що на шкідливий об’єкт діє не сама сірка, а її пари — тому обробляти нею треба в суху й жарку погоду. Проти шкідників у період масового відродження гусениць в умовах підвищеного температурного режиму ефективне використання інсектициду Проклейм 5 SG, РГ (0,3–0,4 кг/га), який належить до нового класу — хімічної групи авермектинів — і знищує шкідників на всіх стадіях розвитку (включаючи яйця).

Інсектицид, проникаючи всередину рослинних тканин, утворює резервуари, що містять емамектин бензоату, завдяки чому ефективність препарату не залежить від високих температур і дощу та забезпечує захист рослин протягом тривалого часу. Проте високу ефективність у період масового відродження гусениць шкідників має інсектицид Воліам Флексі 300 SC, КС (0,3–0,5 л/га), що володіє різними механізмами дії і тривалішим захисним періодом. Рухливі стадії шкідників гинуть внаслідок контакту з обробленою поверхнею і за попадання препарату в кишечник.

Дія препаратів більш виражена за обприскування вже відкладених яєць і в період початку відродження гусениць. Препарати успішно контролюють як гронову листовійку і бавовникову совку, так і всі види сисних і листогризучих шкідників.

У серпні, в період дозрівання ягід винограду, основними хворобами є гнилі, які без ефективного захисту можуть спричинити великі збитки. Збудниками гнилей є як патогенні гриби, так і патогенні бактерії. Агрономи-практики проявам гнилі на винограді дають загальну назву — «сіра гниль», але збудник ураження може бути різ­ним. На виноградниках ідентифікують сіру, білу, чорну, гірку, кислу, м’яку гнилі, а також великий комплекс пліснявих гнилей — зелену, рожеву, чорну тощо, але й надалі сіра гниль лишається однією із найбільш економічно значимих хвороб винограду в усіх зонах його культивування. Тому хімічні обробки проти сірої гнилі, особливо за ураження ягід і гребенів, проводять спеціалізованими бактерицидними фунгіцидами, насамперед такими, як: Світч 62,5 WG, в.г. (0,75–1 кг/га), Хорус 75 WG, ВГ (0,5–0,7 кг/га), Скала 400 SC, КС (1,2–2,4 л/га) та ін.

У бакові суміші, як правило, крім фунгіцидів, слід додавати прилипач, який зменшує поверхневий натяг рідини, стимулятори росту рослин та мікроелементи для позакореневого підживлення.

Якщо дотримуватися наведеної схеми обробітку, виноград буде захищений навіть у найнесприятливіших погодних умовах. Тож навіть у епіфітотійний рік можливо зберегти врожай навіть на найпримхливіших сортах. Набір препаратів повинен відповідати періодичному виданню «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Слід зазначити, що потрібно чітко дотримуватися дозування препаратів і періодів їхнього застосування та дотримуватися рекомендованих інтервалів між обробками: у суху погоду — 12–14 днів, у дощову — 8–10 днів.

У літій період, для якого характерний бурхливий розвиток хвороб, у профілактичних цілях слід використовувати системні препарати. Перед дозріванням ягід використовують контактно-системні суміші для захисту майбутнього врожаю. В період дозрівання врожаю за появі перших ознак хвороб хвороб слід використовувати або біофунгіциди, або хімічні контактні препарати з коротким терміном очікування. Після збору врожаю кущі винограду бажано обробляти переважно контактними препаратами для успішного визрівання лози та зменшення кількості зимуючих патогенів.