Спецможливості
Технології

Захист багаторічних насаджень у Лісостепу України в липні

15.07.2008
956
Захист багаторічних насаджень у Лісостепу України в липні фото, ілюстрація
На дворі липень - полудень літа. Липневий сад має свої особливості. Як захистити багаторічні насадження у Лісостепу України в цьому місяці, читайте у поданому матеріалі.

Погодні умови цього року сприяють масовому ураженню листкової поверхні й плодів зерняткових культур паршею, філостиктозом (бурою плямистістю) і борошнистою росою. Цілком імовірно, що конідійні стадії збудників парші яблуні та груші впродовж літа можуть дати 8–10 генерацій. Зараження протягом літа відбувається також сумкоспорами, які продовжують утворюватися на торішньому опалому листі й поширюються по саду, особливо після дощів. Ураження паршею листкової поверхні зменшує активність закладання плодових бруньок наступного року, а плями на плодах різко знижують їх товарність і значно погіршують лежкість. Сильно уражене бурою плямистістю (філостиктозом) листя яблуні передчасно жовтіє і опадає. Уже нині спостерігається майже 20% втрати листя від ураження збудником цього патогену. З огляду на спекотну погоду й високу вологість повітря в половині травня цього року зафіксовано прояв вторинної інфекції борошнистої роси в промислових насадженнях яблуні, яка проявляється здебільшого на листках і молодих пагонах. Уражене борошнистою росою листя грубіє, видовжується, передчасно опадає. Цьогорічна погода та незадовільне (чи неякісне) проведення захисних заходів проти шкідників сприятимуть розвитку плодової гнилі (моніліозу).
У липні спостерігається активне заселення листкової поверхні насаджень плодовими кліщами й зростання їх чисельності, що істотно знижуватиме інтенсивність фотосинтезу і призведе до зменшення врожаїв та ослаблення зимостійкості дерев. Цього року кількість поколінь зеленої яблуневої попелиці може становити 14–15, цей шкідник особливо небезпечним буде в розсадниках і молодих садах. У липні молоде листя, пагони та гілки активно пошкоджують щитівки (яблунева комоподібна, червона грушева, каліфорнійська) та несправжні щитівки (устрицеподібна, акацієва несправжня, глодова несправжня). Особливе занепокоєння викликає заселення нових площ багаторічних насаджень небезпечним карантинним об’єктом — каліфорнійською щитівкою, яку виявлено в Україні на 1/6 площ плодових насаджень і половині плодових розсадників.
У липні продовжує відкладати яйця букарка (в черешок або центральну жилку листків), а в молоді плоди — казарка (з яйцями в ранку заносяться спори плодової гнилі, монілії). Відбувається активний літ і відкладання яєць метеликів грушевої склівки, червиці в’їдливої і червиці пахучої. Через 10–17 днів із них виходять гусениці, які вгризаються під кору.
У цей період вегетації масово виходять із яєць і вгризаються в листки гусениці молі-крихітки яблуневої, молі-крихітки яблуневої білої, молі плодової, молі мінуючої яблуневої нижньобокової, молі плодової чохливокої, молі листовійки плодової, звійниці листкової.
З огляду на тривалі цьогорічні прохолодні вечори й ночі, по закінченні цвітіння (самки яблуневої плодожерки починають відкладати яйця за температури о 21-й годині не нижче 15,5°С) яйцекладка шкідника затрималася, і вихід гусениць із яєць розпочався 15–20 червня. Через розтягнутий період вильоту метеликів гусениці з’являтимуться та активно пошкоджуватимуть плоди впродовж липня. Виліт метеликів другого покоління яблуневої плодожерки в центральному Лісостепу України очікується на початку серпня, а вихід гусениць — наприкінці першої — початку другої декади серпня.
У липні триває літ метеликів і відродження гусениць грушевої плодожерки, відбувається скелетування листя й пошкодження плодів іншими листовійками: бруньковою, полохливою, полохливою кривовусою смородиновою та сітчастою. Тільки листя ушкоджують такі фітофаги з цієї родини: листовійки свинцевосмугасті, плодова мінлива, кривовуса брунькова і товстушка строкатолиста.
Обов’язковою умовою проведення обприскувань у багаторічних насадженнях для зниження чисельності, а відповідно, і шкодочинності домінантних фітофагів і збудників хвороб є проведення фітосанітарного моніторингу в цих біоценозах. Уже тепер у кожного з господарників мають бути результати весняного (після цвітіння) та літнього обстежень садів щодо заселеності шкідниками з числа членистоногих і ураження збудниками хвороб.
Слід пам’ятати, що застосування в системі захисту плодових насаджень фунгіцидів різних хімічних груп є обов’язковою вимогою фунгіцидного антирезистентного комітету (FRAC) для пзапобігання появі резистентних штамів збудників хвороб. А тому в план фунгіцидних обробок на сезон слід включити три блоки: контактні фунгіциди — системні фунгіциди — контактні фунгіциди.
Саме тому в липні ті квартали насаджень зерняткових культур, які уражує парша, доцільно обприскати такими препаратами: Делан, в.г. (0,5–1,0 кг/га), Дітан М-45, з.п. (2,0–3,0 кг/га), Мерпан 80, в.г. (1,9 кг/га), Еупарен М 50 WP, з.п. (2,0–2,5 кг/га), Скор 250 ЕС, к.е. (0,2 л/га), Топсін М, з.п. (2,0 кг/га), Полірам ДФ, в.г. (2,5 кг/га).
У масивах яблуні сортів, що уражуються борошнистою росою, слід використовувати системні фунгіциди: Байлетон 25%, з.п. (0,15–0,2 кг/га), Сапроль, к.е. (1,0–1,5 л/га), Кумулюс ДФ, в.г. (6,0 кг/га), Топаз 100 ЕС, к.е. (0,3–0,4 л/га), Топсін М, з.п. (2,0 кг/га), Тіовіт Джет 80 WG, в.г. (8,0 кг/га).
У попередніх статтях ми звертали вашу увагу на доцільність використання проти грибних хвороб препаратів із групи стробілуринів: Флінт 50, в.г. (0,15 кг/га) і Стробі, в.г. (0,2 кг/га). Це нові унікальні фунгіциди, що мають системну профілактичну, лікувальну, викорінюючу та трансміларну властивість (потрапляючи на верхній бік листкової пластинки, вони проникають і на нижній бік листка). Умовою використання цих фунгіцидів є обов’язкове проведення подальшої обробки насаджень саме цими препаратами, але максимальна кількість обробок упродовж вегетації не повинна перевищувати трьох.
Асортимент інсектоакарицидів, дозволених до використання в грушевих і яблуневих садах, є доволі обсяжним, але їх умовно можна розділити як за походженням, так і за об’єктами для обмеження чисельності яких і проводять заходи захисту.
Проти попелиць, плодожерок та інших листовійок і листогризучих видів високоефективні (за тривалого захисного ефекту впродовж 10–15 днів) такі фосфорорганічні препарати: Піринекс 48, к.е.(2,0 л/га), Піринекс 25, мк.с. (3,0–3,5 л/га), Золон 35, к.е. (2,5–3,0 л/га), Сумітіон, к.е. (1,6–3,0 л/га), Бі-58 новий, к.е. (0,8–2,0 л/га), Фуфанон 570, к.е. (2,0 л/га).
Можна використовувати проти сисних видів (у т. ч. кліщів), плодожерок та інших листовійок піретроїдні препарати: Талстар 10%, к.е. (0,4–0,6 л/га), Цезар, к.е. (0,4–0,5 л/га), Карате Зеон 050 СS, мк.с. (0,4 л/га), Карате 050 ЕС, к.е. (0,4 л/га) і виключно проти попелиць, плодожерок та інших видів листовійок і листогризучих фітофагів: Фастак, к.е. (0,15–0,25 л/га), Сумі-альфа, к.е. (0,5–1,0 л/га), Ф‘юрі, в.е. (0,2–0,3 л/га), Шерпа, к.е. (0,16–0,32 л/га), Альфагард 100, к.е. (0,25 л/га), Арріво, к.е. (0,16–0,32 л/га), Децис Форте, к.е. (0,1–0,2 л/га), Бульдок, к.е. (0,5 л/га), Децис Профі 25 WG, в.г. (0,1 кг/га), а також препарати з тривалим захисним ефектом дії (20–25 днів) проти каліфорнійської щитівки, мінуючих молей, плодожерок, попелиць: Каліпсо 480 SC, к.с. (0,20–0,25 л/га), Конфідор Максі, 70% в.г. (0,07 кг/га).
Строк обробки яблуневих садів проти плодожерок визначають за показниками феромонних пасток (1 пастка на 5 га в промислових садах). Обприскування проводять через три-п’ять днів після відловлення однією пасткою понад п’ять метеликів упродовж семи днів спостережень за температури повітря під час заходу сонця вище 15,5°С.
На початку масового відкладання яєць яблуневої плодожерки застосовують Інсегар 25 WP, з.п. (0,6 кг/га), а за масового відкладання яєць — Дімілін, з.п. (0,6 кг/га), Номолт, к.с. (0,5–0,7 л/га) і Рімон, 10% к.е. (0,6 л/га)
Препарат Матч 050 ЕС, к.е. (1,0 л/га) застосовують на початку відродження гусениць яблуневої плодожерки.
Треба нагадати, що препарати Інсегар 25 WР, з.п. (0,6 кг/га) і Рімон, 10% к.е. (0,6 л/га) є ефективними проти личинок каліфорнійської щитівки і мінуючих молей. Крім того, Інсегар 25 WР, з.п. (0,6 кг/га) має високу ефективність дії проти яблуневої і грушевої листоблішок, а Матч 050 ЕС, к.е. (1,0 л/га) високоефективний проти бурого кліща й справляє побічну дію проти інших видів кліщів у саду.
 Ефективне застосування інсектициду Люфокс 10 ЕС, к.е. (феноксикарб, 75 г/л + люфенурон, 30 г/л). Ним обприскують дерева на початку масового відкладання яєць з нормою витрати 1,0 л/га. Він є високоефективним проти яблуневої плодожерки, каліфорнійської та інших видів щитівок, бурого кліща.
За масового заселення насаджень кліщами (понад три особини на листок) доцільно до перелічених вище інсектицидів і фунгіцидів додавати акарицид Санмайт, з.п. (0,5–0,9 кг/га).
Високоефективним препаратом проти личинок каліфорнійської щитівки є Аплауд, з.п. (2,0–2,4 кг/га).
Обприскування потрібно проводити тільки ввечері (після 19 години) і вночі (до появи роси на листі дерев).
Норма витрати робочого розчину суміші препаратів у цей період вегетації в інтенсивних насадженнях зерняткових культур становить 600 л/га, а в насадженнях зі схемою садіння 4х5-4х6 м — 1000–1200 л/га.
Під час роботи з пестицидами треба суворо дотримуватися загально прийнятих санітарних правил безпеки.


Ю. Яновський,
завідувач кафедри
захисту рослин
Уманського державного аграрного університету

Інтерв'ю
Ольга Насонова, ресторанний експерт, концептолог і аналітик
В Європі та Америці вже давно цінується все, що відрізняється від масового продукту в маркетах, так званий hand made, до якого відносяться в тому числі і продукти, вирощені на приватних фермерських
Фахівці вітчизняної молочної галузі наголошують: «У будь-якому разі ферма не може призупинити свою роботу, вона має працювати! І перше, на чому не можна економити, — на відтворенні!»
Українські молочні ферми продовжують відчайдушно працювати в умовах війни, постійно стикаючись з новими виробничими викликами і величезними фінансовими труднощами. Багатьом із них доводиться або починати все спочатку, або перебудовувати ... Подробнее

1
0