Позакореневе живлення злакових фосфорними добривами з фосфітами в початкові фази розвитку

Умови для проведення дослідження щодо впливу позакореневого підживлення фосфорними добривами з фосфітами

Ми про­во­ди­ли досліджен­ня що­до впли­ву по­за­ко­ре­не­во­го вне­сен­ня до­б­рив із вмістом спо­лук фо­с­фо­ру у ви­гляді фосфітів на зро­с­тан­ня і роз­ви­ток зла­ко­вих куль­тур за­леж­но від фа­зи вне­сен­ня. Дос­ліджен­ня про­во­ди­ли у ве­ге­таційних по­су­ди­нах із піском у при­род­них по­год­них умо­вах. Грун­то­ве жив­лен­ня на всіх варіан­тах дослідів бу­ло од­на­ко­вим — по­живні ре­чо­ви­ни вно­си­ли ра­зом із по­лив­ною во­дою. 

Висів про­во­ди­ли у три різні стро­ки з інтер­ва­лом 10 днів. Об­роб­ку фос­фіт­умісним до­б­ри­вом про­во­ди­ли на всіх варіан­тах досліду че­рез 10 днів після сходів ос­тан­нь­о­го посіву, а от­же, для кож­но­го висівно­го стро­ку ця об­роб­ка при­па­ла на різну фа­зу ве­ге­тації: труб­ку­ван­ня, ку­щен­ня та два-три ли­ст­ки відповідно. Кон­троль ре­зуль­татів дослідів про­ве­де­но че­рез 10 днів після об­роб­ки.  Ре­зуль­та­ти дослідів на­оч­но вид­но з ілю­с­т­рацій та таб­лиць. Варіан­ти «а» усіх посівів є не­об­роб­ле­ни­ми (кон­троль).

Результати дослідження впливу фосфорних позакореневих підживлень з фосфітами

Про­ве­дені досліджен­ня по­ка­за­ли, що по­за­ко­ре­не­ве за­сто­су­ван­ня до­б­рив, що містять спо­лу­ки фо­с­фо­ру у ви­гляді фосфітів, на по­чат­ко­вих ета­пах он­то­ге­не­зу рос­лин є по­туж­ним сти­му­ля­то­ром роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми, що сприяє збільшен­ню ко­ефіцієнта ку­щен­ня зла­ко­вих куль­тур та їхньо­му за­хи­с­ту від низ­ки гриб­них хво­роб.  Прибавка ве­ге­та­тив­ної ма­си (за су­хою ре­чо­ви­ною) у разі об­при­с­ку­ван­ня ве­ге­ту­ю­чих рос­лин за­леж­но від фа­зи їхнього роз­вит­ку у мо­мент об­при­с­ку­ван­ня ста­но­вив від 5 до 146% для ли­с­то­с­теб­ло­вої  ма­си та від 18 до 266% ма­си — для ко­ре­не­вої си­с­те­ми. Співвідно­шен­ня ма­си ко­ре­не­вої си­с­те­ми до ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си для об­роб­ле­них рос­лин  та­кож підви­щу­ва­лось. За всіма варіан­та­ми дослідів та­кож спо­с­теріга­ли підви­щен­ня ко­ефіцієнта ку­щен­ня рос­лин (таблиця).

Насіння рос­лин пе­ред висіван­ням на­вмис­но не бу­ло об­роб­ле­не про­труй­ни­ка­ми. Як вид­но із пред­став­ле­них фо­то, ура­женість об­роб­ле­них рос­лин бу­ла знач­но ниж­чою порівня­но із кон­т­ро­лем. За вне­сен­ня до­б­ри­ва у фазі двох-трьох листків ура­жен­ня на об­роб­ле­них варіан­тах вза­галі не спо­с­теріга­ли (на кон­тролі — 15–20%), за вне­сен­ня у фазі ку­щен­ня  во­но бу­ло на рівні  5% (на кон­тролі — 30–40%), за удо­б­рен­ня у фазі труб­ку­ван­ня — близь­ко 10% (на кон­т­ролі — 65–70%). Зауважимо, що у по­чат­кові фа­зи роз­вит­ку рос­ли­ни ма­ють особ­ли­ву чут­ливість до не­стачі фо­с­фо­ру, калію та мікро­е­ле­ментів. Ком­пен­су­ва­ти цю не­ста­чу до­дат­ко­вим вне­сен­ням у на­ступні фа­зи ве­ге­тації рос­лин не­мож­ли­во, але за своєчас­но­го про­ве­ден­ня ком­плек­су за­ходів (об­роб­ка насіння, ли­ст­ко­ве піджив­лен­ня) мож­на за­побігти ри­зи­ку втрат, збе­рег­ти і підви­щи­ти по­тенціал уро­жай­ності посівів ози­мих куль­тур. 

О. Ко­ва­лен­ко, канд. с.-г. на­ук,

Ми­ко­лаївський НАУ,

С. По­лян­чи­ков, НВК «Ква­д­рат»,

А. Ков­бель, го­ло­ва ФГ «Де­ме­т­ра +»