Спецможливості
Техніка та обладнання

Сучасні чизелі на ринку України

02.02.2011
921
Сучасні чизелі  на ринку України фото, ілюстрація

Одним із напрямів ресурсозаощадження в рослинництві є раціональне застосування систем мінімального основного обробітку грунту. І одним із варіантів такого обробітку є система консервувального обробітку, який реалізується завдяки застосуванню сільгоспзнарядь, що забезпечують глибоке розпушування без обороту орного горизонту грунту на глибину 27-42 см. Для реалізації такого підходу застосовують плоскорізи та чизелі.

Одним із напрямів ресурсозаощадження в рослинництві є раціональне застосування систем мінімального основного обробітку грунту. І одним із варіантів такого обробітку є система консервувального обробітку, який реалізується завдяки застосуванню сільгоспзнарядь, що забезпечують глибоке розпушування без обороту орного горизонту грунту на глибину 27-42 см. Для реалізації такого підходу застосовують плоскорізи та чизелі.

Валове виробництво сільгоспсектору становить понад 100 млрд гривень на рік. Це 11% надходжень  з усіх галузей економіки. Лише зерна останніми роками виробляється близько 50 млн т щороку. А в найближчій перспективі планується довести валове виробництво зерна до 60 і навіть 80 млн т з одночасним підвищенням якості та істотним збільшенням частини експорту. Тому в умовах зростання цін на енергоносії, різних кліматичних змін впровадження ресурсоощадних технологій, що дасть змогу успішно конкурувати на світовому ринку, є одним з нагальних питань техніко-технологічної модернізації АПК України.
Площа сільгоспугідь в Україні становить близько 42 млн га, з яких на площі близько 32,5 млн вирощують сільгоспкультури. Цю площу утворюють землі сільгосппідприємств (близько 21 млн га) та землі громадян (близько 11,5 млн га). Сільгосппідприємства (табл. 1), що займають загальну площу 21 млн га, мають у своєму користуванні від 50 до понад  10000 га і забезпечують товарне виробництво сільгосппродукції, при цьому 41,6% із них - це середньо- і великотоварні господарства, що мають у своєму користуванні близько 90% орних земель і забезпечують основний вал виробництва сільгосппродукції.
У технологічному напрямі в сегменті товарного виробництва сільгосппродукції відстежується стійка тенденція до ресурсозаощадження, яка характеризується зменшенням механічних обробітків грунту, широкого застосування хімічних засобів та скорочених сівозмін. При цьому енергоємні операції з обробітку грунту, як, наприклад, оранка, заміняють менш затратними - поверхневим обробітком дисковими робочим органами чи безполицевим глибоким обробітком з використанням плоскорізів чи різного типу чизелів. Мають місце і невеликі площі, де практикується безпосередня сівба без попереднього обробітку грунту. Водночас є приклади, де від такої системи обробітку та сівби почасти й відмовляються.
Основний обробіток грунту є ключовим аспектом ефективного ведення галузі рослинництва та основою ресурсозбереження. Правильний вибір системи основного обробітку грунту з урахуванням його типу, зональних кліматичних умов та обраної сівозміни одночасно вирішує проблеми високого рівня врожайності, що грунтується на достатньому вологозабезпеченні рослин у процесі вегетації, мінімальному рівні фінансових і матеріальних витрат на його проведення, а також дає змогу враховувати екологічні аспекти та забезпечити збереження родючості грунтів.
Отже, можна стверджувати, що одним із напрямів ресурсозаощадження в рослинництві є раціональне застосування систем мінімального основного обробітку грунту. І одним із варіантів такого обробітку є система консервувального обробітку, який реалізується завдяки застосуванню сільгоспзнарядь, що забезпечують глибоке розпушування без обертання орного горизонту грунту на глибину 27-42 см. Для реалізації такого підходу застосовують плоскорізи та чизелі.
  Дослідженнями вітчизняних науковців встановлено, що площа орних земель України, придатних для мінімального обробітку грунту, становить близько 11 млн га, з них на 5 млн га може бути використано консервувальний обробіток грунту, який найефективніше може бути забезпечений завдяки застосуванню чизелів.
   Чизель як грунтообробне знаряддя має низку переваг: енергозаощадження, яке забезпечується зменшеними, порівняно з оранкою, втратами палива на 10-17%, вище вологонагромадження та вологозбереження, що дає змогу нагромадити в метровому шарі грунту на 15-30 мм більші запаси продуктивної вологи, ніж за інших обробітків.
Використання чизелів в Україні можна розділити за трьома основними технологічними напрямами:
Перший тип - чизельний обробіток шару грунту без обертання оброблюваного грунтового горизонту  як основний спосіб глибокого обробітку з дальшим виконанням іншими знаряддями поверхневого і передпосівного обробітків грунту. Для цього можна використовувати різні типи чизельних робочих органів - від найпростіших на основі двогранного клину (типу чизелів фірми Gaspardo, ВАТ "Восход") до найскладніших асиметричних чизелів із змінними чи паркетними робочими поверхнями (типу чизелів фірми Agrisem, ТОВ "Краснянське СП "Агромаш");
Другий тип - основний обробіток знаряддями, що поєднують глибокий обробіток нижніх горизонтів грунту з допомогою чизельних робочих органів та обробіток верхніх горизонтів дисковими робочими органами (прототипи - чизелі фірми KUHN, Gregoire Besson, ТОВ "Краснянське СП "Агромаш").
Третій тип - поглиблення орного горизонту після основного обробітку з обертанням пласта грунту або навіть після отримання сходів ярих чи озимих зернових культур. Зазвичай, ця операція виконується широко рознесеними щілювачами або слідорозпушувачами виробництва фірми Lemken.
При цьому за першим технологічним напрямом останніми роками в Україні обробляється близько 400 тис. га, за другим - 500-600, за третім - близько 200 тис. га. Загалом чизельний обробіток застосовують на площах угідь, що становить близько 1 млн га. Враховуючи, що перспективні обсяги застосування чизельного обробітку становлять близько 5 млн га, а наробіток на чизельний агрегат в середньому -  500-2000 га за сезон і за чотирирічного терміну використання, в найближчій перспективі технологічна потреба в нових чизелях становить 500-600 чизелів на рік.
  Нині парк чизелів (табл. 2) в Україні налічує близько 5 тис. шт., із яких понад 25% - це чизелі, використовувані в господарствах степової зони, а з урахуванням Полтавської області це майже половина всього чизельного парку України. Водночас слід зазначити, що останніми роками спостерігається збільшення застосування чизелів у господарствах лісостепової зони України та Полісся.
Наявний парк чизелів України складається значною мірою із застарілого парку плоскорізів виробництва машинобудівних заводів колишнього СРСР, але спостерігається чітка тенденція до придбання сільгосппідприємствами нових типів чизелів.
Найпростіший відомий чизель - це такий, де робочий орган виконано у вигляді двогранного клина. Його розвитком став чизель, носок якого трансформувався в тригранний клин. Стійка при цьому залишалася без зміни. В Україні їх пропонує ВАТ "Галещина Машзавод": АЧН-3. Однак розглянуті глибокорозпушувачі не можуть бути ефективно застосовані для якісного основного обробітку. Для цього застосовують асиметричні та паркетні чизелі, а також чизелі з додатковими ярусно розміщеними поверхнями.
Зазвичай, на сільгоспзнаряддях такі робочі органи мають ешелоноване або кількарядне розміщення. До таких глибокорозпушувачів належать чизелі типу ЧГ виробництва ТОВ "Краснянське СП "Агромаш", глибокорозпушувачі типу ГР - ТОВ НВП "БІЛОЦЕРКІВМАЗ" і глибокорозпушувачі з додатковими робочими поверхнями на стійці типу АГР - ВАТ ВО "Восход".
Останнім часом в Україну імпортні глибокорозпушувачі постачаються дрібними партіями - 30-50 шт./рік виробництва Gaspardo (Італія); 50-70 шт./рік - дискові знаряддя з чизельними лапами виробництва Gregoire Besson і KUHN (Франція) і партіями понад 100 шт./рік - важкі культиватори марки TopDown (Швеція) та Сentaur (Німеччина) залежно від виробника.
Власне українське виробництво чизелів нині становить 20-30 шт./рік - ВАТ "Галещина Машзавод", 10-20 шт./рік  - ВАТ ВО "Восход" і ВАТ "Уманьферммаш", 50-60 шт./рік - з асиметричною стійкою виробництва Belotta - ТОВ НВП "БІЛОЦЕРКІВМАЗ", 15-20 шт./рік сучасних паркетних чизелів за ліцензією фірми "Агрісем" і 20-25 шт./рік дисколапових борін ТОВ "Краснянське СП "Агромаш".
Вартість чизелів, залежно від типу, виробника та комплектування додатковими робочими органами (котками, розпушувачами тощо), може різнитися майже на порядок: від 10 тис. грн до 50-70 тис. грн за один метр ширини захвату (табл. 3). Але, на наш погляд, найоптимальнішим варіантом є придбання паркетних та асиметричних чизелів вітчизняного виробництва, обладнаних імпортними робочими органами з високою зносостійкістю робочих поверхонь і питомою ціною близько 20 тис. грн за один метр ширини захвату. Такі чизелі забезпечують сезонний наробіток не менше 250 га на один чизель без заміни елементів робочих органів, що швидко спрацьовуються, та можуть ефективно застосовуватися в усіх трьох типах чизельного обробітку грунту. Технічні характеристики агрегатів наведено в таблиці 4.
Найповніше викладені вимоги задовольняє продукція вітчизняного виробника - ТОВ "Краснянське СП "Агромаш", яке впродовж останніх років розробило та налагодило виробництво різних типів сучасних чизельних грунтообробних знарядь: за ліцензією французької фірми "Агрісем" - паркетні чизелі для основного обробітку та поглиблення орного горизонту (перший і третій типи обробітку) марки ЧГ і дисколапові знаряддя марки БДВП-**-01 (другий тип обробітку) з використанням високонадійних імпортних робочих органів. Типорозмірний ряд таких грунтообробних знарядь доволі широкий: для агрегатування з тракторами потужністю від 120-150 к.с. до 450-550 к.с. та шириною захвату від 3 до 7 м - виробничі потужності підприємства можуть забезпечити до 25% потреб вітчизняного ринку в сучасних чизелях.

В. Погорілий,
заст. директора
Л. Шустік,
заввідділом, канд. техн. наук
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

Інтерв'ю
Михайло Філатов та Ірина Леженіна
Кількість комах-запилювачів скорочується по всій планеті, оскільки руйнуються осередки їхнього проживання — незаймані куточки природи. Критична ситуація посилилася під час воєнних дій на території України. Ми розпитали вчених Державного... Подробнее
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від

1
0