Розмноження женьшеню

Женьшень розмножується насінням. Це єдиний спосіб розмноження цієї культури. Досліди ряду авторів з вегетативного розмноження “кореня життя” бажаних результатів не дали.
Багаторічний досвід показав, що при розмноженні насінням женьшенівники зустрічаються з низкою труднощів. Однією з них є те, що насіння, висіяне восени в рік збирання, дає сходи в природних умовах через 18—22 місяці, тобто через дві зими, та й це не все. Це пояснюється тим, що зародок у насінні зрілих плодів цієї культури зупиняється на початкових стадіях розвитку (стадія проембріо). Такий зародок — це недиференційована група клітин, за обсягом у масі не перевищує 1/1000—1/700 маси насіння. Для порівняння: маса тисячі насінин становить лише 30—35 г.
Численні спостереження та результати досліджень показали, що поки не закінчиться дорозвинення зародка, насіння женьшеню прорости не може. Цей процес (дозрівання зародка) проходить в умовах теплової стратифікації. Про закінчення його можна судити по розкриванню кісточки (ендокарпію) насіння. За даними рис.1 видно, що при 15—22°C у середньому за 7 років наших досліджень дозрівання зародка у 51—68% насіння відбувається за 4—5 місяців.
У природних умовах за такої температури стратифікація насіння може проходити в перший рік після його дозрівання протягом 2,5—3 місяців. За цей період процес дозрівання зародка не встигає закінчитись в усього насіння. Таке насіння навіть за тривалої холодної стратифікації не проростає. У природних умовах воно чекає наступного літа, протягом якого проходить теплову стратифікацію необхідної тривалості. Після цього, пройшовши холодну стратифікацію наступної зими, навесні проростає.
Дослідження показали також, що обробка насіння перед закладанням на теплову стратифікацію протягом 20—24 годин 0,03% розчином гібереліну значно прискорює дозрівання зародка. У наших дослідах за даним варіантом протягом 2,5—3 місяців ендокарпій розривався в 54—69% насіння, в той час як без обробки для розкриття потрібно було 4—5 місяців.
Разом з тим, дані свідчать, що гіберелін істотно не впливав на насіння при холодній стратифікації.
На основі проведених досліджень і багаторічних спостережень можна порекомендувати таку технологію вирощування розсади женьшеню. Зібране насіння під струменем води звільняють від м’якуша і на три доби замочують в проточній воді, після чого — на 18—24 год в 0,02—0,03% (20—30 мг на 100 г води) розчині гібереліну, після чого протягом 10—15 хв дезінфікують у 0,05% розчині марганцевокислого калію, а потім висівають у грунт.
Весняний посів роблять, як правило, стратифікованим насінням. Як уже підкреслювалось, стратифікацію насіння потрібно проводити спочатку теплову при температурі 15—22°С, а потім холодну при температурі 2—7°С. Останніми роками в Інститиуті садівництва УААН розроблено такий спосіб передпосівної обробки насіння, який дає змогу вивести його із стану спокою за 3—5 місяців замість 18—22 у природних умовах.
Грядки для вирощування розсади готують так, як і для вирощування кореня женьшеню, тобто копають траншею, роблять на дні дренаж, забортовують і засипають грунтосумішшю.
Відмінність полягає в тому, що грунтосуміш засипають удвоє тоншим шаром (20—25 см проти 40—45).
Вирощувати однорічну розсаду доцільно в трипільній сівозміні. На першому полі вирощують розсаду, друге поле зайняте такими культурами, як овес, вико-овес або ріпак на зелене добриво. Третє поле — під чорним паром (заорювання на ньому минулого року зеленої маси). При вирощуванні дворічної розсади сівозміна буде чотирипільна, а трирічної — п’ятипільна.
Оптимальна густота посіву при вирощуванні розсади-однорічки — 300—400 насінин на 1 м2. Практика показала, що більш зручною схемою щодо догляду за рослинами протягом вегетації є рядкова з міжряддям 8—10 см і 3—4 см у рядку. Для вирощування розсади, яку будуть пересаджувати на постійне місце в двох-трьохрічному віці, відстань між рядками доцільно збільшити до 14—15 см. Посів можна проводити під спеціально виготовлений для цього маркер, що являє собою дошку завдовжки 60—100 см і завширшки до 50 см. У просвердлені за схемою отвори вставлені загострені кілочки довжиною 4—5 см (глибина посіву насіння). На верхньому боці дошки для зручності є ручки.
За кілька годин до сівби грунт добре вирівнюють і поливають — тоді зроблені гнізда не засипаються, їх чітко видно. Насіння в гніздах чи лунках прикривають перегноєм з листя, змішуючи його з просіяною лісовою землею з гумусного шару. Після цього грядки поливають.
До настання весни і появи сходів над грядками не повинно бути ніякого притінення. Завжди вологий грунт добре прогріватиме сонце.
Весною, як тільки на поверхню починають прокльовуватися паростки женьшеню, необхідно над грядкою зробити притінення з таким розрахунком, щоб притіняючі щити пропускали до 30% інтенсивності сонячного світла. Водночас із притіненням обережно спеціальними ручними розпушувачами рихлять грунт. Надалі стежать за тим, щоб на поверхні (особливо після дощів або поливання) не утворилася кірка.
Догляд за розсадою протягом вегетації полягає в систематичному розпушуванні грунту в міжряддях (не менше двох разів на місяць), прополюванні від бур’янів і поливанні.
За два тижні до викопування розсади, в період початку жовтіння листя, грядки зверху притінюючих щитів укривають плівкою від дощу і не поливають два тижні. Рослини на цей режим реагують швидким пожовтінням листя. Крім того, земля стає розсипчастою й легко відокремлюється від коренів.
Викопавши, розсаду (корінці) сортують й одразу ж вкладають у спеціальні ящики, присипаючи кожну партію землею. Землю з корінцями трохи зволожують. Зберігають ящики у підвалах до осіннього садіння.
Для весняного садіння корені можна зберігати прикопаними в траншеях. Для цього на незатопленому весняними водами місці копають траншею, в якій на глибині 20—30 см прикопують ящики з розсадою. Від мишей їх укривають сіткою.
Перед висаджуванням на постійне місце корені замочують на 10—15 хв з метою дезінфекції у 0,5% розчині марганцевокислого калію.

І. Надточій,
канд. с.-г. наук,
ст. наук. співробітник,
Інститут садівництва УААН,
С. Надточій,
дійсний член МАН та НТУ України