Рентабельні культури’2014
Аграрії навчилися рахувати кошти. Наразі немає підприємств, що навздогін за рекордними врожаями вкладатимуть у виробництва додаткові кошти. Основою нинішнього виробництва є отримання вищих прибутків за менших витрат. Таким чином поряд із технологіями вирощування сільськогосподарських культур значну увагу приділяють доцільності виробничих витрат та вивченню ситуації на ринку.
Аграрії навчилися рахувати кошти. Наразі немає підприємств, що навздогін за рекордними врожаями вкладатимуть у виробництва додаткові кошти. Основою нинішнього виробництва є отримання вищих прибутків за менших витрат. Таким чином поряд із технологіями вирощування сільськогосподарських культур значну увагу приділяють доцільності виробничих витрат та вивченню ситуації на ринку.
О. Маслак, канд. екон. наук, керівник Центру стратегічних досліджень АПК, Сумський національний аграрний
університет
Плани на новий урожай
Для вирощування сільськогосподарських культур урожаю 2014 р. планується задіяти понад 28 млн га. Ця площа майже не відрізняється від минулорічної. Разом з тим, у структурі посівних площ відбуватимуться суттєві зміни. За інформацією Департаменту землеробства Мінагрополітики України, отриманої з регіонів, у новому році планується зменшити посіви технічних культур, збільшити площі зернового клину та кормових культур. Якщо минулого року технічні культури займали 7,7 млн га, то у нинішньому планується задіяти під їхнє вирощування на 350 тис. га менше. Зокрема, планується зменшити посіви соняшнику на 11%, ріпаку ярого — на 4%. Своєю чергою, розширяться площі під цукровими буряками до 345 тис. га, що на 18% більше порівняно з минулим роком, сої — до 1,5 млн га, що на 10% перевищить тогорічний рівень.
Зернова група культур має збільшитися на 254 тис. га. При цьому площі під ярими пшеницею, вівсом, гречкою, просом, сорго, кукурудзою розширяться, а під ячменем, навпаки, зменшаться. Крім цього, площі під кормовими культурами збільшаться на 125 тис. га, здебільшого завдяки збільшенню посівів кукурудзи на силос та однорічних трав.
Незважаючи на прогнозні зміни, у структурі посівів ярих культур найбільшу частку займатиме кукурудза на зерно, а саме 18,3%, соняшник — 15,3 та соя — 5,4%. Таким чином, посіви кукурудзи на зерно урожаю 2014 р. мають становити 5,2 млн га, що більше, порівняно з минулим роком, на 5%. Враховуючи середньостатистичне зменшення площ до збирання попередніх років, порівняно з посівними, збирання кукурудзи проводитиметься з площі близько 5 млн га. Навіть за врожайності на рівні минулого року виробництво цього зерна становитиме 32 млн т. Таким чином кукурудза й надалі займатиме лідируючі позиції за обсягами виробництва порівняно з іншими видами зерна.
У нинішньому році відбудеться зменшення посівних площ під соняшником. Якщо минулого року посіви цієї культури становили 4,8 млн га, то нинішнього планується їх довести до 4,3 млн. Враховуючи заплановані посіви соняшнику і врожайність на рівні 20 ц/га (що навіть менше тогорічної), його виробництво становитиме 8,6 млн т.
Своєю чергою, посівні площі під соєю, порівняно з минулим роком, збільшаться на 10%. Якщо у 2013 р. під цією культурою було задіяно 1,37 млн га, то у нинішньому планується їх довести до 1,51 млн. Враховуючи заплановані обсяги посівів сої, врожайність на рівні 20 ц/га, її виробництво перевищить 3 млн т.
На визначення пріоритетності сільськогосподарських культур, обсяги їхнього вирощування впливатимуть сівозміни, рівень витратності виробництва та ситуація на ринку. Із введенням державного узгодження сівозмін, застосування штрафних санкцій до порушників, аграрії стали вимогливишими до планування діяльності в галузі рослинництва. Це позначилося на зменшенні посівів соняшнику та розширенні площ під зерновими і кормовими культурами.
Дефіцит обігових коштів теж є вагомим фактором вибору напрямів господарювання, тож у структурі посівів домінують культури, що потребують менших витрат на їхнє вирощування. Основою нинішнього виробництва є отримання вищих прибутків за менших витрат. Таким чином, разом із технологіями вирощування сільськогосподарських культур значна увага приділяється їхньому економічному обгрунтуванню та вивченню ситуації на ринку. Тож, враховуючи ситуацію на внутрішньому та зовнішньому ринках, порівнюючи витрати на виробництво і доходи від реалізації продукції, пріоритетними культурами ярого клину нинішнього сезону стануть кукурудза на зерно, соняшник та соя.
Кон’юнктура ринку
Сільськогосподарські культури, яким надають перевагу аграрії, зорієнтовані на експорт. Тому ситуація на внутрішньому ринку здебільшого залежить від світових тенденцій. Обсяги виробництва, споживання та запасів на кінець сезону мають безпосередній вплив на формування цін.
Кукурудза є лідером світового виробництва у зерновій групі культур, соя — в олійній. У 2013/14 маркетинговому році (МР), за даними міністерства сільського господарства США (лютий 2014 р.), світове виробництво кукурудзи становитиме 967 млн т, що перевищить показник минулорічного сезону на 12% та середньорічний показник останніх 10 років — на 24%. Незважаючи на щорічне збільшення обсягів виробництва кукурудзи, її споживання також зростає. У поточному зерновому сезоні попит на це зерно перевищить 943 млн т. Це на 9%, або майже на 82 млн т, більше від обсягу попереднього періоду.
Збільшення виробництва та споживання активізує світову торгівлю. Обсяг експортно-імпортних операцій на кукурудзу становитиме 113 млн т. Основними покупцями на світовому ринку залишаються Японія, Мексика, Південна Корея та Єгипет, які суттєво збільшують обсяги імпорту порівняно з попереднім періодом. Головним експортером цього зерна залишаються США. У новому сезоні країна планує продати на зовнішніх ринках 41 млн т, що становить понад третину світової торгівлі. Запаси кукурудзи на кінець поточного сезону мають збільшитися до 157 млн т проти 134 млн попереднього сезону. Проте в січні прогнози американських експертів були оптимістичнішими. На той час обсяги світового споживання оцінювали на 3,7 млн т меншими, а запаси на кінець року прогнозували понад 160 млн т. Тож прогнози до зменшення світових запасів кукурудзи вплинули на подорожчання цього зерна.
Остання декада лютого 2014 р. супроводжувалася зростанням цін на кукурудзу. Якщо на початку зернового сезону кукурудзу на зернових складах виробників купляли по 1 тис. грн/т, то наприкінці лютого ціна зросла до 1,4–1,5 тис. Цьому сприяло збільшення світового споживання цього зерна, прогнози на зменшення світових запасів та здешевлення гривні порівняно з грошовими одиницями провідних країн. Надалі цінова ситуація залежатиме від цих факторів та матиме тенденцію до помірного зростання до початку нового зернового сезону.
Соя займає 57% у структурі світового виробництва олійного насіння. У 2013/14 МР виробництво сої становитиме 288 млн т, що більше, порівняно з минулим сезоном, на 7%. Світове споживання сої теж зростає. У поточному сезоні попит на ці боби становитиме 269 млн т, що перевищує показник минулого сезону на 4%. Обсяги споживання сої поступатимуться її виробництву, що позитивно позначиться на світових кінцевих запасах. На кінець сезону вони становитимуть 73 млн т, що на 14 млн перевищить тогорічний рівень. Збільшення обсягів виробництва пожвавило світову торгівлю. Обсяги експорту сої очікуються понад 109 млн т, що на 9% перевищить тогорічний показник. Найбільшими експортерами сої є Бразилія та США, а імпортерами — Китай та країни Європейського Союзу.
Упродовж 2013/14 МР на світових товарних біржах спостерігалося незначне підвищення цін на соєві боби. Якщо в жовтні минулого року закупівельна ціна у США на умовах франко-склад становила 459 дол./т, то в січні поточного року підвищилася до 478 дол. Проте середні світові ціни поточного сезону залишаються нижчими, порівняно з минулим сезоном, на 13%. На внутрішньому ринку спостерігається поступове підвищення цін на сою. Якщо у вересні 2013 р. соєві боби на складах виробників купляли по 3,7 тис. грн/т, то наприкінці лютого ціна зросла до 4,4 тис. грн. Така цінова ситуація підтверджується постійним попитом переробників та експортерів сої.
Соняшник є основною олійною культурою України та належить до трійки найвирощуваніших олійних культур у світі. Світове виробництво соняшнику у 2013/14 МР збільшиться до 43,3 млн т, тобто перевищить показник попереднього сезону на 19%. Зростанню виробництва сприяло підвищення врожайності та розширення посівних площ. У поточному сезоні врожайність очікується понад 1,7 т/га, що на 18% більше від попередньої. Посівна площа під культурою становить 25 млн га, що на 1% перевищує показник минулого сезону.
Світове споживання соняшнику теж збільшиться. У новому сезоні попит на цю олійну культуру становитиме 41,6 млн т, що більше, порівняно з минулим сезоном, на 15%. Обсяги споживання соняшнику будуть меншими за його виробництво. Це вплине на збільшення світових кінцевих запасів. На кінець поточного сезону вони очікуються в межах 3,7 млн т — проти 2,3 млн роком раніше. Зростання виробництва активізує світову торгівлю. Обсяги експорту прогнозують на рівні 2,1 млн т, що на 42% більше показника попереднього сезону. Світовими лідерами з експорту насіння соняшнику є країни ЄС-27, а імпортером — Туреччина. Загалом обсяги світової торгівлі соняшником щодо його внутрішнього споживання становлять лише 5%, що пояснюється переробкою насіння соняшнику в країнах його виробництва.
На початку 2013/14 МР насіння соняшнику на внутрішньому ринку суттєво подешевшало. На це вплинуло рекордне виробництво та прогнози щодо перевищення пропозиції над попитом до завершення сезону. Остання декада лютого 2014 р. супроводжувалася зниженням цін на соняшник. Якщо в січні соняшник на зернових складах виробників купляли по 3,3 тис. грн/т, то наприкінці лютого ціна знизилася до 3,1 тис. грн. Проте, порівняно з початком сезону, ціни на соняшник зросли на 15%. Надалі цінова ситуація матиме тенденцію до помірного зростання до завершення поточного сезону. Загалом ситуація на світовому та внутрішньому ринках сприятлива для вирощування і реалізації кукурудзи, сої та соняшнику.
Економіка господарювання
Рекордне виробництво зерна та олійного насіння в Україні й світі негативно позначилося на доходах аграріїв. З надходженням на ринок зерна нового врожаю відбулося суттєве зниження цін. Якщо у серпні 2013 р. кукурудза коштувала в середньому 1,75 тис. грн/т, то у вересні подешевшала до 1 тис. грн. Подібна ситуація — з цінами на олійне насіння. У вересні закупівельні ціни на соняшник становили 2,7 тис. грн/т, що на 37% менше від цін серпня; сою — 3,7 тис. грн/т, що на 36% менше від серпневих. Враховуючи, що в перші місяці нового сезону реалізується більшість вирощеного врожаю, така цінова ситуація суттєво вплинула на фінансовий стан підприємств. Сподівання на високі ціни не виправдалися, тож як наслідок значно скоротилися доходи аграріїв.
Більш вигіднішим, за підсумками минулого року, порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами виявилося вирощування та збут сої. Витрати на один гектар, залежно від технології, перебувають у межах від 4 до 6 тис. грн, тоді як доходи становлять від 8 до 12 тис. грн. Цьому сприяє стабільна цінова ситуація. Після стрімкого падіння цін у вересні минулого року від 5,8 до 3,7 тис. грн, вже наступного місяця ціна стабілізувалася на рівні 4,4 тис. грн та надалі не опускалася нижче 4 тис. Таким чином прибутки розрахунково на гектар становили від 2 і більше тис. грн. При цьому рівень рентабельності сої не опускався нижче 33%.
Кукурудза в поточному маркетинговому році мала нижчий економічний ефект порівняно з іншими зерновими. Витрати на один гектар, залежно від технології, були в межах від 6 до 7 тис. грн/га, тоді як доходи здебільшого випадків не перевищували 7 тис. грн. Тож, враховуючи врожайність 6–7 т/га, прибуток з гектара у кращому разі сягав 1 тис. грн; з 1 т — 100–140 грн. Навіть такі результати господарювання мали далеко не всі виробники кукурудзи. Враховуючи кон’юнктуру ринку, більшість аграріїв лише покривали понесені витрати, а окремі навіть мали збитки.
Невисокою виявилася рентабельність соняшнику. Виробничі витрати на один гектар у середньому, за підсумками минулого року, становили від 4 до
5 тис. грн. Враховуючи ціну реалізації на рівні 3,1 тис. грн, урожайність культури — 2 т/га, доходи розрахунково на один гектар становили близько 6,2 тис. грн. Таким чином рентабельність виробництва оцінюється від 20% і вище.
Отже, несприятлива цінова ситуація першої половини 2013/14 МР вплинула на зміну структури посівів ярих культур. Основними сільськогосподарськими культурами весняної сівби залишаться кукурудза, соняшник та соя. Заплановані площі посівів даватимуть змогу вирощувати врожаї, достатні для забезпечення потреб внутрішнього ринку та нарощення експортного фонду.
У новому сезоні затрати виробництва на один гектар будуть близькими до минулорічних, а, враховуючи фінансовий стан аграріїв та ощадливе використання виробничих ресурсів, можуть навіть зменшитися. Таким чином, враховуючи останні тенденції щодо цін на зерно та насіння олійних культур, рентабельність виробництва у новому сезоні, порівняно з попереднім, може підвищитися на 15–20%.