Спецвозможности
Технологии

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОВЕДЕННЯ ВЕСНЯНИХ ПОЛЬОВИХ РОБІТ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ОБМЕЖЕНОГО РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ПШЕНИЦЯ ОЗИМА

28.03.2022
1185
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОВЕДЕННЯ ВЕСНЯНИХ ПОЛЬОВИХ РОБІТ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ ТА ОБМЕЖЕНОГО РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ПШЕНИЦЯ ОЗИМА фото, иллюстрация

На більшості території правобережного Лісостепу спостерігається недобір атмосферних опадів, як результат – дефіцит продуктивної ґрунтової вологи. За останні 50 років маємо небачену посуху. Так, за період з 11 лютого по 17 березня тут не додалося жодного міліметра продуктивної ґрунтової вологи. Нічні морози в поєднанні з денними суховіями активно сприяють вивітрюванню ґрунтової вологи з орного шару ґрунту.

Різко впала спроможність реалізації насіння ярих культур одними господарствами і відповідне придбання їх іншими, що негативно вплинуло на економічний стан і перших і других. Продовжує зростати ціна на пальне, добрива та засоби захисту рослин. Не в достатній кількості агроформування регіону забезпечені високоефективними мінеральними добривами.

Відмічені виклики вимагають нестандартних підходів до проведення весняних польових робіт в 2022 році.

 

Під врожай 2022 року в Україні озимою пшеницею засіяно біля 6520 тис. га., з них по добрих та задовільних попередниках – 5750 тис. га.

Упродовж останнього десятиліття вирощування пшениці озимої в умовах Лісостепу правобережного відбувається за перманентного і досить жорсткого дефіциту ґрунтової вологи. Кожні сім років із останніх десяти характеризувалися як загальним недобором річної норми опадів, так і їх дефіцитом на вирішальних етапах органогенезу культури. Тому випливає цілком логічний висновок: оскільки волога є головним лімітуючим (дефіцитним) фактором, то покращання вологозабезпечення здатне різко змінити баланс факторів, що впливають на рівень врожайності.

Моніторинг стану посівів шляхом відрощування монолітів, відібраних на посівах пшениці озимої показав, що всі вони сприятливо перезимували і зберігають життєздатність. Завдання полягає в тому, щоб максимально забезпечити їх стартовий ріст з відновленням весняної вегетації і в першу чергу кореневої системи.

 

ПІДЖИВЛЕННЯ ПОСІВІВ

За умов, що складаються надзвичайно важливо раціонально скористатись осінньо-зимовими запасами ґрунтової вологи і забезпечити рослини швидкодіючими формами азоту, зокрема – нітратними. Не дивлячись на непомірне подорожчання аміачної селітри норму внесення азоту у перше підживлення зменшувати від рекомендованої недоцільно. При цьому ощадне витрачання азотних добрив доцільне в наступних підживленнях на добре розвинених посівах на ґрунтах з високим рівнем природної родючості. Дослідження показали, що на сірих лісових ґрунтах зони нестійкого зволоження зменшення дози азоту у першому підживленні на слабких посівах призводить до зниження врожайності майже на половину, якому вже неможливо буде запобігти іншими доступними технологічними заходами в тому числі і системою удобрення. Доведено, що на фоні достатніх і високих запасів у ґрунті рухомого фосфору і обмінного калію (а вони такими на часі є на більшості території Лісостепу правобережного) азот активно стимулює ріст і розвиток кореневої системи, що надзвичайно важливо на нерозкущених посівах.

Завдання полягає в тому, щоб максимально повно використати наявну ґрунтову вологу, вчасно розчинити в ній гранули добрив, не створюючи при цьому дефіциту вологи в ризосфері рослини, який неминуче виникатиме за стрімкого підсихання ґрунту.

Якщо стан мерзлоталого ґрунту буде нетривалим то слід підживити в першу чергу слабкі посіви. Враховуючи стан посівів та важливість першого підживлення доцільно скористатись нічними та передранковими заморозками. Досвід останніх років засвідчив, що стан ґрунту, який ми традиційно називаємо мерзлоталим може бути дуже короткочасним та навіть не формуватись зовсім, що поставить під сумнів можливість своєчасного проведення першого підживлення. Тоді доцільно буде з настанням першої фізичної можливості проходу сільськогосподарської техніки по полю посіви підживити розчином КАС, використавши при цьому гранульовані форми азоту для наступного прикореневого підживлення.

Різке подорожчання азотних добрив, що відбулось останнім часом, вимагає виваженого та ощадного їх застосування.

Важливим морфобіологічним показником посіву є густота рослин. Досвід показує, що кількість продуктивних стебел на час формування колосу в межах 600-650 шт./м2 здатна забезпечити врожайність зерна понад 7 т/га. Якщо весняне кущіння відбуватиметься в умовах стрімкого пересихання верхнього шару ґрунту, то необхідно вносити швидкодіючі форми азоту, як правило нітратні. А це можливо за максимального збереження вологи та ефективного її використання для ранньовесняного підживлення. Варто нагадати при цьому, що своєчасне підживлення рослин азотом не тільки стимулює процес кущіння, а й активний ріст та розвиток кореневої системи. Проведення цього агрозаходу є надзвичайно важливим в умовах цієї весни, коли біля 30% посівів не увійшли в другий етап органогенезу, а запаси глибинної ґрунтової вологи є недостатніми. Відтак, нітратна форма азоту в першому підживленні є незамінною.

У багатьох агроформуваннях регіону можуть бути в наявності інші форми та види азотних добрив. Звичайно, рослини можуть засвоювати і амонійний та амідний азот, однак, фактор своєчасності його дії може бути втрачено.

Наукові дослідження та спостереження за посівами пшениці озимої в умовах регіону показали, що на ґрунтах з високим рівнем природної родючості і за доброго стану посівів доза мінеральних добрив має складати 50–55 кг/га. Разом з тим, наголошуємо, що біля 30% посівів увійшли в зиму у фазі «шильця»–1 листка і знаходяться здебільшого у слабкому стані. На час відновлення весняної вегетації кількість таких посівів може з тих, чи інших причин істотно зрости. На таких посівах норму внесення азоту у перше підживлення доцільно збільшити до 60–70 кг/га д. р.

Дослідженнями встановлено, що дефіцит нітратних форм азоту на час відновлення весняної вегетації неможливо буде повною мірою компенсувати наступними підживленнями.

На чорноземних ґрунтах з високим рівнем природної родючості ефективність азотних добрив дещо знижується, а ризик їх непродуктивних втрат за внесення високих доз – зростає, оскільки форма NO3 знаходиться у ґрунтовому розчині і легко вимивається як у вертикальному, так і горизонтальному напрямі на схилах, забруднюючи довкілля. За таких умов норма внесення азоту має бути зменшеною з урахуванням усіх вищезгаданих факторів.

Дослідження показують, що за пізньої появи сходів пшениці озимої і відсутності в рослин на час відновлення весняної вегетації вторинної кореневої системи підвищення нітратних доз азоту у першому підживленні є доцільним і на таких ґрунтах, тоді як їх дефіцит негативно позначиться на подальшому рості і розвитку рослин.

Завдяки високій рухливості нітрат-іонів добру ефективність за першого підживлення забезпечують також натрієва – NaNO3 та кальцієва – Са(NO3)2 селітри, які за вмістом нітратного азоту майже не поступаються аміачній селітрі та знижують гідролітичну кислотність ґрунту.

На нейтральних за реакцією ґрунтового розчину ґрунтах добрі результати дає підживлення сульфатом амонію – (NH4)2SO4, який містить 20,5–21% амонійного азоту.

Найбільший ефект від застосування цих добрив спостерігається за локального їх внесення. За такої технології внесення мінеральних добрив втрати азоту є мінімальні, а доступність його рослинами підвищується.

За умов, якщо стан мерзлоталого ґрунту не настає, що відтерміновує в часі перше підживлення, слід застосувати рідке комплексне азотне добриво – КАС. Це водний розчин різних азотних добрив (35,4% карбаміду, 44,3% селітри, 19,4% води, 0,5% аміачної води). КАС не містить в своєму складі вільного аміаку, проте наявність амонійної форми передбачає мінімальне загортання цього добрива. Собівартість азоту в КАС нижча, оскільки втрати його при внесенні не перевищують 10% порівняно з гранульованими добривами, де втрати можуть сягати 30–40%. Внесення КАС більш технологічне. Рідкі добрива вносяться рівномірніше і не потребують затрат ручної праці при перевантаженні.

Норми внесення КАС також залежать від попередника, строку та способу внесення, а також погодних умов.

Друге підживлення проводиться в період закінчення фази активного кущіння – початку виходу в трубку. При цьому доза азоту регулюється фізіологічним станом рослин та дозою, внесеною у перше підживлення. Якщо воно проводиться із застосуванням КАС, то розчин необхідно розбавляти водою в співвідношенні 1:2, а при сумісному внесенні з пестицидами та мікроелементами – 1:3, або 1:4 для зниження ризику опіків рослин.

КАС доцільно застосовувати також коли запаси продуктивної вологи у верхньому шарі ґрунту стрімко зменшуються, а температура повітря при цьому не перевищує +10°С (але не нижче від 0°С).

За недостатніх запасів ґрунтової вологи та використання у другому підживленні мінеральних добрив перевагу надають локальному прикореневому підживленню. За такого способу внесення добрива потрапляють у зволожений ґрунт у зоні розташування кореневої системи. Особливо це важливо за швидкого підсихання ґрунту.

Дієвим заходом підвищення урожайності та отримання якісної продукції є застосування  комплексних  мікродобрив на халатній основі (табл.1).

Таблиця 1.

Стимулятори росту (антистресові препарати)

Назва препарату

Норма внесення, кг/га

Нановіт

1–2

Реаком

3–4

Агростимулін

0,02

Потейтін

0,02

Кропмакс

0,5

Біофордж

0,6–1

За даними НДУ НААН застосування цих мікродобрив в позакореневих підживленнях підвищує урожайність зерна на 10–15%, вміст білку в зерні на 0,9–1,4%, клейковини – на 2,5–4,8%. Вони містять, як макро-, так і мікроелементи (бор, цинк, марганець, молібден, мідь тощо), які підвищують активність ферментативних систем у рослині. Ці водорозчинні халатні сполуки стимулюють біохімічні процеси, поліпшують фотосинтетичну діяльність рослин, що сприяє більш повній реалізації потенціалу їх продуктивності.

 

ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ

Досвід показує, що за умов стрімкого наростання температури розтріскування поверхні ґрунту відбувається швидко і глибоко, формуючи тріщини шириною до 10 мм і оголюючи вузол кущіння та кореневу систему. А тому, мульчування її на глибину 2–3 см з метою недопущення розтріскування і надмірних втрат вологи, особливо на ґрунтах, що погано її утримують та швидко пересихають, матиме важливе значення.

А тому для виконання рихлення у повному обсязі слід застосовувати голчасті ротаційні борони БРН-6(4), БМШ,9м, які добре мульчують поверхню ґрунту майже не пошкоджуючи рослин. Особливістю такого рихлення, є те, що на відміну від звичайного боронування його можна проводити і на слабких посівах, що в умовах весни цього року дуже важливо.

За даними НДУ НААН запаси продуктивної вологи під пшеницею озимою в шарі ґрунту 0–20 см на середньо-суглинковому чорноземі (на п’ятий день після рихлення ґрунту) складали 17,3мм, на не заборонованому – 13,4 мм, або втрати її зменшувались майже на третину. Крім того утворення мульчі дасть можливість зберегти ґрунтову вологу у сфері формування вторинної кореневої системи, що надзвичайно актуально для подальшого прикореневого підживлення.

За внесення підвищених доз азоту на розвинутих посівах необхідним заходом покращання процесів весняного розвитку рослин є застосування регуляторів росту (табл.2). 

Таблиця 2

Сучасні морфорегулятори на посівах пшениці озимої

Назва препарату

Норма внесення, кг/га

Хлормекват – Хлорид 750 (ХМХ)

0,8–1,5

Хлормекват – Хлорид 750+Моддус 250 Ес

1,0+0,1

Моддус 250 Ес (Трінексапак-етил – 250 г/л)

0,4–0,6

Біфоук (Хлормекватхлорид, 305 г/л + етефон, 155 г/л)

2–2,5

Гімалая 804 (гідразид малеїнової кислоти, калієва сіль, 804 г/кг)

3,75–4

Терпал (Мепікват-хлорид, 305 г/л + етефон, 155 г/л)

2

Для підвищення стійкості їх до вилягання, за внесення високих доз азотних добрив та вирощування високорослих сортів, дозу хлормекватхлориду збільшують до 1,2–1,5 л/га. Застосування ретардантів дає змогу пригальмувати ріст і розвиток центрального пагона і збільшує інтенсивність кущіння пагонів першого і другого порядку, а також синхронізує їх розвиток із центральним пагоном. Внесення терпалу на третьому – четвертому етапах органогенезу обов'язкове на добре розвинених посівах жита озимого та тритикале з густотою пагонів більше 1000 шт./м2, а також за внесення під цю культуру більше 100 кг азоту на дерново-підзолистих ґрунтах та більше 60 кг/га – на чорноземах.

СИСТЕМА ЗАХИСТУ ПОСІВІВ

Враховуючи слабку біологічну конкуренцію посівів пшениці озимої, сприятливі умови для росту та розвитку сегетальної рослинності, нинішньої весни ймовірна поява багатьох видів бур'янів за відносно короткий проміжок часу. Внесення гербіцидів за появи максимальної кількості бур'янів з метою ліквідації їх шляхом однократного внесення препаратів. При цьому доцільним буде застосування гербіцидів з двома діючими речовинами. Якщо температурний режим буде недостатнім добрі результати забезпечує застосування суміші гербіцидів на основі сульфонілсечовини та гормональних препаратів в половинних дозах.

В умовах цієї весни різко зростає потреба на тих посівах, що увійшли в зиму в задовільному та слабкому стані, оскільки їх конкурентоздатність є надзвичайно слабкою.

Вибір гербіциду залежить у першу чергу, від видів бур’янів на кожному конкретному полі, але за такої ситуації, яка склалась в умовах цієї весни, перевагу слід надавати препаратам з відносно широким спектром дії, а також тим, які ефективно працюють за відносно низьких температур повітря (вище +5ºС) (табл.3).

Таблиця 3

Рекомендовані препарати для захисту пшениці озимої від шкодочинних об’єктів. Гербіциди

Назва препарату

Діюча речовина

Норма внесення, кг/га

Агрітокс в. р.

2-метил-4-хлорфеноксиоцтова кислота у формі солей диметиламіну, натрію та калію, 500 г/л

1–1,5

Агромаркс 75

МЦПА у формі диметиламінної солі, 750 г/л

0,8–1

Адор 750

Трибенурон-метил 750 г/л

0,02–0,025

Аксіал 045 ЕС

Піноксаден, 45 г/л

1

Альфа-Дикамба, РК

Дикамба, 480 г/л

0,2–0,3

Альфа-Стар, в. г.

Трибенурон-метил , 750 г/кг

0,02–0,025

Аркан 75 Wg, в. г.

Амідосульфурон, 750 г/кг

0,02

Гранстар Голд 75, в. г.

Трибенурон-метил, 750 г/кг + тифенсульфурон метил 187,5 г/кг

0,02–0,025

Гроділ Максі Оd

Амідосульфурон, 100 г/л + йодсульфуронметил натрію, 25 г/л + антидот мефенпір-диетил, 250 г/л

0,09–0,11

Дербі 175

Флуметсулам, 100 г/л + флора сулам, 75 г/л

0,05–0,07

Діален Супер 464 Sl

2,4-Д диметиламінна сіль, 344 г/л + дикамба диметиламінна сіль, 120 г/л

0,8

Калібр 75

Трибенурон-метил, 250 г/кг + тифенсульфурон-метил, 500 г/кг

0,03–0,06

Однією із особливостей слабких посівів, які в загальній структурі складають цієї весни понад 20% є їх недостатня фізіологічна стійкість до хвороб. Відтак надзвичайно актуальним буде повсякденний моніторинг за фітосанітарним станом з метою недопущення запізнення з обробітком фунгіцидами.

Фітосанітарний стан посівів зернових культур в останні роки в ряді агроформувань, особливо, фермерських значно погіршився. Це зумовлено загальним зниженням рівня агротехніки, спрощенням технологій, запровадженням повторних посівів круп’яних  культур, скорочення обсягів застосування хімічних і біологічних засобів захисту рослин. Інтегровані системи захисту сільськогосподарських культур через невиконання у всій повноті складових регулювання чисельності шкідливих комах і розвитку збудників хвороб, не забезпечують запроектованої ефективності. Крім того, постійно змінюються агрокліматичні умови і природні еволюційні процеси в популяціях збудників хвороб, що збільшує їх генетичну і трофічну різноманітність. Все це посилює шкідливість хвороб, в тому числі і тих, які за доброго фізіологічного стану рослин пшениці озимої інтенсивного розвитку не набували.

Значний негативний вплив на фітосанітарний стан агроценозів має завезення ряду сортів пшениці озимої іноземної селекції поза державним сортовипробуванням. Так, починаючи з 2013 року, в окремих господарствах відмічено ураженість посівів надзвичайно небезпечною хворобою – карликовою сажкою, боротьба з якою ускладнюється тим, що теліоспори патогена зберігають життєздатність у ґрунті до 10 років.

В умовах 2022 року у зв'язку із імовірним раннім відновленням вегетації цілком можлива більш рання поява однієї із шкодо чинних хвороб пшениці озимої – борошнистої роси. Нагадаємо, що конідіальне зараження патогеном може проходити при температурі від 0 до +20С і відносній вологості повітря від 50 до 100%. Відтак, з підвищенням температури інкубаційний період скоротиться до 4–5 днів, що може обумовити масове ураження посівів.

Враховуючи вищезазначене, переважати має превентивне (упереджувальне) внесення фунгіцидів, що забезпечують ефективність за понижених добових температур. Асортимент препаратів при цьому має відповідати родовим та видовим особливостям патогенів, які однак, мають бути уточнені в конкретних умовах весни, поля попередника тощо.

При застосуванні фунгіцидів важливо не запізнитись із строками їх внесення, враховувати критичну фазу розвитку хвороби, оскільки жоден із фунгіцидів, захищаючи листову поверхню рослини від ураження, не здатний відновити вже хворі тканини.

Вибір препаратів слід проводити відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії. Рекомендовані фунгіциди для захисту посівів озимих колосових культур наводимо в таблиці 4.

Таблиця 4

Рекомендовані препарати для захисту пшениці озимої від шкодочинних об’єктів. Фунгіциди: Триазоли та триазоли+стробілурини

Назва препарату

Діюча речовина

Норма внесення, кг/га

Абакус мк.е

Піраклостробін 62,5 г/л + епоксиконазол 62,5 г/л

1,25–1,75

Аканто Плюс 28

Пікоксістробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л

0,5–0,75

Амістар Екстра 280 Sc

Азоксистробін, 200 г/л + ципроконазол, 80 г/л

0,5–0,75

Амістар Тріо 255 Ес

Азоксістробін, 100 г/л + пропіконазол, 125 г/л + ципроконазол, 30 г/л

1

Альто Супер 330 Ес

Ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л

0,4–0,5

Імпакт Т

Флутриафол, 75 г/л + тебуконазол, 225 г/л

1

Імпакт 25 Sc

Флутриафол 250 г/л

0,5

Імпакт 500

Флутриафол, 500 г/л

0,25

За співпадання термінів оброблення посівів проти хвороб, шкідників, або бур’янів можна застосувати бакові суміші. Проте до складу бакових сумішей не повинно входити більше 4 діючих речовин препаратів включаючи добрива.

Гадзало Я.М., Роїк М.В., Заришняк А.С., Адамчук В.В., Кондратенко П.В., Петриченко В.Ф., Володін С.А., Корнійчук О.В.

Интервью
Компания «Нертус» активно развивает два направления. Первое - семеноводство гибридов подсолнечника и кукурузы сербской селекции. Второе - СЗР и микроудобрения. На сегодняшний день в портфеле компании «Нертус» уже 70 препаратов для зерновых... Подробнее
Леонид Козаченко, народный депутат, президент Украинской аграрной конфедерации
Реально ли «запустить» земельную реформу в Украине уже через год? Как государство должно защитить владельцев паев и аграриев? Что ждет их в 2017-м? Удастся ли преодолеть коррупцию в государстве? На

1
0