Промислове вирощування фісташки поза природним ареалом її розповсюдження: основні складові агротехніки (закінчення)
Якщо саджанці вирішили теж вирощувати самостійно, тоді закладку плантації розпочинають з пророщування насіння для підщеп, які вирощуються протягом року в розпліднику в горщиках (нульовий рік). Висадка підщеп відбувається навесні в період спокою. Дерева щеплять брунькою, тобто вічком (окуліровка). Щеплення роблять тоді, коли підщепа має в діаметрі приблизно 1 см.
На півдні Європи цю операцію здійснюють з червня по вересень, хоча її дата залежить від кількості соку, яка спостерігається при виконанні надрізу на підщепі. Якщо щеплення роблять на P. terebinthus, то місце щеплення варто затінити яким-небудь матеріалом, але так, щоб не заважати проходженню повітря між ним та пагоном. Зазвичай приживається більш ніж 90 % щеплень. На тих підщепах, де вічка не прижилися на початку осені, здійснюється повторне щеплення вже двома бруньками. Якщо і в цьому випадку окуліровка не вдалася, тоді на другому році життя дерева щеплять якомога раніше.
Через 5–7 днів після щеплення здійснюють часткове кільцювання підщепи безпосередньо над прищепою. Коли на прищепі з’являється пагін, то підщепу прищипують на висоті 10 см над місцем щеплення. Після того, як прищепа виростає вище 40 см, то всі паростки від підщепи видаляють. За тиждень до цього під кожну рослину вливають 30 л води, а через тиждень — ще раз 30 л води. Взагалі, в перший рік постійно слідкують за появою кореневих пагонів у нижній частині підщепи, які регулярно видаляють.
Також протягом року видаляють від 50 до 70% приросту підщепи. Обидві операції сприяють рівномірному та потужному росту щеплених бруньок. Зимова обрізка проводиться в грудні першого року, коли пагонам прищепи обрізають верхівку, а у підщепи видаляють латеральні гілки. Після цього фісташку фіксують за допомогою опори. В другий сезон формують первинні та вторинні скелетні гілки протягом 4 операцій з 14-денними інтервалами між ними в літній період. Зимова обрізка на другий рік включає в себе видалення латеральних гілок підщепи, обрізку верхівок вторинних гілок. На третій та четвертий роки протягом літа операції догляду обмежуються видаленням пагонів підщепи. При цьому зимова обрізка продовжується в усі подальші роки.
Загалом обрізка фісташки здійснюється за тим самим принципом, що й обрізка інших плодових дерев. Тобто основним завданням є недопущення інтенсивного апікального росту, інакше будуть страждати латеральні розгалуження, а саме на бокових гілках і формується основна частина врожаю цієї культури.
Боротьба зі шкідниками та хворобами
Невдовзі після окуліровки стовбур обмотують скетчем навколо підщепи на висоті 15 см над поверхнею ґрунту, щоб не допустити на рослину жуків-чорнотілок, які харчуються бруньками. Проти попелиць, мурашок, кобилок та клопів у літній період застосовують інсектициди в перші 3 роки. Обробки проти клопів тривають до 6-го року. В Європі пошкоджувати фісташку можуть такі види комах та нематод, як Capnosis cariosa Pall. (чорнозлатка), Chaeptotelius vestitus M. & R., Teleia humeralis, Z., Meloidogyne spp. (галова нематода), Anthaxia judinae, S. (жук-златка), Thyrsostoma guerini, S., Idiocerus stali, F. (цикадка фісташкова), Lepidosaphes pistacia, A. (щитівка фісташкова), Pachypasa otus, D., Schneidereria pistaciella, W., Gelechia pistaciae, F. (фісташкова міль), Magastigmus pistaciae, M., Aonidiella inopinata, L., Saissetia oleae, B. (псевдощитівка маслинова), Plodia interpunctella, Hb (південна комірна вогнівка).
Серед хвороб часто зустрічаються сіра гниль, альтернаріоз та Botryosphaeria, але небезпечність їх патогенності зазвичай не доходить до того рівня, коли потрібно застосовувати фунгіциди. Однак, така потреба може виникнути в першій половині року в разі тривалого вологого періоду. Серед хвороб найбільшу увагу варто також приділити таким патогенам, як Verticillium dahliea, K. (збудник вертицильозу), Septoria pistacina, A. (септорізо фісташки), Phytophthora parasitica, D. (фітофтороз), Phyllactinia suffulta, S. (збудник борошнистої роси), Alternaria alternata, K. (збудник альтернаріозу), Armillaria mellea, Q. (опеньок осінній справжній), Pileolaria terebinthi, C, Botrydiplodia pistaciae, C., Cytospora terebinthi, B., Botriosphaeria ribis.
Зрошення
Фісташка відноситься до тих видів, які здатні давати врожай без зрошення там, де інші культурні дерева не плодоносять. Зрозуміло, що в перший рік дерева поливають одразу після посадки та бажано періодично протягом сезону до початку осені. Для збільшення врожайності рекомендується поливна норма обсягом мінімум від 3000 л/га за рік для дорослих дерев, якщо посуха триває місяць і більше. Полив припиняють за 15 діб до збору врожаю. Зазвичай найкращий результат дає краплинне зрошення.
Удобрення
Первинна доза внесення фосфору та калію на гектар сягає Р300 К300. Якщо не відбулося глибоке первинне внесення добрив, тоді доведеться вносити добрива кожні 2 роки, починаючи з року посадки, в кількості від Р30К30 на гектар. Важливим елементом живлення для росту та врожаю фісташки також є азот. З цією метою до початку активного плодоносіння застосовують карбамід N32 через краплинне зрошення. Норма внесення азоту зростає, коли дерева починають давати комерційний врожай.
Позитивно впливають на фісташку і мікродобрива. Борні добрива вносять вручну або через систему краплинного зрошення. Засвоєння бору значно залежить від структури ґрунту та рН. В наступні роки здійснюється щорічне позакореневе підживлення бурою навесні з розрахунку 3 кг/га. На 2-й та 3-й рік, окрім бору, можна додатково внести мідні та цинкові добрива. Частота внесення залежить від типу ґрунту. Позакореневе підживлення сульфатом цинку 4,5 кг на 100 л води на гектар здійснюється в перший рік. Внесення цинку сприяє перенесенню суворих зимових умов.
Збір урожаю та економіка
Комерційний збір врожаю може відбуватись вже на 5-7-й рік після насадження саду. Він здійснюється в серпні-вересні вручну або механізованим способом. Китиці горіхів збирають на тканину або брезент, розстелені під деревами, після чого горіхи проходять сортування. При механічному способі використовують спеціальний вібратор, який трясе дерево протягом 5-10 секунд, а горіхи падають з дерев на брезент та подаються на приймач. Також є вібратори з мішками, які трясуть лише окремі гілки.
Якщо немає спеціального обладнання, то шкуринку (не плутати із шкаралупою) горіхів варто зняти протягом 2 годин, щоб уникнути втрати горіхом товарних якостей внаслідок перегріву. Під час збору горіхів їхня вологість складає 30-40 %, тому після зняття шкуринки їх підсушують до вологості 7 %.
Сушка складається з двох етапів. На першому вологість знижують до 12-13 % протягом 3 годин. Це потрібно зробити за температури не вище 82 оС, щоб уникнути надмірного розкриття горіхів. Після цього їх відправляють на склад, де їхню вологість зменшують до 4-7 %, що досягається подачею повітря під тиском при температурі навколишнього середовища або дещо вищою (до 49 0С). Цей процес триває 24-48 годин. Після чого горіхи зберігаються на цьому ж складі.
Сушіння можна здійснювати і на сонці в суху погоду протягом 5-6 днів. Щоправда в такому випадку поступова сушка може викликати ризик появи грибних хвороб.
По закінченню сушіння здійснюють калібрування фісташки за допомогою спеціальної машини. Після цього фісташка готова для соління та обсмажування.
Основними недоліками фісташки можна вважати хіба що доволі тривалий період вступу в повне плодоношення та циклічну врожайність. В усьому іншому з економічної точки зору це надзвичайно рентабельна культура. Її рентабельність в Європі у порівнянні з традиційними культурами (кукурудза, томати, буряк, олива, мигдаль) є набагато вищою, адже собівартість її вирощування доволі низька через невибагливість до ґрунтових умов, потреб у воді та елементах живлення.
Іспанські фахівці наводять наступні розрахунки щодо прибутковості цього бізнесу. В 2017 році оптові ціни на фісташку при закупівлі у виробника складали 6 євро/кг. При середньому показнику врожайності 1 т/га це означає 6000 євро/га. Хоча є господарства, де середня врожайність сягає 1,5 т/га. Якщо агровиробник має технічні можливості для первинної переробки врожаю і пропонує вже розкриті горіхи, тоді оптова ціна, в залежності від розміру горіха, зростає до 8-9,5 євро/кг. Якщо вирощувати фісташку засобами органічного землеробства, то ціна буде ще вищою. При цьому витрати на утримання 1 га фісташкового саду в Іспанії складають 500-1000 євро на рік. На сьогодні Іспанія щорічно споживає 15 тис. т фісташки, при цьому вирощує лише 3000 т. За розрахунками іспанських фахівців прибуток з 1 га фісташки у 5-8 разів вищий, ніж з 1 га традиційних культур: пшениці, ячменю, гороху. До речі, попит на саджанці фісташки також значно зріс, і фермери інколи чекають рік або два, щоб купити цю культуру в розплідниках.
Підсумовуючи все вище описане, можна зробити наступний висновок. Не дивлячись на збільшення площ під фісташку в світі, попит на неї збільшується, а ціни не лише не знижуються, а досі зростають. Якщо в 2004 році ціна на фісташку коливалась в межах 3,6-4,8 євро/кг, то в 2017 році вона складала в межах 6 євро/кг. Фісташка це культура з надзвичайно тривалим періодом комерційного використання, тому її вирощування та економічна ефективність потребує стратегічного мислення.
Олексій Бурковський, перекладач, агроном