Чи перетвориться Україна на звалище старого європейського холодильного обладнання?
Україна відчуває серйозний дефіцит у холодильному обладнанні і багато фермерів вивчають можливості його придбання після отримання перших розрахунків за вирощену продукцію. Експерти попереджають, що український ринок найближчим часом наповниться недорогим холодильним обладнання, що було у використанні.
За інформацією українських фахівців, нині більшість європейських фермерів спішно модернізують свої сховища. Справа в тому, що Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар, чітко визначені етапи припинення виробництва та споживання для кожної групи галогенізованих вуглеводнів, які використовують в якості пропеллентів, холодоагентів, піноутворювача, розчинників і засобів вогнегашення.
Як свого часу було заборонено Фреон 22, так зараз хочуть замінити всі азононебезпечні фреони на азонобезпечні, тобто природні — це аміак, рапан, СО2. До 2025 року в усіх європейських країнах не можна буде встановлювати обладнання з фреонами, яке зараз використовуються, їх замінять на екологічно чисті.
Директор ТОВ «Інсолар-Холод» Анатолій Богдан в коментарі propozitsiya.com сказав, що старе холодильне обладнання навряд чи буде масово продаватися на українському ринку, оскільки постачальникам невигідно займатися перепродажами, попит на такі пропозиції мінімальний.
«По-перше, у нас не розвинений цей ринок. По-друге, в Україні навіть при модернізації великих складів старе обладнання не так просто продати», — сказав він і додав, безумовно, випадки установки «комісійного» обладнання в українських сховищах траплялися, проте в процесі експлуатації виявлялося більш витратним, ніж установка нового. «Нове обладнання дозволяє економити електроенергію. Крім того, воно керується більш ефективної автоматикою, що дозволяє знову ж економити енергію», — нагадав фахівець.
А.Богдан порадив аграріям при виборі холодильного обладнання для сховища звертати увагу на те, які продукти, якого терміну дозрівання і якими партіями будуть у ньому зберігатися. Він нагадав, що ціна холодильного обладнання в першу чергу «прив'язана» до розмірів сховища. «Якщо сховище розраховане на 100 т продукції, то потрібно поставити 10 камер, а якщо на 200 т — 20 камер. Якщо 20 камер, то відповідно це 20 дверей, 20 повітроохолоджувачів. Середньої ціни за квадратний метр, або ціни за тонну зберігання як такої немає. Для кожного випадку вона своя і різниця може бути суттєвою», — пояснив він принцип ціноутворення на холодильне обладнання.
Фахівець нагадав, що в будь-якому випадку нове холодильне обладнання для складів і камер схову завжди ставити краще, ніж мати проблеми з ремонтом «комісійного, що доволі часто відпрацювало свій термін експлуатації».
Іванна Куровец, i.kurovets@univest-media.com