Органічний No-till — майбутнє української агрономії

Так вважає столичний фермер, власник і керівник компанії ТОВ «Жива Нива» Олексій Язиков. На початку 2022 року редакторка журналу «Пропозиція» зустрілася з аграрієм, та дізналася про шлях господарства від «класики» до органічного No-till.

Він експериментатор, енергійний та успішний, у 2002 році організував невелике господарство, починали із земельного банку в тисячу гектарів. Про агрономію тоді мало що знали, щодня навчалися, опановували справу, працювали за класичною технологією обробітку ґрунту, витрачали багато, а отримували мало.

«160 л/га дизельного палива ми витрачали, робили тоді все, працювали, як-то кажуть «на повну», про економіку мало думали. За чотири роки копіткої праці в полі гроші скінчилися, тоді й вирішили, потрібно щось змінювати, і перейшли на систему No-till. Нульовий обробіток ґрунту практикували майже вісім років», — розповідає Олексій Язиков.

Було не легко, зізнається фермер, однак «гра вартувала свічок». Наразі, в компанії про No-till знають все (принаймні все, що можна знайти в спеціалізованій літературі, на теренах інтернету або взяти з досвіду колег). Усі нюанси технології Олексій Язиков вивчив досконало, займався рослинництвом особисто, самостійно керував технікою в полі. Все було чудово, прибутки почали рости (на рівні 250 %), але…за No-till потрібно було застосовувати хімію, а це шкодить землі та природі в цілому. Тому «Жива Нива» вирішила йти далі і опанувати органічне землеробство, а саме — органічний No-till. Сьогодні компанія обробляє близько 3,7 тис. га земель на Житомирщині, в сівозміні має різноманітні культури: сою, соняшник, кукурудзу, спельту (зернова культура з роду пшениця), гречку, просо, ріпак.

Що ж таке органічний No-till?

— Органічний No-till — це майбутнє, до якого потрібно прагнути, бо назвати корисним те органічне вирощування культур, яке сьогодні є в Україні — неможна. Так, у нас вирощують продукцію без хімії, але при цьому «риють» ґрунт дуже сильно, завдають шкоди йому і планеті. Більше того, й собі, адже за такого підходу ґрунтова біота знищується, а без неї життєдіяльність ґрунту, яка мала б забезпечити повноцінний за кількістю і якістю урожай без використання хімії та добрив, мінімізується, —  говорить Олексій Язиков, директор ТОВ «Жива Нива» (Житомирська обл.). — Про яку користь можна говорити?! Тому потрібно думати про природу, бути з нею в єднанні.

Сьогодні наше господарство сконцентрувалося на органіці, але не на звичайній органіці, як усі звикли думати (наприклад, коли для боротьби з бур’янами поля орють). Перед аграрієм постають чотири основні проблеми: бур’яни, хвороби, шкідники та недобросовісний персонал, але з усім цим можна боротися і за класичної технології, і, навіть, за No-till. За органічного ж землеробства за допомогою сівозміни та вирощування різноманітних культур (бінарні, кулісні посіви тощо) на полі можна подолати хвороби, шкідників, чого не скажеш про бур’яни. З ними впоратися складніше, вони постійно ростуть, а ми не застосовуємо гербіциди і повністю знищити небажану рослинність таким чином не можемо. Оранка, звісно, зменшує кількість наростання бур’янів досить суттєво. Але, працюючи до органіки за No-till, ми вже відмовилися від оранки взагалі. Тому наразі, поки не знайдено остаточного рішення щодо боротьби з бур’янами, яке б поєднувало засади органічного землеробства з No-till, ми просто вимушені, хоч і на 4–5 см завглибшки, але обробляти ґрунт.

Сівозміна за органічного No-till

Має бути не просто чергування монокультур на одному полі, а бажано, як у природному біоценозі, коли десятки видів «уживаються» на одній ділянці. Однак виникає питання: як це все потім зібрати?... Посіяти ж можна і однорічні трави, і багаторічні культури, і культури теплого, холодного періодів... Тож над цим потрібно працювати і думати. В такому симбіозі всі рослини ростуть здоровими, тоді немає проблем. Тому, наразі актуальними є бінарні посіви, коли вирощується, наприклад, соняшник з еспарцетом на одному полі. Таким чином і соняшнику добре, і тій багаторічній культурі, яка в подальшому збирається на корм для тварин. Можна вирощувати також пшеницю з соєю, кукурудзу з квасолею і гарбузами, гречку з просом, тобто, використовувати такі комбінації, які дають можливість захищати рослини від шкідливих об’єктів та протистояти стресам. Це дуже цікава тема і вона поки що мало досліджена, я думаю, що за цим майбутнє. Ми намагаємося так робити. Ще в періоди, коли у нас немає культурних рослин на полі, ми висіваємо суміші сидератів. І бажано суміші не однотипних видів (наприклад, злаків), а суміші із 7–10 компонентів, представлених різними видами (злаки, бобові, капустяні тощо). Які саме — поле «підкаже», що йому потрібно. Агроном, оглядаючи поле, за поширеними в полі бур’янами може визначити, які саме рослини (читай, види бур’янів) мають найбільше значення для біоти поля і яких їй не вистачає. І тут можна дещо обдурити природу. Так, наприклад, висіваємо гірчицю, бо вона більш менш схожа на свиріпу, або на заміну мишію — злакову культуру, наприклад, просо. Але працюватиме це правильно лише за No-till, бо  якщо далі агроном обробить землю, то це порушить природний баланс. І, звісно, коли ми складаємо сівозміну, то прораховуємо кроки наперед щодо рентабельності, врожайності культур та майбутнього з точки зору підтримки природи.

Сорти та гібриди — це експерименти

Минулого сезону ми провели 45 досліджень, в позаминулому — 71. Це різноманітні досліди, пов’язані з використанням біопрепаратів, різних норм висіву культур, різноманітними сортами (із соєю ми активно експериментуємо, бо вона досить прибуткова культура). З іншими культурами експериментуємо менше, звісно, зрозуміло, що якби ми спробували висіяти якийсь інший гібрид, наприклад, кукурудзи, то могли би отримати більшу врожайність культури, тому кукурудзи ми сіємо лише дороговартісні гібриди. Щодо сої, є різні варіанти, і ми їх впроваджуємо, використовуємо різноманітні технології, прораховуємо економічну ефективність. Це досить складно, кожен експеримент — це як дисертація, але комусь цим потрібно займатися. Я навіть намагаюся заохочувати студентів, які можуть взяти участь в проведенні досліджень і написати наукові роботи за результатами досліджень, я готовий платити за їхню діяльність, однак поки що, до діла справа не дійшла.

Я достатньо ризикова людина, навіть домовився з колегами, щоб вони мене зупиняли, наприклад, кажу: «все, давайте засіємо 100 га», а вони мені: «ні, давайте 10 га, подивимося на результат, а потім приймемо рішення і т.п.» Так, зі 100 % експериментів — 10 % спрацьовують в плюс. Ба більше, навіть 1 %, який спрацював, може перекрити всі затрати на ці експерименти. Минулого року у нас майже так і було. Це був експеримент, який стосувався органічного No-till.

Живлення та захист рослин

Років сім тому ми використовували біопрепарат для боротьби з чорною гусінню на сої, бо був значний сплеск появи шкідника. Сьогодні високого порогу шкодочинності я не спостерігаю. Ми постійно висіваємо жито в якості сидерата, що добре запобігає появі та поширенню хвороб на соняшнику, сої, кукурудзі. На сої ми взагалі перестали помічати прояви будь-яких хвороб. До того ж, ми використовуємо якісне, як правило, дороге насіння. Часто запитують: яке насіння краще сіяти?... отримане завдяки  традиційним технологіям, з використанням хімії (воно допускається для вирощування органічної продукції) або ж чисте органічне? Тогоріч органічна продукція була набагато дорожчою, ніж звичайна. Навіть «хімічний» посівний матеріал був дешевший. Тому того року ми використовували саме таке насіння. Цього року вирішили закласти дослід і подивитися, як буде змінюватися врожайність, якщо використовувати й те, й інше насіння. Але соя здорожчала, і нам тепер вигідніше використовувати власне насіння, тому ми залишили частину органічного насіння і будемо його сіяти. Який результат це принесе, я ще не знаю…

А як же захист?... В принципі, якщо рослина хвора, вона гине в полі (в нашому випадку ми її ніяк не захищаємо). Якщо ж рослина здорова, то вона дає сильне насіння. Потім ми відбираємо важке і крупне (за технологією Леоніда Фадєєва, «Щадна пофракційна технологія»). Обов’язково дивимося на врожайність, технології (застосовуючи певну систему, отримуємо різні показники врожайності), контролюємо запаси вологи в ґрунті тощо. Цього року експеримент з вирощування жита під органічний No-till показав, що там, де вирощується жито до фази цвітіння або поряд на обробленій ділянці, запаси вологи однакові. Я вважав, що жито має поглинати вологу із ґрунту, якої не вистачить для основної культурної рослини, сої, та мої очікування не справдилися, а в деяких випадках вийшло навіть краще щодо запасів вологи.

Найбільша проблема в нашому господарстві — це бур’яни. Якщо ми вчасно щось не зробили, або зробили це не якісно, бур’ян починає рости і далі виправити ситуацію неможливо. Таким чином потрібно прибирати 50 % бур’янів з поля і 50 % продукції разом з ними, або взагалі не прибирати. На сьогодні ми вже так відпрацювали технологію, що це рідко у нас трапляється, якщо так, то на невеликих ділянках.

Урожайність

Минулого року ми зібрали соняшнику 3,5 т/га,  для органічного землеробства — це прекрасний результат. Соя дала 4 т/га, такі показники мало хто отримує за класичної технології вирощування. Такий результат ми отримали на кулісних посівах (коли вирощуються культури різної висоти разом). Спельта — 4 т/га, кукурудза — 9 т/га. Це вибірково, звісно, не всі поля дали такі результати. Але є до чого прагнути.

Рентабельність

Взагалі, органічна продукція приблизно на 30 % дорожча за хімічну. Але ми не використовуємо ніякого хімічного захисту, добрив тощо, то якщо взяти всі затрати, які ми витрачаємо на 1 га, вони у нас складають майже 600 євро (в середньому). Бо в нашому господарстві є піщані землі, є й чорноземи, то й орендна плата по тих полях різна. Щодо прибутковості, якщо взяти, наприклад, урожайність сої в нашому господарстві, в середньому вона становить 2 т/га, і помножити її на ринкову ціну збіжжя (800 євро без ПДВ), то отримаємо 1600 євро. Тобто, прибутковість дорівнює 1000 євро/га.

Що стосується соняшнику (3,5 т/га), ціна культури — 750 євро, тож, порахуйте, в підсумку виходить також доволі відчутна цифра.

 «Добрива дорожчають, але нас це не бентежить»

Ми не використовуємо добрива. Мені часто ставлять запитання: «Чи робите ви аналіз ґрунту?». Я на це запитання довго намагаюся відповісти, і по факту, ми цього не робимо, бо ми нічого в плані коригування добривами не можемо зробити після такого аналізу. Ми можемо тільки вирощувати різноманітні культури. Є цікаві експерименти, пов’язані із застосуванням біопрепаратів (співпрацюємо з компанією БТУ-ЦЕНТР, вони нам дають препарати для проведення досліджень на наших полях). Коли представники компанії привозять той чи інший препарат, кажуть: «Ось препарат, він чудово спрацював у вашого сусіда». Тобто, я приходжу до сусіда, дивлюся, так, дійсно спрацювало. Потім ми закладаємо на своїх полях досліди, але у нас не працює. Причина, на мою думку, в тому, що ми давно відмовилися від внесення хімії на полях, тому біота в наших ґрунтах настільки розвинулася, що не потребує додаткової підтримки біопрепаратами. Так, ми не отримуємо на зернових суперврожаїв, але по сої ми маємо середню врожайність 2–3 т/га і це для нашої зони добрий показник. Звичайно, є проблеми, але потрібно працювати, ми не стоїмо на місці.

Техніка

Техніка залежить від технології, яку застосовує агроном у своєму господарстві. Сьогодні я рухаюся в напрямку органічного No-till, тому набір техніки у нас мінімальний (комбайн, сівалка, коток). В нашому господарстві парк техніки такий: невеликі трактори, до яких чіпляються навісна сівалка, культиватор, міжрядний культиватор; коток. Останній ми використовуємо для прикочування пожнивних решток. Також у нас є агрегат Verti-till, але наразі ми не широко його застосовуємо. Маємо також два комбайни для збирання врожаю. Нам їх вистачає, хоча інколи доводиться наймати підмогу. А от транспорт для перевезення зерна ми наймаємо.

Весна на порозі

У нас заплановано вже 45 експериментів. Один із найголовніших, який би я хотів провести вдало, — це кулісні посіви, бо вони минулого року (соя, соняшник) показали себе дуже достойно. Соя дала прибавки врожаю  30 %, соняшник — 50 %. Це чудові показники, тому я хочу використати цей принцип куліс, але знову ж таки, дивлюся у напрямі органічного No-till. Оскільки в мене добре виходить вирощувати сою в органічному No-till, хочу спробувати її в кулісних посівах із міскантусом.  Це дуже цікава трав’яниста рослина, росте вона на одному місці 20 років і, якщо ми посіємо цей міскантус смугами, а між ними будемо вирощувати сою, то у нас будуть куліси, за No-till, і соя за No-till. Також ми будемо пробувати різні норми висіву, закладемо широкорядний і суцільний посіви сої за No-till. Також будемо експериментувати з вирощуванням кукурудзи за No-till, бо, наприклад, американський досвід свідчить, що це реально. В наших умовах, можливо, не вистачить тепла, але не будемо прогнозувати наперед. Крім того, ми закладемо весняний посів сидератів — вико-вівсяну суміш для боротьби з бур’янами, щоб потім туди ж висіяти сою. Подивимося, як жито окремо і жито з викою за технології No-till вплине на врожайність сої. Так як 2021 року із соняшником у нас не вийшло, то продовжимо експеримент із його вирощування за No-till вже цього сезону. Також плануємо проекспериментувати з біопрепаратами, які розробляє та виготовляє самостійно мій колега Віктор Киричок. Одного разу їхнє використання показало непогані результати на кукурудзі та сої, 30 % і 25 % прибавки врожаю, відповідно.

Україна і No-till

Я дуже багато спілкуюся на тему No-till, беру участь у семінарах, агрозустрічах тощо і динаміка є, певна кількість аграріїв потроху починають відмовлятися від добрив, ЗЗР, впроваджують No-till, тож, в принципі, країна рухається вперед. І це майбутнє, яке неодмінно настане, іншого варіанту немає. Якщо ми будемо знищувати землю, вона з часом нам «відповість». Шляхи змін різні. Якщо є підтримка і впевненість, що все буде добре, якщо працюватиме «сарафанне радіо», як-то кажуть, один фермер спробує, розкаже про успіхи іншому, а потім далі, і далі, до того ж буде підтримка з боку влади (спеціальні програми, дотації тощо), то все буде гаразд. Звісно, у No-till є плюси й мінуси, останні, переважно — через діяльність людей, від незнання, недопрацювання.

Олексій Язиков впевнений, що потрібно вирощувати не одну культуру, а декілька на одному полі (все як у природі), і потрібно експериментувати, проводити дослідження у різних ґрунтово-кліматичних зонах. Тому, столичний фермер запрошує однодумців до співпраці, щоб обмінюватися досвідом, спільно трудитися на благо природи і заради збереження нашої землі від екологічної катастрофи.

В. Полевик,  v.polevik@univest-media.com