Органічне зерно, яке чекають в ЄС. Кейс від «ЕтноПродукт»
ПрАТ "ЕтноПродукт" – українсько-швейцарське аграрне підприємство із замкнутим циклом виробництва органічної сільгосппродукції. Товариство виробляє: молоко та молочні продукти, мед, м'ясо, ковбаси, овочі, а також зернові і бобові. Про особливості органічного зернового бізнесу в Україні розповідає голова наглядової ради "ЕтноПродукт" Олег Жуковський.
В історії створення підприємства є романтичні мотиви. Коли в 2006 році Олег Жуковський, на той час власник будівельного бізнесу, дізнався, що скоро в сім'ї з'явиться третя дитина – донька (двох синів він уже виховував) – у нього виникло бажання забезпечити родину натуральними продуктами, органічними, смак яких добре пам'ятав з дитинства. Виникла ідея створити власну невелику ферму на 2-3 га, знайшлися однодумці, які готові були вкласти гроші в органічне землеробство. В 2007 році було розроблений бізнес-план. За рік ідея почала втілюватись у життя. Вже 2011-го разом із швейцарськими партнерами було побудовано цех для переробки м'яса, вирощеного на власних фермах.
Зараз поля та сіножаті "ЕтноПродукт" розташовано на майже 4000 га на північному сході Чернігівщини. На всіх них ведеться органічне землеробство. Основні органічні культури – овес, пшениця спельта, люпин, горошок посівний, пелюшка, суданська трава, конюшина, гірчиця, просо, гречка, жито, редька олійна. Детальныше про особливості органічного зернового бізнесу розповідає голова наглядової ради "ЕтноПродукт" Олег Жуковський.
- Як "ЕтноПродукт" завершив 2016 рік? Чи справдилися очікування по напрямку- органіка?
- Плани, які ставили на минулий рік, на жаль, не здійснилися. Ми не отримали майже ніякого урожаю гірчиці, хоча раніше це вдавалося, і не дуже задоволені показниками люпину. Основну ставку зробили на озиму пшеницю – спельту, але на неї впали ціни завдяки перевиробництву, і продати її поки що не вдалося. Усе це спричинило касовий розрив. Причини неврожаю – нефаховість агронома. Сьогодні ми в пошуку агронома саме в органічному напрямку. Спроби в підготовці таких кадрів на рівні середньоспеціальної і навіть вищої освіти є, але кваліфікованих спеціалістів по оранічному виробництву, землеробству бракує.
- Чим відрізняється органічне землеробство від традиційного хімічного?
- Здається, що за допомогою хімії вирощувати легше: додав того і того елементу – все збалансував. Але врешті-решті це знищує найціннішу складову ґрунту – гумус. Щоб уникнути виснаження землі, дотримуємося такої схеми сівообороту: близько 50% площ знаходяться під бобовими, 10 % – під багатолітніми травами, зокрема, конюшиною. Ця бобова культура залишає азот у ґрунті, нищить бур'яни, чудово підходить для корму худобі. До того ж, це прекрасний медонос. Решту площ розподілено приблизно навпіл між злаковими та бобовими.
Нищити бур'яни допомагають сидерати та багатолітні бобові культури, як то, конюшина – серйозний ворог для багатолітніх і однолітніх бур'янів. Крім того, намагаємося використовувати рослини, які самі витісняють зілля – гречку, жито. Бобові не дають розвиватись бур'янам завдяки широкому листу. У виборі культур обмежує й кислотність ґрунтів, адже сіємо ми не на чорноземі.
Для живлення ґрунтів в органічному сільському господарстві використовуємо біогумус, що виробляє каліфорнійський хробак. Проект реалізували цього року.
- Зерно та бобові "ЕтноПродукт" вирощує в основному на експорт. Які країни їх купують і що цікавить найбільше?
- Упродовж 3-4 років тісно співпрацюємо з багатьма імпортерами з ЄС і щороку постачаємо 2-3 тис. т органічного зерна та бобових. Попит на органічну культуру залежить від року. Якщо минулого року у нас ледве не з поля скуповували спельту, то цього хоч би продати її до наступного маркетингового року. Наступного сезону очікуємо підвищений інтерес до вівса. Як не дивно, за кордон непогано продається органічна гречка. Та найкраще йдуть культури органіки з високим вмістом білку – люпин, горох, соя, яку ми поки що не сіємо. Вони використовуються як в їжу, так і на корма. Європі не вистачає білку для годівлі тварин.
- Виробництво та продукція "ЕтноПродукта" сертифіковані?
- У 2010 році отримали перший сертифікат по органіці за стандартами ЄС. Потім почали отримувати сертифікати, розраховані на наших клієнтів: Bioland – найбільша асоціація приватних виробників органіки у Німеччині; Bioswiss, без якого не можливо продавати органічну продукцію у Швейцарії; для США - це NOP.
- Чи багато в Україні компаній, які мають подібні сертифікати по рганіці?
- Таких компаній щонайменше п'ять. Конкурентами ми їх не вважаємо, швидше, це наші побратими. Місця під сонцем органічного ринку ЄС і США знайдеться ще багато. Проте правила роботи на органічному ринкові стали жорсткішими. Раніше достатньо було сертифікатів. Тепер потрібен дозвіл на експорт конкретної партії органіки, для чого до країни-імпортера відправляються взірці продукції на аналіз щодо відсутності пестицидів та інших речовин. Після надходження першої партії товар знову перевіряється.
- Чому органічне зерно не купується в Україні?
- В Україні реалізуємо лише 10% урожаю органіки, зокрема на крупи та борошно нашу продукцію переробляє ТМ "ЕкоРод". Наша головна мета – не експорт органічної продукції, а продаж на внутрішньому ринку. Для цього потрібно: щоб українці зрозуміли, що таке органік, і щоб у них з'явилися кошти для його купівлі. У Європі зі спельти виробляють надзвичайно багато продуктів. З "мічурінських" часів звичайна пшениця пройшла багато генетичних змін. Спельта – це найдревніший вид органічної пшениці, що існував ще до льодовикового періоду. Вона не викликає алергії. Щоб купували цю органічну пшеницю, потрібно, щоб її переробляли у великих кількостях не лише на борошно, а й на хліб, випічку.
Такий досвід мали з органічними молоком і м'ясом. Коли виробляли органічну сировину, зверталися до переробників: зробіть органічні продукти. Мені відповідали, що я смішний, українцям це не потрібно, ніхто не буде купувати такий органічний продукт, бо це дорожче. Тож "ЕтноПродукт" був змушений самостійно розробити весь ланцюжок переробки органічного молока і м'яса.
- Залишилося спекти паляницю...
- "ЕтноПродукт" доки не планує. Але є одна велика мережа, поки що не називаю її, в планах якої розширити асортимент спельтовим органічним хлібом. Думаю, за одним-двома виробниками ринок почне розвиватися.
- Наскільки органічна продукція дорожче звичайної?
- Від 30 до 100% в залежності від продуктів органіки. Для органічних харчів тривалого зберігання – це 50-30%. Продукти органіки з низьким терміном зберігання, особливо так званого фрешу – фрукти, зелені овочі, м'ясо – більше. Органічне борошно буде дорожче приблизно на 50%, відповідно до експортної вартості пшениці. В країнах ЄС не така велика різниця, бо там органічний сектор серйозно дотується. Ми ходимо по мінімальній маржі, працюємо за мінімальний прибуток, щоби можна було продавати органічну продукцію у себе в країні.
- Виходить, органічний бізнес в Україні не дуже прибутковий?
- Він вигідний, якщо продавати органічну сировину на експорт. Все що стосується переробки органіки – не дуже вигідно. Знову ж таки через низький попит.
Кількість органічних господарств в Україні постійно зростає. За даними Спілки Виробників Органічних Сертифікованих продуктів станом на 1 червня 2016 року в Україні зареєстровано 239 операторів органічного ринку. Ще в 2002 році в Україні було близько 30 суб’єктів господарювання, сертифікованих як органічні підприємства. Загальна площа сертифікованих органічних сільськогосподарських земель складає близько 410 550 га.
- Як можна підвищити інтерес до натуральних, органічних продуктів в Україні?
- Союзниками можуть бути і ЗМІ, і держава. При цьому навіть не потрібно хвалити органіку, варто просто пояснити, що насправді українці купують із полиць, назвати речі своїми іменами. Що продукт під назвою "ковбаса" – це якась біомаса, схожа на продукт, що продавався 20 років тому. Пропагуйте! Скажіть правду! – Це посприяє більшому попиту на продукцію органічного виробництва.
- Органічна продукція відрізняється на смак?
- Молоко, сир, сметана дійсно смачніші. Щодо органічних м'ясних виробів, то можна посперечатися. Рецептори середньостатистичного споживача вже так звикли до глутамату натрію, що хімічні продукти апріорі здається смачніше. На цих гидотах, певно, виросло вже ціле покоління, тому є певне нерозуміння натурального, органічного смаку.
- Багато споживачів скептично ставляться до органічних продуктів, вважаючи, що вони відрізняються лише упаковкою та ціною...
- Моя порада для пересічного спожива – якщо на товарі є європейський листок, можна з впевненістю до 99,99% сказати, що продукт дійсно органічний. Нечесні на руку дільці часто ліплять на упаковку подібні, дуже схожі листочки, користуючись малою обізнаністю населення. Проте точнісінько такий знак- органічний продукт, вони не поставлять, бо за таке шахрайство передбачені серйозні санкції.
- Як би Ви описали вітчизняного споживача органіки? Який повинен бути його дохід?
- Молода мама, яка чекає на другу дитину, і батько, який купуватиме цій мамі, яка годує дитинку, й усій сім'ї натуральні продукти. У Німеччині, щоб повністю забезпечити органічне харчування, включаючи воду, потрібно €200 на одну особу. Це перевірено на власному досвіді. Для України таку цифру складно порахувати, хоча б тому, що у нас відсутня лінійка органічних продуктів.
- Природне, органічне землеробство може бути вигідним для держави?
- Фахівці з ЄС підрахували, що в органічному секторі задіяно ледь не двічі більше співробітників, аніж у традиційному, тобто хімічному. І це при високому рівні механізації та автоматизації! У нас з урядових трибун звучать гасла, що треба йти в село, допомагати розвитку органічного сільського господарства, землеробства. Для цього потрібно створювати робочі місця. Саме органічний сектор може їх надати – принаймні в 2 рази більше, ніж звичайний.
- Що порадите фермерам, які хочуть займатися органікою?
- Займайтеся органікою і крапка. Українські виробники-органіки – це ентузіасти, можливо навіть мрійники. Не краща риса для бізнесу, але для органічного сектору це добре, бо означатиме довіру споживача.
Слід очікувати зниження урожаю з поля, падіння надоїв і приросту м'яса. Урожай органіки може впасти ледь не вдвічі, але рік за роком буде відновлюватися. З "хімічними" показниками він не зрівняється, але стане співвимірним. Запастися терпінням і коштами потрібно щонайменше на 3 роки.
- Будь ласка, поділіться планами на нинішній рік.
- Хочемо вдосконалювати агротехнологію. Відшліфувати всі набутки органічного виробництва: зменшити втрати, оптимізувати процеси, можливо, зменшити ручну працю, розширити земельний план.
Світлана Цибульська