Спецможливості
Досвід господарств

Ро­бо­та в сте­пу: бо­я­тись нічо­го — потрібно пра­цю­ва­ти

01.08.2017
2279
Ро­бо­та в сте­пу:  бо­я­тись нічо­го — потрібно пра­цю­ва­ти фото, ілюстрація
Юрій Малета, керівник фермерського господарства «Ельдорадо»

Як мінімізу­ва­ти кількість тех­но­ло­гіч­них опе­рацій, пов’яза­них із об­ро­біт­ком ґрун­ту? Яким чи­ном мож­на по­лег­ши­ти пра­цю хлібо­ро­ба? Ці та ще низ­ку пи­тань подібно­го ро­ду пос­тійно ста­вив пе­ред со­бою мо­ло­дий аг­ро­­ном Юрій Ма­ле­та, який 2000 ро­ку по­чи­нав свою кар’єру в од­но­му з КСП Хер­сон­щи­ни, в часи, ко­ли КСП ре­ор­ганізу­ва­ли (а по-на­род­но­му — роз­тяг­ли), і ко­жен «пішов на свій хліб». 

 

 

Пан Юрій не по­ки­нув роз­по­ча­ту спра­ву хлібо­ро­ба й про­дов­жив свою діяльність, про­те вже як керівник но­во­с­тво­ре­но­го гос­по­дар­ст­ва «Ель­до­ра­до» із зе­мель­ним бан­ком 50 га (так звані фер­мерські гек­та­ри). На той час ані від­­повідної техніки, ні обіго­вих коштів не бу­ло — прак­тич­но всі тех­но­логічні опе­рації про­во­ди­ли най­ня­тою технікою. І зно­ву ж, але вже пе­ред влас­ни­ком гос­­­по­дар­ст­ва, сто­я­ла чи­ма­ла низ­ка бо­лю­чих пи­тань: як? як? як?.. Юрій Малета демонструє розвиток ріпаку, який  висіяно сівалкою Tempo F8

«Є різні тех­но­логії об­робітку ґрун­ту, й усі во­ни, за­леж­но від ге­о­графічно­го роз­міщен­ня гос­по­дар­ст­ва, за­слу­го­ву­ють на ува­гу. Так, зо­к­ре­ма, для на­шої зо­ни ос­нов­ним ліміту­ю­чим фак­то­ром у ви­ро­щу­ванні сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур є во­ло­га. То­му го­ло­вним для нас є її збе­­­ре­жен­ня та на­ко­пи­чен­ня. А зро­би­ти це з мак­си­маль­ною ефек­тив­ністю можна ли­ше за мінімізації об­робітку ґрун­ту», — го­во­рить Юрій Ма­ле­та. 

«По­грав­шись» декілька років із тра­диційною рільни­чою тех­но­логією, очіль­­ник гос­по­дар­ст­ва вирішив пов­ніс­тю відмо­ви­ти­ся від об­робітку ґрун­ту. Хо­ча по­вною відмо­вою це на­зва­ти важ­ко, ад­же го­ло­вним зна­ряд­дям у ви­ко­нан­ні ранніх по­льо­вих робіт бу­ла сівал­ка СЗС-2,1, ос­нов­ним ро­бо­чим ор­га­ном якої є стрілча­с­та ла­па. «Сівал­ку ку­пи­ли в од­но­му із сусідніх гос­по­дар­ств. І прак­­­­­­­­­тич­но з пер­шо­го ро­ку відчу­ли пе­­ре­­ва­ги її ви­ко­ри­с­тан­ня. Од­но­го ра­зу ми трішки за­ба­ри­ли­ся зі зби­ран­ням со­ня­ш­ни­ку й не встиг­ли вчас­но підго­ту­ва­ти ґрунт до сівби. Так по­ле й за­зи­му­ва­ло. А на­весні вже не мож­на бу­ло об­­роб­ля­ти ґрунт, ад­же в та­ко­му разі ми б повністю йо­го пе­ре­су­ши­ли, і тоді на вро­жай годі й сподіва­ти­ся! Та ви­ру­чи­ла сівал­ка. З до­по­мо­гою СЗС-2,1 ми за один прохід ро­би­мо декілька опе­рацій: пе­ред­по­сів­ну куль­ти­вацію, ви­­сіван­ня, при­ко­чу­ван­ня посіву. І що ха­­рак­­тер­но, після та­ко­го висіву ми от­ри­ма­ли вро­жайність яро­го яч­ме­ню нарівні тих гос­по­дар­ст­в, в яких про­во­ди­ли оран­ку, куль­ти­вацію й при­ко­чу­ван­ня як ок­ремі опе­рації», — при­га­дує пан Юрій. 

За сло­ва­ми керівни­ка гос­по­дар­ст­ва, змен­шен­ня кількості про­ходів техніки по­лем і, як наслідок, знач­не збе­ре­жен­ня во­ло­ги та еко­номія тру­до­вих ре­сурсів да­ли змо­гу от­ри­му­ва­ти більш-менш при­стойні ре­зуль­та­ти. Це спри­я­ло підви­щен­ню довіри місце­во­го на­се­лен­ня і да­ло можливість збільши­ти зе­мель­ний банк гос­по­дар­ст­ва до 200 га. Так, крок за кро­ком, йо­го влас­ник на­б­ли­жав­ся до по­вної відмо­ви від про­ве­ден­ня об­робітку ґрун­ту. Зго­дом па­­нові Юрію вда­лось до­да­ти до сво­го ак­ти­ву ще 1000 га, і пи­тан­ня: як пра­цю­ва­ти далі, яку тех­но­логію ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти — сто­я­ли все гостріше. «Я до­сить три­ва­лий час при­див­ляв­ся до ну­ль­о­во­го об­робітку ґрун­ту, про­те спро­бу­ва­ти таку технологію не на­ва­жу­вав­ся. Потім якось роз­го­во­рив­ся зі своїм ко­ле­гою із сусідньо­го гос­­­по­дар­ст­ва — і вже ра­зом виріши­ли спро­бу­ва­ти. Пе­ред тим як впро­ва­ди­ти тех­но­логію на влас­них по­лях, виріши­ли поспілку­ва­ти­ся з фер­ме­ра­ми, які вже ма­ють досвід ве­ден­ня рільництва за цією тех­но­логією. Та­кож прий­нят­тю та­ко­го важ­ли­во­го рішен­ня спри­я­ла й участь у декількох те­ма­тич­них семінарах, після яких сумнівів що­до ефек­тив­ності тех­но­логії ноу-тілл за­ли­ша­ло­ся все мен­ше й мен­ше. Тож че­рез де­я­кий час бу­ло прий­ня­то відповідне рішен­ня», — далі ве­де свою роз­повідь мій співроз­мов­ник. 
Про­те прий­ня­ти рішен­ня — це ли­ше по­ло­ви­на спра­ви, на­ступ­не (і знач­но складніше) за­вдан­ня — технічне за­без­пе­чен­ня об­ра­ної тех­но­логії. Ад­же вся на­яв­на техніка гос­по­дар­ст­ва бу­ла не при­сто­со­ва­на до неї.

Шлях освоєння ноу-тілл

«Пер­шо­го ро­ку (2009-го) ро­бо­ти по ну­лю я висіяв 50 га со­няш­ни­ку. Сівал­ки, яка мала мож­ливість пра­цю­ва­ти за цією тех­но­логією, я не мав. То­му до­ве­лось най­ня­ти техніку «зі сто­ро­ни». І що ви ду­маєте — ми от­ри­ма­ли та­ку са­му вро­жайність, що й на тій ча­с­тині по­ля, де про­во­ди­ли по­вний ком­плекс тех­но­логічних опе­рацій з об­робітку ґрун­ту. Та­ким чи­ном ми на прак­тиці по­ба­чи­ли, що «це пра­цює». До того ж слід за­зна­чи­ти, що тоді ми пра­цю­ва­ли не чітко за ну­ль­о­вою тех­но­логією, а ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ли­ше де­які її еле­мен­ти, зо­к­ре­ма, пря­мий висів», — про­дов­жує пан Юрій. 

На­ступ­но­го ро­ку, зно­ву ж та­ки по­­ра­див­шись із ко­ле­гою та спи­ра­ю­чись на досвід ро­бо­ти сусідів-«но­у­тіль­щи­ків», фер­мер вирішив спро­бу­ва­ти висіяти насіння ріпа­ку ан­кер­ною сівал­кою Seed Hawk ком­панії Va..derstad (ана­логічну сівал­ку вже до­сить три­ва­лий час ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли в сусідньо­му гос­по­дарстві). «Я звер­нув­ся до ком­­­­панії Va..derstad із про­по­зицією висіяти на базі мо­го гос­по­дар­ст­ва де­мон­ст­раційну ділян­ку. І знаєте, їхня ре­акція приємно вра­зи­ла: настільки хлопці «легкі на підйом» — сло­ва­ми про­сто не пе­ре­да­ти. Прак­тич­но­ на­ступ­но­го дня приїха­ли, висіяли — і поїха­ли. На жаль, то­го ро­ку бу­ла жах­ли­ва по­су­ха, й от­ри­ма­ти схо­ди не вда­лось», — ділить­ся своїм досвідом гос­по­дар. Про­те від­сту­па­ти ніхто не зби­рав­ся! Ро­бо­тою сівал­ки, навіть по­при по­гані ре­зуль­та­ти, зу­мов­лені склад­ни­ми по­год­ни­ми умо­ва­ми, пан Юрій був більше ніж за­­до­во­ле­ний. Тож то­го са­мо­го ро­ку гос­по­дар­ст­во прид­ба­ло цей аг­ре­гат (із ши­­­ри­ною за­хва­ту 6 м) і повністю пе­­рей­ш­ло на висів зер­но­вих куль­тур за тех­но­логією ноу-тілл. Забіга­ю­чи трішки на­пе­ред, ска­жу, що торік у цьо­му гос­по­дарстві прид­ба­ли ще од­ну, вже 12-ме­т­ро­ву, сівал­ку цьо­го ви­роб­ни­ка, аби збільши­ти про­дук­тивність посівної кам­панії й висіва­ти зер­нові куль­ту­ри в най­оп­ти­мальніші терміни. 

Ка­жуть, що тех­но­логія ноу-тілл має пе­рехідний період, ко­ли ґрунт при­род­но віднов­люється й уро­жайність зер­но­вих зни­жується, про­те в гос­по­дарстві цьо­го не відчу­ли. Ре­зуль­та­ти бу­ли стабільно на рівні по­пе­редніх років. Мож­ли­во, це бу­ло че­рез постійні по­су­хи, які по­вто­рю­ва­лись що­се­зо­ну (із 2012 по 2015 рр.), а мож­ли­во, цей період бу­ло по­пе­ред­ньо прой­де­но — ко­ли ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли сівал­ку зі стрілча­с­ти­ми ла­па­ми. 

Та що б там не бу­ло, нині гос­по­дар уже й не уяв­ляє, як би роз­ви­ва­лось та пра­цю­ва­ло йо­го гос­по­дар­ст­во без цієї сівал­ки, ад­же во­на не раз ви­ру­ча­ла й да­ва­ла змо­гу про­во­ди­ти висів навіть тоді, ко­ли інші аг­ре­га­ти не мог­ли цьо­го ро­би­ти. «Так, на­при­клад, 2014 ро­ку ґрунт уза­галі не підда­вав­ся жод­но­му ме­­­ханічно­му об­робітку. Хто пра­цю­вав за тра­диційною або мінімаль­ною тех­но­логією, нічо­го не мог­ли ро­би­ти в полі. Ми ж за до­по­мо­гою сівал­ки Seed Hawk засіяли свої по­ля ози­ми­ми куль­ту­ра­ми, що­прав­да, повністю по­сти­ра­ли всі ро­бочі ор­га­ни (слід за­зна­чи­ти, що сівал­ка відпра­цю­ва­ла в гос­по­дарстві вже по­над п’ять се­зонів). Чес­но ка­жу­чи, її технічні мож­ли­вості ме­не про­сто при­го­лом­ши­ли! Не­зва­жа­ю­чи на те, що висів здійснюється з до­по­мо­гою ан­кер­них сош­ників, ши­рокі межі ре­гу­лю­ван­ня при­ти­ск­но­го зу­сил­ля да­ють змо­гу висіва­ти, так би мо­ви­ти… навіть в ас­фальт», — ділить­ся своїми вра­жен­ня­ми від ро­бо­ти аг­ре­га­ту керівник гос­по­дар­ст­ва. Ці зу­сил­ля не  бу­ли мар­ни­ми, і на­ступ­но­го ро­ку вда­ло­ся от­ри­ма­ти ре­корд­ний як для Півдня Ук­раїни вро­жай зер­но­вих — близь­ко 52 ц/га. 

У гос­по­дарстві відда­ють пе­ре­ва­гу ви­ро­щу­ван­ню ози­мих сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур, аби ма­ти мож­ливість мак­си­маль­но ви­ко­ри­с­та­ти осінню та вес­­­ня­ну во­ло­гу. Звісно, висіва­ють там і ярі зер­нові, про­те в не­ве­ликій кількості й багато сподівань на них не по­кла­да­ють. Цьо­го ро­ку як ек­с­пе­ри­мент висіяли го­­рох та ярий ячмінь. «Го­ло­вною пе­ре­ва­гою сівал­ки є ши­ри­на міжряд­дя, з якою во­на висіває зер­нові куль­ту­ри, — 25 см. Лю­ди за­зви­чай «бо­ять­ся» та­ко­го міжряд­дя, а бо­я­ти­ся нічо­го. Наш досвід по­ка­зує, що за цієї відстані між ря­да­ми рос­лин уро­жайність не мен­ша, а навіть більша, порівня­но з сівал­ка­ми, що пра­цю­ють із мен­шим міжряд­дям. А як­що го­во­ри­ти про ро­бо­ту в умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня, то ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти сівал­ку ан­кер­но­го ти­пу та ши­ро­ко­рядні посіви про­сто не­обхідно», — ра­дить пан Юрій.

Та­кож влас­ник гос­по­дар­ст­ва пос­тій­но ек­с­пе­ри­мен­тує різни­ми нор­ма­ми ви­­сіван­ня сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур та си­с­те­ма­ми їхньо­го жив­лен­ня. От, на­п­­ри­клад, торік уро­жайність ози­мо­го яч­ме­ню ста­но­ви­ла 55 ц/га, а гу­с­то­та сто­ян­ня рос­лин на мо­мент зби­ран­ня — 2,0–2,5 млн шт./га (за нор­ми висіву — 3 млн). Про­те за­вдя­ки ви­ко­ри­с­тан­ню рідких ком­плекс­них до­б­рив (КАС), які ма­­ють про­лон­го­ва­ну дію, вдається збіль­­­ши­ти ма­су ко­ло­са до 2,5–2,8 г. Та­ким чи­ном гу­с­то­та сто­ян­ня рос­лин на полі не є го­ло­вним фак­то­ром ви­со­кої вро­жай­ності. В цьо­му ви­пад­ку біологічна вро­жайність ста­но­ви­ла близь­ко 70 ц/га, а в заліку гос­по­дар­ст­во от­ри­ма­ло 55 ц/га. «От­ри­ман­ня стабільно ви­со­ких уро­жаїв мож­ли­ве, на­сам­пе­ред, за­вдя­ки ви­­ко­ри­с­тан­ню ну­ль­о­вої тех­но­логії об­­ро­бітку ґрун­ту та техніці, яка відмінно до неї при­сто­со­ва­на. Про­те слід відда­ти на­леж­не й за­сто­су­ван­ню КАС як ос­нов­но­го еле­мен­та жив­лен­ня. Я навіть не знаю, які б ми от­ри­ма­ли ре­зуль­та­ти за вне­сен­ня з та­кою са­мою ме­тою гра­ну­ль­о­ва­них міне­раль­них до­б­рив… Вно­ся­чи КАС, що ма­ють різні фор­ми азо­ту і, як наслідок, про­­­лон­го­ва­ну дію, окрім під­жив­­лен­ня рос­лин, ми «го­­ду­ємо» ще й ґрун­то­ву біоту, яка та­кож пра­цює на жив­лен­ня сільсько­гос­подарських куль­тур», — го­во­рить керівник гос­по­дар­ст­ва. 
То­му пи­тан­ня, яку сівал­ку ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для висіву технічних куль­тур, у гос­по­дарстві навіть не сто­я­ло. Відда­ли пе­ре­ва­гу ви­роб­ни­ко­ві, техніка яко­го вже пе­­ре­віре­на ви­роб­ни­чою прак­ти­кою у гос­по­дарстві. Тож 2011 ро­ку бу­­­­­­­­­ло прид­­­ба­но сівал­ку Tempo F8 для ви­­сі­ву технічних куль­тур. 

На мо­мент відвіду­ван­ня гос­по­дар­ст­ва (3.05.2017 р.) там тільки роз­по­ча­ли висіва­ти со­няш­ник. Це пов’яза­но з по­­год­ни­ми умо­ва­ми та вла­сним ба­чен­ням ве­ден­ня гос­по­дарсь­кої діяль­ності. «Звіс­­но, ми мог­ли й раніше «за­кри­ти» посівну пло­щу. Так, са­ме «за­кри­ти», про­те ми на­ма­гаємось висіва­ти сіль­сько­­го­с­по­дарські куль­ту­ри в най­оп­ти­маль­ніші терміни. Скажімо, посівна пло­­­ща со­няш­ни­ку об­ся­гом близь­ко 400 га для на­шої сівал­ки — це не про­бле­ма. Так би мо­ви­ти, з усіма пе­ре­ку­ра­ми — мак­си­мум че­рез п’ять днів ро­бо­ту бу­де ви­ко­на­но», — запевняє пан Юрій. 

Со­няш­ник тут висіва­ли з нор­мою 43 тис./га з од­но­ча­сним уне­сен­ням гра­ну­ль­о­ва­них до­б­рив у роз­ра­хун­ку 70 кг/га. За­вдя­ки тех­но­логічності та ви­ко­ри­с­тан­ню інно­ваційних рішень, про­­­­дук­тивність висіву до­волі ви­со­ка як для вось­ми­ряд­ної сівал­ки і ста­но­вить 60–70 га/зміну. Звісно, мож­на й більше, про­те технічні мож­ли­вос­­ті трак­то­ра МТЗ-1221, із яким аг­ре­га­ту­ють сівал­ку, не да­ють змо­­­ги сіяти швид­ше ніж 11 км/год. «Ком­панія Va..derstad уп­ро­ва­д­жує та ви­ко­ри­с­то­вує в своїх ма­ши­нах най­су­часніші пе­ре­дові технічні рішен­ня, що дає змо­гу йти завжди на крок по­пе­ре­ду і ма­ти го­то­вий інстру­мент для своєчас­но­го ви­­рі­шен­ня по­точ­них по­т­реб як сьо­го­ден­ня, так і тих за­вдань, які бу­­дуть ак­ту­аль­ни­ми за­в­т­ра. Так, мож­ли­во, на­разі для ки­шені аг­рарія вартість сі­­вал­­­ки за­над­то об­тяж­ли­ва, про­те це ви­п­рав­дані інве­с­тиції для пер­спек­тив­но­го гос­по­да­рю­ван­ня», — пе­ре­ко­на­ний Юрій Ма­ле­та. За йо­го сло­ва­ми, технічний парк гос­по­дар­ст­ва дає змо­гу без про­блем об­роб­ля­ти по­над 2,5 тис. га. Звіс­но, «технічний парк» — це го­ло­сно ска­за­но. Сьо­годні в гос­по­дарстві пра­цюють ли­ше два трак­то­ри МТЗ-1221, три сі­­вал­­­ки Va..der­stad та один при­чіпний об­­при­с­ку­вач Ama­zone. (До речі, в штаті гос­по­дар­ст­ва, окрім пана Юрія як ке­­рівни­ка, який ви­ко­нує та­кож і функції аг­ро­но­ма та інже­не­ра, пра­цює ли­ше два ме­­ха­ніза­то­ри.) 

Трак­то­ри гос­по­дар­ст­во прид­ба­ло 2011 ро­ку. Для то­го, аби во­ни відмінно пра­цю­ва­ли із за­кор­дон­ною технікою, бу­ло заміне­но «рідну» гідравлічну си­с­те­му на за­кор­дон­ну (вста­нов­ле­но відповідний ком­плект ви­роб­ництва ком­панії Bondioli&Pavesi), до­дат­ко­во вста­нов­ле­но кон­диціоне­ри, новітню си­с­те­му па­ра­лель­но­го водіння та навігації від Trimble, здвоєні ко­ле­са. 

Ні дня без ек­с­пе­ри­ментів! 

Не­зва­жа­ю­чи на складність ви­ро­щу­ван­ня ріпа­ку в півден­них регіонах Ук­раїни, пан Юрій що­ро­ку висіває цю куль­ту­ру, ек­с­пе­ри­мен­ту­ю­чи з різни­ми нор­ма­ми висіву, по­пе­ред­ни­ка­ми, ши­ри­ною міжрядь то­що. «За ви­ко­ри­с­тан­ня тех­но­логії ноу-тілл однією з про­блем є на­явність ве­ли­кої кількості по­жнив­них ре­ш­ток на по­верхні по­ля, що ство­рює труд­нощі для висіван­ня ріпа­ку. І прак­тич­но всі дис­кові сівал­ки не­спро­можні якісно це зро­би­ти. Ад­же за на­ла­ш­ту­вання дис­ко­вої сівал­ки на гли­би­ну висіву ріпа­ку дис­ки не проріза­ють шар со­ло­ми, а за­ми­на­ють йо­го на дно посівно­го ло­жа. Та­ким чи­ном насіни­на без кон­так­ту з ґрун­том пе­ре­бу­ває бук­валь­но в підвіше­но­му стані, й шансів про­ро­с­ти в неї не­має. Потрібна сівал­ка, ро­бочі ор­га­ни якої ма­ють мож­ливість звільни­ти лінію висіву від рос­лин­них ре­ш­ток і «по­кла­с­ти» насіни­ну в підго­тов­ле­ний ґрунт. То­му я вва­жаю, що най­оп­ти­мальнішим є ви­ко­ри­с­тан­ня сівал­ки з ан­кер­ни­ми сош­ни­ка­ми або сіва­лок, ос­на­ще­них спеціаль­ни­ми роз­гор­та­ча­ми лінії висіву, як у сівал­ках для технічних куль­тур», — го­во­рить керівник гос­по­дар­ст­ва.Обприскувач компанії Amazone

Та­ким чи­ном, ма­ю­чи влас­не ба­чен­ня що­до адап­ту­ван­ня техніки до об­ра­ної в гос­по­дарстві тех­но­логії ґрун­то­об­робітку та ви­роб­ля­ю­чи  відповідні підхо­ди до ве­ден­ня ро­бо­ти, пан Юрій торік упер­ше в Ук­раїні за до­по­мо­гою сівал­ки Tempo F8 (із міжряд­дям 70 см) провів висіван­ня ріпа­ку «по ну­лю». 
«У сівалці пе­ред сош­ни­ка­ми (для висіван­ня до­б­рив та насіння) вста­нов­ле­но гол­часті роз­гор­тачі по­жнив­них ре­ш­ток, які з мінімаль­ним уп­ли­вом на ґрунт звільня­ють лінію висіву. За ни­ми йде сош­ник із ши­ро­ким опор­ним ко­ле­сом, що та­кож бе­реж­но що­до впли­ву на ґрунт фор­мує якісне посівне ло­же, в яке кла­деть­ся насіни­на. Після цьо­го ря­док при­ко­чується спеціаль­ни­ми ко­ле­са­ми», — із за­хоп­лен­ням роз­повідає про про­цес висіван­ня пан Юрій. За йо­го сло­ва­ми, звільнен­ня посівної сму­ги від рос­лин­них ре­ш­ток особ­ли­во важ­ли­ве для ріпа­ку, ад­же, як відо­мо, в разі йо­го висіву під великий шар со­ло­ми ми от­ри­муємо ви­дов­жен­ня ко­ре­не­вої ший­ки ріпа­ко­вих рос­лин, що не­га­тив­но впли­ває на ріст та роз­ви­ток куль­ту­ри. Крім то­го, гос­по­дар відзна­чає ще од­ну важ­ли­ву пе­ре­ва­гу цих сіва­лок — ви­со­ку точність висіву (тоб­то май­бут­нього «розподілу» рос­лин у посіві), що до­ся­гається за­вдя­ки висівно­му ме­ханізму сівал­ки. У чо­му ж йо­го особ­ливість? У ньо­му впро­ва­д­же­но прин­цип висіву Power Shoot (з англ. — «точ­ний постріл»), що на сьо­годні дає змо­гу най­точніше «роз­поділяти» насіння в ряд­ку навіть за ро­бо­ти на ви­со­ких швид­ко­с­тях.

«Усі чо­мусь під час впро­ва­д­жен­ня ну­ль­о­вої тех­но­логії об­робітку ґрун­ту став­лять як ос­нов­ну ви­мо­гу на­явність спеціаль­но­го куль­те­ра пе­ред сош­ни­ком. Я ска­зав би, що йо­го на­явність не обов’яз­ко­ва, а навіть шкідли­ва, ад­же він до­дат­ко­во «відкри­ває» сму­гу ґрун­ту, че­рез яку втра­чається до­ро­гоцінна во­ло­га. Ви­ко­ри­с­тан­ня ж сівал­ки точ­но­го висіву дає змо­гу як­най­точніше висіва­ти насіння без до­дат­ко­вих йо­го ви­т­рат, та­ким чи­ном до­ся­гається знач­на еко­номія насіннєво­го ма­теріалу», — вис­лов­лює свою дум­ку керівник. 

Ріпак висіяний з міжряддям 70 см На ек­с­пе­ри­мен­таль­но­му полі у гос­по­дарстві висіяли ріпак нор­мою 250 тис. шт. насінин/га. Тоб­то однієї посівної оди­ниці (1,5 млн), яка торік ко­ш­ту­ва­ла 5500 грн, ви­с­та­чи­ло для засіван­ня площі об­ся­гом 6 га! Яс­на річ, що вод­но­час важ­ли­вою ви­мо­гою за­ли­шається якість висіву насіння. Мається на увазі гли­би­на йо­го за­гор­тан­ня, чіткий розподіл насіння в ряд­ку то­що. Відо­мо, що жод­на сівал­ка для висіву зер­но­вих куль­тур не мо­же так точ­но і якісно розмісти­ти зер­но, як посівний аг­ре­гат для технічних культур. За сло­ва­ми аг­ро­но­ма-но­ва­то­ра, сівал­ка Tempo — це іде­аль­на ма­ши­на для сівби. До того ж керівник ак­цен­тує ува­гу не на швид­кості висіван­ня сівал­кою, а на відмінній підго­товці посівно­го ло­жа та якісному розподілу насіння. 

Аби, як ка­жуть, «не на­вро­чи­ти», пан Юрій не став да­ва­ти про­гно­зи що­до очіку­ва­ної вро­жай­ності, мов­ляв, «ком­байн все по­ка­же»... Звісно, ми «три­ма­ти­ме­мо ру­ку на пульсі» й обов’яз­ко­во поінфор­муємо вас сво­го ча­су про ре­зуль­та­ти жнив. 

Висновки

Підсу­мо­ву­ю­чи, мож­на ска­за­ти, що для будь-якої техніки ро­бо­та за ну­ль­о­во­го об­робітку ґрун­ту є серй­оз­ним ви­про­бу­ван­ням. І то­му аг­ре­га­ти, які пра­цю­ють у та­ких гос­по­дар­ст­вах, дійсно варті ува­ги. «Сьо­го­ден­ня по­ка­зує, що потрібно пра­цю­ва­ти з імпорт­ною технікою. Го­во­ря­чи так, я не відгу­ку­юсь по­га­но про над­бан­ня вітчиз­ня­них ма­­ши­но­будівників, але факт за­ли­шаєть­ся фак­том: пра­цю­ва­ти з іно­зем­ни­ми аг­ре­га­та­ми, по­при їхню ви­со­ку по­­чат­ко­ву вартість, знач­но приємніше і зре­ш­тою — де­шев­ше. До то­го ж за­вдя­ки ско­ро­чен­ню тех­но­логічних опе­рацій за їхньо­го за­сто­су­ван­ня вдається ви­­віль­ни­ти час навіть по­се­ред ви­роб­ни­чо­го се­зо­ну. Мож­ли­во, як­би пра­цю­ва­ли по-ста­ро­му, не ма­ю­чи ча­су навіть го­ло­ву вго­ру підня­ти, то ніко­ли б так і не на­ва­жи­ли­ся на впро­ва­д­жен­ня но­вих тех­но­логій та за­кла­дан­ня різно­манітних ек­с­пе­ри­мен­тів. І не поміти­ли б, як за ро­бо­тою повз нас прой­ш­ло жит­тя…» — філо­софсь­ки підсу­му­вав пан Юрій.

А. Сухина, a.sukhina@univest-media.com

Інформація для цитування
Ро­бо­та в сте­пу:  бо­я­тись нічо­го — потрібно пра­цю­ва­ти/ А. Сухина// Пропозиція/ — 2017. — № 6. — С. 64-67

Інтерв'ю
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.
10 квітня український підрозділ французької компанії MAS Seeds та фірма Innovation Agro Technologies підписали меморандум про співпрацю, який передбачає впровадження в господарствах, що є клієнтами MAS Seeds, створеної в Ізраїлі... Подробнее

1
0