Оптимальні строки сівби озимого ріпаку
В Канаді, яка займає одне з провідних місць у світі за вирощуванням ріпаку, сіє переважно ярий ріпак. Однак останніми роками там, а ще більше у США нарощують посіви озимого ріпаку, який добре чергується в сівозміні з озимою пшеницею. Знайомимо читачів з напрацюваннями північноамериканських дослідників та консультантів за темою оптимальних строків сівби озимого ріпаку.
Як відзначають науковці Університету шт. Нью-Мексико, терміни сівби є одним з основних факторів, що впливають на ріст, якість і врожайність ріпаку. При цьому більш пізньостиглі сорти ріпаку сильніше реагують на зміну терміну сівби, ніж більш ранньостиглі.
Оптимальні терміни сівби будь-якої культури в різних кліматичних зонах будуть різними. Але в випадку з ріпаком існує одне загальне правило: рослини мають бути достатньо розвинутими, щоб запасти достатньо вуглеводнів у корінні і успішно перезимувати. В посібнику, випущеному міністерством сільського господарства канадської провінції Онтаріо, говориться, що до зими ріпак повинен перебувати в стадії розетки (бажано, щоб вона мала діаметр 15–20 см), мати 4–6 листків і діаметр кореневої шийки 1,25 см. Також там ідеться про те, що недостатньо розвинуті рослини піддаються ризику не тільки вимерзання, але й висихання навесні. Крім того, ріпак повинен до зими набрати необхідну суму ефективних температур вище 4°С.
Тому дорадча служба Університету шт. Оклахома радить сіяти ріпак за 6 тижнів до першого згубного (не менше -4°С) заморозку. Посібник ріпакової асоціації США додає, що в північних штатах, де клімат можна порівняти з українським, ріпак сіють за 5–6 тижнів до оптимальних строків сівби пшениці, тоді як далі на південь це часове випередження зменшується до 3 тижнів. Для різних кліматичних зон своєї країни фахівці Університету шт. Оклахома рекомендують у різний час (починаючи першою половиною серпня і закінчуючи другою декадою жовтня) оптимальні «вікна» тривалістю від 15 до 25 (зазвичай 20) днів.
Експеримент на північному заході США показав, що ріпак, висіяний 1 вересня, встиг сформувати до морозів рослину оптимального розміру, тоді як на посівах, виконаних 15 вересня, за зиму вимерзла половина рослин, а на виконаних 1 жовтня — левова частка. Водночас ріпак, посіяний у червні, взимку загинув повністю попри те, що вологість ґрунту була вищою, а його температура — нижчою, ніж у серпні, коли сіють ріпак більшість місцевих фермерів. Як з’ясували дослідники, це сталося через поглинання більших обсягів вологи, яких не змогли компенсувати зимові опади: висіяний в червні ріпак повністю використав ґрунтову вологу вже до кінця жовтня-початку листопада. Вчені Університету шт. Нью-Мексико додають, що за раніших строків сівби зростає споживання не лише води, а й поживних елементів. Також вони показали, що вимерзання найнижче за середніх строків сівби — 7%, тоді як за ранніх і пізніх строків воно становило відповідно 19 і 25%.
Науковці Університету шт. Оклахома додають, що вибір дати сівби в межах оптимального «вікна» сильно залежить від існуючих ґрунтово-кліматичних умов і їх прогнозу. Рано висіяні рослини, особливо за хороших умов для сівби, часто переростають, і через це вимерзають. До того ж перерослі рослини сильніше виснажують ґрунтову вологу восени й навесні. Як додають фахівці міністерства сільського господарства провінції Онтаріо, стимулює переростання ріпаку також конкуренція з боку бур’янів і падалиці зернових.
Головним індикатором переростання є висота точки росту. Якщо вона розташована порівняно низько над поверхнею ґрунту, то додаткові кілька днів вегетації можуть стати навіть перевагою за умов ранніх заморозків. Запізнення з сівбою може призвести до вимерзання рослин узимку. А якщо недорозвинуті рослини перезимовують, то вони більше потерпають від конкуренції з боку бур’янів навесні.
Однак ріпак вимагає наявності під час сівби вологи в верхньому (2,5 см) шарі ґрунту. Якщо з сівбою ріпаку затягують, щоб дочекатися оптимальних умов, зазвичай це виправдовує себе: рослини виростають достатньо, щоб успішно перезимувати. Але якщо ріпак висіяний у сухий ґрунт та ще й із запізненням, то це може призвести до високої частки втрат під час перезимівлі. Також на оптимальний вибір дати сівби впливає температура ґрунту.
Дату сівби слід вибирати і з урахуванням системи обробітку ґрунту: за «ноу-тілл» культуру слід сіяти раніше. Фахівці Університету шт. Оклахома нагадують, що сіяти ріпак краще після дощу, ніж перед, оскільки дощем може нанести дрібних часточок ґрунту з іншої ділянки поля, внаслідок чого глибина розташування насінини може збільшитись відносно заданої.
Якщо вологи бракує, фахівці міністерства сільського господарства провінції Онтаріо радять переходити на технології мінімального обробітку ґрунту, яка не тільки заощаджує вологу, а й забезпечує кращий контакт насінини з ґрунтом.
Водночас, як пишеться в опублікованому в журналі Crop Science дослідженні, виконаному науковцями агрономічного факультету Університету шт. Канзас та фахівцями компанії John Deere, за інших рівних умов раніше висіяний ріпак має вищу врожайність, а затримка з сівбою тягне за собою зменшення біомаси і врожайності. Аналогічні результати показали досліди в різних частинах світу: затримка з сівбою спричиняє зниження врожайності на 3–20%.Як показали дослідження Університету шт. Нью-Мексико, різниця в урожайності між різними строками сівби була меншою в сезон, коли випало більше опадів, а строк вегетації був тривалішим через відносно холодні зиму й весну. При цьому у ранніх сортів вона була більш вираженою, ніж у середньо- і пізньостиглих.
Крім того, раніше посіяний ріпак «проскакує» критичні фази розвитку навесні до настання спекотної погоди, коли температура зростає до несприятливого для вегетації рівня.
Водночас, як зауважують автори посібника ріпакової асоціації США, ранні строки сівби підвищують ризик зараження шкідниками, що може зумовити потребу інсектицидної обробки ще восени.
Переклав Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com